Постанова

від 03.04.2008 по справі 42/180-26/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

42/180-26/13

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03.04.2008                                                                                           № 42/180-26/13

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Зеленіна  В.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 07.02.2008

 у справі № 42/180-26/13  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Томас-Енергія"

 до                                                   Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 15775,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду м. Києва від 07.02.2008 р. у справі № 42/180-26/13  позов ТОВ „Томас Енергія” до ДП „Енергоатом” в особі „Запорізької атомної електростанції”  про стягнення 15775,91 грн. задоволено повністю.  

          Не погоджуючись з рішенням відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача проти вимог, викладених у апеляційній скарзі заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи,  24.07.2002 сторонами укладений договір № 69/416-02, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити запасні частини для ГЦН-195Н, згідно специфікації, шляхом перерахування 30% коштів в якості передплати. Відповідно до протоколу розбіжностей сторони дійшли згоди що повний розрахунок  проводиться на протязі 30 днів з моменту поставки.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов договору, позивач поставив  технологічне обладнання і запчастини, що підтверджується накладними, довіреностями відповідача на отримання товару ( а.с. 8-14). З акту звірки взаєморозрахунків вбачається що, станом на 20.02.2004 відповідач перед позивачем має заборгованість в розмірі 184727,57 грн., акт підписаний та скріплений печатками обох сторін.

На неодноразові звернення позивача з претензіями про сплату боргу, відповідач відповідав відмовою, мотивуючи відсутністю боргу. Але, з листа відповідача ( а.с.23) вбачається, що  боргові зобов'язання існують, однак в зв'язку з порушенням господарським судом провадження у справі про банкрутство ДП НАЕК „Енергоатом”, відповідач не має можливості здійснювати розрахунки.

В зв'язку з тим, що відповідач не розрахувався за поставлену продукцію, позивач змушений звернутися до суду.

Заперечуючи проти рішення, відповідач звертає увагу на те, що  сплинув строк позовної давності; акти звіряння не є доказом визнання боргу, а підписання актів звірки відокремленим підрозділом від імені ДП „Енергоатом” не входить у перелік повноважень.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Колегія суддів не погоджується з висновками відповідача, яки  фактично складаються в одне – довіреності на отримання товару, акти звіряння підписані особою відокремленого підрозділу, що не мала  повноважень на здійснення таких дій, отже це не є підставною  вважати існування боргу у ДП „Енергоатом”.

За наявності належно оформлених повноважень юридичної особи керівники її відособлених підрозділів ( філій, представництв, відділень) мають право укладати договори від імені юридичної особи у межах наданих повноважень ( роз'яснення президії Вищого господарського суду України  № 02-5/220). Враховуючи, що підрозділу від ДП „Енергоатом” були надані повноваження на укладання відповідного договору, то на думку колегії суддів, дії підрозділу,  стосовно підписання актів та оформлення довіреностей на отримання товару від позивача,  здійснені  в межах  укладеного договору  що направлені на  задоволення господарської діяльності сторін. Укладений сторонами договір не оспорювався, не є розірваним або припиненим, таким чином, підписання цих документів уповноваженою особою підрозділу  здійснено відповідно п.2.3 Положення відокремленого підрозділу.

Факт отримання технологічного обладнання відповідачем не оспорюється, отже, вимоги про стягнення оплати за продукцію підлягають задоволенню.

Щодо строку позовної давності, то колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про те, що відповідач вчинив дії які підпадають під умови ст. 264 ЦК України, та визнав свій борг, а тому перебіг строку позовної давності був перерваний.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги , а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу ДП „Енергоатом” залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 07.02.2008 року у справі № 42/180-26/13 залишити без змін.

2.          Матеріали справи повернути, доручити  господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 09.04.08 (відправлено)