Рішення

від 18.04.2011 по справі 9/082-09/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/082-09/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2011 р.                                                                  Справа № 9/082-09/4

Суддя господарського суду Київської області Щоткін О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю “МЛП - Чайка”,

с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістична компанія Фордон”, м. Київ,

про визнання права власності на стелажну систему для збереження палет

за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю “УніКредит лізинг”, м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “МЛП - Чайка”,

с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район

2.  Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістична компанія Фордон”, м. Київ,

про визнання права власності на стандартну стаціонарну стелажну систему та витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю представників сторін:

від позивача –не з'явився;

від відповідача –не з'явився;

третя особа –не з'явився;

Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №9/082-09/4 Товариства з обмеженою відповідальністю “МЛП - Чайка” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістична компанія Фордон” про визнання права власності на стелажну систему для збереження палет.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.09р. було прийнято справу до провадження суддею Щоткіним О.В. та розгляд призначено на 02.07.09р.

В судовому засіданні, яке відбулося 02.07.09р. було оголошено перерву до 14.07.09р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.09р. було відкладено розгляд даної справи на 17.07.09р. та залучено ТОВ “УніКредит лізинг” до участі у справі в якості 3-ї особи, з самостійними вимогами на предмет спору, а також зобов'язано позивача надіслати на адресу ТОВ “УніКредит лізинг” копію позовної заяви з доданими до неї документами.

В судовому засіданні, яке відбулося 17.07.09р. представником позивача було подано клопотання про призначення експертизи.

17.07.09р. господарським судом Київської області було оголошено перерву до 31.07.09р.

20.07.09р. на адресу господарського суду Київської області від ТОВ “МЛП - Чайка” надійшло клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою заступника голови господарського суду Київської області від 20.07.09р. клопотання ТОВ “МЛП - Чайка” про відвід судді Щоткіна О.В. від розгляду справи №9/082-09/4 залишено без задоволення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.09р. розгляд даної справи було призначено на 31.07.09р.

В судовому засіданні, яке відбулося 31.07.09р. було оголошено перерву до 14.09.09р. Окрім цього, ухвалою господарського суду Київської області від 31.07.09р. відмовлено ТОВ “МЛП - Чайка” в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.09.09р. у справі №9/082-09/4, апеляційну скаргу ТОВ “МЛП - Чайка” на ухвалу господарського суду Київської області від 31.07.09р. залишено без задоволення, а вказану ухвалу без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.12.09р. у справі №9/082-09/4, касаційну скаргу ТОВ “МЛП - Чайка” залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 31.07.09р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.09.09р. у справі №9/082-09/4 залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду України від 14.01.10р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 10.12.09р. у справі №9/082-09/4.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.03.10р. розгляд даної справи було призначено на 18.03.10р.

В судовому засіданні, яке відбулося 18.03.10р. представником третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ТОВ “УніКредит лізинг” було подано заяву про зміну (доповнення) позовних вимог, відповідно до якої, 3-тя особа просить суд визнати за ТОВ «УніКредит Лізинг»право власності на стандартну металеву стаціонарну стелажну систему для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина), в зібраному стані; вилучити у ТОВ «МЛП - Чайка»та повернути ТОВ «УніКредит Лізинг»стандартну металеву стаціонарну стелажну систему для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина), яка знаходиться в приміщеннях складу літера А складського комплексу, іменованого «МЛП-Чайка»розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавловська Борщагівка, вул. Антонова, 1а та заяву про забезпечення позову. Заява ТОВ “УніКредит лізинг” про забезпечення позову господарським судом залишається без задоволення як необґрунтована та така, що не відповідає вимогам статті 66 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.10р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд даної справи було відкладено на 01.04.10р.

В судовому засіданні, яке відбулося 01.04.10р. представником позивача було подано клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.04.10р. зупинено провадження у даній справі та призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

04.04.11р. на адресу господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи від 15.03.11р. №2856/10-15/2329/11-15 разом з матеріалами справи №9/082-09/4.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.04.11р. було поновлено провадження у даній справі, а її розгляд призначено на 18.04.11р.

18.04.11р. на адресу господарського суду Київської області від представника ТОВ “МЛП - Чайка” Пенькової О.С. (за дов. від 16.12.10р. №137) надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи, яке мотивоване відрядженням Пенькової О.С. та відсутністю інших повноважних представників позивача для участі в судовому засіданні.

Розглянувши подане клопотання, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами.

Справу від імені підприємства можуть вести керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства.

Таким чином відповідачем не подано доказів, що Пенькова О.С. є єдиним можливим представником підприємства та за відсутності якого, справа не може бути розглянута.

Крім того, представником ТОВ “МЛП - Чайка” Пеньковою О.С. (за дов. від 16.12.10р. №137) до клопотання не додано доказів на підтвердження того факту, що вона 18.04.11р. перебуває у відрядженні.

Відповідно до п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, а також обмеженість строків розгляду справи встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши матеріали справи, господарський суд ,

встановив:

11 червня 2008р. між ТОВ «МЛП-Чайка»(орендодавець) та ТОВ «Логістична компанія Фордон»(орендар) було укладено договір довгострокової оренди, посвідчений Біккінеєвою І.А., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу 11.06.08р. за реєстровим номером 2057, 2058 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору, позивач передав відповідачу в оренду строком на 5 років складські, офісні та інші приміщення, що входять до складу літера А, розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Антонова, 1а (далі - приміщення).

Статтею 6 Договору визначено обов'язки орендаря, а підпунктом 6.17 передбачено, що орендар протягом усього строку повинен не проводити будь-яких невід'ємних змін та/або поліпшень приміщень (не враховуючи встановлення стелажного обладнання, зйомних перегородок, полиць та інших складських пристосувань у приміщеннях) без попередньої письмової згоди орендодавця.

Відповідач, відповідно до умов п. 6 Договору, встановив у приміщеннях стаціонарну стелажну систему для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 штук) виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина).

Позивач зазначає, що встановивши стелажну систему у приміщеннях, відповідач здійснив невід'ємні поліпшення орендованих приміщень.

В обґрунтування свої позовних вимог позивач посилається на п.п. 3.8 Договору з огляду на те, що встановлені відповідачем стелажі (стелажна система) стали невід'ємною частиною орендованих приміщень та власністю позивача, однак, як вбачається з доповідної записки керівника складського комплексу Кононенка А.П. від 17.03.09р., відповідач розпочав роботи по демонтажу встановлених у приміщеннях стелажів та у вищевказану дату намагався вивезти з території складського комплексу частину демонтованого стелажного обладнання, що є власністю позивача.

Приписами п.п. 3.8 Договору передбачено, що якщо сторони не домовились про інше, орендар (відповідач) не вправі вимагати компенсації від орендодавця за будь-які невідокремлювальні зміни або поліпшення, зроблені орендарем у приміщеннях, ні при звільненні приміщень, ні в будь-який інший час. Будь-які такі невід'ємні поліпшення, які залишаються в приміщеннях за домовленістю сторін або за іншими підставами по закінченню строку або після розірвання даного Договору оренди, будуть власністю орендодавця.

Статтею 6 Договору визначено обов'язки орендаря, а підпунктом 6.17 передбачено, що орендар протягом усього строку повинен не проводити будь-яких невід'ємних змін та/або поліпшень приміщень (не враховуючи встановлення стелажного обладнання, зйомних перегородок, полиць та інших складських пристосувань у приміщеннях) без попередньої письмової згоди орендодавця.

У відзиві на позовну заяву (від 12.05.09р. №144) відповідач зазначив про те, що складські приміщення позивача не були пристосовані для їх використання за прямим призначенням, саме для зберігання товарів, і відповідно відповідач протягом січня - серпня 2008 року за згодою позивача, здійснив встановлення збірно-розбірних стелажних систем для зберігання палет. При цьому, зазначив, що вказані стелажні системи є власністю ТОВ «УніКредит Лізинг»і використовуються відповідачем на підставі Договору фінансового лізингу №633-LD від 30.07.08р.

Враховуючи вищевикладене, розглянувши клопотання позивача про призначення експертизи, матеріали справи, заслухавши думку відповідача та третьої особи щодо заявленого позивачем клопотання, ухвалою від 01.04.2010р. судом було  призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, на виконання якої поставлено ряд питань щодо встановлених відповідачем стелажних систем.

          04.04.2011р. на адресу суду з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок № 2856/10-15/2329/11-15 від 15.03.2011р.           

          У відповідності до приписів статті 42 Господарського процесуального кодексу України, експертний висновок - це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на сформульованому в ухвалі суду про призначення експертизи завданні.

Згідно ч. 1,2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду наперед установленої сили.

Принцип, згідно з яким ніякі докази не мають для суду наперед установленої сили і кожен доказ підлягає оцінці господарським судом разом з іншими доказами, означає, що докази повинні оцінюватися за їх властивостями.

Приписами ч. 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу

України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Враховуючи положення вищезазначених статтей, суд зазначає, що висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів. Висновок експерта не є обов'язковим для суду, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили. Експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами.

Позиція позивача щодо заявлених вимог ґрунтується на тому, що  поліпшення, здійсненні відповідачем у орендованому приміщенні є невід'ємними, у зв'язку з чим і просить визнати за ним право власності на вказані системи.

Господарським судом досліджено наявний в матеріалах справи Договір фінансового лізингу №633-LD від 30.07.08р., який укладений між відповідачем (лізигоодержувач) та 3-ю особою (лізингодавець) та встановлено, що згідно п. 1.1 Договору фінансового лізингу №633-LD від 30.07.08р., лізингодавець взяв на себе зобов'язання придбати предмет Лізингу (стандартна металева стаціонарна стелажна система для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина), в зібраному стані) у власність від продавця (відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому Договорі, зокрема, в Додатку № 1 до цього Договору) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим Договором, з урахуванням того, що продавець був обраний Лізингоодержувачем.

Приписами п.п. 10.3 Договору фінансового лізингу №633-LD від 30.07.08р. передбачено, що лізингодавець (ТОВ «УніКредит Лізинг») залишається єдиним беззаперечним власником предмету Лізингу (стандартної металевої стаціонарної стелажної системи для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина), в зібраному стані)).

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «УніКредит Лізинг»було придбано предмет лізингу - (стандартна металева стаціонарна стелажна система для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина), що підтверджується укладеним Контрактом купівлі-продажу від 30.07.08р., платіжними дорученнями №29034, №28826, які підтверджують оплату предмета лізингу в повному обсязі та актом приймання-передачі від 08.08.08р. (копії в матеріалах справи).

Відповідно статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення  перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не дотримано вимог наведених процесуальних норм, і відповідно господарським судом встановлено відсутність обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги ТОВ “МЛП - Чайка”, оскільки стандартна металева стаціонарна стелажна система для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина), в зібраному стані, є власністю ТОВ «УніКредит Лізинг», а відтак суд не враховує висновок експерта, оскільки позивач не є власником вказаного майна, у зв'язку з чим у нього відсутні підстави для пред'явлення позову з посиланням на статтю 392 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “МЛП - Чайка” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістична компанія Фордон” про визнання права власності на стелажну систему для збереження палет з підстав викладених у позові є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

При цьому, господарський суд звертає увагу позивача на той факт, що останній не позбавлений права звернутися з позовом до відповідача про відшкодування вартості завданої шкоди в результаті демонтажу стандартної металевої стаціонарної стелажної система для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина) з огляду на вимоги статті 778 ЦК України.

Щодо позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ТОВ “УніКредит лізинг” до ТОВ “МЛП - Чайка” та ТОВ “Логістична компанія Фордон” про визнання права власності на стандартну стаціонарну стелажну систему та витребування майна з чужого незаконного володіння (з урахуванням про зміну (доповнення) позовних вимог), слід зазначити наступне:

Як вже зазначалось вище, 30.07.08р. між ТОВ “Логістична компанія Фордон” та ТОВ “УніКредит лізинг” було укладено Договір фінансового лізингу №633-LD, відповідно до умов якого, лізингодавець взяв на себе зобов'язання придбати предмет Лізингу (стандартна металева стаціонарна стелажна система для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина), в зібраному стані) у власність від продавця (відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому Договорі, зокрема, в Додатку № 1 до цього Договору) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим Договором, з урахуванням того, що продавець був обраний Лізингоодержувачем.

Приписами п.п. 10.3 Договору фінансового лізингу №633-LD від 30.07.08р. передбачено, що лізингодавець (ТОВ «УніКредит Лізинг») залишається єдиним беззаперечним власником предмету Лізингу (стандартної металевої стаціонарної стелажної системи для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина), в зібраному стані)).

ТОВ «УніКредит Лізинг»було придбано предмет лізингу - (стандартна металева стаціонарна стелажна система для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина), що підтверджується укладеним Контрактом купівлі-продажу від 30.07.08р., платіжними дорученнями №29034, №28826, які підтверджують оплату предмета лізингу в повному обсязі та актом приймання-передачі від 08.08.08р., відповідно до акту приймання-передачі від 08.08.08р. предмет лізингу було передано в користування Лізингоодержувачу.

У зв'язку з наявністю боргу згідно Договору фінансового лізингу, ТОВ «УніКредит Лізинг», керуючись ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»24.06.09р. вручило ліквідатору ТОВ «Логістична компанія Фордон»повідомлення про відмову від Договору фінансового лізингу №633-LD) від 30.07.08р. (копія в матеріалах справи).

З вказаного повідомлення вбачається, що Договір фінансового лізингу припинено з 24.06.09р., а предмет лізингу - майно (стандартну металеву стаціонарну стелажну систему для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина), в зібраному стані повинно повернути власнику, а саме ТОВ «УніКредит Лізинг».

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава безпосередньо не втручається в господарську діяльність суб'єктів права власності.

У відповідності до ч. 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 визначено перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів, одним з яких є визнання права. Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою. Такі позови можуть подаватися щодо визнання права власності чи інших речових прав на певне майно (ст. 392 ЦК).

Згідно ст. 392 Цивільного Кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт належності на праві власності предмет лізингу – стандартної металевої стаціонарної стелажної системи для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина), ТОВ «УніКредит Лізинг», що підтверджується Контрактом купівлі-продажу від 30.07.08р., платіжними дорученнями №29034, №28826, які підтверджують оплату предмета лізингу в повному обсязі та актом приймання-передачі від 08.08.08р., а також те, що належне третій особі право власності оспорюється позивачем, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ТОВ «УніКредит Лізинг»про визнання за ним права власності на стандартну металеву стаціонарну стелажну систему для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина).

Товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»також просить суд повернути йому стандартну металеву стаціонарну стелажну систему для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина), яка знаходиться в приміщеннях складу літера А складського комплексу, іменованого «МЛП-Чайка»розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавловська Борщагівка, вул. Антонова, 1а, з чужого незаконного володіння.

У відповідності до п. 3 частини 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту  цивільних прав є припинення дії, яка порушує право. Даний спосіб захисту пов'язаний зі вчиненням іншою особою незаконних дій, спрямованих на порушення права, належного особі.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Господарським судом при розгляді даної справи встановлено, що третя особа  не зверталась у встановленому чинним законодавством порядку до відповідача з проханням повернути належне їй на праві власності майно з чужого незаконного володіння, а саме: стандартну металеву стаціонарну стелажну систему для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина), яка знаходиться в приміщеннях складу літера А складського комплексу, іменованого «МЛП-Чайка»(08130, Київська обл.., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул.. Кришталева, 3, код ЄДРПОУ 33884915) розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавловська Борщагівка, вул. Антонова, 1а, а відповідач-1, зі свого боку, не вчинив жодних дій, які б свідчили про заперечення ним права власності позивача на згадане майно.

Належна в матеріалах справи заява  ТОВ «Унікредит Лізинг»про встановлення режиму доступу до приміщення з метою огляду майна не є належним доказом в розумінні статті 43 ГПК України, оскільки не містить прямої вимоги про витребування чи повернення майна.

Крім того, суд зазначає, що вимога третьої особи про вилучення ТОВ «МЛП - Чайка»стандартної металевої стаціонарної стелажної системи для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.) не відповідає способам захисту встановленим статтею 16 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «УніКредит Лізинг»про вилучення у ТОВ «МЛП - Чайка»та повернення  товариству з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»стандартної металевої стаціонарної стелажної системи для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина), яка знаходиться в приміщеннях складу літера А складського комплексу, іменованого «МЛП-Чайка», розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавловська Борщагівка, вул. Антонова, 1а, є необґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, які задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в задоволенні позову покладається на позивача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.          В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “МЛП - Чайка” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістична компанія Фордон” про визнання права власності на стелажну систему для збереження палет –відмовити повністю.

2.                    Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “УніКредит лізинг” задовольнити частково.

3.          Визнати за ТОВ «УніКредит Лізинг»Товариства з обмеженою відповідальністю “УніКредит лізинг” (04070, м. Київ, вул.. Іллінська, 8, блок 5, код ЄДРПОУ 33942232) право власності на стандартну металеву стаціонарну стелажну систему для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина), яка знаходиться в приміщеннях складу літера А складського комплексу, іменованого «МЛП-Чайка»розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавловська Борщагівка, вул. Антонова, 1а, в зібраному стані.

4. В іншій частині позову –відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛП - Чайка»(08130, Київська обл.., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул.. Кришталева, 3, код ЄДРПОУ 33884915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УніКредит лізинг” (04070, м. Київ, вул.. Іллінська, 8, блок 5, код ЄДРПОУ 33942232) 42 (сорок дві) грн.. 50 коп. державного мита, 156 (сто п'ятдесят шість) грн.. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

7. Скасувати заходи щодо забезпечення позову, які були вжиті ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.09р. у справі №9/082-09/4.

Суддя                                                   О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 18.05.2011р.