Постанова

від 01.04.2008 по справі 18/28

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/28

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 01.04.2008                                                                                           № 18/28

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Андрієнка  В.В.

 суддів:             

 За участю представників:

 від позивача - Фещенко М.Л.

 від відповідача - Петруньок М.А.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного виробничого підприємства "Сіріус"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 06.02.2008

 у справі № 18/28  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛентаб"

 до                                                   Приватного виробничого підприємства "Сіріус"

 про                                                  стягнення 1545704,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ллентаб» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Приватного виробничого підприємства «Сіріус» заборгованості  на суму 1 450 704 грн., відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката на суму 95 000 грн., 15 458 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 18/28 від 06.02.2008 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ллентаб» задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся  до Київського апеляційного господарського суду  з апеляційною скаргою,  в якій просить  рішення  скасувати та прийняти нове рішення, яким у відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ллентаб».

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального  права.

Зокрема заявник посилається на те, що позивачем неналежним чином виконувались умови укладеного між сторонами договору, у зв'язку з чим відповідачеві були завдані збитки у розмірі 1 450 704 грн. При цьому, відповідач на ст. 225 Господарського кодексу України, вказуючи про те, що збитки відповідача у вигляді додаткових витрат пояснюються вартістю недопоставленого комплект ата металоконструкцій, вартістю порушення параметрів (висоти, об'єму, тощо)  виробничих приміщень заводу, та іншими сумами, які безпосередньо пов'язані з неналежним та несвоєчасним виконанням свої зобов'язань позивачем.

Позивач просив суд рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість, крім збільшення витрат на адвоката.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

          08.12.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ллентаб» та Приватним виробничим підприємством «Сіріус» був укладений договір поставки                   № U/01/12/2006.  

Згідно умов цього договору позивач зобов'язується поставити металоконструкції з комплект атом та нагляд за монтажем для замовника в с. Водяникі, Черкаської області для Приватного виробничого підприємства «Сіріус», а остінній зобов'язується належним чином прийняти металоконструкції та роботи щодо їх шефмонтажу і своєчасно розрахуватись з позивачем за умовами і в строки передбачені цим договором.

Згідно п.2.1 договору № U/01/12/2006 за предмет цього договору замовник заплатить постачальнику 7 001 280, 00 грн.

Розділом 4 договору сторони визначили порядок оплати відповідачем металоконструкцій:

-          5 % вартості договору в термін 5 робочих днів від дати підписання договору (п.4.1.1 договору);

-          40 % вартості договору в термін 5 робочих днів після отримання проектної документації, але не пізніше 22.12.2006 року (п.4.1.2 договору);

-          25 % вартості договору в термін з 29.01.2007 року до 02.02.2007 року при умові, якщо конструкції перетнули кордон України (п.4.1.3 договору);

-          25 % вартості договору після завершення монтажу несучої конструкції (п.4.1.4 договору);

-          остаточна частина вартості договору після завершення монтажу і підписання акту прийоми або протоколу готовності будівельної споруди (п.4.1.5 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, за видатковою накладною № РН-0000002 від 18.08.2007 року позивач поставив відповідачу товар на суму 2 189 649 грн. 12 коп., за видатковою накладною  № РН-0000001 від 30.04.2007 року було поставлено товар на суму 4 811 630 грн. 88 коп., всього на загальну суму 7 001 280 грн. видаткові накладні підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками господарюючих суб'єктів підприємницької діяльності.

18.08.2007 року між сторонами підписаний акт № ОУ-00000007 здачі-прийняття послуг (надання послуг), згідно з яким сторони підтвердили загальну вартість робіт у розмірі 7 001 280 грн. Даний акт є чинний, сторонами не оспорений. Також з даного акту вбачається, що будь-яких претензій щодо якості робіт сторони не висували.

Пункт 4.1.5 договору передбачає, що остаточна вартість робіт оплачується відповідачем саме після завершення монтажу і підписання акту прийоми.

Проте, як встановлено судом, поставлені позивачем металоконструкції відповідач оплатив частково на суму  5 550 576 грн., тим самим заборгувавши позивачеві 1 450 704 грн.

          Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором  (п. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 - 3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

За таких обставин, суд вимоги позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 1 545 704 грн. вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судова колегія вважає, що вимоги позивач про стягнення з відповідача витрати по оплаті послуг адвоката на суму 95 000 грн. за представництво інтересів у першій інстанції та 65500,00 грн. - в апеляційній інстанції не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Статтею 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг (п. 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Платіжне доручення – розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача (п.1.4 Постанови Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»).

          Додані до матеріалів справи платіжні доручення № 264 від 07.12.2007 року на суму   48 450 грн., № 265 від 07.12.2007 року на суму 8 550 грн., № 57 від 04.02.2008 року на суму        5 700 грн., № 58 від 04.02.2008 року на суму 32 300 грн., не містять відбитки печатки кредитної установи, а платіжні доручення № 158 від 19.03.2008 року на суму 55 250 грн.,     № 159 від 19.03.2008 року на суму 9 750 грн. не містять відбитки печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення, а отже не оформлені у відповідності  норм чинного законодавства і не являються документальним підтвердженням фактичного понесення позивачем адвокатських витрат на заявлені ним суми.

З огляду на викладене, відносно відшкодування витрат на адвокатські послуги, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення таких сум.

          За таких обставин судова колегія вважає за необхідне змінити рішення Господарського суду м. Києва від 06.02.2008 р. в частині стягнення 95 000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін. В частині стягнення адвокатських втрат, понесених в апеляційній інстанції, також належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Рішення Господарського суду м. Києва від 06.02.2008 р. у справі № 18/28 змінити, виклавши п. 2 у наступній редакції:

«2. Стягнути з Приватного підприємства «Сіріус»(інд. 04050, м. Київ, вул. Тургенівська, 65, код ЄДРПОУ 24187555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ллентаб»(інд. 02154, м. Київ, бульвар Русанівський, 7, код ЄДРПОУ 34647608) 1 450 704 ( один мільйон чотириста п'ятдесят тисяч сімсот чотири) грн.  заборгованості, 14 507 (чотирнадцять тисяч п'ятсот сім) грн. 04 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.»

2.          Матеріали справи  № 18/28  передати на розгляд Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 04.04.08 (відправлено)