Рішення

від 27.04.2011 по справі 37/109

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/109 27.04.11

За первісним позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Град Кия»

До Державного підприємства «НАЦІОНАЛЬНИЙ ТУРИСТИЧНИЙ О ФІС»

Про стягнення 205 074,41 грн.

За зустрічним позовом Державного підприємства «НАЦІОНАЛЬНИЙ ТУРИСТИЧНИЙ О ФІС»

До Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Град Кия»

Про визнання договору недійсн им

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брал и участь представники сторін :

від ТОВ «Град Кия»: ОСОБА_1 - дов. № б/н від 05.04.11 р.

О СОБА_2 - дов. № б/н від 05.04.11 р.

від ДП «НАЦІОНАЛЬНИЙ ТУРИС ТИЧНИЙ ОФІС»: ОСОБА_3- дов. № б/н від 11.04.11р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарсь кого суду міста Києва переда ні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Град Кия»до Державного пі дприємства «НАЦІОНАЛЬНИЙ ТУ РИСТИЧНИЙ ОФІС»про стягненн я 160 000,00 грн. основного боргу, 3 125,48 грн. пені, 40 000,00 грн. штрафу, 604,93 грн . трьох річних процентів та 1 344 ,00 грн. інфляційних нарахувань у зв' язку з неналежним вико нанням відповідачем своїх зо бов' язань за договором про надання фінансової допомоги № 1/ФП від 27.01.09 р. щодо повернення суми фінансової допомоги.

Ухвалою суду від 25.03.11 р. було п орушено провадження у справі № 37/109 та призначено її розгляд на 11.04.11 р., зобов' язано сторін надати певні документи.

Представники позивача у су довому засіданні 11.04.11 р. надали суду документи на виконання вимог ухвали суду від 25.03.11 р. та оригінали документів для ог ляду в судовому засіданні, ко пії яких додано до позовної з аяви.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.04.11 р. зая вив усне клопотання про відк ладення розгляду справи для надання відповідачу часу для розшуку оригіналу примірник а договору № 1/ФП від 27.01.09 р., щоб в ідповідач міг виконати вимог и ухвали суду та надати відзи в з приводу заявлених позовн их вимог, проти якого запереч или представники позивача.

Дослідивши матеріали спра ви, з метою повного, всебічног о та об' єктивного розгляду справи, суд оголосив перерву у судовому засіданні 11.04.11 р. до 27.04.11 р. о 09:15 год.

Через службу діловодства Г осподарського суду м. Києва 27. 04.11 р. від відповідача надійшов зустрічний позов та клопота ння про відкладення розгляду справ № 37/109 для вирішення пита ння щодо прийняття зустрічно го позову до провадження.

У судовому засіданні 27.04.11 р. , розглянувши зустрічну позо вну заяву, Господарський суд міста Києва визнав подані ма теріали достатніми для прийн яття її до розгляду, у зв' язк у з чим зустрічний позов був п рийнятий до спільного розгля ду разом з первісним позовом ; клопотання про відкладення справи № 37/109 відхилив.

Представник позивача за п ервісним позовом у судовому засіданні 27.04.11 р. підтримав пер вісні позовні вимоги, просив їх задовольнити, проти зустр ічного позову заперечив повн істю.

Представник відповідача з а первісним позовом визнав п озовні вимоги частково, прос ив суд відмовити у штрафних с анкціях, зустрічні позовні в имоги підтримав та просив їх задовольнити.

Розглянувши подані матері али справи та заслухавши поя снення представників сторін , Господарський суд міста Киє ва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеже ною відповідальністю «Град К ия»(сторона 1) та Державним під приємством «НАЦІОНАЛЬНИЙ ТУ РИСТИЧНИЙ ОФІС» (сторона 2) бул о укладено договір про надан ня фінансової допомоги № 1/ФП в ід 27.01.09 р., згідно з умовами яког о сторона 1 передає у власніст ь стороні 2 грошові кошти в сум і, визначеній в п. 1.2. цього дого вору (фінансова допомога), а ст орона 2 зобов' язується пове рнути фінансову допомогу сто роні 1 на умовах, визначених ци м договором.

Згідно з п. 1.2. вищевказаного договору, сума фінансової до помоги, що надається стороно ю 1, складає 250 000,00 грн.

У відповідності до п. п. 1.3. та 1 .4. договору про надання фінанс ової допомоги № 1/ФП від 27.01.09 р., фі нансова допомога надається н а строк до 27.01.10 р.; цільове призн ачення фінансової допомоги - поповнення обігових коштів д ля забезпечення участі у вис тавкових заходах.

Згідно з п. 2.1. вищевказаного договору, фінансова допомога за цим договором надається т а повертається в національні й валюті України - гривні.

Відповідно до п. п. 2.2. - 2.4. дого вору про надання фінансової допомоги № 1/ФП від 27.01.09 р., фінанс ова допомога за цим договоро м може надаватися окремими п латежами на письмовий запит сторони 2; надання фінансової допомоги проводиться шляхом перерахування стороною 1 кош тів на поточний рахунок стор они 2, зазначений в п. 6 цього дог овору; при надходженні фінан сової допомоги на поточний р ахунок сторони 2, вона повинна негайно повідомити сторону 1 про отримання фінансової до помоги.

Згідно з п. п. 2.5. - 2.9. договору про надання фінансової допом оги № 1/ФП від 27.01.09 р., сторона 2 має право повертати суму фінанс ової допомоги стороні 1 части нами, проте, вся сума фінансов ої допомоги має бути поверне на в строк до 27.01.10 р. включно; пов ерненню відповідно до п. 2.3. цьо го договору підлягає сума фа ктично отримана стороною 2; фі нансова допомога повертаєть ся в безготівковому порядку шляхом перерахування відпов ідних коштів на поточний рах унок сторони 1, зазначений в п. 6. даного договору; днем повер нення фінансової допомоги вв ажається день зарахування на поточний рахунок сторони1 гр ошових коштів у сумі фінансо вої допомоги; сторона 2 зобов' язана негайно повідомити сто рону 1 про повернення фінансо вої допомоги з обов' язковим зазначенням реквізитів плат іжного доручення; після отри мання повернення фінансової допомоги сторона 1 негайно по відомляє сторону 2 про отрима ння повернення фінансової до помоги.

Пунктом 2.10. договору про нада ння фінансової допомоги № 1/ФП від 27.01.09 р. встановлено, що нара хування процентів за користу вання фінансовою допомогою н е здійснюються.

Відповідно до п. 2.11. вищевказ аного договору, фінансова до помога може бути повернена с тороною 2 достроково.

Додатковою угодою про внес ення змін від 27.01.10 р. до договору про надання фінансової допо моги № 1/ФП від 27.01.09 р., було продов жено строк повернення фінанс ової допомоги за даним догов ором до 27.01.11 р. включно.

Позивач пояснив суду, що ним на виконання вищезазначених умов договору про надання фі нансової допомоги № 1/ФП від 27.01 .09 р. було перераховано Держав ному підприємству «НАЦІОНАЛ ЬНИЙ ТУРИСТИЧНИЙ ОФІС»грошо ві кошти в розмірі 160 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 15 від 29.01.09 р. на сум у 120 000,00 грн., № 33 від 19.03.09 р. на суму 40 00 0,00 грн. та виписками банківськ ої установи з поточного раху нку позивача (належним чином засвідчені копії яких залуч ено до матеріалів справи).

Однак, станом на 27.01.11 р. відпов ідач не повернув суму фінанс ової допомоги, порушивши зоб ов' язання за договором про надання фінансової допомоги № 1/ФП від 27.01.09 р.

ТОВ «Град Кия»звернулось д о ДП «НАЦІОНАЛЬНИЙ ТУРИСТИЧН ИЙ ОФІС» з претензією (вихідн . № 3 від 28.01.11 р.), в якій просило пер ерахувати заборгованість у р озмірі 160 000,00 грн. (належним чино м засвідчені копій доказів п оштового відправлення якої д одано до матеріалів справи).

Позивач пояснив суду, що ста ном на 14.03.11 р. відповідь на прете нзію не була отримана, заборг ованість у розмірі 160 000,00 грн. ві дповідачем не була повернена .

За таких обставин ТОВ «Гра д Кия»звернулось до Господар ського суду м. Києва з первісн им позовом до ДП «НАЦІОНАЛЬН ИЙ ТУРИСТИЧНИЙ ОФІС»про стяг нення 160 000,00 грн. основного борг у, 3 125,48 грн. пені, 40 000,00 грн. штрафу, 6 04,93 грн. трьох річних процентів та 1 344,00 грн. інфляційних нараху вань у зв' язку з неналежним виконанням відповідачем сво їх зобов' язань за договором про надання фінансової допо моги № 1/ФП від 27.01.09 р. щодо поверн ення суми фінансової допомог и.

При цьому Державне підпри ємство «НАЦІОНАЛЬНИЙ ТУРИСТ ИЧНИЙ ОФІС» подало до Господ арського суду м. Києва зустрі чний позов до Товариства з об меженою відповідальністю «Г рад Кия»про визнання недійсн им договору про надання фіна нсової допомоги № 1/ФП від 27.01.09 р .

Зустрічні позовні вимоги Д ержавного підприємства «НАЦ ІОНАЛЬНИЙ ТУРИСТИЧНИЙ ОФІС» у даній справі вмотивовані т им, що договір про надання фін ансової допомоги № 1/ФП від 27.01.09 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальніст ю «Град Кия»та Державним під приємством «НАЦІОНАЛЬНИЙ ТУ РИСТИЧНИЙ ОФІС», є недійсним в силу частини 2 статті 203 Цивіл ьного кодексу України, оскіл ьки оспорюваний договір зі с торони Державного підприємс тва «НАЦІОНАЛЬНИЙ ТУРИСТИЧН ИЙ ОФІС»було укладено особою , яка на момент його укладання не мала належних повноважен ь, оскільки у відповідності д о контракту 2.6.4. контракту № 403 ві д 30.09.08 р. директор не мав права р озпоряджатись державними ко штами, які належать до держав ного бюджету, тобто, не мав пра ва укладати даний договір.

Оцінюючи подані сторонам и докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьс я на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, та врахо вуючи, що кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог і заперечен ь, суд вважає, що вимоги Товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Град Кия»до Державног о підприємства «НАЦІОНАЛЬНИ Й ТУРИСТИЧНИЙ ОФІС»про стягн ення 160 000,00 грн. основного боргу , 3 125,48 грн. пені, 40 000,00 грн. штрафу, 604,9 3 грн. трьох річних процентів т а 1 344,00 грн. інфляційних нарахув ань у зв' язку з неналежним в иконанням відповідачем свої х зобов' язань за договором про надання фінансової допом оги № 1/ФП від 27.01.09 р. задоволенню підлягають частково. Зустрі чні позовні вимоги Державног о підприємства «НАЦІОНАЛЬНИ Й ТУРИСТИЧНИЙ ОФІС»про визна ння договору недійсним задов оленню не підлягають з насту пних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарс ького кодексу України встано влює, що суб'єкти господарюва ння та інші учасники госпо дарських відносин повинні в иконувати господарські зоб ов'язання належним чином від повідно до закону, інших прав ових актів, договору, а за від сутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язанн я - відповідно до вимог, що у п евних умовах звичайно ставля ться і до виконання господар ських договорів застосову ються відповідні положення Ц ивільного кодексу України з урахуванням особливостей, пе редбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господар ського кодексу України визна чено, що кожна сторона повинн а вжити усіх заходів, необхід них для належного виконання нею зобов' язання, враховуюч и інтереси другої сторони та забезпечення загальногоспо дарського інтересу. Порушенн я зобов' язань є підставою д ля застосування господарськ их санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами аб о договором.

До виконання господарськи х договорів застосовуються в ідповідні положення Цивільн ого кодексу України з урахув анням особливостей, передбач ених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Ци вільного кодексу України зоб ов' язання має виконуватись належним чином, відповідно д о умов договору та вимог цьог о Кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, а за відс утності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділово го обороту та інших вимог, що з вичайно ставляться, одностор оння відмова від виконання з обов' язання або односторон ня зміна його умов не допуска ється, якщо інше не встановле но договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільн ого кодексу України, договір є обов' язковим до виконанн я сторонами.

Відповідно до частини 1 стат ті 625 Цивільного кодексу Украї ни боржник не звільняється в ід відповідальності за немож ливість виконання ним грошов ого зобов'язання.

Згідно зі статтею 530 Цивільн ого кодексу України, якщо стр ок (термін) виконання боржник ом обов' язку не встановлени й або визначений моментом пр ед' явлення вимоги, кредитор має право вимагати його вико нання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов ' язок у семиденний строк ві д дня пред' явлення вимоги, я кщо обов' язок негайного вик онання не випливає із догово ру або актів цивільного зако нодавства.

Згідно статті 32 Господарськ ого процесуального кодексу У країни доказами у справі є бу дь-які фактичні дані, на підст аві яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи від сутність обставин, на яких ґр унтуються вимоги і заперечен ня сторін, а також інші обстав ини, які мають значення для пр авильного вирішення господа рського спору.

Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України, кожна сторон а повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і з аперечень.

З наданих позивачем доказі в вбачається, що позивач взят і на себе зобов' язання вико нав належним чином, перераху вавши фінансову допомогу у р озмірі 160 000,00 грн., тоді як відпов ідач свої зобов' язання за д оговором щодо повернення заз начених грошових коштів у вс тановлений строк до 27.01.2011 р. не в иконав.

Відповідач жодних запереч ень та доказів на спростуван ня обставин, викладених пози вачем у позовній заяві, суду н е надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованіст ь вимог позивача в частині ст ягнення 160 000,00 грн. основного бо ргу, а відповідач в установле ному законом порядку обстави ни, які повідомлені позиваче м, не спростував, розміру позо вних вимог не оспорив та не до вів суду належними і допусти мими доказами належного вико нання ним своїх зобов' язань , то позов Товариства з обмеже ною відповідальністю «Град К ия»щодо стягнення з Державно го підприємства «НАЦІОНАЛЬН ИЙ ТУРИСТИЧНИЙ ОФІС»основно го боргу у розмірі 160 000,00 грн. виз нається судом таким, що підля гає задоволенню.

ТОВ «Град Кия»просить суд т акож стягнути з відповідача 1 344,00 грн. інфляційних нарахува нь за період з 01.02.11 р. до 28.02.11 р. та 604, 93 грн. трьох річних процентів за період з 28.01.11 р. до 14.03.11 р., у зв' язку з невиконанням відповід ачем зобов' язань щодо повер нення фінансової допомоги за договором про надання фінан сової допомоги № 1/ФП від 27.01.09 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного ко дексу України, особа, яка пору шила зобов' язання, несе від повідальність за наявності ї ї вини (умислу або необережно сті), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона дове де, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного в иконання зобов' язання.

Відповідно до статті 625 Циві льного кодексу України, борж ник не звільняється від відп овідальності за неможливіст ь виконання грошового зобов' язання. Боржник, який простро чив виконання грошового зобо в' язання, на вимогу кредито ра зобов' язаний сплатити су му боргу з урахуванням встан овленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж три проценти річних від про строченої суми, якщо інший ро змір процентів не встановлен ий договором або законом.

Таким чином, частина 1 статт і 625 Цивільного кодексу Україн и встановлює виняток із зага льного правила статті 614 Цивіл ьного кодексу України, що зак ріплює принцип вини як підст аву відповідальності боржни ка.

Отже, відсутність у боржник а грошей у готівковій формі а бо грошових коштів на його ра хунку в банку, і як наслідок, н еможливість виконання ним гр ошового зобов' язання, якщо навіть у цьому немає його про вини, не звільняють боржника від відповідальності за про строчення грошового зобов' язання.

Слід зазначити, що передбач ене законом право кредитора вимагати стягнення відсоткі в річних є способом захисту м айнових прав та інтересів кр едитора, сутність яких склад ається з відшкодування матер іальних втрат кредитора та з нецінення грошових коштів вн аслідок інфляційних процесі в, а також отримання компенса ції (плати) від боржника за кор истування ним грошовими кошт ами, які належать до сплати кр едитору.

Індекс інфляції є щомісячн им показником знецінення гро шових коштів і розраховуєтьс я він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За та ких обставин застосовувати і ндекс інфляції у випадку, кол и борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашен ий, - підстави відсутні. Крім т ого, при розрахунку інфляцій них нарахувань мають бути вр аховані рекомендації, виклад ені в листі Верховного Суду У країни від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомен дації щодо порядку застосува ння індексів інфляції при ро згляді судових справ», згідн о з якими при застосування ін дексу інфляції слід умовно в важати, що сума, внесена за пер іод з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, інд ексується за період з врахув анням травня, а якщо з 16 до 31 чис ла, то розрахунок починаєтьс я за наступного місяця - чер вня.

Оскільки матеріалами спра ви підтверджується простроч ення відповідачем грошового зобов' язання, то з нього за р озрахунком позивача, перевір еним судом, підлягають стягн енню відповідно 1 344,00 грн. інфл яційних нарахувань за період з 01.02.11 р. до 28.02.11 р. та 604,93 грн. трьох р ічних процентів за період з 28. 01.11 р. до 14.03.11 р.

Також ТОВ «Град Кия»просит ь суд стягнути з відповідача 3 125,48 грн. пені та 40 000,00 грн. штрафу в розмірі 25 % за порушення дого вірного зобов' язання щодо п овернення грошових коштів за договором про надання фінан сової допомоги № 1/ФП від 27.01.09 р.

Відповідно до п. 3.3. договору про надання фінансової допом оги № 1/ФП від 27.01.09 р., за простроче ння повернення фінансової до помоги сторона 2 виплачує сто роні 1 пеню у розмірі подвійно ї облікової ставки від непов ерненої суми за кожен день пр острочення та штраф у розмір і 25 % від суми фінансової допом оги.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст . 217 Господарського кодексу Ук раїни, учасники господарськи х відносин несуть господарсь ко-правову відповідальність за правопорушення в сфері го сподарювання шляхом застосу вання до правопорушників гос подарських санкцій на підста вах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законам и та договором.

У сфері господарювання зас тосовуються такі види господ арських санкцій: відшкодуван ня збитків; штрафні санкції; о перативно-господарські санк ції.

Статтею 230 Господарського к одексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьо му Кодексі визнаються господ арські санкції у вигляді гро шової суми (неустойка, штраф, п еня), яку учасник господарськ их відносин зобов' язаний сп латити у разі порушення ним п равил здійснення господарсь кої діяльності, невиконання або неналежного виконання го сподарського зобов' язання .

Відповідно до статті 549 Циві льного кодексу України, неус тойкою (штрафом, пенею) є грошо ва сума або інше майно, які бор жник повинен передати кредит орові у разі порушення боржн иком зобов' язання. Пенею є н еустойка, що обчислюється у в ідсотках від суми несвоєчасн о виконаного грошового зобов ' язання за кожен день прост рочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільног о кодексу України визначає, щ о якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встан овлюється договором або акто м цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Циві льного кодексу України, у раз і порушення зобов' язання на стають правові наслідки, вст ановлені договором або закон ом, зокрема, сплата неустойки .

Таким чином, для застосуван ня до боржника відповідально сті у вигляді стягнення штра фу, вона має бути передбачена законом або договором.

Частиною 1 ст. 233 ГК України вс тановлено, що у разі, якщо нале жні до сплати штрафні санкці ї надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд ма є право зменшити розмір санк ції. При цьому повинно бути вз ято до уваги: ступінь виконан ня зобов' язання боржником; майновий стан сторін, які бер уть участь у зобов' язанні; н е лише майнові, а й інші інтере си сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського про цесуального кодексу України , господарський суд, приймаюч и рішення, має право зменшува ти у виняткових випадках роз мір неустойки (штрафу, пені), я ка підлягає стягненню зі сто рони, що порушила зобов' яза ння.

Застосовуючи цей припис, сл ід враховувати вказівку, що м іститься в п. 2.4. роз' яснення В ищого арбітражного суду Укра їни від 29.04.1994 р. № 02-5/293 «Про деякі пи тання практики застосування майнової відповідальності з а невиконання чи неналежне в иконання грошових зобов' яз ань». Вирішуючи питання про з меншення розміру пені, яка пі длягає стягненню зі сторони, що порушила зобов' язання, а рбітражний суд повинен об' є ктивно оцінити, чи є даний вип адок винятковим, виходячи з і нтересів сторін, які заслуго вують на увагу, ступеня викон ання зобов' язань, причини н еналежного виконання або нев иконання зобов' язання, незн ачності прострочення у викон анні зобов' язання, невідпов ідності розміру пені наслідк ам порушення, негайного добр овільного усунення винною ст ороною порушення та його нас лідків.

Відповідач у відзиві на поз овну заяву просив зменшити р озмір штрафних санкцій за не своєчасне виконання грошово го зобов' язання за договоро м про надання фінансової доп омоги № 1/ФП від 27.01.09 р., обґрунтов уючи це тим, що відповідач є де ржавним підприємством і фіна нсується та утримується за р ахунок коштів, отриманих від Міністерства культури і тур изму України, отже кошти для п огашення заборгованості за д аним договором мають бути ви ділені з державного бюджету.

Розглянувши даний спір, суд дійшов висновку про винятко вість порушення відповідаче м грошового зобов' язання пе ред позивачем, оскільки Держ авне підприємство «НАЦІОНАЛ ЬНИЙ ТУРИСТИЧНИЙ ОФІС»є підп риємством, яке немає власних коштів, а фінансується за рах унок коштів, отриманих з держ авного бюджету. Крім того, суд ом приймається до уваги той ф акт, що прострочення у даному зобов' язанні за часом є нез начним - три місяці.

Таким чином, враховуючи вищ евказані обставини, керуючис ь ч. 1 ст. 233 Господарського коде ксу України, п. 3 ст. 83 Господарс ького процесуального кодекс у України, суд вважає за необх ідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір пен і та штрафу, що підлягає стягн енню з первісного відповідач а на користь Товариства з обм еженою відповідальністю «Гр ад Кия», до 10 % від заявлених сум , а саме - стягнути 312,50 грн. пені та 4 000,00 грн. штрафу.

Розглянувши зустрічні по зовні вимоги Державного підп риємства «НАЦІОНАЛЬНИЙ ТУРИ СТИЧНИЙ ОФІС»про визнання не дійсним договору про надання фінансової допомоги № 1/ФП від 27.01.09 р., суд не знаходить підста в для їх задоволення, виходяч и з наступного.

Згідно статті 203 Цивільног о кодексу України, якою встан овлені загальні вимоги, доде ржання яких є необхідним для чинності правочину, зміст пр авочину не може суперечити ц ьому Кодексу, іншим актам цив ільного законодавства, а так ож моральним засадам суспіль ства. Особа, яка вчиняє правоч ин, повинна мати необхідний о бсяг цивільної дієздатності . Волевиявлення учасника пра вочину має бути вільним і від повідати його внутрішній вол і. Правочин має бути спрямова ний на реальне настання прав ових наслідків, що обумовлен і ним.

Вирішуючи спір про визнанн я угоди (правочину) недійсною , господарський суд встановл ює наявність тих обставин, з я кими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а сам е: відповідність змісту угод и вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, пр авоздатність сторін за угодо ю, у чому конкретно полягає не правомірність дій сторони та інші обставини, що мають знач ення для правильного вирішен ня спору. При цьому обставини , що мають істотне значення дл я вирішення спору повинні пі дтверджуватись сторонами на лежними та допустимими доказ ами відповідно до вимог стат ей 33, 34 Господарського процесу ального кодексу України.

Статтею 215 Цивільного кодек су України встановлено, що пі дставою недійсності правочи ну є недодержання в момент вч инення правочину стороною (с торонами) вимог, які встановл ені частинами першою - третьо ю, п'ятою та шостою статті 203 цьо го Кодексу. Недійсним є право чин, якщо його недійсність вс тановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнан ня такого правочину недійсни м судом не вимагається.

У випадках, встановлених ци м Кодексом, нікчемний правоч ин може бути визнаний судом д ійсним.

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин).

Відповідно до статті 204 Циві льного кодексу України, прав очин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встано влена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 241 ЦК Україн и встановлено, що правочин, вч инений представником з перев ищенням повноважень, створює , змінює, припиняє цивільні пр ава та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наст упного схвалення правочину ц ією особою. Правочин вважаєт ься схваленим, зокрема, у разі , якщо особа, яку він представл яє, вчинила дії, що свідчать пр о прийняття його до виконанн я.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 241 ЦК України наступне схвалення п равочину особою, яку предста вляють, створює, змінює і прип иняє цивільні права та обов'я зки з моменту вчинення цього правочину.

З наявних в матеріалах спра ви документів, зокрема із пла тіжних доручень № 15 від 29.01.2009 р. т а № 33 від 19.03.2009 р. вбачається, що ві дповідачем за зустрічним поз овом було перераховано на ра хунок позивача за зустрічним позовом грошові кошти у суму 160 000,00 грн., які ним були прийняті .

Посилання позивача на те, що договір про надання фінансо вої допомоги № 1/ФП від 27.01.09 р. був укладений всупереч статті 215 Цивільного кодексу України, суд не визнає підставою для з адоволення позову, оскільки відповідно до частини 1 статт і 241 Цивільного кодексу Україн и, даний договір був схвалени й позивачем за зустрічним по зовом шляхом вчинення дій, а с аме, було прийнято грошові ко шти, які були перераховані за даним договором, що свідчить про його прийняття до викона ння.

Твердження позивача про те , що ОСОБА_4 за контрактом н е мав права розпоряджатися д ержавними коштами, які належ ать до державного бюджету Ук раїни, судом не приймаються д о уваги, оскільки позивачем н е доведено приналежність цих коштів до державного майна.

Посилання позивача на те, що укладений договір є таким, що не відповідає вимогам закон у, вчинений з метою, яка завідо мо суперечить інтересам держ ави і суспільства, та укладен о учасниками господарських в ідносин з порушенням хоча б о дним з них господарської ком петенції (спеціальної правос уб' єктності), є помилковим, в иходячи з наступного.

Частиною 1 статті 207 Господар ського кодексу України встан овлено, що господарське зобо в'язання, що не відповідає вим огам закону або вчинено з мет ою, яка завідомо суперечить і нтересам держави і суспільст ва, або укладено учасниками г осподарських відносин з пору шенням хоча б одним із них гос подарської компетенції (спец іальної правосуб'єктності), м оже бути на вимогу однієї із с торін або відповідного орган у державної влади визнано су дом недійсним повністю або в частині.

Проте для визнання зобов' язання недійсним фіктивним в силу статті 207 Господарського кодексу необхідна наявність наступних умов.

Недійсними з підстав невід повідності вимогам закону мо жуть визнаватися лише зобов' язання, які не відповідають з акону, що порушують вимоги ук азів Президента України, пос танов Кабінету Міністрів Укр аїни, інших нормативних акті в, виданих державними органа ми, у тому числі відомчих. Відп овідність чи невідповідніст ь господарського зобов'язанн я вимогам законодавства оцін юється з позиції законодавст ва, яке діяло на момент його ви никнення.

Для визнання недійсним гос подарського зобов'язання, вч иненого з метою, яка завідомо суперечить інтересам держав и і суспільства є його укладе ння з метою завідомо супереч ною інтересам держави і сусп ільства та наявність наміру хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслід ків. До зобов'язань, що підпада ють під ці ознаки ч. 1 ст. 207 ГК, на лежать, зокрема, правочини, сп рямовані на незаконне відчуж ення або незаконне користува ння, розпорядження об'єктами права державної власності; н а придбання всупереч встанов леним правилам предметів, як і вилучені з обігу або обіг як их обмежено; на приховування підприємствами чи підприємц ями від оподаткування доході в або використання майна, що з находиться у їх власності (ко ристуванні) всупереч інтерес ам суспільства, правам, свобо ді і гідності громадян. У разі визнання в установленому по рядку недійсними установчих документів суб'єкта підприє мницької діяльності або скас ування його державної реєстр ації у зв'язку із здійсненням відповідної реєстрації на п ідставі загубленого докумен та, що посвідчує особу, або на підставну особу - засновника суб'єкта підприємницької ді яльності та за наявності інш их обставин, які свідчать про укладення правочину з метою , суперечною інтересам держа ви і суспільства, укладені та ким суб'єктом підприємницько ї діяльності.

Для визнання недійсним гос подарського зобов'язання, вч инене учасниками господарсь ких відносин з порушенням хо ч би одним із них господарськ ої компетенції (спеціальної правосуб'єктності) можуть ви знаватися лише ті правочини, які прямо суперечать цілям ю ридичної особи, вказаним у за коні, що регулює її діяльніст ь, або в установчих документа х.

Отже, позивач, який звертаєт ься з вимогою про визнання пр авочину недійсним, має довес ти, що договір не відповідає закону, порушує вимоги указі в Президента України, постан ов Кабінету Міністрів Україн и, інших нормативних актів, ви даних державними органами, з авідомо суперечить інтереса м держави і суспільства, супе речать цілям юридичної особи , вказаним у законі, що регулює її діяльність, або в установч их документах .

З аналізу договору про нада ння фінансової допомоги № 1/ФП від 27.01.09 р. випливає, що даний до говір не може бути визнаний с удом недійсним на тих підста вах, що він не відповідає зако ну, завідомо суперечить інте ресам держави і суспільства та вчинений з порушенням хоч би одним із них господарсько ї компетенції, оскільки пози вачем за зустрічним позовом не було надано жодного доказ у, який підтверджує обставин и, викладені в позовній заяві .

Відповідно до вимог стат ті 49 Господарського процесуа льного кодексу України, витр ати по сплаті державного мит а та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу покладаються на Державне підприємство «НАЦІ ОНАЛЬНИЙ ТУРИСТИЧНИЙ ОФІС», з вини якого виникли спори у д аній справі.

На підставі викладеного т а керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614 , 625, 629 Цивільного кодексу Украї ни, ст. 193, 232 Господарського коде ксу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Г осподарського процесуально го кодексу України, Господар ський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний по зов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державног о підприємства «НАЦІОНАЛЬНИ Й ТУРИСТИЧНИЙ ОФІС»(01030, м. Київ , вул. Богдана Хмельницького, 5 0-Б, код ЄДРПОУ 35592707) на користь То вариства з обмеженою відпові дальністю «Град Кия»(04071, м. Киї в, вул. Костянтинівська, 2-А, код ЄДРПОУ 33787615) 160 000 (сто шістдесят ти сяч) грн. 00 коп. основного боргу , 1 344 (одна тисяча триста сорок ч отири) грн. 00 коп. інфляційних н арахувань, 604 (шістсот чотири) г рн. 93 коп. трьох процентів річн их, 312 (триста дванадцять) грн. 50 к оп. пені, 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. штрафу, 2 050 (дві тисячі п' ятдесят) грн. 74 коп. витрат по сп латі державного мита та 236 (дві сті тридцять шість) грн. 00 коп. в итрат на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу.

3. В решті первісних позовн их вимог відмовити.

4. У зустрічному позові відмовити повністю.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Дане рішення набирає законної сили після закінче ння десятиденного строку з д ня складення його повного те ксту і може бути оскаржене в п орядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення складен о

12.05.2011 р.