Рішення

від 15.08.2006 по справі 17/196/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

"15" серпня 2006 р.

Справа №  17/196/06

м. Миколаїв

   Господарський суд Миколаївської області,

головуючий

суддя Коваль С.М.,

при  секретарі Хімороді В.Г.,

з

участю представників сторін:

від

позивача -Князєв В.С., довіренність № 25 від 09.07.2006 р.;

       від відповідача -ОСОБА_1;

розглянувши

у відкритому судовому засіданні справу № 17/196/06

за позовом Товариства з обмеженою

відповідальністю «Злато-хліб»,                

м. Миколаїв, вул. Московська, 55,

до суб?єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, 

АДРЕСА_1

про визнання права власності на

корисну модель, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ „Злато-хліб”  звернувся з позовом до відповідача СПД

ОСОБА_1, в якому зазначив, що відповідачу належить право власності на

деклараційний патент України на корисну модель № НОМЕР_1 „ІНФОРМАЦІЯ_1” та

право власності на відповідну корисну модель. Між позивачем та відповідачем

було укладено договір від 08 листопада 2005 року, відповідно до умов якого,

позивач користувався правами, що витікають із цього патенту, а по закінченні

користування зазначеними правами придбавав корисну модель у свою власність.

Відповідно до п.п. 8.1. та  8.3.

зазначеного договору позивач мав право доплатити відповідачу до повної вартості

корисної моделі 1 000 грн., а відповідач зобов'язаний в такому разі передати

позивачу право власності на зазначену модель. Після закінчення строку

користування правами, що зазначені у договорі, Позивач звернувся до Відповідача

з вимогою передати йому право власності на корисну модель, та запропонував

оплатити вартість корисної моделі. У відповідь на цю пропозицію відповідач

надіслав лист № НОМЕР_2, в якому запропонував підписати новий договір, після

чого провести оплату в сумі   72 474

грн., згідно умов нового договору. Після цього відповідачем було виставлено

позивачу рахунок вже на суму 75 249 грн., як оплата вартості права користування

рецептурою та технологією. Позивач платіжним дорученням від 10 квітня 2006 року

сплатив відповідачу оговорену у договорі вартість майна, але відповідач

відмовився переоформити право власності на корисну модель за позивачем.

У відзиві на позовну заяву

відповідач зазначив, що йому належить право власності на   корисну модель „ІНФОРМАЦІЯ_1”, що

підтверджується деклараційним патентом № НОМЕР_1 України на корисну модель,

виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти й

науки України, копія якого є у матеріалах справи. 

Позов не визнав, посилаючись на те,

що наданий позивачем договір від 08 листопада  

2005 року він не підписував, підпис на договорі є підробленим, а тому

вимоги позивача -безпідставні. Клопотав про призначення судом судової

почеркознавчої експертизи.  Відповідач

надав суду клопотання від 05.05.2006 року в якому просив призначити

почеркознавчу експертизу  на вирішення

якої поставити питання  „Чи виконано

підпис перед словами „ОСОБА_1” на останній сторінці ліцензійного договору від

08.11.2005 року тією ж особою, від імені якої він зазначений (ОСОБА_1), або

іншою особою?”   Проведення експертизи

просив доручити експертам Науково-дослідного експертно-криміналістичного центу

УМВС України у Миколаївській області (експерт Антонова Т.В.).

Ухвалою суду від 26 травня 2006

року клопотання відповідача задоволено, по справі призначена судова

почеркознавча експертиза. Проведення експертизи доручено експертам

Науково-дослідного експертно-криміналістичного центу УМВС України у

Миколаївській області.  Експерту для дослідження

направлені усі матеріали господарської справи, в тому числі оригінал договору

від 08 листопада 2005 року, вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки

підпису    ОСОБА_1 у необхідній

кількості.

Згідно висновку експерта від 06

червня 2006 року № НОМЕР_3 (експерт Антонова Т.В.), підпис від  імені ОСОБА_1 на оригіналі договору від 08

листопада 2005 року  виконаний самим

ОСОБА_1 та не містить ознак технічної підробки.

Від відповідача СПД ОСОБА_1 до суду

надійшло клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої

експертизи, оскільки, на його думку, висновок експерта є суперечливим, а

експерту не були надані на дослідження вільні зразки підпису відповідача.

          Судом зазначене клопотання відхилене,

виходячи з наступного.

          Для проведення судової почеркознавчої

експертизи судом витребувана і долучена до матеріалів справи значна кількість

як вільних так і умовно-вільних  зразків

підпису ОСОБА_1, відібрані експериментальні зразки підпису, та ці матеріали

були направлені експерту для дослідження. Відповідно до ч.4            ст. 31 ГПК України, судовий експерт

у необхідному випадку має право просити суд про надання йому додаткових

матеріалів. Таких клопотань від експерта до суду не надходило. Відповідно до

п.п. 2, 12 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення

судових експертиз, затверджених Наказом Міністерства Юстиції України № 53/5 від

08.10.1998 року (у редакції наказу Міністерства юстиції України  №144/5 від 30.12.04), судом експерту

надаються вільні, умовно-вільні, та експерементальні зразки почерку особи.

Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах,

експериментальні -у кількості не менше 5-8 аркушів. Ці вимоги судом були

виконані. Висновок експерта має однозначне формулювання, а відповідачем не

наведено обставин, щоб викликали сумнів у правильності висновків експерта. До

того ж, експертне дослідження проводилось саме в тій експертній установі, та

тим експертом, про призначення якого клопотав відповідач, відводів експерту не

заявлялося.

Дослідивши матеріали справи,

вислухавши пояснення сторін та їх представників,  суд дійшов висновку щодо задоволення позовних

вимог, виходячи з наступного.

Відповідачу належить право

власності на деклараційний патент України на корисну модель № НОМЕР_1

„ІНФОРМАЦІЯ_1” та право власності на відповідну корисну модель. Зазначену

корисну модель відповідач використовував у господарському обороті самостійно,

як суб”єкт підприємницької діяльності, про що свідчать долучені до справи

господарські договори та податкова документація.

08 листопада 2005 року між

позивачем  та відповідачем  було укладено ліцензійний договір. Відповідно

до п. 8.1. цього договору в разі, якщо Ліцензіат (Позивач) доплачує Ліцензіару

(Відповідач) до повної вартості корисної моделі, до Ліцензіата (Позивача)

переходить право власності на корисну модель „ІНФОРМАЦІЯ_1” (деклараційний

патент України на корисну модель № НОМЕР_1). Відповідно до п.8.3. цього

договору, для придбання права власності на зазначену у цьому договорі корисну модель

Ліцензіат доплачує Ліцензіару до повної її вартості  1 000 грн. 00 коп. протягом наступних трьох

місяців.

Доводи відповідача про те, що їм

фактично не підписувалося договору від 08 листопада 2005 року спростовуються

висновками судової почеркознавчої експертизи від 06.06.2006 року    № НОМЕР_3.  

Крім того, у листі відповідача №

НОМЕР_2 відповідач пропонує позивачу підписати новий договір, тобто

фактично визнає існування попереднього договору. Про це ж свідчить і наявність

у позивача документації, що стосується корисної моделі, копії якої були

завірені відповідачем -СПД ОСОБА_1, а саме -копії свідоцтв ідентифікаційних

номерів (штрих-кодів), висновку санітарно-епідеміологічної експертизи щодо

технічних умов та самого деклараційного патенту (а.с.12-16), та надані суду

саме позивачем.  Це відповідає змісту

п.4.1. договору від 08 листопада 2005 року, відповідно до якого відповідач був

зобов'язаний передати позивачу саме цю документацію.

Положення ч. 6 ст. 28 Закону

України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” передбачають, що

власник патенту може передавати на підставі договору право власності на корисну

модель будь-якій особі, яка стає його правонаступником. Відповідно до ч. 8 ст.

28 цього ж закону, договори про передачу права власності на корисну модель

вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані

сторонами. Відповідно до п.2.3. Положення про Державний реєстр деклараційних

патентів України на корисні моделі, що затверджене наказом Міністерства освіти

і науки України № 469 від 20.06.2001 року, підставою для внесення відомостей до

реєстру є: рішення Держдепартаменту, рішення судових органів, клопотання або

заява власника (власників) деклараційного патенту.

З вищезазначеного вбачається, що

власник деклараційного патенту -відповідач СПД ОСОБА_1 оспорює право позивача

ТОВ „Злато-хліб” на зазначений деклараційний патент, та не погоджується на

реєстрацію позивача, як власника зазначеної корисної моделі.

Судом встановлено, що на підставі

письмового договору відповідач передав позивачу право власності на зазначене

майно, а останній виконав умови договору в частині оплати цього майна.

Відповідно до ст. 392 ЦК України,

власник майна може подати позов про визнання його права власності, якщо це

право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно ст. 190 ЦК України майном є

окремі речі, сукупність речей, а також майнові права і обов”язки.

Таким чином, враховуючи наведене,

суд приходить  до висновку, що право

власності у позивача виникло з моменту оплати вартості корисної моделі, як вимагає

п.8.3. ліцензійного договору від 08.11.2005 року, тобто з 10 квітня 2006 року,

що підтверджується платіжним дорученням 

№  30 від 10.04.2006 року.  

Керуючись ст.ст. 82-85

Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою

відповідальністю „Злато-хліб” задовольнити повністю.

2.          Визнати за товариством з обмеженою

відповідальністю „Злато-хліб” (код 33854136) право власності на корисну модель

„ІНФОРМАЦІЯ_1” (деклараційний патент України на корисну модель  № НОМЕР_1, виданий Державним департаментом

інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України).

3.          Зняти заборону щодо реєстрації

Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки

України будь-яких угод щодо передачі прав за деклараційним патентом України на

корисну модель № НОМЕР_1 „ІНФОРМАЦІЯ_1”.

Рішення може бути оскаржено до

Одеського апеляційного господарського суду протягом   10 днів з дня підписання рішення, оформленого

відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя

Коваль С.М.