Постанова

від 01.09.2006 по справі 15/104-пд-06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/104-пд-06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.09.06                                                                                       Справа №15/104-пд-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Мірошниченко М.В. судді  Мірошниченко М.В.    , Хуторной В.М.  , Юхименко О.В.

при секретарі Шерник О.В.

за участю представників:

позивача:          Смирнова Ю.В., довіреність від 15.02.2006р.;

відповідача:      не з'явився;

           розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу           Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна»,

                                            с. Щорсівка Генічеського району Херсонської області

на рішення                         господарського суду Херсонської області від 18.04.2006 року

у справі                               № 15/104-ПД-06

за позовом                          Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна»,

                                            с. Щорсівка Генічеського району Херсонської області

до відповідача                   Приватного підприємства «Агрофірма «Промінь»,

                                            с. Щорсівка Генічеського району Херсонської області

про                                       розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна», с. Щорсівка Генічеського району Херсонської області було подано позов до Приватного підприємства «Агрофірма «Промінь», с. Щорсівка Генічеського району Херсонської області про дострокове розірвання договору оренди об'єкту нерухомості від 14.10.2003р., укладеного між відповідачем та співвласниками майнових паїв АПСГП «Україна».

Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області своїм рішенням від 18.04.2006 року у справі № 15/104-ПД-06 (суддя Клепай З.В.) в позові відмовив. Рішення суду мотивовано тим, що позивач не представив жодних доказів неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань. Стаття 652 ЦК України також не є підставою для задоволення позову, оскільки для розірвання договору в такому випадку необхідна згода обох сторін; позивач не вказав, які істотні обставини змінились після укладення договору оренди, а зміна власника об'єкту оренди не є такою обставиною.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі та в письмових поясненнях ТОВ «Україна», позивач у справі, вказує на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотань про забезпечення доказів та проведення експертиз. До матеріалів справи  були надані наступні документи: акти про не допуск на територію спірного консервного цеху для огляду стану орендованого майна; витяг з акту перевірки КРУ про неможливість проведення інвентаризації та встановлення фактичної наявності майна; копію листа відповідача про те, що він не визнає позивача власником спірного майна і не має наміру виконувати по відношенню до нього договірні зобов'язання; клопотання самого відповідача про зупинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що право власності позивача вважається спірним. Поведінка відповідача вказує на істотне порушення ним умов договору, оскільки орендар не визнає право власності орендодавця, повністю ігнорує його заходи по контролю за станом майна та не допускає на територію консервного цеху представників орендодавця, можливість чого  передбачена п.5.1 спірного договору. Орендар порушує умови договору та ст.ст. 773, 776 ЦК України, а саме: не приступає до капітального та поточного ремонту будівель та обладнання, що негативно впливає на їх стан; спричиняє псування та погіршення технічного стану орендованого майна та завдає матеріальні збитки орендодавцю. Відповідач не сплачує орендну плату та плату за користування земельною ділянкою. Зі змісту договору оренди вбачається, що сторони в момент укладення договору не передбачали, що майно консервного цеху буде передано у власність третій особі, яка наполягатиме на встановленні чітких умов виконання договору оренди; майно надавалося в оренду у складі, який не міг бути використаний для виробництва консервної продукції, що взагалі суперечить цілям укладеного договору. Придбання нового обладнання умовами договору не передбачається. Орендодавець мав би розраховувати на отримання орендної плати, але він не має можливості надати в оренду майно, яке б відповідало цілі укладення договору. Орендар мав би виготовлювати продукцію, але предмет оренди не відповідає таким вимогам. Просить рішення господарського суду Херсонської області від 18.04.2006р. у справі № 15/104-ПД-06 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

ПП «Агрофірма «Промінь», відповідач у справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що скарга є безпідставною, а рішення господарського суду – законним та таким, що винесено з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що після укладення договору оренди не відбулося істотної зміни обставин, які б могли бути підставою для розірвання договору. Договором не передбачено, що у разі зміни власника речі договір оренди припиняється, отже сторони передбачали, що така зміна умов може відбутися і договір буде діяти. Жодної з чотирьох умов, передбачених ст.652 ЦК України, на підставі яких суд має право у винятковому випадку розірвати договір, не існує. Просить рішення господарського суду Херсонської області від 18.04.2006р. у справі № 15/104-ПД-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Відповідач законним правом на участь свого представника в судових засіданнях не скористався. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами згідно до ст. 75 ГПК України.

Розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2093 від 27.07.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Кричмаржевського В.А., Радченко О.П.

В судовому засіданні 28.07.2006р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд апеляційної скарги було відкладено до 01.09.2006р.

Розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2450 від 31.08.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Хуторного В.М., Юхименка О.В.

За клопотанням позивача розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.

Як випливає з матеріалів справи, 14.10.2003р. між ПП «Агрофірма «Промінь» (орендар) і співвласниками паїв АПСГП «Україна» (орендодавець) був укладений договір оренди об'єкту нерухомості, згідно з п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне володіння та користування об'єкт нерухомого майна (консервний завод в комплексі), що знаходиться за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Щорсівка, вул. Леніна, 1.

Строк оренди складає 10 років з моменту підписання договору (п.3 договору).

20.04.2004р. між співвласниками нежитлових будівель (продавці) та ТОВ «Україна» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нежитлових будівель, розташованих за адресою: Херсонська область, с. Щорсівка, вул. Леніна, 2-А.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в приміщенні консервного цеху знаходиться обладнання, яке лише частково належало колишнім членам АПСГП «Україна», а в момент укладення договору оренди та на теперішній час воно є в складі та в стані, в якому неможливе для експлуатації. Оскільки сторонами за договором оренди не передбачено можливості придбання нового обладнання, то умови договору є такими, що неможливі для виконання, а договір повинен бути достроково розірваний. Сторони в момент укладення договору оренди не передбачали, що майно консервного цеху буде передано у власність третій особі, яка наполягатиме на встановленні чітких умов виконання договору оренди; майно надавалося в оренду у складі, який не міг бути використаний для виробництва консервної продукції, що суперечить цілям укладеного договору. Придбання нового обладнання умовами договору не передбачено. Крім того, сторона в договорі оренди змінилася і новий власник (позивач) не має наміру домовлятися про питання, які не вирішуються умовами договору оренди та нормами чинного законодавства, а із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що позивач несе ризик зміни обставин. В поясненнях до позову позивач зазначає, що орендар не виконує жодних покладених на нього зобов'язань за договором оренди, що є підставою для розірвання договору та відшкодування завданих збитків. Так, відповідач не виконує обов'язки щодо проведення капітального та поточного ремонту обладнання, а підтоплення будівель консервного цеху призвело до виникнення антисанітарного стану об'єкту та корозії матеріалів і обладнання. Відповідач не сплачує орендну плату та плату за користування земельною ділянкою. У зв'язку з цим, позивач просить достроково розірвати договір оренди об'єкту нерухомості від 14.10.2003р., укладеного між відповідачем та співвласниками майнових паїв АПСГП «Україна». Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ч.2 651, ч.2 652, ч.2 653, ст.ст. 773, 776, п.п. 3, 4 ч.1 ст.783 ЦК України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Однією з підстав для розірвання договору оренди від 14.10.2003р. позивач вважає наявність обставин, передбачених ч.2 ст.652 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст.652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Як на наявність у спірних правовідносинах умов, передбачених наведеною нормою, позивач посилається на те, що сторони договору оренди в момент його укладення не передбачали, що майно консервного цеху буде передано у власність третій особі, яка наполягатиме на встановленні чітких умов виконання договору оренди. Сторонами не складено переліку майна, що має передаватися в оренду, а також не визначено його стан та вартість; не визначено умови проведення розрахунків в разі проведення поточного та капітального ремонту. Придбання нового обладнання умовами договору не передбачається, до того ж це порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Так, орендодавець мав би розраховувати на отримання орендної плати (але він не має можливості надати в оренду майно, яке б відповідало цілі договору), а орендар мав би виготовлювати продукцію (але предмет оренди не відповідає таким вимогам). Крім того, сторона в договорі оренди змінилася і новий власник (позивач) не має наміру домовлятися про питання, які не вирішуються умовами договору оренди та нормами чинного законодавства, а із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що позивач несе ризик зміни обставин.

Колегія суддів приходить до висновків, що вказані твердження позивача є необґрунтованими і не можуть бути підставою для розірвання договору в порядку ч.2 ст.652 ЦК України, оскільки відсутні відповідні умови, необхідні для розірвання договору в такому порядку.

Зокрема, у відповідності зі ст.770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найом, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Зміна власника речі не є обставиною, відносно якої сторони виходили, що вона не настане.

Доводи позивача про те, що сторонами не складено переліку майна, що має передаватися в оренду, а також не визначено його стан та вартість, є необґрунтованими, оскільки відповідачу в оренду передано консервний завод в комплексі, що знаходиться за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Щорсівка, вул. Леніна, 1, вартістю 169.400,00 грн., про що зазначено в п.1.1 договору оренди. До договору оренди складений акт передачі майна від 26.05.2005р. з переліком майна, що передається в оренду.

Право відповідача на оренду зазначеного майна встановлено також рішенням господарського суду Херсонської області від 10.02.2004р. у справі № 13/507-ПН (за позовом ПП «Агрофірма «Промінь» до ТОВ «Україна» про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення відповідача з приміщень консервного цеху, розташованого за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Щорсівка, вул. Леніна, 1), яким позовні вимоги ПП «Агрофірма «Промінь» були задоволені шляхом виселення ТОВ «Україна» з приміщень консервного цеху. Вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 25.05.2004р., а отже, є таким, що набрало законної сили.

Доводи позивача про те, що в договорі оренди не визначені умови проведення розрахунків в разі проведення поточного та капітального ремонту, не заслуговують на увагу, оскільки відповідні положення врегульовані нормами діючого законодавства, зокрема ст.778 ЦК України.

Відсутність в спірному договорі оренди положень про порядок придбання сторонами нового обладнання ніяким чином не порушує порядок виконання сторонами такого договору і не позбавляє заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Щодо доводів позивача про невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, то слід вказати на наступне.

У відповідності зі ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як зазначає позивач, відповідач не виконує обов'язки щодо проведення капітального та поточного ремонту обладнання, а підтоплення будівель консервного цеху призвело до виникнення антисанітарного стану об'єкту та корозії матеріалів і обладнання. Відповідач не сплачує орендну плату та плату за користування земельною ділянкою.

З цього приводу слід зазначити на те, що згідно зі ст.776 ЦК України, поточний ремонт речі, переданої у найом, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Капітальний ремонт речі, переданої у найом, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

В п.6.1 спірного договору оренди закріплена умова про те, що орендар зобов'язується самостійно і за власний рахунок проводити капітальний і поточний ремонт орендованих об'єктів на протязі строку оренди.

Тобто обов'язок по проведенню поточного та капітального ремонту покладений на відповідача.

У відповідності з листом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003р. за № 7/7-401, капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).

Поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об'єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).

Позивачем всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 ГПК України, не було доведено у встановленому законом порядку невиконання відповідачем договірних обов'язків по проведенню поточного та капітального ремонту орендованого нерухомого майна.

До того ж, в договорі оренди не встановлений строк проведення капітального ремонту, а позивачем не надано належних доказів наявності невідкладної потреби в проведенні такого ремонту. Доводи позивача про те, що має місце підтоплення будівель консервного цеху, що призводить до виникнення антисанітарного стану об'єкту та корозії матеріалів і обладнання, залишились документально не підтвердженими. При цьому, у відповідності з ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Позивачем не надано до суду доказів звернення до відповідача із вимогою про проведення капітального ремонту, оскільки строк проведення такого ремонту в договорі не встановлений.

Як на неможливість здійснення контролю за станом  зберігання майна, що знаходиться на території консервного цеху, позивач посилається на акти від 25.05.2005р., 26.05.2005р., 08.06.2005р., 14.09.2005р., 24.03.2006р., складені за участю представників комісії ТОВ «Україна». В зазначених актах вказано, зокрема, на те, що позивач не має можливості проконтролювати стан зберігання майна, що знаходиться на території виробничих приміщень, розташованих за адресою: с. Щорсівка, вул. Леніна, 2-А, у зв'язку з перешкоджанням сторонніми особами в допуску на цю територію.

Проте, вказані акти не є належними доказами факту  неможливості для  орендодавця здійснювати один раз в квартал перевірку порядку використання орендарем орендованих об'єктів у відповідності з умовами п.5.1 договору оренди від 14.10.2003р. Так, зазначені акти складені лише за участю представників позивача, а тому носять суб'єктивний характер, оскільки складання таких актів цілком залежить від волевиявлення самого позивача. До того ж, з матеріалів справи вбачається про вчинення позивачем перешкод у користуванні відповідачу приміщеннями консервного цеху, що випливає з рішення господарського суду Херсонської області від 10.02.2004р. у справі № 13/507-ПН та постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 25.05.2004р. по цій же справі. Вказаними судовими рішеннями було встановлено те, що ТОВ «Україна» вчиняє перешкоди ПП «Агрофірма «Промінь» в користуванні орендованим об'єктом шляхом заборони у доступі на територію цеху.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти, встановлені у справі № 13/507-ПН, звільнені від доказування у справі № 15/104-ПД-06.

З урахуванням фактів, викладених у справі № 13/507-ПН, місцевим господарським судом обґрунтовано вказано на можливість псування орендованого майна самим позивачем.

Довідка контрольно-ревізійного відділу у Генічеському районі від 21.10.2005р. № 181-17/050 про перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ «Україна» за період з 05.02.2000р. по 01.09.2005р., на що також посилається позивач в обґрунтування обставини не допуску відповідачем на територію консервного цеху, не є належним доказом у справі, оскільки вказана довідка складена суб'єктом, який не є учасником спірних правовідносин і не має відношення до розгляду даної справи.

Щодо доводів позивача про те, що відповідач не сплачує орендну плату та плату за користування земельною ділянкою, то слід вказати на наступне.

Умовами договору оренди від 14.10.2003р. передбачено, що розмір орендної плати за весь об'єкт в цілому складає 3388,00 грн. на рік і сплачується за час фактичного використання об'єкту (п.4.1 договору). Орендна плата сплачується в готівковому порядку через касу орендаря до 10 жовтня поточного року оренди (п.4.2 договору).

З цього приводу слід зазначити, що у відповідності зі ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Як вказувалось вище, позивач здійснював перешкоди відповідачу у користуванні орендованим майном, що є підставою для звільнення орендаря від плати за весь час, протягом якого орендоване майно не могло бути використане останнім через обставини, за які орендар не відповідає.

Слід зазначити, що позивачем взагалі не надано до суду доказів невиконання відповідачем умов договору оренди щодо здійснення останнім орендних платежів. Позовні вимоги в зазначеній частині є нормативно, документально та фактично не обґрунтовані позивачем. Зокрема, позивачем не зазначено, за який саме період відповідачем не сплачена орендна плата та в якому розмірі.

З огляду на недоведеність позивачем тих обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову за вимогою про розірвання договору оренди від 14.10.2003р.

Доводи, зазначені в апеляційній скарзі, спростовуються вищевикладеним.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України,  Запорізький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна», с. Щорсівка Генічеського району Херсонської області, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 18.04.2006р. у справі № 15/104-ПД-06 – без змін.

Головуючий суддя Мірошниченко М.В.

 судді  Мірошниченко М.В.  

 Хуторной В.М.  Юхименко О.В.