Постанова

від 17.05.2011 по справі 29/182-09-4358

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/182-09-4358

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"17" травня 2011 р. Справа № 29/182-09-4358

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.І. Бандури

суддів Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко

при секретарі судового засідання: О.О. Довбиш

за участю представників сторін:

від позивача —А.О. Яковлева

від відповідача —не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів"

на рішення господарського суду Одеської області від 18.03.2011 р.

у справі № 29/182-09-4358

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Одеської обласної філії Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Державного підприємства "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів"

про визнання недійсним одностороннього правочину

ВСТАНОВИВ:

          У серпні 2009 р. ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Одеської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним одностороннього правочину Державного підприємства "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів" з припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.

          В обґрунтування позову позивач послався на відсутність у вимозі відповідача необхідних елементів чинності одностороннього правочину, передбачених ст. 601 ЦК України.

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.11.2009 р. провадження у справі зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи              № 23/116-09-5039, а 08.02.2011 р. провадження у справі поновлено.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 18.03.2011 р. (суддя Аленін О.Ю.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України  23.03.2011 р., позов задоволено в повному обсязі.

          Судове рішення мотивовано тим, що вимоги банку про стягнення грошових коштів в зв'язку з невиконанням товариством своїх зобов'язань та вимоги про відшкодування шкоди, завданої банком товариству, не є однорідними, отже не підлягають зарахуванню.

          Не погодившись з даним рішенням, ДП "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило його скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального права; неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема, скаржник зазначив, що заявлені до зарахування вимоги є однорідними та зустрічними, тому в даному випадку можливо застосування норм ст. 601 ЦК України.

          Заслухавши доводи представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:

          02.07.2009 р. ДП "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів" направило АКБ СР "Укрсоцбанк" та Одеській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк" заяву № 001/492, в якій повідомляло останніх про те, що неправомірними діями банку при поданні до Балтського районного суду Одеської області клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту у вигляді затримання з/с "Азовське море", з/с "Чорне море", з/с "Херсонес" державному підприємству завдано збитки на суму         11810168 грн. Водночас, банк має вимоги до підприємства в зв'язку з неналежним виконанням останнім договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 2003/172 від 18.06.2003 р. на суму 7768007,05 грн. На підставі ст. 601 ЦК України підприємство заявило про зарахування вищезазначених зустрічних грошових вимог у розмірі 7768007,05 грн.; решту заборгованості в сумі 4042160,95 грн. просило сплатити в строк до    14.08.2009 р.

          У відповіді на вказану заяву Одеська обласна філія АКБ "Укрсоцбанк" заперечувала проти наявності боргу перед ДП "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів", відмовилась від зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 ЦК України та просила сплатити банку заборгованість за договорами, в т. ч. за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 2003/172 від 18.06.2003 р., на загальну суму 20242527,41 грн.

          Відповідно до ч. ч. 1-3, 5 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

          Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

          З аналізу вищевказаної норми вбачається, що зарахування як підстава припинення зобов'язання здійснюється за наявності наступних умов:

-          вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань, між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого; те саме повинно бути і з боржником;

-          вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов'язаннях повинні бути речі одного роду;

-          необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання.

          Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

          Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

          Розглядаючи спір по суті, місцевий господарський суд встановив, що вимоги ДП "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів" про стягнення з банку заподіяних ним збитків на суму 11810168 грн., та зустрічні вимоги банку про стягнення 7768007,05 грн. за неналежне виконання підприємством договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 2003/172 від 18.06.2003 р., не є однорідними в розумінні ст. 601 ЦК України, тому дійшов висновку про визнання недійсним одностороннього правочину з припинення зобов'язання  зарахуванням зустрічних однорідних вимог строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, оформлений у вигляді заяви Державного підприємства "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів" № 001/492 від 02.07.2009 р.

          Судова колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає чинному законодавству та матеріалам справи.

          Крім того, апеляційна інстанція зазначає, що твердження Державного підприємства "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів" про спричинення йому шкоди банком не підтверджені жодними доказами в порядку ст. ст. 33-34 ГПК України.

          16.05.2011 р. ДП "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів" заявило клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги в зв'язку з неможливістю його представника прийняти участь у судовому засіданні через зайнятість в іншому процесі.

          Судовою колегією заявлене клопотання відхилено, оскільки:

-          участь представників сторін при розгляді апеляційної скарги не є обов'язковою в силу норм ГПК України, а також не визнано такою судом апеляційної інстанції;

-          відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду скарги;

-          у разі участі представника в іншому процесі, відповідач не був позбавлений права уповноважити іншу особу на представлення його інтересів в суді.

          Таким чином, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Одеської області від 18.03.2011 р. у справі № 29/182-09-4358 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

          Головуючий суддя                                                  Л.І. Бандура

          Суддя                                                                      Л.В. Поліщук

          Суддя                                                                      В.Б. Туренко

Повний текс постанови підписано 18.05.2011 р.