Ухвала

від 22.03.2011 по справі 5-40к10

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ

З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

іменем україни

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючої - Григорєвої І.В.,

суддів - Животова Г.О. та Шибко Л.В.,

з участю прокурора - Чорної І.С.,

розглянула 22 березня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь в її розгляді судом першої інстанції, захисників адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вирок апеляційного суду Запорізької області від 15 жовтня 2010 року.

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, відповідно до положень ст. 55 КК України 1960 року несудимого,

- за пунктами 4, 6, 11 та 13 ч. 2 ст. 115 КК України на довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за ч. 4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за ч. 3 ст. 15 і ч. 4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за ч. 1 ст. 263 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- за ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 358 КК України на 3 місяці арешту;

- за ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст. 358 КК України на 3 роки обмеження волі;

- за ч. 3 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі;

- на підставі ч. ч. 1 - 3 ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів на довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, судимого 14 листопада 2006 року за ч. 5 ст. 191 із застосуванням ст. 75 КК України на 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуван-ням протягом дворічного іспитового строку,

за злочини вчиненні до постановлення попереднього вироку:

- за ч. 4 ст. 190 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за ч. 1 ст. 263 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 358 КК України на 2 роки обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 358 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- на підставі ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- на підставі ч. 4 ст. 70 КК України ухвалено виконувати самостійно це покарання та призначене за попереднім вироком;

за злочини вчиненні після постановлення попереднього вироку:

- за ч. ч. 3, 4 та 5 ст. 27 і пунктами 6 та 11 ч. 2 ст. 115 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за ч. 3 ст. 15 і ч. 4 ст. 190 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за ч. 4 ст. 190 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за ч. 1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 27 і ч. 1 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 358 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- на підставі ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- на підставі ст. 71 КК України остаточно за сукупністю вироків на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- позбавлено звання капітана податкової міліції, яке він мав на день звільнення зі служби;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, несудимого,

- за ч. 3 ст. 15 і ч. 4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за ч. 4 ст. 190 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 358 КК України на 3 місяці арешту;

- за ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст. 358 КК України на 3 роки обмеження волі ;

- за ч. 1 ст. 358 КК України на 4 місяці арешту;

- за ч. 2 ст. 358 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 358 КК України на 2 роки обмеження волі;

- на підставі ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, несудимого,

- за ч. 4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі;

- за ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 358 КК України на 3 місяці арешту;

- за ч. 3 ст. 358 КК України на 6 місяців арешту;

- на підставі ст. ст. 70, 75 та 76 КК України остаточно за сукупністю злочинів на 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням протягом трирічного іспитового строку та покладенням обовязків повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи та періодично зявлятись в цю інспекцію для реєстрації;

- його ж за ч. 2 ст. 358 КК України виправдано внаслідок відсутності в діянні складу злочину;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, не судимого,

- за ч. 3 ст. 15 і ч. 4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі;

- за ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 358 КК України на 3 місяці арешту;

- за ч. 3 ст. 358 КК України на 6 місяців арешту;

- на підставі ст. ст. 70, 75 та 76 КК України остаточно за сукупністю злочинів на 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням протягом дворічного іспитового строку та покладенням обовязків повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи та періодично зявлятись в цю інспекцію для реєстрації;

- його ж за ч. 2 ст. 358 КК України виправдано внаслідок відсутності в діянні складу злочину.

Згідно вироку засуджені вчинили злочини за таких обставин.

19 вересня 2003 року слідчим СВ Комунарського РВ УМВС України в Запорізькій області проти ОСОБА_4 порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 191 КК України, що унеможливлювало отримання останнім дозволу на придбання та зберігання засобів для відстрілу набоїв з гумовими кулями і вогнепальної мисливської зброї.

З метою усунення вказаної перешкоди ОСОБА_4, використовуючи придбану ним підроблену печатку Комунарського районного суду міста Запоріжжя, підробив і 6 вересня 2006 року передав інспектору УІТ УМВС України в Запорізькій області постанову цього суду від 14 листопада 2006 року про закриття зазначеної кримінальної справи, внаслідок чого відповідна інформація була внесена до залікової картки Форми 1-А та загальної бази даних УІТ.

Відбиток печатки на підробленому судовому рішенні нанесений з використанням кліше, пізніше вилученим за місцем проживання засудженого ОСОБА_5

22 вересня 2006 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5, попередньо домовившись заволодіти банківськими коштами шляхом обману, прибули в АКБ «Укрсоцбанк» на вул. Дзержинського, 35 в м. Запоріжжі, де останній надав співробітникам цієї установи документи про його право власності на автомобіль БМВ, як залогове майно вартістю 65000 доларів США, і підроблену першим довідку Василівської міжрайонної державної податкової інспекції в Запорізькій області про отриманий ОСОБА_5 прибуток від підприємницької діяльності у 2005 році в розмірі 425000 гривень, та в першому півріччі 2006 року - 315000 гривень.

На підставі цих документів 28 вересня 2006 року банк уклав з ОСОБА_5 договір кредиту і видав йому 32500 доларів США (164125 гривень). Ці кошти ОСОБА_5 розділив зі ОСОБА_4, після чого останній в березні 2007 року продав залоговий автомобіль невстановленій особі, а перший 7 червня 2007 року повідомив банку-кредитору про те, що невідомі особи нібито незаконно заволоділи цим транспортним засобом.

Вони ж, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, восени 2006 року домовились заволодіти банківськими коштами шляхом обману і, діючи спільно для досягнення цієї домовленості, заволоділи ними за таких обставин.

ОСОБА_6, якого підшукав ОСОБА_3 та разом зі ОСОБА_4 умовив прийняти участь в шахрайстві, надав необхідні дані щодо його особи, а останній підробив рішення Василівського районного суду Запорізької області від 25 серпня 2006 року про нібито придбання першим квартири АДРЕСА_2

5 жовтня ОСОБА_5 отримав у приватного нотаріуса посвідчену копію цього рішення, 10 жовтня ОСОБА_6 надав її Енергодарському ВБТІ, яке 8 листопада оформило документи, на підставі яких 1 грудня 2006 року останній продав першому вищезазначену квартиру.

В той же день ОСОБА_5 надав ОАО «Банк Біг Енергія» вказані документи про право власності на цю квартиру, власноручно складену декларацію з неправдивими даними про отримання ним внаслідок підприємницької діяльності з 1 по 20 січня 2006 року 425000 гривень прибутку, та підроблену ОСОБА_4 довідку ОАО «Приватбанк» про рух коштів на його рахунку у 2006 році в розмірі 380 000 гривень із залишком в сумі 10000 гривень.

На підставі цих підроблених документів ОСОБА_5 уклав з ОАО «Банк Біг Енергія» договори іпотеки, про залог вищезазначеної квартири вартістю 175384 гривень, та кредиту, за яким отримав 28900 доларів США (145945 гривень). Ці кошти співучасники розподілили між собою в обумовлених долях.

В середині жовтня 2006 року ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 домовились про підроблення документів для отримання на їх підставі банківських кредитів для придбання легковиків.

З цією метою приватний підприємець ОСОБА_5 підробив довідки про нібито роботу на його ПП «ОСОБА_5» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і отримання ними з квітня по вересень 2006 року доходів в розмірі, відповідно, 15900 та 15700 гривень, а останній - довідку Василівської міжрайонної державної податкової інспекції про прибуток приватного підприємця ОСОБА_5 за 9 місяців 2006 року в розмірі 435000 гривень, і 2 листопада 2006 року надали їх, разом з складеними власноручно анкетами-заявами, банку АКБ «Металург».

В той же день були укладені договори кредитів, на підставі яких вищезазначений банк перерахував кошти ООО «Авто-Капітал», а ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали у продавця, відповідно, два автомобілі ВАЗ-2140 вартістю 43000 гривень кожний, та автомобіль ВАЗ-21130 вартістю 42000 гривень.

Восени 2006 року ОСОБА_3, з корисливих мотивів та на замовлення, вчинив умисне вбивство ОСОБА_9, а ОСОБА_4 - підбурювання, пособництво та організацію цього злочину, під час готування до якого, виконання та приховування вони ще й незаконно поводились зі зброєю та бойовими припасами за таких обставин.

В кінці 2004 року ОСОБА_4 познайомився з ОСОБА_9, який звільнився з місць позбавлення волі після відбування покарання за бандитизм, переконав його інвестувати 10000 доларів США в ринок нерухомості, отримав цю валюту, але на початку 2005 року повернув через відсутність прибутку.

З цього часу ОСОБА_9 почав вимагати плату за користування його грошима і отримав від ОСОБА_4 в лютому та березні 2005 року автомобілі, відповідно, «DAEWOO-LANOS» та «MITSUBISHI PAJERО», за останній з яких бувший власник продовжував виплачувати кредит, передаючи гроші або безпосередньо банку, або новому господарю. При цьому ОСОБА_9 не припинив вимагання коштів у ОСОБА_4, розміри яких збільшував.

В другій половині 2006 року, з метою припинення цих матеріальних зобовязань, ОСОБА_4 вирішив вбити ОСОБА_9 і схилив до цього ОСОБА_3, транспортними послугами якого користувався, в співучасті з яким вчиняв інші злочини, та який знаходився в його матеріальній залежності.

Готуючись до вбивства та бажаючи послабити у ОСОБА_9 відчуття загрози, ОСОБА_4 почав брати на зустрічі з ним ОСОБА_3, а останній слідкувати за маршрутами пересування першого та вивчати місця де він найчастіше перебуває тощо.

В один з днів на початку осені 2006 року біля будинку АДРЕСА_3, ОСОБА_4 придбав за 2500 доларів США у раніше судимого ОСОБА_10 пістолет-кулемет «Скорпіон» калібру 7,65 мм. та 50 набоїв до нього в двох магазинах, перевіз їх в автомобілі в м.Дніпрорудне та передав ОСОБА_3, який у свою чергу перевіз цю вогнепальну зброю та боєприпаси до будинку АДРЕСА_4, де зберігав до 25 листопада 2006 року. За цей час ОСОБА_3 декілька разів виїжджав з пістолетом та набоями до лісосмуги біля села Нововодяне Камянсько-Дніпровського району Запорізької області, де тренувався у стрільбі.

25 листопада 2006 року ОСОБА_3, маючи при собі пістолет з набоями, приїхав в автомобілі ВАЗ-21140 до спорткомплексу в м. Енергодарі, дочекався виходу ОСОБА_9 та, випереджаючи його, підїхав до будинку АДРЕСА_5, в якому мешкав останній, і сховався в одному з підїздів.

Приблизно о 21 годині 15 хвилин ОСОБА_9 приїхав і пішов до своєї квартири, а ОСОБА_3 зайшов за ним в підїзд. Коли ОСОБА_9 знаходився на другому поверсі ОСОБА_3 декілька разів пострілив в нього, а після падіння потерпілого - ще декілька разів в голову лежачого і, переконавшись в смертельності поранень, залишив місце злочину. Від отриманих поранень ОСОБА_9 помер на місці події.

В лютому 2007 року ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 домовились заволодіти, шляхом підробки документів, квартирою АДРЕСА_1 вартістю, за оцінкою власників сімї ОСОБА_11, 200000 гривень, яку планували використати в якості залога для отримання чергового банківського кредиту.

З цією метою ОСОБА_4 підшукав і умовив мешканця м. Сімферополя ОСОБА_7. прийняти участь у вчиненні даного злочину за винагороду в 2000 доларів США, ОСОБА_3 зустрів останнього на вокзалі в м Запоріжжі та доставив в м.Дніпрорудне, а ОСОБА_5 забезпечив його тимчасовим житлом.

Після цього ОСОБА_4, використовуючи дані паспорту нового співучасника, підробив рішення Орджонікідзівського районного суду м. Запоріжжя від 12 лютого 2007 року про визнання дійсною угоди купівлі-продажу вищезазначеної квартири від 18 травня 2006 року, укладеної між одним з її власників та ОСОБА_7, а 22 березня 2007 року разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 передав це рішення Запорізькому МБТІ із заявою нового власника про реєстрацію його права на придбане житло.

Оскільки дані Запорізького МБТІ про розмір та попереднього власника квартири не відповідали даним підробленого судового рішення, 2 квітня 2007 року в задоволенні заяви ОСОБА_7 було відмовлено, внаслідок чого за незалежних від співучасників злочину причин його не було доведено до кінця.

В березні 2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 домовились підробити та використати документи, необхідні для отримання банківського кредиту на придбання автомобіля «MITSUBISHI PAJERO Sport 3.0 AO SA2». На виконання цієї домовленості перший, будучи приватним підприємцем -засновником ПП «ОСОБА_4», підробив довідку від 21 березня 2007 року про отримання другим доходу за останні шість місяців в сумі 36318 гривень 40 копійок за роботу торговим агентом зазначеного підприємства, та звіт фізичної особи - платника єдиного податку за 4-й квартал 2006 року про отримання прибутку від реалізації приватним підприємством товарів в розмірі 496000 гривень.

6 березня 2007 року в ООО «Прокуб» (м. Запоріжжя, вул. Тамбовська, 2) вони отримали рахунок-фактуру на вищезазначений автомобіль вартістю 185658 гривень і 21 березня 2007 року передали АКБ «Тас-Комерцбанк» (м. Запоріжжя, пр. Леніна, 166) цей рахунок, вищевказані підроблені довідку та звіт, і анкету-заяву про надання кредиту, заповнену ОСОБА_3 із зазначенням неправдивих даних про його місце роботи та заробітну плату.

В той же день на підставі цих документів банк уклав з ОСОБА_3 договір кредиту, на підставі якого перерахував продавцю автомобіля 36700 доларів США, та договір залогу придбаного транспортного засобу, а зі ОСОБА_4 договір поруки.

23 березня 2007 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, на польовій дорозі в лісосмузі на відстані 1700 метрів від дороги між селами Дніпровка та Заповітне Камянсько-Дніпровського району Запорізької області, під час сварки на ґрунті особистих неприязних стосунків, що виникли раптово, ОСОБА_4 наніс 68 ножових поранень неповнолітній ОСОБА_12, спричиняючи їй особливі страждання, внаслідок чого умисно, з особливою жорстокістю, вбив її. На місце вчинення злочину засуджений привіз дівчину з села Дніпровка на своєму автомобілі ВАЗ-21140.

Окрім того, ОСОБА_4 незаконно придбав за невстановлених обставин саморобний пістолет-кулемет калібру 7,62 мм. і шість набоїв до нього, які без передбаченого законом дозволу зберігав за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_6 до 30 липня 2007 року, коли цю вогнепальну зброю і боєприпаси було виявлено та вилучено працівниками міліції під час обшуку.

В касаційних скаргах та доповнення до них порушуються такі питання.

Прокурор просить:

- вирок щодо ОСОБА_4 за епізодом вбивства ОСОБА_9 змінити, залишивши кваліфікацію його дій тільки за ч. 3 ст. 27 і п. п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України (організація вчинення цього злочину), а ч. ч. 4 та 5 ст. 27 КК України (підбурювання та пособництво) виключити, як зайві, із залишенням без зміни виду та міри покарання за цим обвинуваченням та за сукупністю злочинів;

- вирок в частині засудження ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 27 і ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 358 КК України, ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 358, ч. ч. 1 і 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України та ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України змінити, звільнивши їх від призначеного за вчинення цих злочинів покарання у звязку із закінченням строків давності;

- вирок в частині засудження ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190 КК України скасувати через призначення явно несправедливого покарання внаслідок мякості, справу направити на новий апеляційний розгляд, оскільки суд безпідставно визнав посередню характеристику з місця проживання та наявність на утриманні засудженого неповнолітньої дитини такими обставинами, які істотно знижують суспільну небезпеку скоєного, а вчинення декількох злочинів, зокрема й особливо тяжких, дані про особу останнього та його ставлення до скоєного, не давали підстав для звільнення від відбування призначеного йому основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Окрім того, в доповненні до касаційної скарги поданому за межами строків на касаційне оскарження прокурор порушує питання про скасування вироку, з направленням справи на новий судовий розгляд, в частині:

А) необгрунтованого виключення з обвинувачення:

- таких ознак обєктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, як зберігання та передача ОСОБА_4 пістолета-кулемета «Скорпіон» калібру 7.65 мм.;

- епізоду заволодіння ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 коштами АБ «Металург» шляхом отримання кредитів за підробленими документами (шахрайство);

- епізоду заволодіння ОСОБА_4 та ОСОБА_3 коштами АКБ «ТАС - Комерцбанк» шляхом отримання кредитів за підробленими документами (виключення судом з обвинувачення цього та попереднього епізодів шахрайства касатор оцінює як виправдання);

Б) безпідставного виправдання:

- ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 358 КК України;

В) залишення невирішеним питання про винуватість чи невинуватість:

- ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за епізодом заволодіння квартирою сімї ОСОБА_13 шляхом підроблення та використання документів (шахрайство).

Захисник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_1 просить вирок в частині визнання його підзахисного винуватим за всіма обвинуваченнями, окрім передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, скасувати і закрити справу через недоведеність його вини, а призначене за незаконне поводження зі зброєю та бойовими припасами покарання помякшити до неповязаного з позбавленням волі, змінивши вирок в цій частині.

Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що:

- деталізація та протиріччя в «заяві ОСОБА_4 про явку з повинною», в якій він описує обставини підготовки разом з ОСОБА_3 і вчинення вбивства ОСОБА_9, незаконного поводження зі зброєю та боєприпасами, викликає сумніви в добровільності такої явки та відсутності тиску при її написанні;

- висновок експертизи про збіг розмірів кросівок ОСОБА_3 та сліду взуття, виявленого на місті вбивства ОСОБА_9, не свідчить про залишення цього сліду першим;

- показання водолаза ОСОБА_14 про виявлення у водоймищі вогнепальної зброї, з якої вчинено вбивство ОСОБА_9, відповідає тільки показанням свідка ОСОБА_15 про місце, в якому ОСОБА_3 викинув цю зброю, але ці та інші показання зазначеного свідка сумнівні, оскільки є непослідовними, а підстави застосування щодо нього заходів безпеки, передбачених ст. 52-3 КПК України, залишились незясованими;

- показання ОСОБА_15 про швидкість руху автомобіля під керуванням ОСОБА_3 після вбивства ОСОБА_9 100-120 км. на годину недостовірні, оскільки така швидкість неможлива за умов туману та мокрого дорожнього покриття;

- відмова ОСОБА_3 від первісних показань про визнання вини у вбивстві ОСОБА_9 і обставини вчинення цього злочину, виключає можливість визнання їх достовірними;

- ОСОБА_3, підписавши в явці з повинною про вбивство ОСОБА_12 тільки перший аркуш, пізніше заявив, що написав її через тиск, який чинили працівники міліції, внаслідок чого таке зізнання не повинно братись судом до уваги, як і протоколи допитів, в яких він визнавав свою вину;

- роздруківки даних про телефонні зєднання між ОСОБА_3 та ОСОБА_12 в день її вбивства стверджують тільки факт їх розмов, а показання 16 свідків про близькі стосунки і зустріч потерпілої із засудженим безпосередньо перед вбивством не можуть бути доказами вчинення цього злочину саме останнім;

- суд не перевірив показання підсудного про те, що в день і час вбивства ОСОБА_12 він знаходився вдома у дружини свого брата ОСОБА_16;

- висновок суду про відсутність даних про тиск на ОСОБА_3 під час досудового слідства не відповідає наявним в справі заявам захисників та обвинуваченого про такий тиск, внаслідок якого, зокрема, останній відмовлявся від послуг адвоката ОСОБА_1;

- усі обвинувачення в шахрайстві та підробці документів ґрунтуються на припущеннях про обізнаність ОСОБА_3 щодо дій і мети інших співучасників, а при отриманні кредиту в АКБ «Металург» він взагалі не брав участь в підробці відповідних документів;

- доведеною є тільки вина ОСОБА_3 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України злочину - придбанні та носінні пістолета-кулемета «Скорпіон».

Засуджений ОСОБА_3, посилаючись на такі ж підстави, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Окрім того стверджує, що написав явку з повинною і дав показання про вбивство ОСОБА_9 та ОСОБА_12 внаслідок фізичного й психічного насильства з боку працівників міліції, а зазначені у висновку судово-психіатричної експертизи його пояснення про обставини вчинення цих злочинів суперечливі та нелогічні.

Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_2. просить скасувати вирок через істотне порушення кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочинів і особі засудженого внаслідок суворості, виключити з обвинувачення епізоди, що не знайшли свого підтвердження, не зазначаючи при цьому які саме епізоди, та постановити новий вирок, помякшивши покарання його підзахисному.

При цьому посилається на те, що суд неодноразово відмовляв в задоволенні клопотань підсудного про проведення додаткових і повторних судових експертиз та допит свідка ОСОБА_10, засудженого за збут ОСОБА_4 пістолета-автомата «Скорпіон» та 50 набоїв, а вина його підзахисного в співучасті у вбивстві ОСОБА_9 не доведена, оскільки фактичні дані про таку в справі відсутні.

Засуджений ОСОБА_4 просить вирок скасувати внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та недоведеності його участі у злочинах, справу направити на новий судовий розгляд і виправдати його.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що усі обвинувачення щодо нього ґрунтуються на припущеннях; показання свідків та висновки експертиз є недостовірними доказами, оскільки містять суперечності; підроблена печатка вилучена у інших засуджених; обшуки, відтворення обстановки та обставин подій проводились, а їх результати оформлялись, з порушенням порядку передбаченого відповідними нормами КПК України; деякі протоколи обшуків, під час яких нічого не було знайдено та вилучено, не додані до справи; знаходження в банківських установах разом з іншими засудженими не свідчить про його участь в шахрайстві та підробленні документів; суд безпідставно взяв до уваги показання обвинувачених на досудовому слідстві від яких вони відмовились в судовому засіданні; явка з повинною отримана у нього у незаконний спосіб, не містить усіх передбачених законом реквізитів, а зазначені в ній дані суперечать обставинам справи; показання свідка ОСОБА_15 про вбивство ОСОБА_9 обвинуваченим ОСОБА_3 на замовлення ОСОБА_4 суперечливі та недостовірні, оскільки суд не встановив підстави для застосування заходів безпеки щодо цього свідка.

Засуджений ОСОБА_5 в первісній скарзі просив вирок скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, зокрема щодо наявності в його діях складу передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України злочину. В доповненні до скарги він просить залишити без зміни вирок в частині епізоду кредитування в АКБ «Металург», а за рештою епізодів перекваліфікувати його дії з ч. 4 ст. 190 на ст. 192 КК України та помякшити покарання.

Стверджує, що обшук в його квартирі проведений з порушенням встановленого кримінально-процесуальним кодексом порядку; висновок про доведеність його вини в шахрайстві ґрунтується на припущеннях та неправильній оцінці доказів, зокрема показань свідків; в справі відсутні дані про узгоджені дії засуджених організованою групою осіб; продати залоговий автомобіль БМВ без дозволу банка було неможливо, а показання обвинуваченого ОСОБА_7, які викривають усіх інших співучасників шахрайства, суперечливі та надані після застосування до нього працівниками міліції фізичного та психічного насильства.

В запереченнях на касаційну скаргу прокурора засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 просять залишити її без задоволення через необґрунтованість.

Вислухавши доповідача, пояснення Чорної І.С., яка просила відхилити скарги засуджених та захисників і задовольнити скаргу прокурора в частині зміни кваліфікацій дій ОСОБА_4 за епізодом вбивства ОСОБА_9, звільнення засуджених від покарань призначених за вищезазначений ряд злочинів у звязку із закінченням строків давності та скасування вироку в частині засудження ОСОБА_6, а в решті - відхилити, як подану поза межами строків на касаційне оскарження у вигляді доповнень, які тягнуть за собою погіршення становища засуджених, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів визнає їх такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки про винуватість ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_19 у вчиненні вищезазначених злочинів суд першої інстанції обґрунтував посиланнями на досліджені в установлений спосіб докази, які вмотивовано визнав достовірними.

Цими доказами стверджується наступне.

1. Епізод підроблення та використання ОСОБА_4 судового рішення

З протоколу виїмки вбачається, що 18 жовтня 2007 року в УІТ УМВС України у Запорізькій області вилучено ксерокопію постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 серпня 2006 року і картку Форми 1-А. В копії судового рішення зазначено, що кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 195 КК України закрита на підставі п. 2 ст. 6, ст. 213 КПК України, а за ч. 1 ст. 367 КК України - на підставі ч. 5 ст. 7-1, ст. 11-1 КПК України у звязку зі спливом строків давності. Ці відомості внесені в картку Форми 1-А (т. 1 а. с. 5-9).

Висновками судово-технічної та судово-почеркознавчої експертиз встановлено: відтиск гербової печатки суду на вищезазначеній копії постанови про закриття кримінальної справи зроблений не печаткою суду, експериментальні зразки відтисків якої надані для дослідження, а іншою за допомогою кліше, що вилучене за місцем проживання ОСОБА_5; підпис від імені судді ОСОБА_90 виконаний не ним (т. 1 а. с. 36-41, 80-83).

З довідки суду видно, що постанова про закриття вищезазначеної кримінальної справи не ухвалювалась, і це ж ствердив свідок ОСОБА_20, під головуванням якого був постановлений обвинувальний вирок щодо ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 11).

Факт використання підробленого рішення суду з метою отримання дозволу на отримання вогнепальної мисливської зброї ствердили свідки ОСОБА_21, ОСОБА_22.

З протоколу виїмки з УГБ УМВС України у Запорізькій області відповідних документів, зокрема реєстраційних, вбачається, що ОСОБА_4 отримав дозволи на підставі яких придбав мисливську нарізну та гладкоствольну зброю, засоби для відстрілу патронів знаряджених гумовими кулями, а саме: ТОЗ - 9904 Л калібру 5.6 мм; Вепрь - 308 калібру 7.62 мм; Anschutz 525 KLG калібру 5.6 мм; Вепрь-супер калібру 223 Rem; ІЖ-27 ЕМ 1 С калібру 20 мм; Форт 12 РМ калібру 9 мм; Форт 12 Г калібру 9 мм (т. 1 а. с. 130 - 212).

2. Епізод заволодіння майном АКБ “Укрсоцбанк”

Свідок ОСОБА_23 показав, що у вересні 2006 року передав ОСОБА_4 автомобіль БМВ - 745 та довіреність на його керування і продаж, а через 10 днів останній оплатив вартість легковика - 60 000 доларів США.

Це ж підтвердив й свідок ОСОБА_24.

Показання вказаних свідків узгоджуються з даними вилученої в Запорізькій товарній біржі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом 16 вересня 2006 року, а відповідно договору-довіреності від 21 вересня 2006 року та виданих на його підставі реєстраційних документів, ОСОБА_4 продав ОСОБА_5 за 200 гривень вищезазначений автомобіль, який згодом був оформлений як власність останнього (т. 2 а. с.177 - 207, 208, 239 - 241, 216 236, 238).

Свідки ОСОБА_25 і ОСОБА_70 підтвердили, що ОСОБА_5 придбав у ОСОБА_4 автомобіль БМВ-745 саме за 200 грн.

Свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_27 пояснили, що при отриманні ОСОБА_5 32 500 доларів США кредиту під залог автомобіля БМВ в банку був присутний ОСОБА_4.

Факт отримання цього кредиту на зазначених умовах стверджується й даними кредитної справи (т. 2 а. с. 73 - 125).

З висновку експертизи вбачається, що відтиск печатки Державної податкової інспекції у довідці наданій ОСОБА_5 в АКБ “Укрсоцбанк” для отримання кредиту, нанесений не печаткою зазначеної інспекції, а з використанням підробленого кліше штампа вилученого за місцем проживання ОСОБА_5 (т. 2 а. с. 161 - 168).

Довідкою розрахунком стверджується, що заборгованість за цим кредитом станом на 26 листопада 2007 року складала 31 098, 9 доларів США (т. 2 а. с. 24).

Свідок ОСОБА_28 показав, що ОСОБА_5 не тільки ухилявся від погашення кредиту, але й неодноразово повідомляв банку про те, що йому невідоме місцезнаходження залогового автомобіля БМВ (т. 2 а. с. 135 - 136).

З довідки УДАІ УМВС України в Запорізькій області видно, що у 2007 році залоговий автомобіль БМВ - 745 серед викрадених і знятих з обліку транспортних засобів не рахувався, а ОСОБА_5 із заявою про незаконне заволодіння цим автомобілем не звертався (т. 2 а. с. 138, 140, 264).

Свідок ОСОБА_29 підтвердив, зокрема й під час очної ставки з обвинуваченими, що неодноразово ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 просили продати за 35 000 доларів США автомобіль БМВ-745, яким керував останній. Він спробував це зробити, але не зміг і повернув легковик ОСОБА_4 (т. 2 а. с. 284 - 286).

Ці показання узгоджуються з даними довідки ГП “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України про посвідчення 28 лютого 2007 року приватним нотаріусом довіреності від імені ОСОБА_5 на право керування ОСОБА_29 автомобілем БМВ - 745 (т. 2 а. с. 273).

Відповідно до протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 виявлено та вилучено кліше штампів і печаток, які використовувались ним та його спільниками при підробленні документів, а саме:

- “Комерційний банк ”Приватбанк” Енергодарське відділення Запо-різького регіонального управління 23788752;

- “Відділення “Дніпрорудненське” філіалу Запорізького регіонального управління Код ЄДРПОУ 23788752 Закритого акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк”;

- “Відділення “Філіал “Запорізьке регіональне управління Код ЄДРПОУ 23788752 Закритого акціонерного товариства комерцій-ного банку “Приватбанк”;

- “Запорізький обласний філіал акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” Запоріжжя Україна ідентифіка-ційний код 09313019 УКРСОЦБАНК”;

- “Автономна республіка Крим м. Сімферополь Україна Акціонерний комерційний банк “Чорноморський банк розвитку і реконструкцій” ЧБРР ЄДРПОУ 20929956”;

- “Державна податкова адміністрація України Василевська міжрайон-на державна податкова інспекція Запорізької області 24007621”;

- “Головний архітектор міста Енергодарського виконкому міської ради народних депутатів Запорізької області”;

- “Бердянський міськрайонний суд Запорізької області ідентифікацій-ний код 26531445”;

- “Марганецький міський суд Дніпропетровської області Україна ідентифікаційний код 02891316”;

- “Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя Україна іденти-фікаційний код 02896420”;

- “Комунарський районний суд м. Запоріжжя Україна ідентифікацій-ний код 05383428”;

- “Василевський районний суд Запорізької області Україна ідентифікаційний код 02896495”;

- “Відкрите акціонерне товариство “Родословна банк” м. Київ УКРАЇ-НА ЗАПОРІЗЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ”;

- “Державна податкова адміністрації України Енергодарське обєд-нання Державна податкова інспекція Запорізької області Відділення в Камянко-Дніпровському районі Код ЄДРПОУ № 20526032”;

- “Державна податкова адміністрація України Енергодарське обєд-нання Державна податкова інспекція Запорізької області Відділення в Камянко-Дніпровському районі Код ЄДРПОУ № 20526032”;

- прямокутний штамп “З оригіналом згідно”;

- прямокутний штамп “Державна податкова адміністрація України Державна податкова інспекція у Василевському районі Запорізької області “___”_____вхідний №_____”;

- прямокутний штамп “Україна Державна податкова адміністрація України Василевська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області 71600, Запорізька область Василевський район м. Василика, вул. Чекістів, 5, код 24907621 ____№_____,_____ 20___р.”;

Ці предмети описані, приєднані до справи у якості речових доказів у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним кодексом (т. 3 а. с. 377 - 378).

Відповідно до висновку судово-криміналістичної експертизи вони виготовлені з порушенням фабричної технології (т. 3 а. с. 344 - 348).

3. Епізод заволодіння коштами ВАТ «Банк Біг Енергія»

Потерпіла ОСОБА_13 власниця квартири АДРЕСА_2 показала, що в липні 2006 року домовилась з ОСОБА_31 про продаж йому цього житла. ОСОБА_4, що в якості юриста представляв інтереси покупця, поросив надати йому копії усіх документів необхідних для оформлення відповідного договору, і вона виконала це прохання, після чого повернулась до свого постійного місця проживання у Німеччині. В квітні 2007 року її повідомили про відчуження вказаної квартири за підробленими документами (т. 3 а. с. 172 - 173).

Свідок ОСОБА_30 показала те ж саме, а свідок ОСОБА_31 ще й розповів про те, що у грудні 2006 року ОСОБА_6 ознайомив його з рішенням Василівського районного суду, відповідно до якого квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_6 на праві власності, і попросив виселитись, що ОСОБА_31 і зробив, а ключі від квартири віддав ОСОБА_6.

Останній на допитах в якості підозрюваного і обвинувачуваного визнавав, що передав ОСОБА_5 і ОСОБА_4 свій паспорт для використання при оформленні на нього квартири ОСОБА_13 з метою наступного її фіктивного продажу ОСОБА_5. За ці дії він отримав від ОСОБА_5 і ОСОБА_4 1000 доларів США (т. 23 а. с. 136-138, 162-163, 164, 196, 212-217).

Отримання у ОСОБА_13 копій документів необхідних для оформлення договору купівлі-продажу її квартири підтвердили ОСОБА_4 та свідки ОСОБА_31 і ОСОБА_30.

Свідок ОСОБА_32 пояснила, що під час дослідження нею квартири АДРЕСА_2 був присутній її власник ОСОБА_6, який підписав відповідний акт замірів. Ці показання відповідають даним зазначеного акту (т. 3 а. с. 233, 234-255, 256).

З вилученої у приватного нотаріуса копії рішення Василівського районного суду Запорізької області від 25.08.2006 року вбачається, що ОСОБА_6 визнаний власником квартири АДРЕСА_2 (т. 3 а. с. 257).

Відповідно до листа голови зазначеного суду, таке рішення судом не ухвалювалось (т. 3 а. с. 283-284).

Свідок ОСОБА_33 - приватний нотаріус, показала, що 05.10.2006 року посвідчила копію вищезазначеного судового рішення, оригінал якого надав ОСОБА_5.

Даними протоколу обшуку в квартирі ОСОБА_5 стверджено, що серед інших були вилучені й печатки та штампи Василівського районного суду Запорізької області (т. 3 а. с. 268).

Свідки ОСОБА_34 та ОСОБА_35 підтвердили правильність складеного за їх участі в якості понятих протоколу зазначеного обшуку.

Висновками судово-криміналістичних експертиз встановлено, що відтиски круглої гербової печатки Василівського районного суду та прямокутного штампу «з оригіналом згідно» на вилученому у приватного нотаріуса ОСОБА_72 рішенні, проставлені не печаткою та штампом зазначеного суду, а підробленими печаткою і штампом вилученими за місцем проживання ОСОБА_5 (т. 3 а. с. 324-330, 377-378).

Відповідно до судово-почеркознавчої експертизи, підпис від імені ОСОБА_36 в вищезазначеному судовому рішенні зроблений ОСОБА_4 (т. 3 а. с. 363-366)

З показань свідків ОСОБА_37 та ОСОБА_38 вбачається, що ОСОБА_5 звернувся в Енергодарську філію Банку «Біг Енергія» з заявою про надання кредиту для придбання квартири і надав документи, відповідно до яких його прибутки складали 435 000 гривень, а рух коштів в Дніпрорудненській філії «Приватбанку» - 386 000 гривень. На підставі цих та інших документів заявник отримав 01.12.2006 року кредит у розмірі 28900 доларів США, але в подальшому заборгованість фактично не оплачував.

Ці показання узгоджуються з даними вилученої з банку кредитної справи, а факт отримання кредиту ОСОБА_5 не заперечував (т. 4 а. с. 105-160).

Відповідно до висновків судово-технічної експертизи, на документах наданих банку, відповідні відтиски нанесені не штампом податкової інспекції у Василівському районі, а кліше вилученим за місцем проживання кредитора ОСОБА_5 (т. 4 а. с. 186-189).

З договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вбачається, що вартість житла склала саме 28900 доларів США (т. 4 а. с. 196-198).

Дніпрорудненською філією «Приватбанку», як видно з відповідного листа, не видавалась довідка про прибутки ОСОБА_5, яку останній надав Банку «Біг Енергія» для отримання кредиту (т. 4 а. с. 200).

Згідно висновків судово-криміналістичної та почеркознавчої експертиз, відбиток круглої печатки вищезазначеної філії банку у довідці наданій ОСОБА_5 банку «Біг Енергія», поставлено не печаткою банку, а вилученим за місцем проживання ОСОБА_5 кліше; підпис відповідної посадової особи на цій довідці виконаний ОСОБА_4 (т. 4 а. с. 217-222, 237-240).

Відповідно до рішення кредитної комісії Енергодарської філії Банку «Біг Енергія» від 12.07.2007 року, договір кредиту, укладений банком з ОСОБА_5, за невиконання зобовязань по погашенню чергових платежів, відсотків і щомісячних комісій, достроково зупинений (т. 4 а. с. 306).

4. Епізод отримання за підробленими документами кредитів в Акціонерному Банку «Металург»

Свідок ОСОБА_39, - старший економіст відділу кредитування фізичних осіб в АКБ «Металург», - показала, що надані підсудними документи на отримання кредитів для купівлі автомобілів ВАЗ, у неї сумнівів не викликали, тому банк перерахував кошти в автосалон, а клієнти отримали транспортні засоби.

Засуджені не оспорювали факт придбання автомобілів за кредитними договорами. Це ж стверджується й даними кредитних справ, вилучених з банку, в яких містяться довідки про прибутки ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ПП «ОСОБА_5» (т. 5 а. с. 59-62, 64-96, 98-133, 135-175).

Відповідним листом стверджується, що податкова інспекція у Василівському районі не видавала довідку, вилучену разом з вищезазначеною кредитною справою, про діяльність ПП «ОСОБА_5» (т. 5 а. с. 178-180).

Висновком судово-криміналістичної експертизи встановлено, що відповідні відтиски на зазначеній довідці зроблені не штампом та печаткою податкової інспекції, а кліше вилученими за місцем проживання ОСОБА_5 (т. 5 а. с. 209-217).

З реєстраційних документів і звітів платника єдиного податку ОСОБА_5 вбачається, що останній не звітував у 2004-2006 роках про прибутки підприємства в розмірі 435000 гривень (т. 5 а. с. 247, 248-259).

5. Епізод замаху на заволодіння квартирою АДРЕСА_1

З показань потерпілого ОСОБА_11 вбачається, що в зазначеній квартирі з 2000 року проживали його мати ОСОБА_11 та брат ОСОБА_40, які зловживали спиртними напоями, занедбали житло, не платили за нього, давали притулок алкоголікам та бездомним.

У вересні 2006 року його брата засудили до позбавлення волі, а до матері, яка продовжувала зловживати алкоголем, почали приходити невідомі з намаганнями підписати документи про продаж квартири та погрозами фізичної розправи.

Такі ж показання дали потерпілі ОСОБА_11 і ОСОБА_40 (т. 10 а. с. 27-30, 37-39).

ОСОБА_7 підтвердив, що при посередництві свого знайомого він приїхав в м. Запоріжжя, де на залізничному вокзалі його зустрів ОСОБА_3 і відвіз у м. Дніпрорудне на квартиру ОСОБА_5. Пізніше приїхав ОСОБА_4 і розповів про можливість оформлення на нього, ОСОБА_7, квартири, після продажу якої він отримає 2000 доларів США.

Коли в черговий раз ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зустрілись в цій же квартирі ОСОБА_7 бачив, як перший взяв зі своєї кишені круглу печатку і прямокутний штамп і проставив відтиски на документі, який дав йому для огляду. Цим документом виявилось рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя, яким визнавався дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 нібито укладений 18.05.2006 року між ним і ОСОБА_41 Після цього ОСОБА_4 передав ОСОБА_5 ключ від вказаної квартири.

Наступного дня він і ОСОБА_5, за вказівкою ОСОБА_4, приїхали за вказаною адресою, куди з часом прийшов представник БТІ, якому він надав свій паспорт і показав підроблене рішення суду.

У подальшому ОСОБА_4 через ОСОБА_5 передав йому 50 гривень і квиток у м. Сімферополь і повідомив, що скаже, коли потрібно буде приїхати для завершення оформлення документів на квартиру.

Такі ж показання обвинувачений ОСОБА_7 давав й під час очних ставок з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (т. 10 а. с. 379-380; т. 19 а. с. 46-48).

Ці показання співвідносяться з даними, які містяться в ксерокопії підробленого судового рішення вилученого з приватизаційної справи квартири ОСОБА_41; у висновку почеркознавчої експертизи про те, що відтиски гербової печатки і штампу суду у зазначеному рішенні нанесені не печаткою та штампом суду, а за допомогою кліше вилучених за місцем проживання ОСОБА_5; в довідці суду про те, що зазначене рішення не ухвалювалось та в поясненнях працівників БТІ - свідків ОСОБА_42 і ОСОБА_92, про встановлення ними розбіжностей у відомостях щодо площі та власників квартири, внаслідок чого ОСОБА_7 було відмовило в реєстрації права власності (т. 10 а. с. 57, 58-65, 66, 69, 86, 103-111, 118-121).

6. Епізод підробки документів для отримання кредиту у Запорізькому відділенні АКБ «ТАС-Комерцбанк»

Згідно з даними Камянко-Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, ОСОБА_4 не надавав звіти субєкта підприємницької діяльності за 2004-2006 роки, а наймані працівники за цим підприємцем не рахувались (т. 9 а. с. 47, 191, 192-215, 216).

З показань свідка ОСОБА_27, - головного спеціаліста з кредитування фізичних осіб у Запорізькому відділенні АКБ «Тас-Комерцбанк», - вбачається, що в березні 2007 року ОСОБА_4, як поручитель, та ОСОБА_3 надали їй всі необхідні документи для отримання останнім кредиту, зокрема - звіт поручителя, як субєкта малого підприємництва, про розмір отриманого у 4 кварталі 2006 року прибутку. На підставі цих документів було ухвалено рішення про видачу кредиту і банк перерахував кошти в автосалон для придбання ОСОБА_3 автомобіля «MITSUBISHI PAJERO Sport 3.0 АО SA 2».

З показань свідка ОСОБА_43 видно, що 21.03.2007 року ОСОБА_4 розповів йому про бажання придбати автомобіль «MITSUBISHI PAJERO Sport 3.0 АО SA2» за кредитні кошти оформлені на його співробітника. З цього питання він дав ОСОБА_4 консультацію, а через декілька днів останній прийшов в банк з ОСОБА_3 і надав документи для отримання кредиту. Відповідно до цих документів, ОСОБА_3 працював в ПП поручителя ОСОБА_4 торговим агентом і отримував велику заробітну плату, а поручитель займався підприємницькою діяльністю і мав великий прибуток за 4 квартал 2006 року. На підставі зазначених документів ОСОБА_3 був виданий кредит і 36700 доларів США перераховані в автосалон, у якому він і придбав автомобіль.

Ці показання узгоджуються з даними кредитної справи (т .9, а. с. 98, 99-134, 135).

Висновками судово-криміналістичної та почеркознавчої експертиз встановлено, що відтиск штампу у звіті за 4-й квартал субєкта малого підприємництва ОСОБА_4 нанесений не штампом відділення Камянско-Дніпровського району Енергодарського обєднання Державної податкової інспекції у Запорізькій області, а вилученим за місцем проживання ОСОБА_5 кліше; підпис у графі “Директор ПП ОСОБА_4.” у довідці про нарахування заробітної плати ОСОБА_3 виконаний ОСОБА_4 (т. 9 а. с. 150-155, 180-183).

З реєстраційних документів вбачається, що придбаний ОСОБА_3 автомобіль поставлений на облік в органах ДАІ (т. 9 а. с. 242, 248-249, 260).

7. Епізод незаконного поводження з бойовими припасами та саморобним пістолетом-кулеметом калібру 7.62 мм

З показань свідка ОСОБА_44 вбачається, що її син ОСОБА_4 з 2002 року проживав у квартирі АДРЕСА_6, мінімум двічі на тиждень, зокрема - в червні 2007 року, зустрічався в цій квартирі з дітьми. Вона ж, серед вилучених у її сина речей, впізнала ключі від цієї квартири (т. 15 а. с. 54-56, 57).

В цій квартирі, згідно даних протоколу обшуку, були виявлені та вилучені магазин із шістьма набоями калібру 7.62 мм та металевий предмет циліндричної форми з деревяною ручкою, затвором і прицільним пристроєм (т. 15 а. с. 16-23).

Зазначені набої та металевий предмет, відповідно до висновку судово-балістичної експертизи, є придатними для пострілів бойовими припасами до вогнепальної зброї калібру 7.62 мм та саморобною нарізною вогнепальною зброєю - пістолетом-кулеметом такого ж калібру з відбитками пальців рук ОСОБА_4 (т. 15 а. с. 65, 75-83, 131-134).

ОСОБА_45, який проводив зазначену експертизу, ствердив, що набої та саморобна вогнепальна зброя були передані йому в трьох опечатаних та скріплених підписами понятих пакетах, що відповідало даним протоколу обшуку та вилучення.

З показань свідків ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_74 і ОСОБА_75 вбачається, що обшук в квартирі ОСОБА_4 проводився у відповідності до положень кримінально-процесуального закону, а дані протоколу обшуку, зокрема щодо пакування та опечатування вилучених набоїв та зброї, відповідають фактичним обставинам за яких він відбувався.

Суд дав правильну оцінку цим доказам на підставі чого, зокрема, обґрунтовано відкинув, як недостовірні, показання ОСОБА_49, ОСОБА_50 та ОСОБА_51, як близьких до ОСОБА_4 і зацікавлених у справі свідків (останній просив допустити ОСОБА_51 до участі в справі в якості його захисника), про знаходження вказаного підсудного у червні-липні 2007 року за межами м. Енергодару.

8. Епізод незаконного поводження з бойовими припасами, пістолетом-кулеметом «Скорпіон» калібру 7.65 мм та вбивства ОСОБА_9

В явці з повинною ОСОБА_4 стверджував, що у 2004 році отримав у звільненого з місць позбавлення волі ОСОБА_9 10 тисяч доларів США для започаткування підприємницької діяльності з подальшою сплатою останньому, окрім заборгованості, ще й відповідного відсотку від прибутку. Оскільки використати ці кошти він не зміг, то повернув їх кредитору, який, погрожуючи фізичною розправою, почав вимагати раніше оговорені відсотки за користування грошима. Станом на березень 2006 року сума боргу досягла, за розрахунками ОСОБА_9, 70 тисяч доларів США.

Зважаючи на таку небезпеку, ОСОБА_4 за 2500 доларів США придбав у ОСОБА_10 пістолет-кулемет «Скорпіон» і набої до нього, які передав ОСОБА_3, а останній використав їх при вбивстві ОСОБА_9 (т. 18 а. с. 197-199, т. 19 а . с. 138-141).

Згідно висновку судово-почеркознавської експертизи, підписи від імені ОСОБА_4 на кожній сторінці його явки з повинною від 09.08.2007 року зроблені без діагностичних почеркових ознак, які б свідчили про хворобливий стан, стан алкогольного або наркотичного сп'яніння, стрес, тиск тощо (т. 8 а. с. 209-212).

В явці з повинною ОСОБА_3 йдеться про наступне.

Весною 2006 року підприємець ОСОБА_4, у якого він неофіційно працював водієм, попросив його вбити ОСОБА_9, оскільки останній довгий час вимагав у першого гроші і погрожував розправою. Він погодився, після чого ОСОБА_4 в місті Запоріжжі купив у ОСОБА_10, на прізвисько «ОСОБА_10», пістолет-кулемет «Скорпіон» і бойоприпаси, які передав йому в приміщенні кафе «Перехрестя» в місті Дніпрорудне. У листопаді 2006 року він вислідив ОСОБА_9 і, використовуючи вищезазначену зброю, вбив його в під'їзді будинку (т. 20 а. с. 158-160).

Такі ж показання ОСОБА_3 неодноразово давав і під час допитів його, як обвинуваченого, та опитуванні лікарями при проведенні судово-психіатричної експертизи (т. 20 а. с. 172-177, 267-269; т. 21 а. с. 53-64, 141-146).

Під час відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_3 показав місце де робив тренувальні постріли з пістолету «Скорпіон», розповів як саме і за яких обставин вбив ОСОБА_9, та показав як зайшов в під'їзд будинку і з якого місця стріляв в потерпілого (т. 20 а. с. 179-186).

Ці докази суд першої інстанції правильно визнав достовірними, оскільки вони стверджуються й іншими фактичними даними.

Так, з протоколу огляду місця події вбачається, що на вказаному ОСОБА_3 місці тренувань в стрільбі, виявлено та вилучено дві гільзи, які, згідно висновку судово-балістичної експертизи, відстріляні з пістолета-кулемета «Скорпіон» з якого вбито ОСОБА_9 (т. 20 а. с. 232-241, 250-253).

З вироку Орджоникідзевського районного суду міста Запоріжжя від 17 грудня 2008 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 4 березня 2009 року, вбачається, що ОСОБА_10 визнаний винним у незаконному збуті ОСОБА_4 у вересні 2006 року пістолета-автомата «Скорпіон» чеського виробництва НОМЕР_1 калібру 7.65 мм і 50 набоїв до нього.

Свідок ОСОБА_15 (особа, стосовно якої застосовані заходи безпеки) показав, що ввечері 25 листопада 2006 року за пропозицією ОСОБА_3 він поїхав з ним на автомобілі BАЗ-21140 в м. Енергодар поздоровити з днем народження ОСОБА_79. Видимість була нормальною, швидкість руху дорівнювала 100-120 км/год. Коли вони проїжджали Балківський міст в передмісті м. Дніпрорудне зателефонував ОСОБА_76 і повідомив, що вбито ОСОБА_9. ОСОБА_3 зупинив легковик, взяв із заднього сидіння ганчірку із загорнутим в неї пістолетом-кулеметом «Скорпіон», відокремив від нього магазин, викинув все у водосховище, а на його, ОСОБА_15, запитання відповів, що це вбивство із тільки що викинутої зброї вчинив він на прохання ОСОБА_4, у якого ОСОБА_9, погрожуючи розправою, забрав декілька автомобілів та вимагав ще 200 тисяч гривень.

З цими показаннями співвідносяться дані протоколів відтворення обстановки і обставин події за участі зазначеного свідка та огляду місця події, згідно з якими водолази на дні водоймища в указаному ОСОБА_15 місці знайшли пістолет-кулемет «Скорпіон» (т. 8 а. с. 46-51).

Свідок ОСОБА_14 - водолаз рятувальної станції, показав, що саме він обстежив дно водоймища у місті показаному свідком ОСОБА_15 і знайшов пістолет-кулемет.

Це ж ствердили й свідки ОСОБА_52 і ОСОБА_77, які брали участь в цій слідчій дії в якості понятих.

З іншого протоколу огляду місця події вбачається, що труп ОСОБА_9, з пораненнями в області голови, виявлений біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_7; на підлозі сліди крові, 8 гільз, фрагменти деформованого метала, мобільний телефон і речі потерпілого (т. 6 а. с. 55-87, 88).

Висновками експертиз встановлено, що пістолет-кулемет чеського виробництва «Скорпіон» НОМЕР_1 калібру 7.65 мм, виявлений у водоймищі, є вогнепальною зброєю з якої вистріляні 8 гільз та кулі, чотири фрагменти яких вилучені з місця вбивства, та ще 2 фрагменти - з трупа ОСОБА_9, і які є фрагментами бойових припасів (т. 7 а. с. 70-75; т. 8 а. с. 82-84, 102);

Свідки ОСОБА_46 і ОСОБА_47 показали, що їм, як оперативним працівникам міліції, ОСОБА_3 без будь-якого тиску та добровільно розповів як і на чиє замовлення він вчинив вбивство ОСОБА_9.

Такі ж показання вони давали і під час очної ставки зі свідком ОСОБА_10, який ствердив факт придбання у нього ОСОБА_4 кулемета «Скорпіон» (т. 16 а. с. 156-157, 159-160).

З автомобіля ОСОБА_9, згідно протоколу огляду, вилучені копії: квитанцій про сплату ОСОБА_4 кредиту «Укрсоцбанку»; кредитного договору ОСОБА_4 з АКБ «Укрсоцбанк»; договору застави автомобіля «Міцубіси Паджеро Спорт» і доручення ОСОБА_4 на імя ОСОБА_9 щодо володіння і користування цим автомобілем (т. 6 а. с. 93-110, 111).

Висновками судово-медичних експертиз встановлено, що смерть ОСОБА_9 настала через множинні вогнепальні кульові поранення в голову з пошкодженням головного мозку, та підтверджено, що ці тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок вказаного ОСОБА_3 механізму здійснення пострілів (т. 7 а. с. 8-14; т. 20, а. с. 226).

Слід взуття, виявлений на місці вбивства ОСОБА_9, збігається, згідно висновку експертизи, з розмірами підошви кросівки ОСОБА_3 (т. 7 а. с. 198-200, 214-217; т. 22 а. с. 246).

При експертному досліджені фрагментів дактилоскопічної стрічки з мікрочастками, вилученими з пістолета-кулемета «Скорпіон» НОМЕР_1, виявлені самотні текстильні волокна, грудки текстильних волокон і фрагменти ганчір'я просочені паливно-мастильним матеріалом, ком текстильних безбарвних волокон, що зберіг окремі ознаки текстильних ниток, які входять до складу рукавичок виявлених в спортивній сумці ОСОБА_3, та просочений горючо-змащувальним матеріалом фрагмент тканини, який складає загальну групову приналежність з таким же фрагментом, виявленим у спортивній сумці ОСОБА_3 (т. 8. а. с. 94-95, 130-137).

На вилучених у ОСОБА_3 рукавичках, фрагменті тканини, внутрішніх поверхнях сумки та кишень куртки і кофти, виявлені вуглеводи, характерні для нафтопродуктів дистилятних змащувальних масел, металізація залізом та характерні для одиничних вкраплень заліза плями синього кольору (т. 8 а. с. 112-115);

Потерпіла ОСОБА_88. показала, що у її сина ОСОБА_9 у 2004 році зявився автомобіль «Део Ланос», а пізніше - «Міцубіси Паджеро Спорт», які за борги віддав ОСОБА_4, про що вона знає зі слів сина.

Це ж підтвердили й свідки ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_78 і ОСОБА_79, яким ОСОБА_9 висловлював незадоволеність ОСОБА_4, зокрема - внаслідок заборгованості останнього в ромірі 200000 доларів США.

Свідок ОСОБА_57 показав, що приблизно о 21.00 годині 25 листопада 2006 року поруч із спорткомплексом на невеликій швидкості проїхав автомобіль ВАЗ. ОСОБА_9 сказав, що це його «пасуть», і всі розїхались. Приблизно через 10-15 хвилин йому повідомили, що ОСОБА_9 застрелили.

Згідно з висновком судово-психологічної експертизи поведінка ОСОБА_3 під час його допиту в якості підозрюваного та при проведенні відтворення обстановки і обставин події із застосуванням відеозапису, була самостійною (т. 20, а. с. 201-213).

Заступник начальника Енергодарського ГВ УМВД України в Запорізької області свідок ОСОБА_58 підтвердив, що 25.11.2006 року, приблизно о 21 годині 20 хвилин, у чергову частину надійшло повідомлення про вбивство ОСОБА_9. Для затримання можливих вбивць були виставлені пости при виїзді з м. Енергодару. На одному з них, о 23 годині 07 хвилин, він зупинив автомобіль під керуванням ОСОБА_3 з пасажиром ОСОБА_80 (свідок ОСОБА_15), які повідомили, що приїжджали привітати з днем народження свого друга спортсмена. Ці дані зазначені й в рапорті ОСОБА_59 в якому ОСОБА_58 дописав, що в автомобілі знаходився й пасажир ОСОБА_80 (т. 8 а. с. 320).

Свідки ОСОБА_59 та ОСОБА_60 дали аналогічні показання. При цьому останній ствердив, що в той вечір було сухо, прохолодно, туману не було, а якщо й був то тільки місцями.

Відтворенням обстановки і обставин події, проведеним за судовим дорученням, встановлено, що в погодних умовах, які були на час вбивства ОСОБА_9, вбивця міг прискореним рухом на автомобілі від місця вбивства, починаючи з 21 годині 15 хвилин, прибути в м. Днепрорудне, взяти пасажира ОСОБА_15 і приїхати в м. Енергодар, в якому, приблизно о 22 годині 30-35 хвилин, зустрітися з ОСОБА_79.

Підсудний ОСОБА_3 визнав як факт спільної поїздки з ОСОБА_15 з м. Днепрорудного у м. Енергодар, так і факт телефонної розмови з ОСОБА_76 під час цієї поїздки, а з інформації з каналів зв'язку вбачається, що ця розмова відбулась о 22 год. 04 хв. (т. 8 а. с. 157-159, 183).

9. Епізод вбивства неповнолітньої ОСОБА_12

Згідно даних протоколів огляду місця події та впізнання, 27 березня 2007 року в лісосмузі на відстані 1700 метрів від автомобільної дороги між селами Дніпровка і Заповітне Дніпровського району Запорізької області виявлений труп дівчини ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7 (т. 11 а. с. 9-38).

Висновком судово-медичної експертизи встановлено, що смерть ОСОБА_12 настала від множинних проникаючих колото-різаних поранень шиї і грудної клітини з пошкодженням внутрішніх органів (т. 12 а. с. 64-70).

Труп напіводягненої дівчини виявив ОСОБА_81, що, окрім нього, ствердили й свідки ОСОБА_61 та ОСОБА_62.

Потерпіла ОСОБА_63 показала, що її дочка мала мобільний телефон з номером НОМЕР_2 по якому могла тільки відправляти «SМS» повідомлення і отримувати дзвінки (т. 12 а. с. 41-44).

Свідки ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86 і ОСОБА_87 показали, що 23.03.2007 року, приблизно о 19 години, на автобусній зупинці поблизу школи в селі Дніпровка вони розмовляли з ОСОБА_12, яка прямувала в с. Заповітне на дискотеку до своїх нових знайомих.

Ці нові знайомі - свідки ОСОБА_67 та ОСОБА_68 підтвердили, що 23.03.2007 року чекали ОСОБА_12 на дискотеці, але вона не приїхала.

У явці з повинною ОСОБА_3 визнав, що 23 березня 2007 року він спочатку зателефонував своїй знайомій ОСОБА_12, потім біля школи в с. Дніпровка зустрівся і на автомобілі поїхав з нею в лісосмугу в район військових казарм, де посварився, витягнув дівчину з легковика і ударив ножем (т. 12 а. с. 21-22).

Дані явки з повинною про місце зустрічі ОСОБА_3 з потерпілою відповідають показанням вищезазначених свідків про місце де вони востаннє бачили ОСОБА_12 в день її вбивства.

В наступних неодноразових показаннях в якості підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_3 визнавав наявність тривалих сексуальних стосунків з ОСОБА_12, її відмову від таких стосунків в автомобілі 23 березня 2007 року та бажання поїхати на дискотеку, сварку на цьому ґрунті, вбивство потерпілої шляхом завдання множинних ударів ножем, викидання з автомобіля при поверненні в м. Дніпрорудне кросівок і куртки вбитої та ножа (т. 12 а. с. 188-192; т. 21, а. с. 53-64).

В ході відтворення обстановки і обставин події злочину ОСОБА_3 показав як і де вбив ОСОБА_12 та викинув її одяг (т. 12 а. с. 198-209).

Цей одяг виявлений у вказаних ОСОБА_3 місцях, оглянутий з участю останнього та впізнаний матірю вбитої дівчини (т. 12 а. с. 212-219).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи, частина пошкоджень виявлених на трупі ОСОБА_12 могла утворитися при нанесення ударів ножем способом і механізмом вказаним ОСОБА_3 при проведенні відтворення обстановки і обставин події злочину (т. 12 а. с. 153).

Відповідно до висновку судово-психологічної експертизи, поведінка ОСОБА_3 при відтворенні обстановки і обставин події злочину та його допиті була самостійною, без ознак психологічного тиску і примусу (т. 21 а. с.20-30).

Факт спілкування ОСОБА_3 з ОСОБА_12 23.03.2007 року стверджений відповідною роздруківкою їх телефонних з'єднань з прив'язкою до місцевості, а дані плану-схеми переміщення цих абонентів телефонного звязку співпадають з показаннями першого про такі місця, зокрема - про їх одночасне знаходження в лісосмузі тощо, та про те, що телефон вбитої дівчини він викинув у сміттєвий бак біля свого будинку (т. 8 а. с. 192-194; т. 14 а. с. 199-212).

Апеляційний суд обґрунтовано визнав цю сукупність доказів такою, що стверджує вину ОСОБА_3 в умисному вбивстві неповнолітньої ОСОБА_12.

Окрім зазначеного, касаційні скарги частково задовольняються та частково визнаються безпідставними ще й зважаючи не наступне.

За епізодом вбивства Хижняка суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_4, як передбачену ч. 3 ст. 27 КК України організацію вчинення цього злочину, внаслідок чого зайвою є кваліфікація його дій ще й як підбурювання та пособництво, передбачені ч. ч. 4 та 5 ст. 27 КК України, оскільки останні види співучасті охоплюються першим. Отже, в цій частині вирок підлягає зміні. При цьому вид і міра покарання за вказаний злочин та за сукупністю злочинів і вироків підлягає залишенню без зміни.

Усі засуджені, у відповідності до положень ст. 11-1 КПК України та ч. 5 ст. 74 КК України, підлягають звільненню від покарань, призначених їм за злочини, передбачені ч. ч. 1 та 3 ст. 358 КК України, вчинені в якості виконавців чи співучасників, у звязку із закінченням на день постановлення вироку строків давності, передбачених ст. 49 КК України. При цьому вид і міра покарання за сукупністю злочинів і вироків (окрім засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7) підлягає залишенню без зміни.

Оскільки щодо ОСОБА_7 залишається тільки покарання призначене за злочин, передбачений ч. 5 ст. 15 і ч. 4 ст. 190 КК України, то з вироку підлягає виключенню рішення про призначення йому остаточного покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України, і підлягає залишенню без зміни вирок в частині звільнення його від відбування покарання на підставі ст. ст. 75, 76 КК України.

Вирок в частині засудження ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190 КК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд через невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого і явну несправедливість внаслідок мякості.

Так, суд не врахував, що вчинені ОСОБА_6 злочини є особливо тяжкими, посередня характеристика засудженого не давала підстав для звільнення його від відбування покарання з випробуванням, а ставлення до скоєного виключала можливість такого звільнення.

Інші питання, порушенні прокурором в доповненні до скарги, не були предметом касаційного розгляду, оскільки у відповідності до положень ст. ст. 355 та 390 КПК України, внесення до скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становища засудженого за межами строків на касаційне оскарження не допускається.

Скарги захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_3 відхиляються зважаючи на таке:

- Деталізація обставин підготовки та вчинення вбивства ОСОБА_9 в явці з повинною ОСОБА_4 свідчить не про її примусовість, а навпаки - про її добровільність та відсутність тиску при її написанні, а суперечності в ній не є істотними;

- Висновок експертизи про збіг розмірів кросівок ОСОБА_3 та сліду взуття, виявленого на місці вбивства ОСОБА_9, показання водолаза ОСОБА_14, 16 свідків про близькі стосунки ОСОБА_3 та ОСОБА_12, роздруківки даних про їх телефонні зєднання в день вбивства останньої правильно визнані апеляційним судом достовірними доказами і оцінені у сукупності з іншими, зокрема, й прямими доказами;

- показання свідка ОСОБА_15 про швидкість руху автомобіля під керуванням ОСОБА_3 після вбивства ОСОБА_9 100-120 км. на годину не суперечить, як стверджують апелянти, технічним можливостям вказаного транспортного засобу навіть за умов туману та мокрого дорожнього покриття; окрім того, згідно показань вищезазначених свідків, погодні умови в цей день не були такими несприятливими;

- ОСОБА_3 ніколи не оспорював сам факт його явки з повинною, хоча пізніше й відмовився визнати її добровільність та правдивість, а показання в яких він визнавав свою вину підписані ним після ознайомлення;

- показання ОСОБА_3 про знаходження в день і час вбивства ОСОБА_12 в іншому місці судом першої інстанції правильно відкинуті як такі, що спростовані сукупністю інших достовірних доказів;

- пояснення ОСОБА_3 про обставини вчинення ним вбивств ОСОБА_9 та ОСОБА_12 дані експертам-психіатрам не містять, усупереч твердженням апелянтів, суперечностей і викладені логічно;

- у вироку не йдеться про те, що постріли в ОСОБА_9 були здійснені ОСОБА_3 знизу вверх; окрім того, з висновків судово-медичних експертиз вбачається, що смерть ОСОБА_9 настала від двох вогнепальних кульових поранень голови, раневі канали яких направлені саме знизу вверх, а не навпаки, як стверджують апелянти (т. 7 а. с. 8-14; т. 20 а. с. 226)

Захисник ОСОБА_2 не зазначив в скарзі жодного обґрунтування своїм твердженням про недоведеність вини ОСОБА_4, необхідність помякшення призначеного останньому покарання, не вказав які істотні порушення допустив суд при розгляді справи та які епізоди слід виключити з обвинувачення. Отже, адвокат фактично ухилився від виконання свого професійного обовязку, подавши формальну скаргу без будь-яких аргументів.

Твердження засудженого ОСОБА_4 про наявність суперечностей в показаннях свідків, зокрема ОСОБА_15, у висновках експертиз та в його явці з повинною, про порушення норм кримінально-процесуального закону при проведенні обшуків та відтворень обстановки і обставин подій, не відповідають фактичним обставинам справи, а факти виявлення печаток не у нього, а у його спільників, та відсутності в справі деяких протоколів обшуку під час яких нічого не було виявлено, не спростовують висновків суду про доведеність його вини у вчиненні відповідних злочинів.

Засуджений ОСОБА_5 безпідставно вважає, що під час обшуку в його квартирі було порушено вимоги відповідних норм КПК України, оскільки таке твердження спростовується даними вищезазначеного протоколу, підписаного всіма учасниками цієї слідчої дії, зокрема понятими. Останні ще й показали в судовому засіданні про обставини цього обшуку.

Безпідставним є твердження засудженого про те, що залоговий автомобіль БМВ неможливо було продати без дозволу банку, оскільки судом встановлено, що саме в такий спосіб і був відчужений зазначений транспортний засіб.

Припущення ж ОСОБА_5 про те, що показання ОСОБА_19, в яких він викриває інших співучасників злочинів, отримані під незаконним тиском міліції, нічим не стверджені, а сам ОСОБА_19 ніколи про це не заявляв.

Підстави для перекваліфікації дій ОСОБА_5 на ст. 192 КК України та помякшення йому у звязку з цим покарання, відсутні.

Заяви засуджених та захисників про застосування недозволених методів слідства, органами прокуратури були ретельно перевірені, за наслідками таких перевірок зроблені обґрунтовані висновки та ухвалені процесуальні рішення про відмову в порушенні кримінальних справ через відсутність події злочину.

Ці висновки органів прокуратури відповідають змісту явок з повинною та протоколів допитів в якості підозрюваних і обвинувачених з яких вбачається, що вказані особи визнавали факти вчинення ними злочинів, зокрема вбивств. В цих показаннях містяться такі дані про обставини скоєння цих злочинів та готування до них, про які могли знати тільки їх співучасники.

Окрім того, ці показання обєктивно стверджені сукупністю інших доказів, внаслідок чого суд обґрунтовано визнав їх достовірними і правильно поклав в основу вироку.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано відкинув вказані заяви підсудних і їх захисників, як безпідставні, а будь-яких переконливих даних, які б поставили під сумнів ці висновки, в касаційних скаргах не наведено.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів визнає, що апеляційний суд всебічно, повно і обєктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і постановив законний та обґрунтований вирок в тій частині, в якій касаційний суд залишає його без зміни.

З резолютивної частини вироку слід виключити, у передбаченому ч. 1 ст. 395 КПК України порядку, рішення про позбавлення ОСОБА_4 звання капітана податкової міліції, оскільки санкція ч. 2 ст. 115 КК України не передбачає такої додаткової міри покарання, а на застосування положень ст. 54 КК України суд не послався та не обґрунтував висновки в цій частині.

Керуючись пунктами 1, 2 Розділу XIII «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статтями 394 - 396 КПК України, який діяв до набрання чинності зазначеним Законом, колегія суддів

ухвалила:

Касаційні скарги прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 та засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок апеляційного суду Запорізької області від 15 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_69 змінити:

- у відповідності до положень ст. 11-1 КПК України, ст. 49 та ч. 5 ст.74 КК України, у звязку із закінченням строку давності звільнити ОСОБА_3 від покарання призначеного за ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_4 від покарання призначеного за ч. 4 ст. 27 і ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 358 КК України; ОСОБА_5 від покарання призначеного за ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 358, ч. ч. 1 і 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_6 від покарання призначеного за ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України та ОСОБА_7 від покарання призначеного за ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, у звязку з чим виключити рішення про призначення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 остаточного покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України;

- кваліфікацію дій ОСОБА_4 за ч. ч. 4, 5 ст. 27 КК України - підбурювання та пособництво у вчиненні вбивства ОСОБА_9 - виключити і вважати його засудженим за організацію вчинення зазначеного злочину, тобто за ч. 3 ст. 27 і п. п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- в порядку ч. 1 ст. 395 КПК України, виключити рішення про позбавлення ОСОБА_4 звання капітана податкової міліції.

Цей же вирок в частині засудження ОСОБА_6 за ч. 4 ст.190 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 76 КК України скасувати, справу в цій частині направити на новий судовий розгляд.

В решті зазначений вирок залишити без зміни.

Судді:

Григорєва І.В. Животов Г.О. Шибко Л.В.