Рішення

від 18.05.2011 по справі 9/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  9/79

18.05.11

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ знайомств"

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігон Інтегрейшн Україна"

Про                    стягнення заборгованості в розмірі 904 454,96 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача                    ОСОБА_1 (дов. б/н від 17.02.2011р.)

Від відповідача          ОСОБА_2 (дов. №2 від 26.02.2011р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 18.05.11р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Світ знайомств” (далі по тексту –Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Полігон Інтегрейшн Україна”(далі по тексту –Відповідач) про стягнення 7823742,70 грн. основної заборгованості, 47080,26 грн. збитків від інфляції, 16615,29 грн. 3% річних, 58016,71 грн. пені по договору №254/010310 від 01.03.2010 року про надання контент послуг, а також стягнення з відповідача судових витрат.

Позивачем також додано до позовної заяви заяву про забезпечення позову вх. №06-37/10379 від 18.03.2011р. в якій позивач просить суд:

1) Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю “Полігон Інтегрейшн Україна”, в сумі еквівалентній ціні позову у розмірі 904454 гривень 96 копійок, що знаходяться на потомному рахунку відповідача:

- п/р 2600023524001 в АБ “Київська Русь”, МФО 319092

та на інші рахунки, виявлені державним виконавцем, при виконанні ухвали про забезпечення позову по справі, а у разі відсутності грошових коштів накласти арешт на майно та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю “Полігон Інтегрейшн Україна”, в розмірі 904454,96грн., та оголосити заборону на його відчудження.

2) Заборонити державному реєстратору Печерської районної в м. Києві державної адміністрації здійснювати реєстраційні дії щодо внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи –Товариства з обмеженою відповідальністю “Полігон Інтегрейшн Україн.а”, код ЄДРПОУ 33400628, зареєстрованого за адресою: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 34, к. 426.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за надані Відповідачу послуги з відкриття доступу користувачам до збору та узагальнення інформаційних масивів (контенту) і результатам обробки цієї інформації (контент-послуга), за договором №254/010310 від 01.03.2010 року, мотивуючи їх положеннями  ст.ст. 625, 526, 629 ЦК України, ст. ст. 193, 229 ГК України, ст. ст. 54-57 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/79, розгляд справи призначено на 14.04.2011 року.

14.04.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивач подав уточнення позовних вимог.

В судовому засіданні 14.04.2011 року представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з ненадходженням відповідачу позовної заяви та неможливістю ознайомитись з матеріалами справи.

Представники сторін в судовому засіданні подали документи на вимоги ухвали суду від 25.03.2011 року частково.

Розглянувши в судовому засіданні заяву позивача про уточнення позовних вимог, заслухавши пояснення позивача по суті позовної заяви, суд залишає заяву без розгляду, оскільки зобов’язання відповідача визнати майнові вимоги позивача в розмірі 913820,21 грн. є зміною підстав та предмету позову.  

В судовому засіданні 14.04.2011 року оголошувалась перерва до 12.05.2011 року у зв’язку з необхідністю надання додаткових матеріалів та пояснень по справі та клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи, відповідно до ст. 77 ГПК України. Розгляд заяви про забезпечення позову відкладено до наступного судового засідання 12.05.2011р.

В судовому засіданні 12.05.2011р. представником позивача надано усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги та заяву про забезпечення позову.

В судовому засіданні 12.05.2011 року представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи та зобов’язання позивача направити претензію на адресу відповідача, яка зазначена у клопотанні.

Розглянувши в судовому засіданні  12.05.11р. подану заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, дослідивши наявні матеріали справи, суд у відповідності до ст. 66 ГПК України частково задовольнив заяву представника позивача про забезпечення позову, в частині накладення арешту на кошти відповідача в межах 904454,496 грн., оскільки невжиття цих заходів може утруднити виконання рішення по справі, враховуючи те, що відповідач знаходиться в процедурі ліквідації.

В судовому засіданні 12.05.2011 року оголошено перерву до 18.05.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

В судовому засіданні 18.05.2011 року представник відповідача подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому вказує на те, що не заперечує проти розгляду вимог позивача та є зобов’язаним їх розглянути  в процедурі ліквідації  та вирішити питання щодо  включення до реєстру вимог кредиторів відповідача у відповідну чергу у випадку, коли позивач надішле свої вимоги до ліквідаційної комісії. Надав усні пояснення по справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання контент-послуг №254/010310 (далі –договір), відповідно до якого позивач зобов’язався надати відповідачу послуги з відкриття доступу користувачам в мережі оператора до збору та узагальнення інформаційних масивів (контенту) і результатами обробки цієї інформації (контент-послуга), а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити надані послуги.

Користувачами (згідно договору) є фізичні і юридичні особи, з якими оператор уклав договір про надання послуг сотового радіотелефонного зв’язку, а також особи, що користуються такими послугами без укладання договору. Операторами (згідно договору) є юридичні особи, що надають послуги сотового радіотелефонного зв’язку та пов’язані з ними послуги на підставі відповідних ліцензій і в свою чергу мають укладені з відповідачем договору про надання необхідної технічної підтримки.

Відповідно до п. 3.11 договору відповідач зобов’язався своєчасно проводити розрахунки з позивачем в порядку, встановленому умовами цього договору, визначеними у розділі 4 цього договору.

Відповідно до п. 4.1.2 договору сторони визначили наступний порядок проведення розрахунків: оператори надають відповідачу статистику щодо кількості транзакцій (разових запитів користувачів на короткий номер, внаслідок чого їм було надано доступ до контенту) за розрахунковий період, на підставі якої відповідач протягом трьох днів, надає позивачу звітну відомість по формі додатка №4 до договору. На підставі наданого звіту, позивач за відсутності зауважень по його змісту протягом 5-ти робочих днів надає відповідачу акт наданих послуг, а також рахунок на суму до сплати за розрахунковий період. Форма акту наданих послуг визначається додатком №6 до договору.

В п. 4.1.3 договору сторони встановили, що відповідач здійснює розрахунок з позивачем за надані контент-послуги протягом 5-ти робочих днів після підписання сторонами акта за відповідний розрахунковий період.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором. Так, у двох останніх місяцях, в яких надавались послуги відповідачу, а саме: квітні 2010 року та травні 2010 року, позивачем було надано контент-послуги на загальну суму 1252742,70 грн., що підтверджується звітними відомостями №2 від 30 квітня 2010р., №3 від 31 травня 2010р. та актами наданих послуг №2 від 30 квітня 2010р., №3 від 31 травня 2010р., які підписані представниками обох сторін та скріплені їх печатками.

Натомість, відповідач здійснив лише часткову оплату за надані в цих місяцях послуги, перерахувавши на рахунок позивача 09 вересня 2010р. –340000,00 грн., 11 жовтня 2010р. –130000,00 грн. (копії банківських виписок в матеріалах справи). Внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 782742,70 грн. і на 17.03.2011 року ця сума ним не погашена.

Таким чином, станом на час розгляду справи (18.05.11р.) основна заборгованість відповідача перед позивачем складає  782742,70 грн., яку позивач просить стягнути на підставі норм  526 ЦК України та ст. 193 ГК України. Крім того, позивач просить стягнути, передбачену умовами договору пеню, а також інфляційні збитки та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України за порушення виконання відповідачем грошового зобов’язання.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника відповідача (усних та письмових) відповідач знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.  

23.02.2011 року позивач направив відповідачу лист-вимогу за адресою, вказаною у витягу ЄДРПОУ відповідача, в якому просив останнього погасити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, сплатити пеню та включити його майнові вимоги до проміжного ліквідаційного балансу. Натомість, лист-вимога був повернутий позивачу, в зв’язку з закінченням терміну зберігання.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, на те що позивачем не було дотримано процедури звернення до ліквідаційної комісії відповідача, а тому вимоги позивача не розглядались ліквідаційною комісією та норми ст. 112 ЦК України не дотримані. У зв’язку з цим відповідач вважає, що підстави вважати, що права позивача порушені з боку ліквідаційної комісії відсутні, а отже, відсутні підстави для задоволення позову за наявних матеріалів.  

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи. Таким чином, поряд з публічним оголошенням про припинення, законодавець зобов'язує комісію також персонально письмово повідомляти кожного виявленого кредитора про припинення.

Відповідно до ст. 110 ЦК України, юридична особа ліквідується:1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.  

Ліквідація повинна забезпечувати захист інтересів як кредиторів, так і учасників юридичної особи. Тобто майна, яке наявне у юридичної особи, що ліквідується, повинно вистачити на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 112 ЦК України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Якщо вартості майна юридичної особи недостатньо для задоволення вимог кредиторів, ліквідатор (ліквідаційна комісія) звертається до господарського суду України із заявою про порушення справи про банкрутство. Справи розглядаються господарськими судами України за територіальною підсудністю.

Судом встановлено, що  відповідач здійснює ліквідацію в добровільному порядку за рішення уповноваженого органу юридичною особи про ліквідацію в порядку ліквідації платоспроможної юридичної особи.

Судом також встановлено, що позивач звертався за юридичною адресою відповідача, зазначеною в ЄДРПОУ з вимогою про задоволення своїх вимог, проте дана претензія не була розглянута відповідачем, а конверт  повернуто позивачеві «за закінченням терміну зберігання». При цьому відповідач в поясненнях надав суду докази про те, що ним змінено юридичну адресу, однак дані відомості не внесені до ЄДРПОУ, а отже адресою місцезнаходження юридичної особи є та, яка зазначена в ЄДРПОУ.

За таких обставин, суд відхиляє твердження відповідача про обов’язок  позивача ще раз направити вимоги до ліквідаційної комісії відповідача.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України, позивач має право на звернення до суду, і хоча в статті зазначено що  такі вимоги повинні заявлятися до ліквідаційної комісії юридичної особи, однак фактично відповідачем у справі виступає саме юридична особа  до закінчення процедури припинення, оскільки ліквідаційна комісія лише має право вести справи від імені юридичної особи і не може самостійно бути відповідачем та позивачем, оскільки не є юридичної особою. Крім того, повноваження ліквідаційної комісії  відповідно до рішення загальних зборів учасників відповідача  покладено  саме на органи управління юридичної особи - відповідача.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 782742,70 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник,який прострочив виконання грошового зобов’язання ,на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Так, розмір 3% річних по заборгованості відповідача перед позивачем, за період з 06.05.2010 року по 10.02.2011 року становить 16615,29 гривень, а розмір суми інфляційних втрат за час несплати відповідачем заборгованості за період з 06.05.2010 року по 31.01.2011 року становить 47080,26 гривень. Відповідного контррозрахунку  3% річних та інфляційних витрат суду не надано.

Відповідно до ч 3  ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка ,що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання .

Відповідно до п. 5.9 договору, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення. Враховуючи вимоги ст. 3 Закону України від 22.11.96 року №543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», пеня нараховується у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ в межах скороченого строку позовної давності. Розмір пені становить 58016,71 грн. Контррозрахунку пені відповідачем не надано.

Знаходження відповідача у стані припинення підприємницької діяльності в процедурі добровільної ліквідації  платоспроможної юридичної особи, не є перешкодою для стягнення  з відповідача штрафних санкцій та притягнення його до інших видів відповідальності за порушення виконання грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про  задоволення вимог позивача про стягнення  782742,70 грн. основного боргу, 58016,71 грн. пені, 16615,29 грн. 3% річних, 47080,26 грн. інфляційних втрат.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон інтегрейшн Україна»(01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 34, кв. 426; код ЄДРПОУ 33400628, р/р 2600023524001 в АК «Київська Русь», МФО 319092) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ знайомств»(61057, м. Харків, вул. Скрипника, 14-А; код ЄДРПОУ 36625963; р/р 26001250674400 в АІКБ «УкрСіббанк», МФО 351005) 782742 (сімсот вісімдесят дві тисячі сімсот сорок дві) грн. 70 коп. основного боргу, 58016 (п’ятдесят вісім тисяч шістнадцять) грн. 71 коп. пені, 16615 (шістнадцять тисяч шістсот п’ятнадцять) грн. 29 коп. 3% річних, 47080 (сорок сім тисяч вісімдесят) грн. 26 коп. інфляційних втрат, 9044 (дев’ять тисяч сорок чотири) грн. 50 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

                     Г.П. Бондаренко

Рішення підписано 23.05.2011р.