Рішення

від 17.04.2008 по справі 11/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  17.04.08                                                                                                         Справа № 11/98

Суддя Сало І.А.

При секретарі судового засідання Легуцькому І.А.          

За позовом: Приватного підприємства фірми „Грин”, м.Львів

До  відповідача:  Приватного підприємства „Скрап”, м.Миколаїв Львівської області

Про стягнення заборгованості в розмірі 9926,22грн.

Представники:

Від позивача –Гордієнко - предст.доручення № 07/08 від 26.03.2008року

Від відповідача  - не з'явився.

    Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

   Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством фірмою „Грин” про стягнення із Приватного підприємства „Скрап” 9926,22грн. боргу.

   Ухвалою господарського суду від 29.03.2008року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.04.2008року.

   Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

   Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча у встановленому ст.64 ГПК України порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи.

   Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

   В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

   12.07.2005року між сторонами було укладено договір № 35 відповідно до якого продавець (позивач по справі) зобов'язався передати у власність товар, а покупець (відповідач по справі) зобов'язався його прийняти та своєчасно здійснити оплату.

   На підставі договору відповідач отримав металовироби згідно накладних:

-          № 3203 від 15.07.2005року на суму 13460,78грн.;

-          № 3208 від 15.07.2005року на суму 2764,33грн.;

-          № 3278 від 19.07.2005року на суму 4320,00грн.;

-          № 3730 від 09.08.2005року на суму 7197,36грн.;

-          № 3733 від 09.08.2005року на суму 4746,44грн.

-          № 3734 від 09.08.2005року на суму 9223,57грн.

-          № 4982 від 10.10.2005року на суму 2898,01грн.

   Загальна вартість отриманого відповідачем товару складає 44610,49грн.

   За отриманий товар відповідач розрахувався лише частково в сумі 41286,95грн., внаслідок чого на момент подання позову за ним числиться борг в розмірі 3323,54грн.

   Дану суму позивач вимагає стягнути шляхом задоволення позову.

   Крім суми основної заборгованості позивач нарахував 1639,00грн. річних, 939,56грн. інфляційних, 3024,12грн. пені та 1000,00грн. судових витрат на послуги адвоката.

Таким чином, загальна сума позову складає 9926,22грн.

Розглянувши представлені суду докази, заслухавши пояснення присутньої в засіданні суду сторони, суд вважає позовну вимогу такою, що підлягає до задоволення з огляду на наступне:

    Відповідно до укладеного між сторонами договору № 35 від 12.07.2005року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 44610,49грн. Факт поставки товару підтверджується відповідними накладними копії яких долучено до матеріалів справи та дорученнями ЯКЖ № 663359 від 15.07.2005року, ЯКЖ № 663369 від 09.08.2005року та ЯКЖ № 663383 від 10.10.2005року.    

Пунктом 4.2 встановлено, що у випадку коли продавець відпускає товар без попередньої оплати, покупець здійснює оплату товару на протязі 30-ти днів з моменту передачі товару.

Оскільки товар оплачений лише частково, позивач просить суд стягнути з відповідача 3323,54грн. вартості недооплаченого товару.

Відповідно до ст. 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч.1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач свої зобов'язання не виконав у повному обсязі чим порушив свої обов'язки за договором.

   Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов'язків пов'язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин.

Згідно статті 193 ч. 7 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Крім суми основної заборгованості позивачем правомірно нараховано 1639,00грн. річних, 939,56грн. інфляційних та 3024,12грн. пені.

Згідно п. 8.2. договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України, при цьому винна сторона зобов'язалася відшкодувати  іншій стороні по договору всі завдані збитки, які стягуються понад суму пені та штрафних санкцій.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п.8.3 договору, якщо покупець порушив терміни оплати визначені п.4.2 договору, при відпуску товарів без попередньої оплати покупець зобов'язався:

-          сплатити продавцю пеню у розмірі 0,5% від суми вартості товару, за який прострочено оплату за кожен день прострочення;

-          сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення;

-          сплатити 25% річних від простроченої суми (нарахованими  на борг за весь час прострочення).

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

   Щодо суми нарахованих юридичних послуг в розмірі 1000,00грн. то ст. 49 ГПК України передбачено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на  інформаціно-технічне забезпечення судового процесу та ін. витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача та кваліфікуються як господарські витрати.  

   Відповідно до п.10 Роз”янення ВАСУ від 04.03.1998року № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Арбітражного процесуального кодексу України” із наступними змінами та доповненнями, витрати позивачів та відповідачів, пов'язані із оплатою ними послуг юридичних фірм, правових організацій, адвокатів з наданням останніми правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, відносяться до збитків сторін і відшкодовуються в загальному порядку.

В підтвердження понесення позивачем судових витрат у вигляді послуг адвоката позивачем представлено договір № 06/08 про правове обслуговування від 17.03.2008року та платіжне доручення № 3420 від 24.03.2008року на суму 1000,00грн.

Таким чином, суд задовольняє позовну вимогу повністю.

   В розумінні статті 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Одним із переліку, якими можуть бути захищенні права та інтереси даний суб'єктів є відшкодування збитків.

Стаття 224 ГК України встановлює, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

    Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-  

                            в и р і ш и в :

            Позов задоволити повністю.

    Стягнути з Приватного підприємства „Скрап”,вул. Грушевського, 3/18 м.Миколаїв Львівської області (код ЄДРПОУ 33143540) на користь Приватного підприємства фірми „Грин”, м.Львів, вул..Навроцького, 1 (код ЄДРПОУ 20838679) 3323,54грн. основного боргу, 1639,00грн. річних, 939,56грн. інфляційних, 3024,12грн. пені, 1000,00грн. судових витрат на послуги адвоката, 102,00грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Сало І.А.