Рішення

від 04.05.2011 по справі 5020-232/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-232/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

04 травня 2011 року справа № 5020-232/2011

За позовом: Державного підприємства „Севастопольський морський рибний порт”

(вулиця Рибаков, 5, місто Севастополь, 99014)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Санмарин”

(вулиця Володарського, буд. 25, кв. 8,  місто Севастополь, 99011)

про стягнення заборгованості у розмірі 1301,72 доларів США,

      Суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

Позивача – не з'явився;

Відповідача –не з'явився;

Державне підприємство „Севастопольський морський рибний порт” звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Санмарин” про стягнення заборгованості у розмірі 1301,72 доларів США.

          Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем договірних зобов'язань з оплати наданих послуг по договору №41 від 31.12.2009 на суму 1301,72 доларів США.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З урахуванням вищевикладеного суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, у відсутність Відповідача та його представника.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          Державним підприємством „Севастопольський морський рибний порт” (Порт) і товариством з обмеженою відповідальністю „Санмарин” (Агент) 31.12.2009 укладений Договір №41.

Предметом договору є організація агентського обслуговування суден під прапорами іноземних держав та прапорами України в акваторії Севастопольського морського рибного порту у порядку взаємовідносин між Портом та Агентом при обслуговувані суден у порту (пункт 1 Договору).

Відповідно до пункту 1.1.1 Договору порт зобов'язаний здійснювати обслуговування та обробку суден відповідно до прийнятих Портом до виконання заявок Агента. Обслуговування та обробку суден, у тому числі бункеровку паливом, водою, постачання інших видів забезпечення, проведення ремонтних робіт виконувати відповідно до вимог Обов'язкових постанов по Севастопольському морському рибному порту.

Пунктом 2.2.5 Договору передбачено, що Агент зобов'язав забезпечувати платежі по портових зборах та оплати за послуги Порту, виконані по заявці Агента.

Згідно з пунктом 3.1 Договору оплата портових зборів здійснюється до виходу судна  з порту. Остаточний розрахунок за послуги порту здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку від Порту.

Відповідно до пункту 3.7 Договору Агент зобов'язався забезпечити оплату Порту рахунків за надані послуги у повному обсязі незалежно від перерахунку йому коштів від судновласника, фрахтувальників, операторів суден.

Позивач виконав зобов'язання у повному обсязі та виставив дисбурсментські рахунки:

- № 0307/10-2 від 18.07.2010 –1220,80 доларів США;

- № 0207/10-1 від 31.07.2010 –283,05 доларів США;

- № 0307/10-1 від 31.07.2010 –104,84 доларів США;

- № 0407/10-2 від 31.07.2010 –397,60 доларів США;

- № 0108/10-1 від 25.08.2010 –150,47 доларів США;

- № 0108/10-4 від 25.08.2010 –185,75 доларів США;

- № 0208/10-1 від 30.08.2010 –337,84 доларів США;

- № 0208/10-2 від 30.08.2010 –3225,76 доларів США;

- № 0409/10-1 від 22.09.2010 –1502,92 доларів США;

- № 0409/10-2 від 22.09.2010 –1363,68 доларів США;

- № 0108/10-2 від 25.08.2010 –2885,61 доларів США - на загальну суму 11658,32 доларів США

Відповідач меморіальним ордером № 20538 від 01.10.2010 сплатив Порту 10356,60 доларів США., у зв'язку з чим заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 1301,72 доларів США.

05.01.2011 Порт направив Агенту претензію з вимогою сплати заборгованість по договору № 41 від 31.12.2009 у розмірі 1301,72 доларів США (арк. с. 22).

          Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

          Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарський відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          До виконання господарських договорів згідно частини першої статті 193 Господарського кодексу України застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Оскільки договір № 41 від 31.12.2009 про морське агентування  не був визнаний недійсним ні повністю ні частково, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з Відповідача заборгованість по договору у розмірі 1301,72 доларів США

          Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита на витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          Керуючись статтями 49, 75 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Санмарин” (99011, м. Севастополь, вул. Володарського, 25-8, код ЄДРПОУ 20731007, р/р 26007255931001 в СФ ПАТ КБ „Приватбанк”, МФО 324935, валютний рахунок 26006255931002 в СФ ПАТ КБ „Приватбанк”, МФО 324935, або з інших рахунків) на користь Державного підприємства „Севастопольський морський рибний порт” (вулиця Рибаков, 5, місто Севастополь, 99014, код ЄДРПОУ 20709663,  р/р 26006013001574, МФО 320627 ПАТ „ДБ Ощадбанк Росії”)  заборгованість у розмірі 1301,72 доларів США (одна тисяча триста один долар США 72 центів), а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 13,02 доларів США (тринадцять доларів США 2 цента) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.).

           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                          підпис                                                   Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до вимог

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України і підписано 16.05.2011