Рішення

від 10.05.2011 по справі 5026/843/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 10 травня 2011 року                                                  Справа № 18/5026/843/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.,

секретар судового засідання  – Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача –ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача  –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом      товариства з обмеженою відповідальністю “Рамірент Україна”,

                        м. Київ

до                    товариства з обмеженою відповідальністю “Амбасадор-Умань”,    

                        м. Умань, Черкаської області

про                  стягнення 31 345 грн. 58 коп.,-

    ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Рамірент Україна” до товариства з обмеженою відповідальністю “Амбасадор-Умань” про стягнення заборгованості, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди обладнання №02/06/08Д1 від 02 червня 2008 року в розмірі 31 345 грн. 58 коп, в тому числі: 19 320 грн. 00 коп. –борг зі сплати орендної плати, 2 327 грн. 19 коп. пеня, 8 224 грн. 67 коп. інфляційні втрати та 1 473 грн. 72 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15 квітня 2011 року порушено провадження у справі та було призначено розгляд справи на 10 травня 2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю. Надав документи витребувані ухвалою суду від 15 квітня 2011 року.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15 квітня 2011 року було зобов’язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.   

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 10 травня 2011 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/843/2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 02 червня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Рамірент України” (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Амбасадор Умань” (орендар) було укладено договір оренди обладнання за  № 02/06/08Д1.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору, орендодавець зобов’язався передати орендарю, а останній прийняти у тимчасове оплатне користування будівельне обладнання, яке є об’єктом власності орендодавця.

Відповідно до п. 15.1. договору термін дії даного договору становить з дати його укладення до 31 січня 2010 року.

Якщо жодна із сторін договору за місяць до закінчення строку його дії не направить офіційного листа контрагенту з повідомленням про припинення строку дії договору з 31 грудня поточного року, цей договір вважається таким, що його строк дії продовжений на наступний календарний рік.

Згідно п. 1.2. договору найменування обладнання, яке передається орендарю за цим договором, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності) зазначаються в акті прийому –передачі та протоколі погодження ціни обладнання, який є додатком до цього договору.

Акт прийому –передачі підписується сторонами цього договору та є документом, який свідчить про факт і дату передачі обладнання орендарю, строк його використання,- містить інші умови, які орендодавець вважає необхідними для забезпечення своїх майнових прав при використанні орендованого за цим договором обладнаня.

Факт отримання відповідачем обладнання в оренду підтверджується  підписаними сторонами актами  прийому  –  передачі №R -000000508 від 06 червня 2008 року, №122 від 04 липня 2008 року, №R -00000218 від 18 липня 2008 року, №R -00000271 від 25 липня 2008 року, №R -00000311 від 31 липня 2008 року та  №R -00000756 від 02 жовтня 2008 року (копії яких містяться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 6.1. договору, орендар сплачує орендну плату на розрахунковий рахунок орендодавця за весь строк користування орендованим обладнанням, починаючи з дати підписання акту прийому –передачі обладнання в оренду згідно п. 3.2. договору і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання орендодавцю згідно п. 5.10 договору.

Орендна плата нараховується на основі тарифу орендодавця за добу або місяць оренди обладнання та вказується в акті прийому –передачі, і вноситься, згідно п. 6.6. договору, в наступному порядку:

-          якщо строк оренди складає менше місяця, - орендна плата вноситься попередньо, але не пізніше дня, наступного за останнім днем оренди, визначеним в акті повернення обладнання (п. 6.6.1);

-            якщо  строк  оренди  складає  більше  місяця,  орендна  плата вноситься за кожний календарний місяць, на протязі 10 днів наступного місяця, з урахування індексу інфляції гривні ( п. 6.4. договору) (п.6.6.2).

Так, за тимчасове користування обладнання відповідачеві було нараховано орендну плату на загальну суму 26 910 грн. 02 коп., в тому числі:

-          згідно акту  прийому  – передачі №R - 000000508 від 06 червня 2008 року –з 06 червня 2008 року по 09 червня 2008 року –3 354 грн. 01 коп., за 3 доби оренди;

-          згідно акту  прийому  – передачі №122 від 04 липня 2008 року –з 04 липня 2008 року по 07 липня 2008 року –2 236 грн. 01 коп., за 2 доби оренди;

-          згідно акту  прийому  – передачі №R -00000218 від 18 липня 2008 року –з 18 липня 2008 року по 21 липня 2008 року –2 236 грн. 01 коп. за 2 доби оренди;

-          згідно акту  прийому  – передачі №R -00000271 від 25 липня 2008 року з 25 липня 2008 року по 29 липня 2008 року –4 472 грн. 02 коп. за 4 доби оренди;

-          згідно акту  прийому  – передачі №R -00000311 від 31 липня 2008 року –з 31 липня 2008 року по 29 серпня 2008 року –7 196 грн. 45 коп., за 28 діб оренди та з 31 липня 2008 року по 25 вересня 2008 року – 3 215 грн. 52 коп. за 56 діб оренди (позивач помилково зазначив в позові дату 31 серпня 2008 року, а не 31 липня 2008 року);

-          згідно акту  прийому  – передачі  №R -00000756 від 02 жовтня 2008 року з 02 жовтня 2008 року по 22 жовтня 2008 року - 4 200 грн. 00 коп.  –за 20 діб оренди.

Відповідач частково оплатив орендну плату в розмірі 7 581 грн. 02 коп.,  а саме:

09 червня 2008 року – 3 345 грн. 01 коп.;

07 липня 2008 року –2 000 грн. 00 коп.;

31 липня 2008 року –2 236 грн. 01 коп.

Таким чином, сума боргу за орендоване відповідачем обладнання згідно умов договору оренди обладнання  №02/06/08Д1 від 02 червня 2008 року складає 19 329 грн. 00 коп., однак позивач просив суд стягнути з відповідача лише 19 320 грн. 00 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк оренди орендованого відповідачем обладнання  складає за нищенаведеними актами прийому –передачі менше місяця, то з урахуванням п. 6.6.1 договору оренди відповідач повинен був повністю сплатити орендну плату  за:

-          актом  прийому  – передачі №R - 000000508 від 06 червня 2008 року до 10 червня 2008 року,

-            актом   прийому  – передачі  №122 від  04 липня  2008 року  до 08  

            липня 2008 року,

-          актом  прийому  – передачі №R -00000218 від 18 липня 2008 року року до 22 липня 2008 року,

-          актом  прийому  – передачі №R -00000271 від 25 липня 2008 року року до 30 липня 2008 року,

-          актом  прийому  – передачі №R -00000311 від 31 липня 2008 року року до 30 серпня 2008 року за орендну плату в розмірі 7 196 грн. 45 коп.

-          актом  прийому  – передачі №R -00000756 від 02 жовтня 2008 року до 23 жовтня 2008 року.

Водночас, частину орендованого майна за актом  прийому  – передачі №R -00000311 від 31 липня 2008 року на суму 3 215 грн. 52 коп. було повернуто лише 25 вересня 2008 року, тобто строк оренди обладнання складав більше місяця, то з урахуванням п. 6.6.2.  договору строк оплати зазначеного майна настав 10 жовтня 2008 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за орендоване обладнання в повному обсязі, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу в розмірі 19 320 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Пунктом 9.1.2. договору передбачено, що за кожен день прострочки внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 2% від несвоєчасно сплаченої грошової суми за кожен день прострочки.

Згідно ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням положень ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 2 327 грн. 19 коп. пені.

Однак нарахування пені здійснено позивачем невірно, оскільки останнім було неправомірно зараховано сплату відповідачем 07 липня 2008 року в розмірі  2 000 грн. 00 коп. в погашення боргу за актом №R -00000218 від 18 липня 2008 року, а сплату  від 31 липня 2008 року в розмірі  2 236 грн. 01 коп. в погашеня боргу за актом  прийому  – передачі  №122 від 04 липня 2008 року.

Як вбачається з банківської виписки №БВ-0000242 за 31 липня 2008 року 2 236 грн. 01 коп. відповідачем було сплачено за підйомник телескопічний згідно рахунку №502 від 16 серпня 2008 року.

31 липня 2008 року відповідач не міг оплатити рахунок, що датований 16 серпня 2008 року, а тому суд вважає, що в призначенні платежу було допущено описку.

Так згідно рахунку –фактури №СФ-000502 від 16 липня 2008 року вартість орендованого підйомника телескопічного Dіnо 180 ХТ складає 2 236 грн. 01 коп., який було передано згідно акту прийому –передачі  №R -00000218 від 18 липня 2008 року.

Тобто, сплата в розмірі 2 236 грн. 01 коп. повинна бути зарахована за орендоване майно згідно акту прийому –передачі  №R -00000218 від 18 липня 2008 року.

Оскільки позивачем не надано належних доказів того, за який саме акт прийому –передачі було сплачено відповідачем 07 липня 2008 року 2000 грн. 00 коп., суд вважає, що зазначена сплата підлягає зарахуванню в рахунок погашення боргу за актом  прийому  – передачі  №122 від 04 липня 2008 року в порядку черговості, в зв’язку з тим, що орендну плату за першим актом  – передачі №R - 000000508 від 06 червня 2008 року відповідачем сплачено повністю.

Як вбачається з розрахунку пені позивачем нараховано штрафну санкцію  в розмірі 28 грн. 64 коп. на суму боргу 236 грн. 01 коп. за період з 23 липня 2008 року до 23 січня 2009 року (за прострочену оплату оренди обладнання згідно акту прийому - передачі №R -00000218 від 18 липня 2008 року).

Однак, з урахуванням вищенаведених доводів та здійснених відповідачем проплат, розмір пені згідно вказаного акту складає 11 грн. 73 коп. нарахований на суму боргу 2 236 грн. 01 коп. за період з 23 липня 2008 року по 30 липня 2008 року (31 липня 2008 року сплачено 2 236 грн. 01 коп.).

За актом прийому  – передачі  №122 від 04 липня 2008 року сума боргу складає 236 грн. 01 коп. (2 236 грн. 01 коп. орендна плата - 2 000 грн. 00 коп. сплата відповідачем 07 липня 2008 року).

Проте, за вказаним актом позивач не здійснював нарахування пені.

Також слід вказати, що при нарахуванні пені за актами прийому  – передачі №R -00000271, №R -00000311 (на частину боргу в розмірі 3 215 грн. 52 коп.) та за №R -00000756 позивач невірно визначив дату закінчення шестимісячного строку встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, розмір пені нарахований за період з 31 липня 2008 року по 30 січня 2009 року на суму боргу 4 472 грн. 02 коп. згідно акту №R -00000271 складає 539 грн. 57 коп., розмір пені нарахований за період з 11 жовтня 2008 року по 10 квітня 2009 року на суму боргу в розмірі 3 215 грн. 52 коп. згідно акту №R -00000311 складає 384 грн. 07 коп., розмір пені за період з 24 жовтня 2008 року по 23 квітня 2009 року нарахований на суму боргу 4 200 грн. 00 коп. згідно акту №R -00000756 складає 501 грн. 75 коп.

Крім того, нарахування пені на частину простроченої суми боргу згідно акту №R -00000311 в розмірі 7 196 грн. 45 коп. позивачем здійснено невірно, оскільки строк оренди майна за вказаним актом складав менше місяця, а тому початок нарахування пені повинно було б здійснюватися з 31 серпня 2008 року по 30 січня 2009 року, однак позивач самостійно визначив дату з якої здійснюється нарахування пені, а тому розмір пені  нарахований за період з 11 вересня 2008 року (дата визначена позивачем) по 30 січня 2009 року (дата закінчення шестимісячного строку від дня коли зобов’язання повинно було виконане) складає 670 грн. 10 коп.

Отже, з урахуванням вищенаведеного розрахунку з відповідача підлягає стягненню 2 107 грн. 22 коп. пені, в решті вимог про стягнення 219 грн. 97 коп. пені слід відмовити, в зв’язку з безпідставним нарахуванням.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 473 грн. 72 коп. –3 % річних.

Слід зазначити, що нарахування 3% річних за актами –прийому передачі  №R -00000271, №R -00000311 (за орендну плату в розмірі 3 215 грн. 52 коп.) та за №R -00000756 здійснено позивачем вірно та розмір 3% річних складає 903 грн. 00 коп.

Нарахування 3% на прострочену суму боргу згідно акту №R -00000311 в розмірі 7 196 грн. 45 коп. здійснено в меншиму розмірі, оскільки, як вказувалося вище, позивачем невірно визначено початок строку прострочення боргу. Однак позивач самостійно визначив період нарахуваня 3% річних, а тому сума 3% річних в розмірі  551 грн. 68 підлягає задоволенню.

Що стосується 3% річних нарахованих згідно акту №R -00000218, то з урахуванням вищенаведеного зарахування (в порядку черговості виникнення зобов’язання) сплачених відповідачем сум, розмір 3% річних складає 1 грн. 47 коп. нарахований на суму боргу 2 236 грн. 01 коп. за період з 23 липня 2008 року по 30 липня 2008 року (31 липня 2008 року сплачено 2 236 грн. 01 коп.).

З урахуванням вищенаведеного розрахунку, з відповідача підлягає стягненню 1 456 грн. 15 коп. 3% річних, в решті вимог про стягнення 17 грн. 57 коп. 3% річних слід відмовити, в зв’язку з невірним нарахуванням.

Інфляційні втрати нараховані позивачем на підставі та з урахуванням п. 6.4. договору, згідно умов якого в тому випадку, коли строк оренди складає більше місяця, орендна плата за другий та кожний наступний місяць оренди підлягає індексації згідно офіційного індексу інфляції гривні, оголошеного державним комітетом статистики України. Застосування індексації орендної плати є виключним правом, а не обов’язком орендодавця.

Проте, розрахунок індексації здійснений позивачем невірно, оскільки як зазначалося вище лише частина орендованого майна за актом  прийому  – передачі №R -00000311 від 31 липня 2008 року на суму 3 215 грн. 52 коп. була в оренді більше місяця, а тому зазначена сума підлягає індексації, решта боргу з урахуванням умов договору не підлягає індексації.

Таким чином,  інфляційні втрати, які підлягають стягненню з відповідача (на підставі п.6.4 договору) та  нараховані з 11 жовтня 2008 року по 28 лютого 2011 року (лютий місяць вказаний позивачем як останній період нарахуваення індексу інфляції) на суму 3 215 грн. 52 коп. складає 1 016 грн. 10 коп., в решті стягнення інфляційних втрат в розмірі 7 208 грн. 57 коп. слід відмовити.

Вимоги про стягнення з відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції (на підставі ст. 625 ЦК України) позивач не заявляв.

          Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Амбасадор-Умань”, вул. Павлова, 59, м. Умань, Черкаської області, ідентифікаційний код 33625452, р/р 26009000717 в ЧФ КБ ТОВ “Західкомбінат”, МФО 344153  на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Рамірент Україна”, вул. Бережанська, 9, м. Київ, ідентифікаційний код 32664239, р/р 26004101127820 в Київській регіональній дирекції “Райффайзен банк Аваль”, МФО 322904  – 19 320 грн. 00 коп.  –заборгованості, 2 107 грн. 22 коп. пені, 1 456 грн. 15 коп. 3% річних, 1 016 грн. 10 коп. інфляційних втрат, 239 грн. 01 коп. витрат на сплату державного мита та 179 грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті вимог –в позові відмовити.

         Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                                                                                         А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 13 травня 2011 року.