Ухвала

від 18.08.2006 по справі 3/202/06-ап

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/202/06-АП

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

                                                                      У Х В А Л А

18.08.06                                                              Справа №3/202/06-АП

     Запорізький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

Головуючий суддя Мірошниченко М.В. судді  Мірошниченко М.В.    , Кричмаржевський В.А.  , Радченко О.П.

при секретарі Соколов А.А.

за участю представників:

позивача:               Краснокутський В.В., довіреність № 358/10/10-010 від 12.05.2006р.;

відповідача-1:       Фісун В.В., довіреність б/н від 07.08.2006р.;

відповідача-1:       Дерев'янко І.М., паспорт СВ 680209 від 05.07.2002р., директор;

відповідача-2:       Хмарський Р.Б., довіреність б/н від 10.08.2006р.;

відповідача-2:       Маслаков О.А., паспорт СВ 187432 від 30.03.2000р., директор;

           розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу            Державної податкової інспекції у Хортицькому районі

                                            м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

на постанову                     господарського суду Запорізької області від 26.06.2006 року

у справі                               № 3/202/06-АП

за позовом                          Державної податкової інспекції у Хортицькому районі

                                            м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

до відповідача-1                Приватного підприємства «Астрон», м. Запоріжжя

до відповідача-2                Товариства з обмеженою відповідальністю

                                            «Торгово-промислова компанія «Фаворит», м. Запоріжжя

про                                       визнання недійсним договору підряду № 18 від 25.11.2002р.

ВСТАНОВИВ:

Хортицькою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Запоріжжя було подано позов до Приватного підприємства «Астрон», м. Запоріжжя (відповідач-1) і Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Фаворит», м. Запоріжжя (відповідач-2) про визнання недійсним договору підряду № 18 на виконання будівельно-монтажних робіт від 25.11.2002р., укладеного між сторонами.

Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької області своєю постановою від 26.06.2006 року у справі № 3/202/06-АП (суддя Соловйов В.М.) допустив заміну позивача – Хортицьку МДПІ м. Запоріжжя її правонаступником – ДПІ у Хортицькому районі в м. Запоріжжя. В задоволенні позову відмовив повністю.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою суду, у поданій апеляційній скарзі ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя, позивач у справі, вказує на те, що постанова прийнята з порушенням та невірним застосуванням норм матеріального права та не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає зокрема, що договір підряду № 18 укладений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки така угода суперечить одному з основних принципів існуючого суспільного ладу та Закону України «Про підприємництво». Просить постанову господарського суду Запорізької області від 26.06.2006р. у справі № 3/202/06-АП скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

ПП «Астрон», відповідач-1 у справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує зокрема на те, що на момент укладення договору № 18 від 25.11.2002р. відповідачі мали необхідний обсяг цивільної правоздатності, у т.ч. підрядник (ПП «Астрон») мав дійсну державну ліцензію на виконання окремих видів робіт у будівництві. Договір фактично виконаний сторонами, податки та обов'язкові платежі, пов'язані з виконанням цього договору, сплачені до державного бюджету в повному обсязі. Отже, інтереси держави та суспільства жодним чином не порушені. Позивачем не вказано про наявність у відповідачів умислу на укладення угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства. Однієї лише обставини відсутності ліцензії під час виконання частини зобов'язань за договором, укладеним без порушень вимог закону, для визнання цього договору недійсним згідно ст.49 ЦК УРСР недостатньо. Просить постанову господарського суду Запорізької області від 26.06.2006р. у справі № 3/202/06-АП залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

ТОВ «ТПК «Фаворит», відповідач-2 у справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує зокрема на те, що позивачем в ході розгляду справи не було доведено, яка саме мета, суперечна інтересам держави та суспільства, переслідувалась під час укладення спірного договору між відповідачами, та хто з її учасників мав намір на досягнення цієї мети. Позивач не надав ніяких доказів того, що в результаті виконання спірного договору здійснювався неконтрольований обіг коштів, або прибуток, отриманий по цьому договору, не був облікований та не перерахований до державного бюджету, або інші докази, які б підтверджували, що укладений договір був направлений на укриття доходів від оподаткування. Отже, договір підряду № 18 не може бути визнаний недійсним на підставі ст.49 ЦК УРСР. Позивач не надав перелік податків, їх розмір, та докази несплати відповідачем-1 вказаних податків по проведених на підставі спірного договору господарських операціях. Просить постанову господарського суду Запорізької області від 26.06.2006р. у справі № 3/202/06-АП залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2382 від 17.08.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Кричмаржевського В.А., Радченко О.П.

За клопотанням представників сторін розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.

Як випливає з матеріалів справи, Хортицькою МДПІ м. Запоріжжя була проведена виїзна документальна перевірка ПП «Астрон» з питань взаємовідносин з ТОВ «ТПК «Фаворит» за грудень 2002р., січень, березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень 2003р., за наслідками якої складено акт від 26.11.2005р. № 294-23-215-20503520.

В ході перевірки було встановлено те, що 25.11.2002р. між ПП «Астрон» (підрядник) і ТОВ «ТПК «Фаворит» (замовник) був укладений договір підряду № 18 на виконання будівельно-монтажних робіт, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати згідно з умовами договору будівельно-монтажні роботи по будівництву прохідного тунелю, розташованого по вул. Анголенко. Загальна вартість робіт склала 843.602,00 грн., у т.ч. ПДВ 140.600,00 грн. Строк дії договору по 30.03.2003р.

На виконання умов договору ПП «Астрон» виконало будівельно-монтажні роботи згідно податкових накладних (перелік в таблиці на аркуші 4 акту перевірки). Податковим органом зазначено, що згідно книг обліку продажу товарів (робіт, послуг) за грудень 2002р., січень, березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень 2003р. до податкових зобов'язань ПП «Астрон» включені податкові накладні по взаємовідносинам з ТОВ «ТПК «Фаворит» (перелік на аркушах 4-5 акту перевірки).

Зазначено також, що суми ПДВ, вказані в податкових накладних, включені до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображені у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за грудень 2002р., січень, березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень 2003р.

Фактичне виконання будівельно-монтажних робіт та фактичне відвантаження матеріалів підтверджується актами приймання виконаних робіт та видатковими накладними (перелік на аркуші 5 акту перевірки).

Розрахунки між ПП «Астрон» і ТОВ «ТПК «Фаворит» здійснювалися у безготівковій формі згідно платіжних доручень (перелік на аркуші 6 акту перевірки).

Згідно листа Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Запорізької обласної державної адміністрації від 07.12.2005р. № 07/239-02, наданого  на запит Хортицькою МДПІ м. Запоріжжя від 29.11.2005р. № 16780/10/23-4-211, ПП «Астрон»  надавалась ліцензія на провадження будівельної діяльності ЗП № 00847 зі строком дії – до 13.12.2002р.  З 13.12.2002р. по 27.10.2005р. ПП «Астрон» не одержувало ліцензію на провадження будівельної діяльності. ПП «Астрон» отримало ліцензію на здійснення будівельної діяльності з 27.10.2005р. по 27.10.2010р. за серією АБ № 178148.

В п.3 акту перевірки податковим органом зроблений висновок про те, що в порушення п.30 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Наказу Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Держбуду України «Про затвердження ліцензійних умов провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючи конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж)» № 112/182 від 13.09.2001р., ПП «Астрон» здійснювало будівельно-монтажні роботи без наявності відповідної ліцензії на право здійснення даних робіт.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що договір підряду № 18 від 25.11.2002р. укладений відповідачами з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки така угода суперечить одному з основних принципів існуючого суспільного ладу та Закону України «Про підприємництво». У зв'язку з цим, позивач просить визнати вказаний договір недійсним на підставі ст.49 ЦК УРСР.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.49 ЦК УРСР, якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома  сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все  належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у  однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Як випливає з приписів ст.49 ЦК УРСР, характерним для угод, що укладені з метою,  завідомо суперечною інтересам держави і суспільства є те, що вчинення такої угоди об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому. Вона укладається з метою, яка явно суперечить інтересам держави і суспільства.

Розглядаючи спір щодо визнання недійсною угоди, укладеної з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, господарський суд на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку встановлює обставини щодо наявності чи відсутності порушення норм права сторонами, які уклали таку угоду.

У відповідності з п.7.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.2002р. № 1056, вирішуючи спори за позовами органів державної податкової служби про  визнання угод недійсними, господарські суди повинні враховувати, що дія ст.49 ЦК поширюється на угоди, укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, тобто які порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До таких,  зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен з'ясувати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання певних юридичних наслідків, оскільки угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом, тому у кожній справі про визнання угоди недійсною кожна із сторін  повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Угоди визнаються недійсними на підставі ст.49 ЦК УРСР за наявності мети не сплачувати податки, оскільки такі дії суперечать ст.67 Конституції України, якою встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що на момент укладення спірного договору підряду № 18 відповідачі мали необхідний обсяг цивільної правоздатності, у т.ч. ПП «Астрон» мало дійсну ліцензію на виконання окремих видів робіт у будівництві. Договір фактично виконаний сторонами, податки та обов'язкові платежі, пов'язані із виконанням цього договору, сплачені до державного бюджету в повному обсязі.

Вказане також підтверджено представником позивача в судовому засіданні.

Не доведено позивачем і наявність умислу у будь-кого з відповідачів на укладення договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та в чому конкретно полягає такий умисел. З обставин справи судом такого умислу у сторін спірної угоди не вбачається.

Таким чином, місцевим господарським судом обґрунтовано вказано на те, що спірною угодою не були порушені інтереси держави та суспільства. Наявність у підрядника відповідної ліцензії на момент укладення спірного договору спростовує висновок про те, що при укладенні такого договору його сторони діяли з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

Судом першої інстанції також обґрунтовано звернуто увагу на приписи ст.20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», якою встановлено, що державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Державна податкова інспекція в Хортицькому районі не є таким органом, внаслідок чого колегією суддів не встановлено порушення її права – як суб'єкта владних повноважень, направлених на захист інтересів держави та суспільства,  в розумінні КАС України.

Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування здійснює позапланові перевірки додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування лише на підставі надходження до нього в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення вимог законодавства у сфері ліцензування, або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень органом ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування.

Орган ліцензування під час перевірки надає спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування рішення та інші документи з питань ліцензування та забезпечує умови для проведення перевірки.

За результатами перевірки спеціально уповноважений орган з питань ліцензування складає акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику органу ліцензування, діяльність якого перевірялася, другий - зберігається спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

У разі виявлення порушень органом ліцензування законодавства у сфері ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не пізніше ніж за десять робочих днів з дати складання акта перевірки видає розпорядження про усунення органом ліцензування порушень законодавства у сфері ліцензування.

Орган ліцензування, який одержав розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування інформацію про усунення виявлених порушень.

Контроль за наявністю ліцензії у суб'єктів господарювання здійснюють спеціально уповноважений орган з питань ліцензування та інші органи виконавчої влади в межах їх повноважень шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють органи ліцензування та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік.

Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

Ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі необхідні для проведення перевірки документи та забезпечує умови для її проведення.

Орган, що здійснює перевірку, за результатами перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику суб'єкта, який перевірявся, другий – зберігається органом, який здійснив перевірку.

Орган ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не пізніше десяти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії.

Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення ним порушень ліцензійних умов, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати органу, який видав це розпорядження, інформацію про усунення порушень.

Державні контролюючі органи та органи місцевого самоврядування у разі виявлення порушень ліцензійних умов зобов'язані повідомити про ці порушення орган ліцензування.

Статтею 22 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» передбачено, що посадові особи органів ліцензування та спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування у разі недодержання законодавства у сфері ліцензування несуть відповідальність згідно із законом.

До суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом.

Зазначені штрафи спрямовуються до Державного бюджету України.

Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, на який згідно з чинним законодавством покладено функції контролю за наявністю ліцензій.

Таким чином, здійснення суб'єктом господарювання певної частини господарської діяльності у спірних правовідносинах без наявності відповідної ліцензії може бути підставою для накладення штрафу відповідним органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування і не є підставою для визнання договору недійсним на підставі ст.49 ЦК УРСР.

Позивачем, як того вимагає ст.71 КАС України, не було доведено тих обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а саме: наявність умислу у сторін угоди на укладення договору підряду № 18 від 25.11.2002р. з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Підстави для визнання спірного договору недійсним на підставі ст.49 ЦК УРСР відсутні.

Доводи, зазначені в апеляційній скарзі, спростовуються вищевикладеним.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни постанови місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 199, 200, 205, 206, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Запорізький апеляційний господарський суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 26.06.2006р. у справі № 3/202/06-АП – без змін.

Ухвала Запорізького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя Мірошниченко М.В.

 судді  Мірошниченко М.В.  

 Кричмаржевський В.А.  Радченко О.П.