Рішення

від 18.05.2011 по справі 21/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/30

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.05.11 р.                                                                                 Справа № 21/30                               

Позивач: Відкрите акціонерне товариство “Алчевський металургійний комбінат”  м. Алчевськ

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк  

про стягнення 530,44 грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Левадна Ю. Г. – юр.

відповідача:  Ляшко Д.В. – пров. юр.

ДП “Ровенькиантрацит”: Потьомка Т.В. – нач. юр.-прет. відділу

Відкрите акціонерне товариство “Алчевський металургійний комбінат” просить стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” збитки у вигляді вартості нестачі вантажу (антрацит у вологому стані), відправленого позивачу 09.09.2010р. Державним підприємством “Ровенькиантрацит”  за залізничною накладною на групу вагонів № 52265077 у напіввагоні № 65232126, у сумі 530,44 грн.

В обґрунтування  позову  позивач  посилається  на те, що після прибуття вагону на станцію призначення з ознаками розкрадання під час перевезення (заглиблення у вагоні) перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена  комерційним актом від 11.09.10р. БА 785171/17. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені комбінатом збитків має нести перевізник.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посиланням на те, що:

-          вантаж у вагон завантажено засобами вантажовідправника без участі залізниці;

-          відповідно до ст.31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами;

-          позивачем не доведена ціна продукції, яка перевозилась (ст.115 Статуту залізниць України).

Заявою від 12.05.2011р. № 026-14/4 позивач зменшив розмір позовних вимог і наполягає на стягненні з відповідача  465,68 грн. збитків.

Власник вантажу (продавець на початковому етапі) Державне підприємство “Ровенькиантрацит” у засіданні пояснило, що згідно рахунку № 71906 від 9.09.10р. покупця (ТОВ „Вугілля України”) вартість 1т антрациту 751,09грн. (з ПДВ).

Дослідивши матеріали справи,  заслухавши пояснення представників сторін і ДП “Ровенькиантрацит” у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

09.09.2010р. Державне підприємство “Ровенькиантрацит“ за залізничною накладною на групу вагонів № 52265077 у напіввагоні № 65232126 відвантажило позивачу антрацит (у вологому стані). За даними накладної  вага нетто вантажу - 69,00 т, вага тари – 21,2 т, завантаження нижче бортів. Вантаж маркований вапном двома паралельними смугами  шириною 100мм по усій довжині вагону.

На станцію призначення вагон прибув 11.09.10р., де був складений акт загальної форми № 219 від 11.09.10р. Підстава складання акту загальної форми – під час огляду була виявлена воронкоподібна заглибина у вагоні.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж у напіввагоні № 65232126 видавався з перевіркою його маси представниками станції Комунарськ Донецької залізниці.

За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт від 11.09.10р. БА 785171/17, згідно з яким:

·          навантаження у вагоні нижче бортів на 300мм, вантаж маркований вапном;

·          з правої сторони по ходу потягу над 6-7 люками заглибина розміром: 800мм х  1000мм х 1200мм;

·          7 люк просів 15 х 200мм;

·          витікання вантажу відсутнє;

·          зважування вагону проводилося на тензометричних вагонних терезах вантажоодержувача два рази; нестача виявилася при кожному переважуванні;

·          вага нетто зважування вантажу 67,0 т (брутто 88,2 т, тари з брусу 21,2 т), нестача вантажу складає 2,0 т проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписано: з боку залізниці – начальником станції, двома прийомоздавальниками; з боку одержувача – особою, яка брала участь у перевірці.

Позивач з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути із залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу вартість 0,62 т антрациту (з урахуванням норми недостачі 2%), яка з урахуванням ПДВ складає 465,68 грн.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть  відповідальність  за  зберігання  вантажу з моменту його прийняття і до видачі  одержувачу в межах,  визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за  незбереження  (втрату,  нестачу,  псування,  пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113  Статуту залізниць  України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника  причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної  відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної  відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема  комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114  Статуту залізниць  України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення  маси  вантажу  і  природної  втрати  вантажу  під  час перевезення.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 465,68 грн. із розрахунку: 0,62 т (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2%) х 751,09грн. (вартість 1т антрациту, зданого до перевезення + ПДВ). Позивачем після зменшення заявлена така ж сума.

Господарський суд вважає, що позов у зменшеній його сумі обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314  Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.115, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу  України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 26009307748601 в ДРУ ПІБ м. Донецьк, МФО 334635, п/р 260030000173, 260000000019, 260360300019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДПОУ 01074957) на користь Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” (94202, м. Алчевськ Луганської області, вул. Шмідта, 4, п/р 2600914210 в Луганській обласній дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 304007, код ЄДПОУ 05441447) 465,68 грн. збитків (вартість нестачі), 89,55 грн. - відшкодування витрат  по  оплаті державного мита, 207,19 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття,  а у разі подання  апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя                                                               Матюхін В.І.