Постанова

від 25.09.2006 по справі 6/256-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/256-нА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "25" вересня 2006 р.                                                            Справа №6/256-нА

за позовом  Закритого акціонерного товариства "Цукор-Поділля",  м. Городок    

до Державної податкової інспекції в Городоцькому районі

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000372301/0 від 02.04.04 р., № 0000372301/1 від 29.04.04 р.

Суддя  Танасюк О.Є.                    Секретар судового засідання  Сарбей О.Ф.

Представники сторін:

від позивача      Місяць А.П. –представник за довіреністю від 16.08.06р.  

від відповідача     Цвігун А.І. –представник за довіреністю №10/10/-021 від 10.01.06р.

                               Малашина Ю.Б. –представник за довіреністю №1245/10-020 від 14.03.06р.

        У судовому  засіданні  згідно ч.3 ст. 160 КАСУ проголошено  вступну  і  резолютивну частини постанови.    

 Суть спору: Позивач у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог  від 29.08.06р., просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000372301/0 від 02.04.04. та №0000372301/1 від 29.04.04.із підстав викладених в позовній заяві.

            В обгрунтування позовних вимог вказує, що висновок відповідача про незаконність віднесення до податкового кредиту ЗАТ Цукор-Поділля суми податку на додану вартість (699558,67грн.) по  податковій  накладній  №9  від 11.09.2002р., виписаній від імені ТОВ ПКФ "ЕКОенерджі" є помилковим, оскільки відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку при здійсненні оподаткованих операцій має право включати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, що сплачені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) (переробка цукрових буряків - основний вид діяльності ЗАТ "Цукор-Поділля") та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації у податковому обліку. При цьому, позивач зазначає, що п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 даного Закону визначено, що включення до податкового кредиту нарахованих (сплачених) сум податку на додану вартість здійснюється на підставі отриманої від постачальника - продавця товарів податкової накладної (ЗАТ "Цукор-Поділля" отримало відповідні податкові накладні від продавця). Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону датою виникнення права платника на податковий кредит вважається: дата здійснення першої події: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Крім того, позивач вказує, що відповідно до умов укладеного між ЗАТ "Цукор-Поділля" та ТзОВ "ЕКОенерджі" договору на поставку дизпалива №165-01/02 із внесеними змінами та доповненнями від 01.09.2002р. та 30.12.2002р. платіжним дорученням №192 від 10.09.2002 року позивачем перераховано кошти на рахунок ТзОВ ПКФ "ЕКОенерджі" в сумі 6 000 000,00 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1 000 000,00грн. На передоплату позивачем одержано від ТзОВ ПКФ "ЕКОенерджі" податкову накладну №9 від 11.09.2002 року на продаж дизпалива в кількості 32056128 тон на загальну суму -6 000 000,00грн, в т.ч. ПДВ –1 000 000,00грн. На звернення товариства про невідповідність умов договору № 165-01/02 від 01.07.02р, та додаткової угоди від 01.09.02р., 06.05.03 року, отримано розрахунок №1 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 11.09.02р №9. Згідно накладної №РН-0000019 від 16 вересня 2002 року було виписано дизпаливо в кількості 955,897 тон, по ціні 1870грн за 1 тону (в т.ч. ПДВ - 312грн), на суму - 1789439,18грн (в т.ч. ПДВ - 298239,86грн). Відповідно до актів експертизи Хмельницької торгово-промислової палати від 15.09.2002 року № В 189/1, паї 189/2, № В 190/1, від 16.09.2002 року № 192/1, № В 192/2, № В 193, № 193/1, виявлено недостачу дизельного палива кількості 7,056 тон на суму-13208,83грн, в т.ч. ПДВ-2201,47грн. Тому в книзі придбання товарів (робіт, послуг податкова накладна відображена на загальну суму –5 986 791,18грн, в т.ч. ПДВ 997 798,53 грн.

Висновок відповідача про незаконність віднесення до податкового кредиту ЗАТ Цукор-Поділля" сум податку на додану вартість податкових накладних,  виписаних від імені СЗАТ „Жищинецьке" за №158 від 30.09.2002р., на суму 1983561,25грн., т.ч. ПДВ 330593 ,54 грн., СЗАТ „Новопорічанське" за №169 від 30.09.2002р., на суму 1878420,92 гра, в т.ч. ПДВ 313070,1 грн, СЗАТ "Великокорабчиївське" за №170 від 30.09.2002р. на суму 1 553 468,63, грн. в т.ч. ПДВ 255578,11 грн. вважає безпідставним, оскільки між ЗАТ „Цукор-Поділля" та СЗАТ „Жищинецьке" був заключний генеральний договір купівлі - продажу № 111064 на цукровий буряк урожаю 2002 року від 22.03.2002 р. Аналогічний договір був укладений і з СЗАТ „Новопорічанське" за №111065 від 18.03.2002 року та СЗАТ "Великокорабчиївське" за №111063 від 01.04.2002р. На виконання даних договорів позивачем перераховано грошові аванси на закупівлю цукрового буряка а саме:

1)СЗАТ     „Жищенецьке" в     сумі  - 19,94302,77 грн.,     в т.ч. ПДВ  -332383,79 грн.,  платіжними дорученнями №281 від 11.09.2002р.,№375 від 24.09.2002р.,№377 від  25.092002р., СЗАТ „Новопорічанське" в сумі -1879333,48 грн., в т.ч. ПДВ -313222,25 грн., по платіжних дорученнях №273,280 від 1 1.09.2002р.,№ 349 від 18.092002р.,

2) СЗАТ   "Великокорабчиївське"  в сумі   1 553 468,63,   в  т.ч.     ПДВ   255 578,11 грн.,   по  платіжних дорученнях №282, №340, №338, №343 від 10 жовтня 2002р. ЗАТ „Цукор-Поділля" отримало податкові накладні на попередню оплату від СЗАТ „Жищинецьке" за № 158 від 30.09.2002р,на суму 198356125грн., в т.ч. ПДВ 330593 ,54 грн. СЗАТ „Новопорічанське" за № 169 від 30.09.2002р., на суму 1878420,92 гра, в т.ч. ПДВ 313070,15 грн, СЗА "Великокорабчиївське" за №170 від 30.09.2002р. на суму 1 553 468,63, в т.ч. ПДВ 255578,11 грн.

Тобто, з огляду на положення п.п.7.4.1 , 7.4.5 п.7.4. ст.7, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "про податок на додану вартість" позивач вважає, ш ЗАТ „Цукор-Поділля" мало право включити у вересні 2002р. вищевказані податкові накладні до податкового кредиту.

Представники позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали повністю, крім того звернули увагу суду на те, що підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став акт перевірки, який відсутній у відповідача зокрема , № 165/35/31530139. Крім того вважають, що факти зазначені в акті перевірки від 30.03.04. №6/35-3/31530139 були предметом дослідження суду у справі №6/213-н господарського суд Хмельницької області та Житомирського апеляційного господарського суду.

Відповідач у відзиві на позов проти заявлених вимог заперечив повністю, мотивуючи тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з інших підстав, ніж ті, що розглядалися у справі №6/213-н, а тому не можуть вважатися такими, що встановлені чи доведені.

Крім того, вважають, що позивачем невірно розуміються п.7.4.3. Закону України "Про податок на додану вартість", що стало підставою для донарахування спірних сум податкових зобов'язань та звертають увагу суду, що податкові накладні правомірно працівниками органу ДПС при проведенні перевірки не взяті до уваги, а донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій є цілком правомірним, оскільки вироком Городоцького місцевого суду від 20.09.2002р. по кримінальній справі № 1-112/04 про обвинувачення Дідори О.В. - в.о. голови правління ЗАТ „ Цукор -Поділля", в скоєнні злочинів,  передбачених ст.212 ч.3, ст.366 ч. Кримінального кодексу України, встановлено, що СЗАТ „Жещинецьке" №158 від 30.09.2002р. на суму 1983561грн.25коп. в т.ч. ПДВ 330593,54грн.; СЗАТ „ Новопорічанське" № 169 від 30.09.2002р. на суму 1878420,92грн. в т.ч ПДВ 313070,15грн.; СЗАТ „ Великокарабчиївське" № 170 від 30.09.2002р. на суму 1553468,63грн. в т.ч. ПДВ 255578,11грн. працівниками вказаних підприємств не виписувались, виписувались працівниками бухгалтерії ЗАТ „ Цукор-Поділля" , що призвело до завищення податкового кредиту в сумі 899241грн. ЗАТ „ Цукор-Поділля" за жовтень 2002р.

При цьому просять суд врахувати, що вирок суду із кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для суду при вирішенні спору з питання чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, і є підставою звільнення від доказування.

          За таких обставин, вважають дії відповідача правомірними, тому просять в позові відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Закрите акціонерне товариство  „Цукор-Поділля”, м. Городок Хмельницької області зареєстроване як суб'єкт господарювання –юридична особа, основним видом діяльності  якого  відповідно до п.п.2.2. п.2 Статуту є виробництво і реалізація цукру.

01.07.02р. між Закритим акціонерним товариством „Цукор-Поділля”, м. Городок Хмельницької області (покупець)  та ТОВ „Промислово-комерційна фірма  „ЕКОенерджі””, м. Київ (продавець) укладено договір купівлі-продажу №165-01/02 від 01.07.02р., про поставку дизельного пального. На виконання умов вказаного договору, позивачем перераховано 6 млн. грн., а ТОВ «ЕКОенерджі»виписано податкову накладну №9 від 11.09.02р. на  аналогічну суму.

Відповідно до вказаного договору та додаткової угоди від 01.09.02р., позивачем 06.05.03 року, отримано розрахунок №1 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 11.09.02р №9. Згідно накладної №РН-0000019 від 16 вересня 2002 року було виписано дизпаливо в кількості 955,897 тон, по ціні 1870грн за 1 тону (в т.ч. ПДВ - 312грн), на суму - 1789439,18грн (в т.ч. ПДВ - 298239,86грн).

Відповідно до актів експертизи Хмельницької торгово-промислової палати від 15.09.2002 року № В 189/1, паї 189/2, № В 190/1, від 16.09.2002 року № 192/1, № В 192/2, № В 193, № 193/1, виявлено недостачу дизельного палива кількості 7,056 тон на суму-13208,83грн, в т.ч. ПДВ-2201,47грн. Тому в книзі придбання товарів (робіт, послуг) податкова накладна відображена на загальну суму –5 986 791,18грн, в т.ч. ПДВ 997 798,53 грн.

22.03.02р. позивачем укладено генеральні договори  купівлі-продажу з  сільськогосподарськими підприємствами, зокрема:

1) договір купівлі-продажу №111064 від 22.03.02р. із СЗАТ „Жищинецьке”, с. Жищинці Городоцького району;

2) договір №111065 від 11.03.02р. із СЗАТ „Новопорічанське”, с. Нове Поріччя Городоцького району;

3) договір №111063 від 01.04.02р. із СЗАТ „Великокорабчиївське”, с. Великий Карабчиїв Городоцького району, з додатком №1 від 01.04.02р.

На виконання вказаних договорів, позивач отримав від зазначених сільськогосподарських підприємств податкові накладні №50 від 30.09.02р., №169 від 30.09.02р. та №158 від 30.09.02р., №170 від 30.09.02р., №143 від 30.09.02р., а позивачем здійснено перерахування авансових платежів на рахунки даних підприємств коштів в сумі 6 973 015,02грн., що підтверджується  відповідними витягами із банківського рахунку позивача.

5.05.2003р. працівниками Городоцької МДПІ та ДПА у Хмельницькій області проведено комплексну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з врахуванням вимог п. 2 Указу Президента від 23.07.98р. № 8І7/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності "Закритого акціонерного товариства "Цукор Поділля" з питань дотримання  вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2002р. по 31.12.2002р.

Відповідно до результатів проведеної перевірки складено акт від № 047/23/23-125/31530139 від 05.05.2003 року , згідно якого зменшено суму податкових зобов'язань Закритого акціонерного товариства "Цукор Поділля" в ІІІ кварталі 2002р. на суму  560407 грн., знято з податкового кредиту за вересень 2002р. ПДВ в сумі 112081грн. при здійсненні операцій з ТзОВ ПКФ „ ЕКОенерджі” м. Київ  в порушення п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 3.04.1997р. № 168/97-ВР ( із змінами і доповненнями) та за жовтень 643663,69грн. по податковій накладній від 30.09.02 р. №158 виписаній від імені СЗАТ "Жищинецьке" та податковій накладній  від 30.09.02 р. №169 виписаній від імені СЗАТ "Новопорічанське" за порушення  п.п.7.2.3 п.7.2 , п.п. 7.4.5  п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 3.04.1997р. № 168/97-ВР ( із змінами і доповненнями) .

На підставі вищевказаного акту перевірки та за результатами процедури адміністративного оскарження Городоцькою МДПІ прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000462301/0 від 8.05.03р. ,  № 0000462301/1  від 5.06.2003р., № 0000462301/2 від 7.08.2003р. , № 0000462301/3 від 28.10.2003р про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 755744грн.69коп. та  застосовано фінансових санкцій по податку на додану вартість в сумі 377872,34 грн., загальна суму податкових зобов'язань визначена в   сумі 1 133 617грн.03коп.

Позивач не погодившись із прийнятими  повідомленнями-рішеннями  оскаржив їх спочатку в адміністративному, а пізніше в судовому порядку до господарського суду Хмельницької області.

Під час судового розгляду даного спору, господарським судом досліджувалися питання щодо правомірності віднесення позивачем (ЗАТ „Цукор-Поділля”) до свого податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбаних товарів (робіт, послуг) , зокрема,  при придбанні дизельного пального згідно договору від 01.07.2002 року № 182-01/02 від ТОВ "ПКФ "ЕКОенерджі"" ЗАТ "Цукор Поділля"  за вересень місяць 2002 року  в сумі 112 081 грн., а також відповідності  вимогам ЗУ „Про ПДВ”, отриманих позивачем від СЗАТ „Жищинецьке” та СЗАТ „Новопорічанське” податкових накладних, виписаних  на виконання договорів купівлі-продажу та правомірності віднесення  в зв'язку з цим до податкового кредиту  відповідних сум ПДВ в жовтні 2002р.

За результатами вирішення спору про визнання недійсними вищезазначених податкових повідомлень-рішень, господарським судом прийнято рішення по справі №6/213-н за позовом ЗАТ „Цукор-Поділля” до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції,  м. Городок про      визнання недійсним податкового повідомлення - рішення Городоцької МРДПІ  № 0000462301/0 від 8.05.03р. на суму 1 133 617грн.03коп., яким позов ЗАТ „Цукор-Поділля” задоволено, а вказані податкові повідомлення-рішення визнані недійсними. Рішення було оскаржене  відповідачем до вищестоящих інстанцій, однак за результатами апеляційного перегляду Постановою Житомирського апеляційного суду від 15.03.2004р. по справі № 6/213-н залишене без змін.

Однак, 30.03.04р. посадовими особами ДПА в Хмельницькій області проведено додаткову позапланову документальну перевірку ЗАТ „Цукор-Поділля” за період  з 01.07.02р.  по 31.12.02р.,  результати якої відображено в акті перевірки №6/35-3/31530139 від 30.03.04р. В даному акті відображено порушення  п.п.7.4.3. п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме: зменшення суми податкового зобов'язання по ПДВ за вересень 2002р.  на суму 699 559,00 грн.  та за жовтень 2002р. на суму 899 242,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки , хоча в спірних податкових повідомленнях –рішеннях зазначено зазначено акт № 165/35/31530139 ,відповідачем прийнято спірне податкове –повідомлення-рішення №0000372301/0 від 02.04.04р., яким позивачу донараховано  податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 2 398 221,00 грн., з них: 1 598 801,00 грн. –основний платіж та 799 420,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

При цьому, підставою для його прийняття стали акти проведення зустрічних позапланових документальних перевірок СЗАТ „Новопорічанське”, СЗАТ „Жищинецьке” та СЗАТ „Новокарабчиївське”, під час яких виявлено, що податкові накладні, на підставі яких  позивач відніс до свого податкового кредиту відповідні суми ПДВ в журналах реєстрації даних  підприємств не зареєстровані, що підтверджується довідкою Городоцької МДПІ №010/23/23-126/31819461 від 22.04.03р. „Про результати позапланової  перевірки СЗАТ „Жищинецьке” з питань  взаємовідносин з ЗАТ „Цукор-Поділля””, актом №011/26/23-126/31819409 від 22.04.03р. „Про результати позапланової зустрічної перевірки СЗАТ „Новопорічанське”  з ЗАТ „Цукор-Поділля” по податковій накладній  №169 від 30.09.02р.”

Крім того, відповідно до письмових пояснень відповідних посадових осіб даних сільськогосподарських підприємств, вони особисто розрахунків із ЗАТ „Цукор-Поділля” не проводили та жодних податкових накладних не виписували.

Позивач не погодившись із прийнятим податковим повідомленням –рішенням №0000372301/0 від 02.04.04р.,   оскаржив його в адміністративному порядку до Городоцької МДПІ (правонаступником якої виступає ДПІ в Городоцькому районі).

Рішенням №1462/10/26-002 від 29.04.04р.  про результати розгляду скарги по ЗАТ „Цукор-Поділля”, відповідачем скарга позивача залишена без задоволення, а  за результатами її розгляду прийнято нове податкове повідомлення-рішення №000037301/1 від 29.04.04р. на аналогічну суму.

Однак, позивач повторно звернувся із скаргою №181 від 10.05.04р.  до ДПА в Хмельницькій області, рішенням якої №8672/Д/25-036 від 24.06.04р. спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скаргу без задоволення. Аналогічне рішення прийняте і за результатами оскарження  спірних повідомлень-рішень до ДПА України, що підтверджується рішенням ДПА України №6206/6/251115 від 28.07.04р.

20.09.04р. Городоцьким районним судом  винесено вирок по кримінальній справі №1-122 про обвинувачення  гром. Дідори О.В., який у вересні-жовтні 2002р. перебував на посаді заступника  директора ЗАТ „Цукор-Поділля” у скоєнні злочинів, передбачених ст.212 ч. 3 та ст. 366 ч. 2 КК України, яким  встановлено вину гр. Дідори О.В. щодо  здійснення неналежним чином доручених йому службових  обов'язків, а саме: внесення без будь-яких  переговорів з керівництвом завідомо неправдивих відомостей до договорів купівлі-продажу, укладених із СЗАТ „Новопорічанське”, СЗАТ „Великокарабчиївське” та СЗАТ „Жищинецьке” та передача цих  договорів  для обробітку до бухгалтерії  ЗАТ „Цукор-Поділля”. Однак, зазначено, що він не усвідомлював, що такі його дії призведуть до ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах. При цьому,   даним вироком  вини  гр. Дідори О.В. в умисному  ухиленні від сплати податків  не встановлено, оскільки,  на думку суду, посада на якій перебував гр. Дідора О.В. хоч і дозволяла підписувати деякі види договорів, однак відповідальності за  фінансово-господарську діяльність підприємства не передбачала.

            В зв'язку з необхідністю перевірки правомірності визначення податкових зобов'язань та штрафних санкцій згідно спірних  податкових повідомленнях-рішеннях та застосуванні при цьому спеціальних знань при дослідженні письмових доказів по даній справі, судом була призначена судово-бухгалтерська експертиза,   проведення   якої  доручено  Київському інституту  науково-дослідних експертиз.

З висновку експерта №596/597 від 02.02.06р. вбачається, що донарахування ДПІ в Городоцькому районі  ЗАТ „Цукор-Поділля”, м. Городок податкових  зобов'язань та штрафних санкцій в спірних податкових повідомленнях-рішеннях №0000372301/0 від 02.04.04р. та №0000372301/1 від 29.04.04р.  документально не підтверджується, тому віднесення позивачем до податкового кредиту  сум ПДВ в розмірі 997 798,53 грн. у вересні 2002р. згідно податкової накладної №9 від  договору купівлі-продажу з ТОВ ПКФ „ЕКОенерджі”  та суми ПДВ в розмірі 8 99 241,80 грн., згідно податкових накладних, виписаних СЗАТ „Жищинецьке”, СЗАТ „Новопорічанське”,  СЗАТ „Великокарабчиївське”, експертом  визнано правомірним.

         Аналізуючи надані по справі докази та пояснення позивача , оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах  повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до  п.1.7 ст.1.  Закону України „Про податок на додану вартість”, податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно Закону.

        П.п.  7.4.1. п.7.4 ст. 7 цього Закону, вказує, що  податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Крім того, у підпункті 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що не дозволяється включення до по даткового кредиту будь - яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені, зокрема, податковими накладними, а  вимоги до змісту  податкової накладної, що надається покупцю платником податку - продавцем  визначені  п.п.  7.2.1. ст. 7  Закону.

Як передбачено п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України „Про ПДВ”, податкова накладна  складається  у момент виникнення  податкових  зобов'язань продавця у двох  примірниках. Оригінал  податкової  накладної  надається  покупцю, а копія залишається у продавця товарів  (робіт, послуг).

Податкова  накладна є звітним документом  і одночасно розрахунковим документом.

Право на нарахування податкового  кредиту  виникає  незалежно від  того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону, датою виникнення права платника  податку  на  податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

  1)  або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

В зв'язку з цим, судом встановлено, що податковий кредит позивачем сформовано у відповідності до даного пункту Закону , та підтверджується експертним дослідженням, зокрема , що позивачем  у вересні-жовтні 2002р.  були перераховані авансові платежі:

- на виконання договору купівлі-продажу дизельного палива №165-01/02 від 01.07.02р., укладеного з ТОВ „ЕКОенерджі” - 6 млн. грн., в т.ч. 1 млн. грн –ПДВ;

- на виконання договору купівлі-продажу цукрових буряків на рахунок СЗАТ „Великокарабчиївське”  - 1 534 378,77 грн., в т.ч. ПДВ  - 255 729,80 грн.;

- на виконання договору купівлі-продажу  цукрових буряків на рахунок СЗАТ „Новопорічанське” –1 879 333,48 грн., в т.ч. ПДВ -  313 222,25 грн.;

- на  виконання договору купівлі-продажу  цукрових буряків на рахунок СЗАТ „Жищинецьке” –1 994 302,77 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 332 383,80 грн., з чого слідує, що відбувався реальний рух коштів, що підтверджений відповідними виписками з банківського рахунку позивача та платіжними дорученнями позивача.

 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

          В зв'язку з цим, судом враховується та експертним дослідженням підтверджується,  що  після проведення передоплати за дизпаливо по договору купівлі-продажу від №165-01/02 від 01.07.02р., позивач отримав від ТОВ ПКФ „ЕКОенерджі”  податкову накладну від 11.09.02р. №9, яка оформлена у відповідності до п.7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної,  затв. наказом ДПА України від 30.05.97р. №165.

          Крім того, судом приймається до уваги, що відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст. 72 КАС України,  обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, судом приймається до уваги, що рішенням по господарській справі №6/213-н, залишеному без змін апеляційною інстанцією, встановлено, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбаних товарів (робіт, послуг), зокрема, при придбанні дизельного пального згідно договору від 01.07.2002 року №182-01/02 від ТОВ „ПКФ „ЕКОенерджі”” ЗАТ „Цукор Поділля” за вересень-жовтень 2002 року, а також відповідність  вимогам ЗУ „Про ПДВ”, отриманих позивачем від СЗАТ „Жищинецьке” та СЗАТ „Новопорічанське”

податкових накладних, виписаних на виконання договорів купівлі-продажу та правомірності віднесення в зв'язку з цим до податкового кредиту  відповідних сум ПДВ в жовтні 2002р  позов ЗАТ „Цукор-Поділля” задоволено, а спірне податкове повідомлення-рішення Городоцької МРДПІ №0000462301/0 від 8.05.03р. на суму 1133 617 грн.03коп. визнано недійсним.

Відповідно до ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до  юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи, що обставини, які були предметом  додаткової позапланової документальної перевірки  ЗАТ „Цукор-Поділля” за період  з 01.07.02р.  по 31.12.02р.,  результати якої відображено в акті перевірки №6/35-3/31530139 від 30.03.04р., а саме: правомірність віднесення позивачем  до свого податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбаних товарів (робіт, послуг), зокрема, при придбанні дизельного пального згідно договору від 01.07.2002 року №182-01/02 від ТОВ „ПКФ „ЕКОенерджі”” ЗАТ "Цукор Поділля” за вересень-жовтень 2002 року, а також відповідність  вимогам ЗУ „Про ПДВ”, отриманих позивачем від СЗАТ „Жищинецьке” та СЗАТ „Новопорічанське” податкових накладних, виписаних  на виконання договорів купівлі-продажу та правомірність віднесення в зв'язку з цим до податкового кредиту  відповідних сум ПДВ в жовтні 2002р., вже були предметом дослідження при вирішенні спору  по господарській справі №6/213-н,  суд прийшов до висновку, що донараховані за результатами проведення додаткової позапланової перевірки податкові зобов'язання по ПДВ, з них:  1 598 801,00 грн. –основний платіж та 799 420,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції є такими, що застосовані повторно.

Крім того, судом приймається до уваги, що  вироком Городоцького районного суду по кримінальній справі №1-122 про обвинувачення  гром. Дідори О.В., який у вересні-жовтні 2002р. перебував на посаді заступника  директора ЗАТ „Цукор-Поділля” у скоєнні злочинів, передбачених ст.212 ч. 3 та ст. 366 ч. 2 КК України, встановлено вину гр. Дідори О.В. щодо  здійснення неналежним чином доручених йому службових  обов'язків, що призвело до несплати до бюджету податку на додану вартість , однак, суд зважає на те, що при вирішенні даної кримінальної справи факт ухилення від сплати податків посадовими особами не встановлено, та експертиза по кримінальній справі не призначалась.

За таких обставин, позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позову згідно ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому. При цьому згідно ч.1 ст. 94 Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного  бюджету України.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства „Цукор-Поділля”, м. Городок до Державної податкової інспекції в Городоцькому районі, м. Городок про  визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000372301/0 від 02.04.04р.та №0000372301/1 від 29.04.04р.  задоволити.

         Скасувати податкові повідомлення –рішення №0000372301/0 від 02.04.04р. та №0000372301/1 від 29.04.04р., якими позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 2 398 221,00 грн., з них: 1 598 801,00 грн. –основний платіж та 799 420,00 грн. –фінансові санкції.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Цукор - Поділля”, (м. Городок Хмельницької області, Заводська площа,7, код ЄДРПОУ 31530139)  витрати по оплаті державного мита в сумі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі  118,00 (сто вісімнадцять гривень 00 коп.)  

Згідно    ст.ст. 185-186 КАСУ  сторони та   інші     особи, які   беруть участь у  справі  мають право    оскаржити  в    апеляційному  порядку Постанову повністю або частково. Заява про     апеляційне    оскарження   подається протягом  10 днів дня проголошення,  апеляційна    скарга  подається протягом  20 днів після подання   заяви по апеляційне оскарження. Подаються    до    Житомирського  апеляційного   господарського    суду     через  суд  першої інстанції.

Згідно ст.  254 КАСУ  Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ  набирає законної сили  після   закінчення    строку  подання   заяви  про апеляційне   оскарження , якщо таку    заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      О.Є. Танасюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.