Ухвала

від 10.05.2011 по справі 15/166-10-5061

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/166-10-5061

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

         "10" травня 2011 р.Справа  № 15/166-10-5061

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                             В.С. Петрова

при секретарі                               А.Д. Діасамідзе

За участю представників:

від позивача (заявника) –Кушніренко О.Ю.,

від відповідача –               не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Терфікс” про зміну способу виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.01.2011 р. у порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України по справі № 15/166-10-5061 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Терфікс”  до Товариства з обмеженою відповідальністю „Златокрай” про розірвання договору та зобов'язання повернути 50 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Терфікс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою та уточненнями до неї до Товариства з обмеженою відповідальністю „Златокрай” про розірвання договору № 23/11 від 30.11.2009 р. та зобов'язання повернути завдаток в сумі 50 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2010 р. порушено провадження по справі № 15/166-10-5061 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.01.2011 р. по справі № 15/166-10-5061 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Терфікс” задоволено, а саме:

-          розірвано договір № 23/11 від 30.11.2009 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Терфікс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Златокрай”;

-          зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Златокрай” повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Терфікс”  суму в розмірі 50 000,00 грн.;

-          стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Златокрай” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Терфікс”  витрати по сплаті державного мита у розмірі 585,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236, 00 грн.

01.02.2011 р. на виконання зазначеного рішення господарським судом Одеської області були видані накази про примусове виконання рішення суду щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Златокрай” повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Терфікс” суму в розмірі 50 000,00 грн. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Златокрай” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Терфікс”  витрат по сплаті державного мита у розмірі 585,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236, 00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Терфікс” звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про зміну способу виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.01.2011 р. по справі  № 15/166-10-5061, посилаючись на наступне.

В результаті звернення до Другого відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції позивач отримав відповідь про те, що вимога, вказана в наказі суду є нематеріальною і справа перенаправлена до Відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції Одеської області.

07.04.2011 р. на запит Товариства з обмеженою відповідальністю „Терфікс” Відділ державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції Одеської області надав відповідь, згідно якої відповідач добровільно не виконує рішення суду. При цьому позивач вказує, що в своїй відповіді на прохання ТОВ „Терфікс” державний виконавець пояснив, що з огляду на сформульований в рішенні суду спосіб держвиконавець не може примусово стягнути спірну суму коштів з відповідача.

Оскільки відповідач не виконує покладених на нього зобов'язань, а державний виконавець не може без участі боржника виконати рішення, позивач вважає вказані обставини такими, що роблять неможливим виконання рішення суду.     

Відтак, враховуючи вищенаведене, позивач просить суд змінити спосіб виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.01.2011 р. по справі  № 15/166-10-5061 шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Златокрай” авансу у розмірі 50 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.06.2007 р. у справі № 15/166-10-5061 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Терфікс” прийнято до провадження судді Петрова В.С. та заяву призначено до розгляду в засіданні суду на 10.05.2011 р.

Відповідач (боржник) - в засідання суду не з'явився, письмові пояснення на заяву не надав.

Дослідивши матеріали заяви та вислухавши доводи представника позивача (заявника), господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається з вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання.

Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому при вирішенні заяви сторони про встановлення або зміну способу й порядку виконання рішення суду повинно враховуватися те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (ч. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”).

На необхідність встановлення зазначених обставин також вказано у п. 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. № 02-5/333.

Таким чином, в основу судового акту про зміну способу виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Як випливає зі змісту заяви ТОВ „Терфікс”, підставою для зміни способу виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.01.2011 р. по справі  № 15/166-10-5061 щодо зобов'язання  Товариства з обмеженою відповідальністю „Златокрай” позивач визначає ті обставини, що відповідач добровільно не виконує рішення суду, також у сформульований в рішенні суду спосіб держвиконавець не може примусово стягнути спірну суму коштів з відповідача, тим більш державний виконавець не може без участі боржника виконати вказане рішення.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії листа Відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції Одеської області № 10046 від 06.04.2011 р., 15.03.2011 р. до Відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції Одеської області надійшов до виконання наказ господарського суду Одеської області від 01.02.2011 р. по справі № 15/166-10-5061. До того ж 15.03.2011 р. Відділом державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції Одеської області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю „Златокрай” було надано строк для добровільного виконання наказу до 23.03.2011 р.

Також за змістом вказаного листа Відділом державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції Одеської області 23.03.2011 р. було встановлено, що  Товариством з обмеженою відповідальністю „Златокрай” рішення суду не виконано, про що був складений акт державного виконавця.

Між тим відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження”  державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 27 Закону України „Про виконавче провадження” у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Проте, позивачем (заявником) не надано жодних доказів здійснення Відділом державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції Одеської області примусового виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.01.2011 р. по даній справі.

Разом з тим заявник не надав жодних доказів в обґрунтування своїх доводів щодо неможливості виконання рішення суду у зазначений в ньому спосіб. Так, факт неможливості виконання рішення суду у даній справі без участі боржника не підтверджений допустимим доказом, яким у даному випадку в силу ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" є відповідний акт державного виконавця.

Отже, з огляду на недоведеність заявником факту неможливості виконання рішення суду визначеним способом суд доходить до висновку про необґрунтованість вимог заявника.

За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Терфікс” про зміну способу виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.01.2011 р. у справі № 15/166-10-5061 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Терфікс” про зміну способу виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.01.2011 р. у справі № 15/166-10-5061 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Терфікс” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Златокрай” про розірвання договору та зобов'язання повернути 50 000,00 грн.

Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний строк після її прийняття.

               Суддя                                                                                 Петров В.С.