Рішення

від 11.04.2008 по справі 16/1661

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/1661

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И               

         "11" квітня 2008 р.                                                                         Справа №  16/1661

Господарський суд Черкаської області в складі:  головуючого - судді Спаських Н.М.

при секретарі: Волна С.В.,  за участю представників сторін:

від позивача: Німченко О.М. - за  довіреністю;

від першого відповідача: Танана Г.П. - за довіреністю;

від другого відповідача: Губчик В.М.  - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Черкаси справу за позовом Канівського районного споживчого товариства до Комунального підприємства  "Міський ринок  Канівської міської ради" та до ВАТ "Дніпро -СГЕМ" про визнання договору та акту приймання-передачі недійсним

      ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі до нього, укладеного між відповідачами по справі з приводу металевих павільйонів з мотивів, що при цьому було продано павільйони, які належать позивачу по справі. В судовому засіданні  представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити.

Представники обох відповідачів проти задоволення позову заперечили з мотивів, що позивач не має жодних підтверджуючих документів на право власності на спірні павільйони і просять у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов не підлягає  до задоволення, виходячи з наступного:

           У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

            За доводами позивача, 22.03.2005 року між відповідачами по справі було укладено договір купівлі-продажу 21 павільйона, що підтверджується накладною № 34 та актом приймання-передачі майна від цієї ж дати.

           Оцінивши наявні у справі докази судом встановлено, що за накладною № 34 від 22.03.2005 року ДКП "Міський ринок" отримав від ВАТ "Дніпро-СГЕМ" 21 павільйон на загальну суму        43 964,00 грн. Актом приймання-передачі цих павільйонів визначено, що вони прийняті та розташовані за адресою по вул. Малика, 15 у м. Канів.

         За доводами представника міського ринку, дана угода була укладена на виконання розпорядження міського голови м. Канів від 18.08.2004 року № 495-р (є в справі) про затвердження плану заходів розвитку КП "Міський ринок" на 2004-2006 роки. В п. 5 плану заходів передбачено "викупити у ВАТ "Дніпро-СГЕМ"  торгівельні павільйони".                     

                За доводами представників відповідача, дана угода була укладена з метою розв'язання тривалого питання про не проведення розрахунку за виготовлені ВАТ "Дніпро-СГЕМ" павільйони і підтверджується наступними доказами у справі:

              За доводами позивача, Канівське РАЙСТ виступило замовником по проведенню робіт по реконструкції колгоспного ринку, що підтверджується розпорядженням голови Канівської райдержадміністрації від травня 1999 року № 181 ( а.с. 11).

            Однак договір про надання послуг по виготовленню  металоконструкцій павільйонів Канівського ринку було підписано між Канівським відділом будівництва та проектування і ВАТ "Дніпро-СГЕМ" ( а.с. 12).

      За доводами представника позивача, він частково оплачував виготовлення металоконструкції, про що суду було надано копії платіжних та інших документів ( а.с. 17-25).

         Оцінивши дані докази суд не вбачає в них зв'язку із фактом оплати виготовлення саме металевих павільйонів, бо призначення платежу містять записи про "попередню оплату за будматеріали", "часткова оплата ... виконання робіт по підготовці  проекту відводу земельної ділянки", "шифер плоский" і т. ін.  Одержувачами цих платежів є ВКП "Авіко", Торговий дім "Черкасиголовпостач", відділ земельних ресурсів.

           Факт  придбання цих матеріалів та передача їх відповідачам по справі для виготовлення металевих павільйонів не підтверджений позивачем жодними письмовими доказами.           

            Доводи про те, що внесок позивача у виготовлення павільйонів підтверджується  актом звірки виконаних робіт ( а.с. 16) суд також відхиляє, оскільки даним актом визначено, що використано матеріалів замовника на суму 8 523,00 грн., але замовником вказано не позивача, а райвиконком м. Канева.

               Крім того, в справі мається лист Облспоживспілки від 20.05.2002 року № 26-11/21 ( а.с. 14), яким Облспоживспілка заперечує проти того, щоб Канівське РАЙСТ було визнано замовником на впорядкування колгоспного ринку, бо воно не має достатніх коштів для фінансування цих робіт та не вступало у договірні відносини з ВКБ.

         Заслухавши пояснення сторін та дослідивши документи в справі суд приходить до висновку, що позивач не має жодного письмового доказу про те, що за результатами виготовлення павільйонів він стає власником  їх  певної кількості.

            У відповідності до ст. 4 ЦК УРСР та ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші право чини чи події, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.

                 Доказів про те, що в силу якогось договору чи події позивач повинен стати власником певної кількості павільйонів в справу не надано.                                               В ході обговорення обставин справи відповідачі звертали увагу суду на те, що позов подано з пропуском строку позовної давності,  оскільки спірна угода укладена 22.03.2005 року , а позов подано після сплину трирічного строку позовної давності, оскільки згідно квитанції про відправлення кореспонденції, копія позову направлена відповідачам 24.03.2008 року, а до суду позовна заява взагалі надійшла лише 26.03.2008 року. Відповідачі просили застосувати строк позовної давності та відмовити позивачу у позові ще й з цієї підстави.

        Судом також було встановлено, що за змістом договору про надання послуг по виготовленню металоконструкцій  павільйонів для Канівського ринку  ВАТ "Дніпро-СГЕМ" повинно було не лише виготовити, але і встановити металоконструкції, оскільки саме ці дії і виконав  ВАТ "Дніпро-СГЕМ".

        За таких обставин даний договір слід розцінити як договір будівельного підряду. У відповідності до ст. 875 ЦК України,  власником об'єкта будівництва  або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовнику є  підрядник. Правовідносини між сторонами з приводу виготовлення та завершення оплати павільйонів тривають аж до сьогоднішнього дня, оскільки повного розрахунку ВАТ "Дніпро-СГЕМ" не отримав. Передача павільйонів від ВАТ "Дніпро-СГЕМ" відбулася лише у 2005 році, укладенням спірної угоди між відповідачами

         Після передачі металевих павільйонів міському ринку, ВАТ "Дніпро-СГЕМ" отримав частковий розрахунок за ці металоконструкції.

              Слід звернути увагу, що позивач вважає, що оплатив 4 металеві павільйони, але просить визнати недійсною всю угоду купівлі-продажу між відповідачами  по справі на 21 павільйон, оформлену накладною № 34 від 22.03.2005 року.  Де розміщені зараз ці 4 павільйони, яка їх ідентифікація, позивач по справі пояснити не зміг.

               За доводами представника позивача, дійсною причиною спору між сторонами є земельна ділянка, якої позбавився позивач, втративши можливість користуватися спірними павільйонами. Доказів про наявність законних підстав на користування павільйонами позивач суду також не надав.

               Постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 26.12.2005 року, копія якої мається у справі встановлено, що за даними БТІ за позивачем по справі на території ринку зареєстровано лише павільйони "М"ясо і молоко", ларьок "М"ясний", магазин "Сільхозпродукти", відомості про реєстрації майнового комплексу відсутні. Допитані в ході перевірки посадові особи повідомили, що не зважаючи на перебування в певний період часу павільйонів на балансі Канівсього РАЙСТ, дане підприємство не є їх власником та не оплачувало їх виготовлення. Тому

павільйони були передані до КП "Міський ринок", який оплачує в даний час  їх вартість.

          За доводами позивача, поданим позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу павільйонів між відповідачами по справі позивач захищає своє право користування всіма павільйонами та право власності на 4 павільйони.

               Суд вважає, що позивач  не довів порушення своїх прав спірним договором, оскільки не має жодного достовірного документа про те, що він фінансував саме виготовлення павільйонів та повинен був отримати їх у власність. Угоди про таке у справі відсутні. Також відсутні у справі угоди про користування позивачем 21 павільйоном.

                 За доводами самого позивача, підтверджуючі документи (оригінали) згоріли.

             Крім того, позивач не визначився з тим, який конкретно пункт ст. 203,205 ЦК України було порушено спірним договором, для перевірки доводів про недійсність договору. Ухвала суду від 31.03.2008 року про надання цих пояснень позивачем не виконана.

            На підставі викладеного, у задоволенні позову позивачу слід відмовити повністю за недоведеністю правової підстави позову та в зв'язку із пропуском трирічного строку позовної давності для захисту порушеного права. Можливість визнання  акту приймання-передачі до договору недійсним як окремого документу чинним законодавством не передбачено, даний документ  автоматично наслідує долю основного документу - тобто самого договору.

           На підставі ст. 49 ГПК України, при відмові у позові  судові витрати на відповідача не покладаються.

Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд, -

                                                        ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

               Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

         СУДДЯ                                                                                                      Н.М. Спаських

Рішення підписано 15 квітня 2008 року