Ухвала

від 14.04.2008 по справі 5/71ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/71ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

 У Х В А Л А

Іменем України  

14.04.2008 року                                                Справа № 5/71ад

Луганський апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

          головуючого судді                               Перлова Д.Ю.,

суддів:                                                  Лазненко Л.Л.,

                                                  Медуниці О.Є.,

при секретарі

судового засідання                              Михайличенко Д.В.,

за участю

представників сторін:

від позивача                               Головіна М.В., дов. від 01.01.08 № 11,

                                                  Віткалова Д.М., дов. від 01.01.08 № 8,

від відповідача                               представник у судове засідання не прибув,

розглянувши  матеріали

апеляційної скарги                       Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                            „Луганське енергетичне об'єднання”

в особі Краснодонської філії,

м. Краснодон Луганської області  

на постанову

господарського суду                     Луганської області

від                                                    27.04.06

у справі                                         № 5/71ад (суддя –Закропивний О.В.)

за позовом                                    Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                            „Луганське енергетичне об'єднання”

в особі Краснодонської філії,

м. Краснодон Луганської області  

до відповідача                              Прокуратури м. Краснодона

Луганської області  

про                                                   визнання протиправним та нечинним

                                                            припису прокуратури

ВСТАНОВИВ:

Суддя –доповідач Д.Ю. Перлов.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання” в особі Краснодонської філії, м. Краснодон Луганської області (далі за текстом –ТОВ „ЛЕО” в особі Краснодонської філії) звернувся до господарського суду Луганської області з адміністративним позовом від 20.02.06 № 24-705 про визнання протиправним та нечинним припису прокуратури м. Краснодон Луганської області від 01.02.06 № 12.

          Постановою господарського суду Луганської області від 27.04.06 у справі № 5/71ад було відмовлено в задоволенні зазначеного адміністративного позову.

Постанова мотивована наступним.

Суд першої інстанції проаналізувавши норми ст.ст. 8, 68 Конституції України, ст. 6 Закону України „Про теплопостачання” (далі за текстом –Закону про теплопостачання), ст. 4 Закону України „Про електроенергетику”, п. 3 ст. 16 Закону України „Про житлово –комунальні послуги” дійшов висновку, що регулювання відносин в електроенергетиці має особливості. Ці особливості викликані об'єктивними умовами функціонування галузі, а саме –централізованим теплопостачання споживачів теплоелектроцентралями і котельними, які входять до об'єднаної енергетичної системи України. Тобто Законом передбачено, що регулювання відносин по постачанню електричної енергії потребує особливого підходу до вирішення питань, які виникають у цій галузі. Зі специфікою кліматичних умов в Україні поняття „достатнє (нормальне) житло” включає також і теплопостачання, тому що відсутність опалення житла в опалювальний період створює загрозу нормальній життєдіяльності людини. Таким чином, теплопостачання є одним з найважливіших компонентів нормального, забезпечення громадян яким у відповідності до ст. ст. 3, 48 Конституції України є обов'язком держави. Таким чином, своїми діями по відключенню в опалювальний період котелень від мереж електроспоживання позивач порушив вимоги ст. 6 Закону України „Про теплопостачання”.

          Не погодившись з винесеною постановою, позивач –ТОВ „ЛЕО” в особі Краснодонської філії звернувся до господарського суду Луганської області із заявою про апеляційне оскарження від 11.05.06 № 24-1765 та апеляційною скаргою від 01.06.06 № 24-2170, якою просив скасувати постанову господарського суду Луганської області від 27.04.06 у справі № 5/71ад, як винесену з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

          Суд неправильно застосував ст. 6 Закону про теплопостачання, оскільки в ній прямо встановлені тільки принципи державної політики у сфері теплопостачання, але відсутня пряма заборона відключати в опалювальний період об'єкти теплопостачання від електропостачання.

Частиною 8 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачений обов'язок споживача обмежити власне споживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити в разі відсутності такої за умови неповної оплати за спожиту електроенергію, незалежно від того хто являється споживачами. Тобто припинення користування електроенергією передбачено не тільки підзаконними актами, а і законами України.

Зобов'язуючи позивача постачати електроенергію споживачам, які не виконують умови господарських договорів відповідач порушує ст. 193 ГК України. У результаті цього позивач несе збитки, його законні права та інтереси порушені.

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 07.06.06 було відкрито апеляційне провадження у адміністративній справі № 5/71ад і проведені дії, визначені ст. 190 Кодексу адміністративного судочинства України, з підготовки справи до апеляційного розгляду.

          Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 04.07.06 у справі № 5/71ад зазначену апеляційну скаргу позивача було задоволено частково, постанову господарського суду Луганської області від 27.04.06 у справі № 5/71ад скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

          Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.02.08 зазначену постанову Луганського апеляційного господарського суду від 04.07.06 було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.           

Ухвала мотивована наступним.

Судом апеляційної інстанції помилково зазначено про неналежний суб'єктний склад сторін у справі, також судом апеляційної інстанції підмінена сама правова природа спірних правовідносин, що склалися, а саме: суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку, що відносини, які склалися між сторонами, носять адміністративний характер, в розумінні Кодексу України про адміністративні правопорушення.

          Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 25.03.08 у справі № 5/71ад, у відповідності до ст. 28 Закону України „Про судоустрій України”, справу № 5/71ад передано на розгляд колегії суддів у складі: Перлов Д.Ю. –суддя –головуючий, Лазненко Л.Л. –суддя, Медуниця О.Є. –суддя.

          Відповідач запереченням від 13.06.06 № 1558-вих.06 на апеляційну скаргу позивача зазначив про те, що постанова господарського суду Луганської області, яка оскаржується, є законною та обґрунтованою, тому підстави для її скасування відсутні.

          Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          01 лютого 2006 року Прокуратурою м. Краснодона Луганської області був внесений припис № 12 про усунення порушень законодавства шляхом невідкладного розгляду цього припису та вжиття дійових заходів щодо усунення встановлених порушень, на ім'я начальника Краснодонської філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання” по факту порушення статті 6 Закону України „Про теплопостачання”, а саме: відключення 01.02.06 о 12-й годині 10 котельних міст Краснодону та Молодогвардейська від енергопостачання, у зв'язку з чим без опалення залишились 180 житлових будинків, тобто було спричинено шкоду законним правам та інтересам громадян.

          Зазначений припис був отриманий представником ТОВ „ЛЕО” в особі Краснодонської філії 01.02.06 о 18 год. 00 хв., про свідчить особистий підпис О.І. Гайдука на ньому, та не заперечується позивачем.

          Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, тобто закон має вищу юридичну силу та загальнообов'язковий характер. Як встановлено ст. 68 Конституції України кожний зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

          Статтею 6 Закону України „Про теплопостачання” прямо встановлено, що одним із принципів, на яких базується державна політика у сфері теплопостачання є принцип заборони відключення в опалювальний період об'єктів теплопостачання від систем енерго-, газо-, водопостачання як об'єктів життєзабезпечення та стратегічного призначення.

Згідно ч. 6, 7 ст. 20 Закону України «Про електроенергетику»з метою  запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру через припинення електропостачання споживачам  для  них  встановлюється  екологічна

броня  електропостачання.

          Фінансування екологічної броні електропостачання при несплаті або неповній оплаті за спожиту електроенергію споживачами, що мають таку броню, здійснюється з державного або місцевих бюджетів. Кабінет  Міністрів  України  затверджує порядок складання переліку споживачів  та  їх  обладнання,  для  якого  має  бути встановлена

екологічна броня електропостачання.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посиланням позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 28.01.04 № 93 «Про порядок обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання», на Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.04.01 №133-р "Про систему заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для розвитку електроенергетичної галузі", в обґрунтування правомірності своїх дій по відключенню котелень, оскільки ці документи є підзаконним нормативними актами, а тому не мають вищої юридичної сили у порівнянні з Законом.

У відповідності до ч. 8 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, на яку посилається позивач, за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію споживач зобов'язаний обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити в разі відсутності такої.

Слід зазначити що цією нормою передбачене обмеження або припинення електроспоживання саме споживачем, а не його примусове відключення енергопостачальником, тому ця норма закону не може бути застосована у даному випадку.

Позивач також заявив, що ніякої броні для відповідача встановлено не було.

Колегія суддів зазначає, що броня передбачена діючим законодавством з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, тому що це безпосередньо стосується екологічної безпеки населення, однак через недостатність фінансування практично не застосовується.

Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що своїми діями по відключенню в опалювальний період котелень від мереж електроспоживання позивач порушив вимоги ст. 6 Закону України „Про теплопостачання”.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", на яку посилається позивач, постачання електроенергії здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між енергопостачальником та споживачем.

У зв'язку з цим, у випадку неповної оплати за спожиту електроенергію позивач

вправі звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості за спожиту

електроенергію у судовому порядку. Але позивач не скористався цим засобом захисту своїх прав, замість цього, за наявності прямої заборони, здійснив відключення котелень від електромереж.

Статтею 4 Закону України "Про електроенергетику", який безпосередньо визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням електроенергії, передбачено, що регулювання відносин в електроенергетиці має особливості. Ці особливості викликані об'єктивними умовами функціонування галузі, а саме - централізованим теплопостачанням споживачів теплоелектроцентралями і котельними, які входять до об'єднаної енергетичної системи України. Тобто Законом передбачено, що регулювання відносин по постачанню електричної енергії потребує особливого підходу до вирішення питань, які виникають у цій галузі.

Так, у зв'язку з відключенням котельних, які здійснюють постачання теплової енергії споживачам, порушуються права цих споживачів та безперебійне і в повному обсязі отримання послуг по теплопостачанню при умові їх оплати, тоді як відповідно до п. З ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв на міжопалювальний період для систем опалення (технологічний цикл виробництва), рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями, виходячи з кліматичних умов, згідно з діючими будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації та іншими нормативними документами.

Відповідно до ст. З Конституції України забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, відповідно до ст. 48 Конституції України кожний має право на достатній життєвий рівень для себе та членів його сім'ї, у тому числі достатнє харчування, одяг та житло. Зі специфікою кліматичних умов в Україні поняття "достатнє (нормальне) житло" включає також і теплопостачання, тому що відсутність опалення житла в опалювальний період створює загрозу нормальній життєдіяльності людини. Таким чином, теплопостачання є одним з найважливіших компонентів нормального забезпечення громадян, яке у відповідності до ст.ст. З, 48 Конституції України є обов'язком держави.

Крім того колегія зазначає, що позивач повідомив, що припис від 01.02.06 № 12 Прокуратури м. Краснодона Луганської області про усунення порушень законодавства був ним виконаний в повному обсязі, тому на час нового розгляду справи це питання вже втратило свою актуальність. Дії прокурора м. Краснодона Луганської області як захисника прав громадян відповідають діючій Конституції України.

          На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, постанова суду відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати по сплаті судового збору: за подання позову від 20.02.06 № 24-705 у сумі 3,40 грн. (слачений платіжним дорученням від 15.02.06 № 557); за подання апеляційної скарги від 01.06.06 № 24-2170 до Луганського апеляційного господарського суду у сумі 1,70 грн. (сплачений платіжним дорученням від 31.05.06 № 2094); за подання касаційної скарги від 04.08.06 № 24-3379 у сумі 1,70 грн. (сплачений платіжним дорученням від 21.07.06 № 2780) покладаються на позивача, заявника скарги –Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання” в особі Краснодонської філії.

          Згідно з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали та повідомлено представників сторін про те, що повний текст ухвали суду апеляційної інстанції буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.

Керуючись статтями  160, 167, 195, 196, ч. 1 п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ст. 205, 206, 254, пунктами 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

УХВАЛИВ:

1.          Апеляційну скаргу від 01.06.06 № 24-2170 Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання” в особі Краснодонської філії на постанову господарського суду Луганської області від 27.04.06 у справі № 5/71ад  залишити без задоволення.

2.          Постанову господарського суду Луганської області від 27.04.06 у справі № 5/71ад  залишити без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Ухвалу апеляційної  інстанції може бути оскаржено протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                              Д.Ю. Перлов

Суддя                                                                                      Л.Л. Лазненко

Суддя                                                                               О.Є. Медуниця