Постанова

від 06.03.2008 по справі 4/489-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/489-07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.03.08                                                                                       Справа №4/489-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Колодій Н.А.  , Мірошниченко М.В.

при секретарі: Соколов А.А.

за участю представників:

позивача: Єгорушкін В.В., дов. № 17/12-01 від 17.12.2007 р.  

відповідача: Івасішин Г.П., дов. б/н від 01.04.2007 р.                                                           

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Солекс”, м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Херсонської області від 18.12.2007 р.

у справі № 4/489-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Солекс”,                  м. Запоріжжя

69035, м. Запоріжжя, проспект Леніна, 151-А

до відповідача Державного підприємства Дослідного господарства “Каховське” Інституту землеробства південного регіону Української академії аграрних наук,               с. Кам'янка Каховського району Херсонської області

74830, Херсонська область, Каховський район, с. Кам'янка, вул. Радянська

про зобов'язання відповідача видати 130 тонн 500 кг соняшника та стягнення   360.039,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

20.11.2007 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Солекс”,                  м. Запоріжжя, (далі - позивач) звернулося в господарський суд Херсонської області з позовом до Державного підприємства Дослідного господарства “Каховське” Інституту землеробства південного регіону Української академії аграрних наук, с. Кам'янка Каховського району Херсонської області, (далі – відповідач) про зобов'язання відповідача видати 130 тонн 500 кг соняшника за договором № 28/04-01 поставки соняшника від 28.04.2007 р. та стягнення 360.039,60 грн., які складаються з       280.800,00 грн. реальних збитків і 79.239,60 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.12.2007 р. у справі      № 4/489-07 (суддя Ємленінова З.І.) позовні вимоги задоволені частково, вирішено у відповідача вилучити на користь позивача 130 тонн 500 кг насіння соняшника вартістю 120.060,00 грн., з відповідача на користь позивача стягнуто 1.200,60 грн. державного мита, 29,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.      

Рішення господарського суду мотивоване наступним. Правовідносини між сторонами врегульовані договором № 28/04-01 поставки соняшника від 28.04.2007 р., відповідно до умов якого позивач перерахував відповідачу 120.060,00 грн. Відповідач свої зобов'язання за договором щодо поставки 130 тонн 500 кг насіння соняшника не виконав, внаслідок чого у нього залишилось зобов'язання перед позивачем передати 130 тонн 500 кг насіння соняшника.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 712, 693 ЦК України  суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про зобов'язання видати позивачу 130 тонн 500 кг насіння соняшника.

В задоволенні позовних вимог про стягнення 79.239,60 грн. штрафних санкцій і 280.800,00 грн. реальних збитків суд першої інстанції відмовив, оскільки непоставка соняшника мала місце внаслідок форс-мажорних обставин, які є непереборною силою, тобто надзвичайною та невідтворною подією, яку відповідач не міг передбачити на момент укладення договору, а також зазначені позивачем факти в обґрунтування розміру збитків не можуть бути прийняті судом з огляду належності засобів доказування в господарському процесі встановлених статтею 34 ГПК України.    

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, просить рішення господарського суду  Херсонської області від 18.12.2007 р. у справі № 4/489-07 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 360.039,60 грн., позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Позивач вважає, що настання форс-мажорних обставин не може впливати на виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором. Висновок ТПП не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання своїх договірних зобов'язань. На думку позивача, ним було надано суду відповідні докази того, що сплата штрафних санкцій ПП «Молочний дім» пов'язана з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором та покладенням на відповідача відповідальності за сплату штрафних санкцій (додаткові витрати, реальні збитки). Позивач зазначає, що в порушення ст. 22 ГПК України був позбавлений права надати суду додаткові докази щодо предмету спору, оскільки судом справа була розглянута і прийнято рішення в одному засіданні суду.           

Відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Херсонської області від 18.12.2007 р. у справі № 4/489-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. Відповідач зазначає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача так званих реальних збитків в сумі 280800 грн. є безпідставними і необґрунтованими оскільки кредитні зобов'язання позивача перед ПП «Молочний дім» ніяким чином не пов'язані з відношеннями позивача (ТОВ «агрофірма»Солекс») з відповідачем. Також відповідач стверджує, що непоставка соняшника, мала місце в наслідок форс-мажорних обставин, які є непереборною силою, яку відповідач не міг передбачити на момент укладення договору. Тому відповідач вважає, що відповідно до вимог ст.617 ЦК України ч.2ст.218 ГК України він не повинен притягуватись до відповідальності (штрафу) за порушення ним зобов'язання, оскільки це порушення сталося в наслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин).   

Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.  

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 412 від 06.03.2008 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого –        Коробки Н.Д., суддів: Колодій Н.А., Мірошниченка М.В.

Клопотання позивача від 06.03.2008 р. щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно та розрахункові рахунки відповідача не може бути задоволене, оскільки відповідно до вимог ст. 66, 67 ГПК України забезпечення позову допускається в межах предмету спору, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Будь-яких доказів в обґрунтування свого клопотання позивач Запорізькому апеляційному господарському суду не надав.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення та за їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

28.04.2007 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 28/04-01 поставки соняшника (далі – Договір) (а.с. 10 - 14), згідно з умовами якого відповідач зобов'язався поставити, а позивач – на умовах Договору прийняти й оплатити соняшник врожаю 2007 р. (насіння) в кількості 130 тонн 500 кг.

Ціна насіння соняшника визначається в розмірі 920,00 грн. за одну тонну насіння соняшника, в т.ч. ПДВ 20% - 153,33 грн. Загальна сума Договору складає 120.060,00 грн. в т.ч. ПДВ  - 20.010,00 грн. (п.п. 2.1, 2.2 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору насіння соняшника повинно бути поставлено до 01.10.2007 р.

Позивач на виконання умов Договору (п. 8.2) сплатив відповідачу вартість насіння соняшника в сумі 120.060,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 274 від 03.05.2007 р. на суму 63.060,00 грн. і № 112 від 03.05.2007 р. на суму  57.000,00 грн. (а.с. 36 - 37).        

Відповідач свої зобов'язання за Договором щодо поставки насіння соняшника не виконав, соняшник в кількості 130 тонн 500 кг позивачу не передав.

Враховуючи викладене у відповідача перед позивачем залишилось зобов'язання щодо передачі насіння соняшника в кількості 130 тонн 500 кг.   

Зобов'язання відповідача видати 130 тонн 500 кг соняшника за Договором та стягнення 360.039,60 грн., які складаються з 280.800,00 грн. реальних збитків і    79.239,60 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання умов Договору, стало предметом спору у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в     ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму  попередньої  оплати товару,  не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає позовні вимоги про зобов'язання відповідача видати позивачу 130 тонн 500 кг соняшника обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 55.227,60 грн. пені та 24.012,00 грн. штрафу, нарахованих позивачем на підставі пунктів 9.6, 9.7 Договору за порушення строків поставки соняшника, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові   наслідки,   встановлені      договором,   або      законом,   зокрема:   припинення зобов'язання   внаслідок  односторонньої     відмови     від     зобов'язання,   якщо     це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової

відповідальності   також       є       вчинене          учасником   господарських       відносин правопорушення у сфері господарювання. Частина 2 зазначеної норми передбачає відповідальність за порушення господарського зобов'язання, якщо суб'єкт господарювання не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

При цьому статтею 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Пунктом 10.2 Договору сторони узгодили, що належним доказом наявності у сторін обставин непереборної сили і тривалості їх дії є довідки Торгово-промислової палати України.

На виконання умов Договору (п.10.3) відповідач, після отримання письмового Висновку про форс-мажорні обставини № 3659/05-4 від 21.09.2007 р. Торгово-промислової палати, повідомив про це позивача, надіславши йому лист № 194 від 25.09.2007 р. (а.с. 17 - 18).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України», від 13.09.2001 р. № 2681-III, форс-мажорні обставини - це обставини непереборної сили та інші незалежні від громадянина обставини.

Отже, відповідач виконати свої зобов'язання за Договором по поставці насіння соняшника не зміг у зв'язку з тим, що весь врожай соняшнику на площі 469 га загинув, внаслідок ґрунтової та повітряної засухи яка тривала протягом травня-липня 2007 року. Торгово-промислова палата України підтверджує в своєму Висновку № 3659/05-4 від 21.09.2007р., що вищевказані несприятливі погодні умови, що спричинили загибель сільськогосподарських культур на площах відповідача є форс-мажорними обставинами.

Таким чином, непоставка соняшника мала місце внаслідок форс-мажорних обставин, які є непереборною силою, тобто надзвичайною та невідтворною подією, яку відповідач не міг передбачити на момент укладення Договору. За таких обставин, відповідно до вимог ст. 617 ЦК України відповідач звільняється від відповідальності по сплаті штрафних санкцій, нарахованих на підставі пунктів 9.6, 9.7 Договору.

Позовні вимоги про стягнення 280.800,00 грн. збитків задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

В обґрунтування своїх вимог про стягнення збитків позивач зазначив, що  01.10.2007 р. між ним та Приватним підприємством «Молочний будинок» був укладений договір № 01/10-01 поставки соняшника (а.с. 24 - 29), доповнений додатковими угодами від 08.10.2007 р. та від 06.11.2007 р., згідно з умовами якого позивач зобов'язався поставити, а ПП «Молочний будинок» – на умовах Договору прийняти й оплатити соняшник врожаю 2007 р. (насіння) в кількості 130 тонн за ціною 3.000,00 грн. за 1 тонну на загальну суму 390.000,00 грн.

Відповідно до п. 4.3 договору № 01/10-01 від  01.10.2007 р. (в редакції додаткової угоди від 08.10.2007 р.) позивач зобов'язався поставити насіння соняшника до  15.10.2007 р.

Зазначене зобов'язання за договором № 01/10-01 від  01.10.2007 р. позивач не виконав, соняшник в кількості 130 тонн Приватному підприємству «Молочний будинок» не поставив.    

На думку позивача, 280.800,00 грн. – штрафні санкції, сплачені позивачем Приватному підприємству «Молочний будинок» на підставі п.п. 9.6, 9.7 договору           № 01/10-01 від  01.10.2007 р. за неналжне виконання умов цього договору  (копії відповідних платіжних доручень містяться в матеріалах справи, а.с. 30), складають збитки позивача, завдані його підприємству, внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо поставки насіння соняшника за Договором.  

Згідно зі ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

        Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналогічна норма права міститься в ст. 22 Цивільного кодексу України.

Зазначені статті визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу господарського правопорушення: порушення права; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками. При наявності таких обставин в особи виникає право на відшкодування завданих збитків.

Притягнення до господарсько-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад господарського правопорушення, який є підставою господарсько-правової відповідальності. Склад господарського правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивну та суб'єктивну сторону. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка суб'єкта господарювання, а також причинний зв'язок між противоправною поведінкою правопорушника і збитками; суб'єктивну сторону господарського правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї противоправної поведінки і її наслідків.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Відшкодування збитків – це міра відповідальності за правопорушення в сфері господарювання, тому її застосування можливе лише за наявності підстави відповідальності, передбаченої законом. Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт порушення господарського зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених ним збитків, причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.

Слід зазначити, що договір № 01/10-01 поставки соняшника позивачем укладено 01.10.2007 р. в той час як йому уже було відомо про неможливість отримання соняшника від відповідача у зв'язку з форс-мажорними обставинами. В договорі № 01/10-01 поставки соняшника від 01.10.2007 р. відсутні будь-які посилання на те, що виконання обов'язку позивачем по передачі соняшника ПП "Молочний дім" планується за рахунок отримання соняшника від відповідача за Договором, до того ж строк виконання обов'язку за яким, станом на 01.10.2007 р., сплинув.

Таким чином, позивачем не обґрунтовано належними доказами, що його правовідносини з третьою особою за договором № 01/10-01 поставки соняшника від 01.10.2007 р. пов'язані з правовідносинами, які в нього склалися з відповідачем за Договором і що саме на поставку соняшника відповідачем він розраховував, укладаючи договір з ПП "Молочний дім".

До того ж відповідно до ч. 3 ст. 226 ГК України сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього. Таким чином на момент укладання договору № 01/10-01 поставки соняшника від 01.10.2007 р. позивач вже знав що відповідач не зможе виконати свої зобов'язання по поставці насіння соняшнику, але незважаючи на це він укладає договір на поставку соняшнику з ПП "Молочний дім", що свідчить про те що він мав намір, придбати його в третьої особи.

На думку колегії суддів, позивачем не доведений сам факт понесення збитків, і тим більше, саме з вини відповідача. Відсутній також причинний зв'язок між діями відповідача та заявленими до стягнення збитками.  

За таких обставин апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Солекс”, м. Запоріжжя, задоволенню не підлягає. Підстави для зміни або скасування рішення господарського суду Херсонської області від 18.12.2007 р. у справі № 4/489-07 відсутні.  

Судові витрати по апеляційній скарзі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід віднести на позивача.

                На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Солекс”, м. Запоріжжя, залишити без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 18.12.2007 р. у справі № 4/489-07 – без змін.

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Колодій Н.А.  Мірошниченко М.В.