Постанова

від 12.05.2011 по справі 18/170/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2011 р. Справа № 18/170/10

Колегія суддів Одеськог о апеляційного господарсько го суду у складі:

Головуюч ого судді: Лаши на В.В.

Суддів: Єрмілова Г.А.

Воронюка О.Л.

При секретарі: Хом'як О.С.

за участю представників учасників процесу:

від кредитора: не з' явивс я

від боржника: не з' явився

ліквідатор банкрута: не з' явився

від Миколаївського обласн ого відділення з питань банк рутства: не з' явився

від ДПІ у Заводському райо ні м. Миколаєва: не з' явився

Розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу

Державної податкової інсп екції у Заводському районі м . Миколаєва

на постанову господарс ького суду Миколаївської обл асті

від 13.12.2010 р.

по справі № 18/170/10

кредитор: Товариство з о бмеженою відповідальністю „ Мері Мо”

боржник: Товариство з об меженою відповідальністю „Ю гсельхозпром”

ліквідатор: Пляка Сергі й Валерійович

Миколаївське обласне відд ілення з питань банкрутства

про визнання Товариства з обмеженою відповідальніст ю „Югсельхозпром” банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарсь кого суду Миколаївської обла сті від 09 грудня 2010 р. за заявою Т овариства з обмеженою відпов ідальністю «Мері Мо»(далі - ТОВ «Мері Мо») було порушено п ровадження у справі про банк рутство Товариства з обмежен ою відповідальністю «Югсель хозпром»(в подальшому - ТОВ «Югсельхозпром») за ознаками ст. 52 Закону України «Про відн овлення платоспроможності б оржника або визнання його ба нкрутом»(надалі за текстом - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Миколаївської області від 13.12.2010 р. (суддя Давченко Т.М.) Т ОВ «Югсельхозпром»визнано б анкрутом, відносно нього від крито ліквідаційну процедур у та ліквідатором банкрута п ризначено арбітражного керу ючого Пляку С.В. (ліцензія сері ї НОМЕР_1 від 26.02.2009 р.), якого зо бов' язано здійснити ліквід ацію банкрута відповідно до вимог Закону про банкрутство . Також були визнані грошові в имоги ТОВ «Мері Мо»на суму 405 53 4,23 грн.

Не погоджуючись з цією пост ановою, Державна податкова і нспекція у Заводському район і м. Миколаєва в апеляційній с карзі просить її скасувати т а передати справу на новий ро згляд, посилаючись на поруше ння норм матеріального права , оскільки провадження у спра ві порушено невірно, так як ан аліз положень ст. 52 Закону про банкрутство дозволяє дійти до висновку про те, що кредито р може звернутися з відповід ною заявою лише при наявност і декількох ознак, що свідчат ь про відсутність підприємни цької діяльності, а не лише од нієї з них. Боржник у 2010 році зв ітував про свою діяльність з показниками фінансово-госпо дарської діяльності понад 13 м лн. грн., що спростовує нездійс нення ним підприємницької ді яльності. В порушення ст. 60 ГК У країни боржником не надававс я ліквідаційний баланс для й ого перевірки податковим орг аном.

Представники учасників пр оцесу в судове засідання не з ' явились, про час та місце ро згляду справи неодноразово п овідомлялись належним чином , причини нез' явлення в судо ве засідання не повідомили.

Обговоривши доводи апеля ційної скарги, дослідивши ма теріали справи та перевіривш и правильність застосування господарським судом норм ма теріального і процесуальног о права, колегія суддів вважа є, що апеляційна скарга підля гає задоволенню, але не з тих п ідстав, що в ній викладені.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК Укр аїни апеляційний господарсь кий суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переві ряє законність і обґрунтован ість рішення місцевого госпо дарського суду у повному обс язі.

Згідно з положеннями ч. 1 ст . 52 Закону про банкрутство, у ра зі, якщо громадянин-підприєм ець - боржник або керівні орга ни боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходж енням, або у разі ненадання бо ржником протягом року до орг анів державної податкової сл ужби згідно із законодавство м податкових декларацій, док ументів бухгалтерської звіт ності, а також за наявності ін ших ознак, що свідчать про від сутність підприємницької ді яльності боржника, заява про порушення справи про банкру тство відсутнього боржника м оже бути подана кредитором н езалежно від розміру його ви мог до боржника та строку вик онання зобов'язань.

Відповідно до статті 93 ЦК Ук раїни та положень абзацу 6 ста тті 1 Закону України «Про держ авну реєстрацію юридичних ос іб та фізичних осіб - підпри ємців»місцезнаходженням юр идичної особи є адреса орган у або особи, які відповідно до установчих документів юриди чної особи чи закону виступа ють від її імені.

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону Украї ни «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних о сіб - підприємців»Єдиний де ржавний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учас ників цивільного обороту дос товірною інформацією про юри дичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного держа вного реєстру.

Відомості про юридичну осо бу або фізичну особу - підприє мця включаються до Єдиного д ержавного реєстру шляхом вне сення записів на підставі ві домостей з відповідних реєст раційних карток та відомосте й, що надаються юридичними ос обами державному реєстратор у за місцезнаходженням реєст раційної справи згідно із за конодавством України (ч. 1 ст. 17 вказаного Закону).

В Єдиному державному реєст рі містяться також відомості про відсутність юридичної о соби за її місцезнаходженням , про відсутність підтвердже ння відомостей про юридичну особу (ч. 5 цієї статті).

За приписами частин 1, 3 ст. 18 ць ого Закону, якщо відомості, як і підлягають внесенню до Єди ного державного реєстру, бул и внесені до нього, то такі від омості вважаються достовірн ими і можуть бути використан і в спорі з третьою особою, док и до них не внесено відповідн их змін. Якщо відомості, які пі длягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були д о нього внесені, вони не можут ь бути використані в спорі з т ретьою особою, крім випадків , коли третя особа знала або мо гла знати ці відомості.

Названий Закон також визна чає порядок внесення до Єдин ого державного реєстру запис ів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженн ям, які здійснюються державн им реєстратором (стаття 19 Зако ну).

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК У країни, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені п евними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування . Тому відповідно до вимог ста тті 34 ГПК допустимими доказам и, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівн их органів боржника - юридичн ої особи за її місцезнаходже нням, є зазначені витяг чи дов ідка.

З витягу з Єдиного державно го реєстру станом на 03.12.2010 р. вба чається внесення запису про відсутність боржника за місц езнаходженням.

Разом з тим, частиною 3 статт і 6 Закону про банкрутство вст ановлено, що справа про банкр утство порушується господар ським судом, якщо безспірні в имоги кредитора до боржника сукупно складають не менше т рьохсот мінімальних розмірі в заробітної плати, які не бул и задоволені боржником протя гом трьох місяців після вста новленого для їх погашення с троку, якщо інше не передбаче но цим законом.

Отже, суд має перевірити ная вність ознак неплатоспромож ності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), який і ніціював порушення справи пр о банкрутство, та безспірніс ть цих вимог.

Застосовуючи зазначені по ложення Закону, слід виходит и із системного аналізу норм Закону, зокрема положень ста тті 1, якими дано визначення по няття «безспірні вимоги кред иторів». Такими є вимоги кред иторів, визнані боржником, ін ші вимоги кредиторів, підтве рджені виконавчими документ ами чи розрахунковими докуме нтами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків б оржника (абзац восьмий статт і 1 Закону).

Таким чином, за Законом про банкрутство вимоги кредитор ів набувають характеру безсп ірних, якщо вони підтверджен і відповідними документами, зокрема виконавчими.

Перелік цих документів міс титься в пункті 8 статті 7 Зако ну, в якому зокрема зазначаєт ься, що кредитор повинен дода ти до заяви виконавчі докуме нти, чи інші документи, які під тверджують визнання боржник ом вимог кредитора.

У пункті 27 постанови Пленум у Верховного Суду України ві д 18 грудня 2009 року № 15 «Про судов у практику в справах про банк рутство»зазначено, що за змі стом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої ст атті 7 Закону справа про банкр утство порушується господар ським судом лише в разі підтв ердження кредитором (кредито рами) своєї (своїх) вимоги (вим ог) до неплатоспроможного бо ржника документами, що свідч ать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини др угої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК У країни слід відмовляти у при йнятті заяв кредитора (креди торів) про порушення справи п ро банкрутство, якщо безспір ність його (їх) вимог не підтве рджено відповідними докумен тами. Безспірність вимог кре дитора (кредиторів) за грошов ими зобов'язаннями підтвердж ується виконавчими документ ами, виключний перелік яких п ередбачено у статті 3 Закону У країни «Про виконавче провад ження».

Згідно до п. 28 зазначеної пос танови Пленуму Верховного Су ду України до розрахункових документів, за якими відпові дно до законодавства здійсню ється списання коштів з раху нків боржника у безспірному порядку, належать платіжні в имоги (пункт 1.25 статті 1 і статт я 26 Закону України від 5 квітня 2001 р. N 2346-III "Про платіжні системи т а переказ коштів в Україні"). Н евиконані банком через брак коштів на рахунку боржника п латіжні вимоги є доказом неп латоспроможності боржника т а безспірності вимог його кр едитора (кредиторів), до яких в ідносяться як стягувачі за в иконавчими документами, так і отримувачі за договірним с писанням коштів.

Із змісту заяви про порушен ня справи про банкрутство та додатків до неї видно, що ініц іюючий кредитор обґрунтовув ав свої вимоги договором від 19.03.2009 р. № 19/03-01, видатковими та пода тковими накладними, актом зв ірки взаєморозрахунків, але не надав виконавчих документ ів чи розрахункових документ ів, за якими відповідно до зак онодавства здійснюється спи сання коштів з рахунків борж ника.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог чи заперечень. Док ази подаються сторонами.

У зв'язку з тим, що на момент п орушення провадження у справ і ініціюючий кредитор не над ав суду доказів безспірності своїх вимог до боржника, визн ання боржника банкрутом та в подальшому припинення прова дження по цій справі було пер едчасним та необґрунтованим .

За таких обставин, судова ко легія вважає, що оскаржувана постанова господарського су ду Миколаївської області вин есена помилково та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101-105 Госпо дарського процесуального ко дексу України, колегія судді в

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Держ авної податкової інспекції у Заводському районі м. Микола єва задовольнити, а постанов у господарського суду Микола ївської області від 13.12.2010 р. по с праві № 18/170/10 - скасувати.

Справу № 18/170/10 передати господ арському суду Миколаївської області.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя О.Л. Воронюк

Повний текст постанови с кладено 17.05.2011 р.