Рішення

від 10.04.2008 по справі 4/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "10" квітня 2008 р.Справа №  4/64

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Хилька Ю.І.,розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 4/64

за позовом: дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", Кіровоград,

до відповідача: комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 13, м. Кіровоград

про стягнення 19 013 грн. 05 коп.

За участю представників сторін:

від позивача - Гальчун О.В., довіреність № 7 від 30.01.2008 року;

від відповідача - участі не брали. Про час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України. Повідомлення про вручення поштового відправлення № 2831985 вручено відповідачу 07.03.2008 року. Відповідач не виявив бажання скористатись своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні. Пояснень чи можливих заперечень по суті позовних вимог до суду не подав.

СУТЬ СПОРУ:

Подано позов про стягнення із комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 13 м. Кіровограда на користь дочірнього підприємства „Кіровоградтепло” товариства з обмеженою відповідальністю „Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії” заборгованості в сумі 19013 грн. 05 коп. за надані послуги з теплопостачання, з яких сума основного боргу 14287 грн. 69 коп., 1047 грн. 54 коп. пені, 3058 грн. 81 коп. втрати від інфляції та 619 грн. 01 коп. проценти річних.

В судовому засіданні у відповідності до ст. 22 ГПК України представником позивача змінено позовні вимоги шляхом подання заяви про зменшення суми, яка на його думку підлягає до стягнення до 16950 грн.54 коп., з яких 14287 грн. 69 коп. основний борг, 2138 грн. 46 коп. втрати від інфляції та 524 грн. 39 коп. проценти річних та понесених позивачем витрат у зв'язку зі зверненням до суду на сплату державного мита в розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не подав.

Підстави для відкладення розгляду справи у відповідності до ст. 77 ГПК України відсутні.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

                                              ВСТАНОВИВ:

Правовідносини між учасниками спору виникли на підставі укладеного 01.11.2004 року між Кіровоградським державним підприємством теплових мереж “Кіровоградтеплоенерго” (первісним кредитором) та дочірнім підприємством „Кіровоградтепло” товариства з обмеженою відповідальністю „Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії” (новим кредитором) договору № 54/20-04, за умовами якого (п. 1.1) первісний кредитор уступив, а новий кредитор набув належне первісному кредитору право вимоги за договором на теплопостачання № 35/13 від 06.02.2003 року.

Як вбачається з матеріалів справи договір № 35-13 від 06.02.2003 року укладено Кіровоградським державним підприємством теплових мереж “Кіровоградтеплоенерго” та комунальним ремонтно-експлуатаційним підприємством № 13 м. Кіровограда в результаті вільного волевиявлення сторін, підписано повноважними представниками сторін та їх підписи скріплено відбитками печаток підприємств. Відповідно до пп. 3.4.1. „Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів”, яка затверджена наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 р. та зареєстрована в Мін'юсті України 28.04.1999 р. за № 264/3557, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Відповідач не надав доказів того, що печатку було втрачено або викрадено.

Таким чином вказаний договір було укладено та він набрав чинності з моменту підписання.

У відповідності до п. 3 даного договору виробник (позивач) зобов'язався постачати теплову енергію на об'єкти відповідача для опалення та гарячого водопостачання будівель та споруд споживача (адміністративне приміщення, столярна та слюсарна майстерні), які знаходяться за адресою: м. Кіровоград, вул. Зінченка під номерами 4б, 5 та 7.

При укладанні даного договору сторони керувалися Законом України “Про теплопостачання” та Правилами користування тепловою енергією № 310 від 06.12.1981 року.

Відповідач, згідно п. 7 договору, зобов'язався оплачувати спожиту теплову енергію відповідно до діючих тарифів і розцінок протягом поточного місяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.

Пунктом 9 договору передбачено, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться через банк шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок виробника, або готівкою в касу виробника, починаючи з 25 числа поточного місяця по 10 число наступного місяця.

Позивачем повністю виконувались передбачені договором умови, теплова енергія постачалась згідно до погоджених розмірів та періодів опалювального сезону. Однак, відповідач в односторонньому порядку змінив умови договору в частині своєчасної оплати наданих йому послуг з теплопостачання, в період з січня 2005 року по січень 2008 року оплату послуг взагалі не проводив, у зв'язку з чим виникла заборгованість по оплаті в розмірі 14287 грн. 69 коп., яка підлягає до стягнення в примусовому порядку за рішенням суду.

Наявність та розмір заборгованості повністю підтверджено фінансовою карткою платника (а.с. 14), рахунком-фактурою № 1011 від 31.01.2008 року.

У відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Крім того, за приписом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Враховуючи викладене з відповідача підлягає до стягнення втрати від інфляції в розмірі 2138 грн. 46 коп.. та три проценти річних в розмірі 524 грн. 39 коп.

Крім того, на підставі припису ст. 611 Цивільного кодексу України та п. 30 Правил користування тепловою енергією № 630 від 21.07.2005 року з відповідача підлягає до стягнення пеня за несвоєчасне проведення розрахунку, однак господарським судом враховується, що позивач відмовився від стягнення пені, а господарський суд не находить підстав для виходу за межі позовних вимог з власної ініціативи. Натомість, господарський суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем не правильно проведено розрахунок пені із застосуванням 0,0521 та 0,0548 процентів в той час коли повинен застосовуватись розмір не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи).

Згідно ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Згідно ч. 6 ст. 4 Цивільного кодексу України цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

Статтею 1          Господарського кодексу України визначено, що цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Отже, норми Господарського кодексу є спеціальними щодо встановлення відповідальності по грошових зобов'язаннях суб'єктів господарювання.

Частина 1 ст. 231 Господарського кодексу України має імперативний характер і встановлює, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 343 цього ж кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім того, згідно ст. 1 спеціального Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 10.01.2002 р. № 9221-ІІІ), який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. В той же час, стаття 3 Закону, яка також носить імперативний характер, вводить певні обмеження щодо меж згоди сторін, а саме: розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, пеня нарахована за листопад 2007 року - січень 2008 року без врахування тієї обставини, що ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 19.11.2007 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів КРЕП-13 відповідно до ст. 11 п.п. 4-6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Проаналізувавши обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення втрат від інфляції та процентів річних, господарський суд враховує, що позивачем надано зміни до позовних вимог, якими повністю враховано правовий стан відповідача у зв'язку з провадженням по справі про банкрутство.

Так, матеріалами справи встановлено, що ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 19.11.2007 року порушено провадження у справі № 11/316  про визнання банкрутом  відповідача КРЕП №13. Однак, оголошення в газеті “Голос України” не надавалось, оскільки ухвалою суду від 28.02.2008 року провадження у справі припинено, визнано закінченою дію мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника.

Як вбачається із вказаного судового рішення, Кіровоградська міська рада 18 грудня 2007 року на пленарному засіданні восьмої сесії п'ятого скликання прийняла рішення № 371 “Про незастосування положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Пунктом першим даного рішення передбачено не застосовувати, в тому числі, до комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 13 - підприємства власності територіальної громади міста Кіровограда положення Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом одного року.

Копія рішення Кіровоградської міської ради від 18.12.2007 року № 371, за підписом міського голови В. Пузакова, завірена печаткою апарату Кіровоградської міської ради.

Відповідно до ч. 7 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон) положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права комунальної власності, якщо стосовно них виключно на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього.

Враховуючи прийняття Кіровоградської міською радою рішення від 18.12.2007 року № 371 про незастосування Закону до комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 13, керуючись ч. 7 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 4-1, п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, враховуючи рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2007 від 20.06.2007 року у Справі № 1-14/2007, господарський суд прийшов до висновку про необхідність припинення провадження у даній справі.

В зв'язку із припиненням провадження у справі відповідно до частин 3,7 ст. 12 Закону судом вважається закінченою дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, підлягають скасуванню заходи по забезпеченню грошових вимог кредиторів, застосовані ухвалою суду від 19.11.2007 року про порушення провадження у справі про банкрутство.

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

Згідно ч. 2. ст. 14 Закону зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Правові наслідки для осіб, які не звернулись в установлений термін зі своїми вимогами, визначені в п. 5 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме: їх вимоги не розглядаються і вважаються погашеними.

Позивач фактично є конкурсним кредитором стосовно вимог до 19.11.2007 року та поточним кредитором за вимогами починаючи з 19.11.2007 року по січень 2008 року включно згідно до заявлених вимог.

Отже, враховуючи припинення провадження у справі про банкрутство до стягнення з відповідача підлягає заборгованість з січня 2005 року по січень 2008 року включно на суму основного боргу в розмірі 14287 грн. 69 коп., втрати від інфляції за період з січня 2005 року по жовтень 2007 року включно в розмірі 2138 грн. 46 коп. та проценти річних з січня 2005 року по жовтень 2008 року включно в розмірі 524 грн. 39 коп.

В період дії мораторію з листопада 2007 року по січень 2008 року втрати від інфляції та проценти річних позивачем не нараховані і до стягнення не підлягають.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки через невиконання відповідачем свого зобов'язання позивач змушений був звернутись до суду за захистом своїх прав і поніс додаткові витрати по сплаті державного мита і послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                   В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 13,           м. Кіровоград, вул. Зінченко, 7 (р/р 260021004 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 323538, код ЄДРПОУ 24716022) на користь дочірнього підприємства „Кіровоградтепло” товариства з обмеженою відповідальністю „Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії”, м. Кіровоград, вул. Кутузова, 23/16, (р/р 26002052903161 в КФ КБ "ПриватБанк", МФО 323583, код ЄДРПОУ 33142568) заборгованість по оплаті за отримані послуги в розмірі 16950 грн. 54 коп., з яких сума основного боргу 14287 грн. 69 коп., втрати від інфляції 2138 грн. 46 коп. та проценти річних 524 грн. 39 коп. суму сплаченого державного мита в розмірі 169 грн. 51 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 105 грн. 20 коп.

Наказ видати.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

Суддя                                                                                                  Ю.І. Хилько