Постанова

від 03.10.2006 по справі 17/196/06

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"03" жовтня 2006 р.

Справа № 17/196/06

Одеський апеляційний господарський суд

у складі колегії суддів:

головуючого

Н.Б.Таценко

суддів

М.В.Сидоренко, М.А. Мишкіної

при секретарі судового засідання Іоффе

С.Б.

за участю представників сторін

від позивача:  не з'явився

від відповідача:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 -доручення б/н від 01.09.2006р.

розглянула у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1

на рішення господарського суду  Миколаївської області

від 15.08.2006р. 

у справі  № 17/196/06

за позовом ТОВ

„Злато-хліб”

до

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

про визнання

права власності на корисну модель

Сторони належним чином повідомлені

про час і місце засідання суду.

Рішенням господарського суду

Миколаївської області від 15.08.2006р. по справі                        № 17/196/06 (суддя Коваль

С.М.) позовні вимоги ТОВ „Злато-хліб” до СПД -фізичної особи ОСОБА_1 про

визнання права власності на корисну модель „Спосіб приготування тіста для

хлібобулочного виробу” (деклараційний патент України на корисну модель НОМЕР_1,

виданий Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і

науки України) задоволені по ч. ч. 6, 8 ст. 28 Закону України „Про охорону прав

на винаходи і корисні моделі”, п. 2.3 Положення про Державний реєстр деклараційних

патентів України на корисні моделі, затвердженого наказом Міністерства освіти і

науки України № 469 від 20.06.2001р., ст. ст. 190, 392 ЦК України, посилаючись

на підтвердження долученими до матеріалів справи господарськими договорами та

податковою документацією самостійного використання відповідачем як суб'єктом

підприємницької діяльності зазначеної корисної моделі у господарському обороті,

спростування доводу відповідача про непідписання ним ліцензійного договору від

08.11.2005р. висновком судової почеркознавчої експертизи № 1454 від

06.06.2006р., фактичне визнання відповідачем існування названого ліцензійного

договору від 08.11.2005р. викладеною в листі НОМЕР_2 пропозицією про підписання

нового договору, виникнення у позивача права власності на корисну модель з

моменту оплати вартості останньої платіжним дорученням НОМЕР_3 по п.8.3

ліцензійного договору від 08.11.2005р., тобто з 10.04.2006р.

          Не погоджуючись з названим рішенням

господарського суду СПД -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Одеського

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н та б/д, в якій

просить рішення господарського суду скасувати, провадження по справі припинити,

посилаючись на порушення господарським судом правил підвідомчості та предметної

підсудності, неукладення СПД -фізичною особою ОСОБА_1 ліцензійного договору від

08.11.2005р., порушення п.2 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки

та призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції

України № 53/5 від 08.10.1998р., при складанні висновку судової почеркознавчої

експертизи № 1454 від 06.06.2006р. без надання вільних зразків підпису

відповідача, неправомірне відхилення господарським судом клопотання відповідача

про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи  по п. п. 9.1, 9.2 роз'яснення ВАСУ № 02-5/424

від 11.11.1998р. „Про деякі питання практики призначення судової експертизи”,

наявність в листі НОМЕР_2 пропозиції 

відповідача щодо укладення ліцензійного договору на інших умовах та

сплати 72 474 грн., порушення  та

неправильне застосування господарським судом ст. ст.190, 392, 420, 424 ЦК

України.

У відзиві  від 25.09.2006р. на апеляційну скаргу ТОВ

„Злато-хліб” просить апеляційну скаргу залишити без задоволення по ч.2 ст. 3 ГК

України, п.55 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від

10.06.2004р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із

захистом прав інтелектуальної власності”, ч. ч.6, 8 ст. 28 Закону України „Про

охорону прав на винаходи і корисні моделі”, оскільки на момент отримання права

власності на корисну модель і укладення спірного договору відповідач був

зареєстрований як приватний підприємець.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника відповідача,

колегія суддів,  -

В с т а н о в и л а:

Державним департаментом

інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України на підставі

Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”  ОСОБА_1 видано деклараційний патент на

корисну модель „Спосіб приготування тіста для хлібобулочного виробу”.

10.04.2006р. ТОВ „Злато-хліб”

звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до

СПД -фізичної особи ОСОБА_1 про визнання права власності на корисну модель

„Спосіб приготування тіста для хлібобулочного виробу” (деклараційний патент

України на корисну модель НОМЕР_1, виданий Державним департаментом

інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України), по ч. ч. 6, 8

ст. 28, ч. 2 ст. 35 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні

моделі”, п.2.3 Положення про Державний реєстр деклараційних патентів України на

корисні моделі, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 469

від 20.06.2001р., посилаючись на укладення 08.11.2005р. ОСОБА_1 (ліцензіар) та

ТОВ „Злато-хліб” (ліцензіат) ліцензійного договору про надання виключної

ліцензії на використання корисної моделі за деклараційним патентом України на

корисну модель НОМЕР_1 „Спосіб приготування тіста для хлібобулочного виробу”,

по п.8.1 якого  за надання передбачених

цим договором прав і передачу технологічної документації ліцензіат сплачує

ліцензіару винагороду у формі поточних періодичних відрахувань (роялті) в

розмірі 382 грн. протягом трьох місяців від дати його підписання та має право

доплатити до повної вартості корисної моделі 1 000 грн. протягом наступних

трьох місяців  для придбання права

власності (п.8.3).

Рішенням господарського суду

Миколаївської області від 15.08.2006р. вищезазначені позовні вимоги задоволені

з мотивів, викладених в описовій частині постанови. При цьому висновки

господарського суду не відповідають чинному законодавству, матеріалам та

обставинам справи, а доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу

виходячи з наступного. Так, з деклараційного патенту на корисну модель „Спосіб

приготування тіста для хлібобулочного виробу” Державного департаменту

інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України вбачається видача

останнього фізичній особі -ОСОБА_1. Наразі згідно ч. 1 ст. 462 ЦК України

набуття права інтелектуальної власності на корисну модель  засвідчується патентом - охоронним

документом, котрий фіксує, зокрема, авторство винахідника, творчою працею якого

створено об'єкт (деклараційний патент  на

корисну модель являється різновидом патенту), по ч.1 ст. 463 ЦК України суб'єктом

права інтелектуальної власності на корисну модель є винахідник. Таким чином,

винахідником може бути тільки фізична особа, якій належить особисте право

авторства на корисну модель.

Відповідно до ст. 1 ГПК України

справи між громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення

юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта

підприємницької діяльності, у спорах, що виникають при укладанні, зміні,

розірванні і виконанні господарських договорів, підвідомчі господарським судам.

Однак в даному випадку ліцензійний договір від 08.11.2005р. згідно преамбули

останнього укладено між громадянином ОСОБА_1 з однієї сторони та ТОВ

„Злато-хліб”. Вищевикладеним спростовуються положення відзиву про правомірне

вирішення даного спору господарським судом згідно ст. 55  Рекомендацій Президії Вищого господарського

суду України від 10.06.2004р. „Про деякі питання практики вирішення спорів,

пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності”, т. я. визначальною

обставиною для визначення підвідомчості справи являється не факт реєстрації

фізичної особи приватним підприємцем, а правовий статус особи, якою укладався

певний договір.

За таких обставин рішення

господарського суду Миколаївської області від 15.08.2006р. по справі №

17/196/06 підлягає скасуванню з одночасним припиненням провадження у

справі по п.1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає розгляду в

господарському суді.

     Керуючись п.1 ст. 80, ст. ст. 99, 101 -105

ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. 

Апеляційну скаргу  задовольнити.

2. 

Рішення господарського суду Миколаївської області від 15.08.2006р. по

справі №   17/196/06 скасувати.

3. 

Провадження у справі  № 17/196/06

припинити.

4. 

Зобов'язати господарський суд Миколаївської області видати позивачу  довідку на повернення з Державного бюджету

України державного мита, сплаченого за подачу позовної заяви платіжним

дорученням НОМЕР_4   в сумі 102 грн.

Головуючий суддя                                                                               

Н.Б. Таценко                   

Суддя                                                                                                   

М.В. Сидоренко

Суддя                                                                                                   

М.А. Мишкіна