Постанова

від 30.09.2006 по справі 20-8/061

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

  26

вересня 2006 року 

 Справа № 20-8/061

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Борисової

Ю.В.,

суддів                                                                      Горошко

Н.П.,

    Прокопанич Г.К.,

за участю представників сторін:

позивача: Тихого

Євгена Валерійовича, довіреність № 

34/05-1 від 16.01.06, Катренка Сергія Олександровича, довіреність №

34/05-3 від 16.01.06,  Державне

підприємство Міністерства оборони України "102 підприємство електричних

мереж";

відповідача:

Мельніченко Тетяни Сергіївни, довіреність № 

1 від 10.05.05,  Товариство з

обмеженою відповідальністю "Фірма ПВ";

третьої особи:

не з'явився, Державне підприємство "Севастопольський геодезичний

центр";

розглянувши апеляційні скарги

товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ПВ" на рішення

господарського суду міста Севастополя (суддя 

Ткаченко М.І.) від 02.08.2006 у справі №20-8/061

за позовом           державного підприємства Міністерства оборони

України "102 підприємство електричних мереж" (вул. 4-я Бастіонна,

32,м.Севастополь,99007)

до           товариства з обмеженою відповідальністю

"Фірма ПВ" (пр. Гер. Сталінграда, 52,Севастополь,99059)

третя особа:  Державне підприємство "Севастопольський

геодезичний центр" (вул. Очаковцев, 50,Севастополь,99011)

про стягнення заборгованості та

спонукання виконати певні дії

ВСТАНОВИВ:

                    Позивач,

Державне підприємство Міністерства оборони України "102 підприємство

електричних мереж", звернулось до господарського суду міста Севастополя з

позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ПВ", третя

особа -  Державне підприємство "Севастопольський

геодезичний центр", про стягнення 7157,33 грн. та спонукання винести

торговельні павільйони з охоронної зони кабельної лінії 6 кВ підстанції №

5-ТП-1054, яка проходить через ринок „Сталінградський”.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що

відповідач зробив забудову торгівельними павільйонами в охоронній зоні

високовольтної кабельної лінії, що належить позивачеві, без узгодження позивача

і у порушення пункту 9 Правил охорони електричних мереж, затверджених

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 року № 209.

                    Рішенням господарського

суду міста Севастополя (суддя Ткаченко М.І) від 02.08.2006 у справі № 20-8/061

частково задоволений позов Державного підприємства Міністерства оборони України

"102 підприємство електричних мереж" до товариства з обмеженою

відповідальністю "Фірма ПВ", третя особа -  Державне підприємство "Севастопольський

геодезичний центр" про стягнення заборгованості та спонукання виконати

певні дії.

                    Товариство з обмеженою відповідальністю

"Фірма ПВ" зобов'язано винести торгівельні павільйони з охоронної

зони кабельної лінії 6 кВ підстанції № 5-ТП-1054, яка проходить по ринку

"Сталінградський" і яка належить Державному підприємству Міністерства

оборони України "102 підприємство електричних мереж".

                    З товариства з обмеженою

відповідальністю "Фірма ПВ" на користь Державного підприємства

Міністерства оборони України "102 підприємство електричних мереж"

стягнуто 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

          В решті позову - відмовлено.

          Не погодившись з рішенням суду,

товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма ПВ” звернулось до апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення

господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову

відмовити.

          Відповідач посилається на те, що при

ухваленні рішення судом порушені норми процесуального права, висновки суду не

відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, товариство з обмеженою

відповідальністю вказує на те, що судом, 

у порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу

України, не дана оцінка наданим доказам, висновки суду про наявність на

спірній  земельній ділянці належної

позивачу комунікації не відповідає фактичним обставинам справи та  суперечить наданим доказам.

Державне підприємство Міністерства

оборони України "102 підприємство електричних мереж" також, не

погодившись з рішенням суду, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить

рішення господарського суду  скасувати в

частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення суми і стягнути з

відповідача на користь позивача 7157,33 грн.

          Доводи позивача, викладені в

апеляційній скарзі, полягають в тому, що суд невірно дійшов висновку про

понесені витрати, пов'язані з ремонтом кабельної лінії, не прийняв до уваги

калькуляцію, додану до позову, та наявність виставленого рахунку на оплату

послуг лабораторії для визначення місця ушкодження кабелю.

          Розпорядженням виконуючого обов'язки

голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.09.2006 у

зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі судді Видашенко Т.С. здійснено

її заміну на суддю Прокопанич Г.К.

          В судовому засіданні представники

сторін підтримали свої апеляційні скарги, посилаючись на викладені в них

доводи. Представник позивача  просив

задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та відмовити в задоволенні апеляційної

скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма ПВ”. Представник

відповідача просив у позові Державного підприємства Міністерства оборони

України "102 підприємство електричних мереж" відмовити.

          На підставі та за правилами статті

101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглянувши справу,

судова колегія встановила наступне.

          23.04.1998 між Севастопольською

міською державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю на

підставі розпорядження № 465-р від 25.03.1998 був укладений договір № 213 про

право користування землею на умовах оренди, згідно з яким відповідачу передана

у користування на умовах оренди земельна ділянка площею 0,1420 га, розташована

в районі проспекту Героїв Сталінграда  в

м. Севастополі строком до 01.01.2003 року для реконструкції та обслуговування

тимчасового ринку. 

По закінченню терміну дії договору,

25.08.2004, на підставі рішення Севастопольської міської Ради №1455 від 22

жовтня 2003 року, між Севастопольською міською Радою та товариством з обмеженою

відповідальністю „Фірма ПВ” був укладений договір оренди земельної ділянки,

згідно з яким товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма ПВ” прийняло в

термінове платне користування земельну ділянку, що перебуває в м. Севастополі

по пр. Героїв Сталінграда для реконструкції та обслуговування тимчасового

ринку.  Термін дії договору сторонами

визначений до 01.05.2008.

Згідно з пунктом 9.2.1. договору,

орендар має право реконструювати на орендованій земельній ділянці без права

капітального будівництва  тимчасові будови

та споруди, а також об'єкти благоустрою згідно з цільовим призначенням

земельної ділянки, тобто для реконструкції та обслуговування тимчасового ринку.

Договір у встановленому законом

порядку не розірваний, недійсним не визнаний.

Як вбачається з висновку державної

землевпорядної експертизи від 06.07.2004 № 405/04, затвердженої заступником

начальника Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів

07.07.2004,  на земельній ділянці,

наданій в оренду  товариству з обмеженою

відповідальністю „Фірма ПВ” виділена охоронна зона інженерних комунікацій

площею 0,0770 га, надано лист узгодження інженерних комунікацій експлуатуючими

організаціями - ДКП „Севміськводоканал”, ДКП „Севтеплоенерго”, ВАТ ЕК

„Севастопольенерго”.

Згідно з технічним звітом про

продовження права землекористування, виконаного державним підприємством  „Севастопольський геодезичний центр” в 2004

році,  на земельній ділянці є

комунікаційний коридор площею 0,770 га. 

Інженерні комунікації, що проходять через земельну ділянку, належать ДКП

„Севміськводоканал”, ДКП „Севтеплоенерго”, ВАТ „Севастопольенерго”.

Відповідно до пункту 9 Правил

охорони електричних мереж, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України

№209 від 04.03.1997, в межах охоронних зон повітряних і кабельних ліній,

трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і устроїв без письмової згоди

енергопідприємств, у веденні яких перебувають дані мережі, забороняється

будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, знос будов і споруджень.

З матеріалів справи вбачається, що

товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма ПВ” отримало згоду на

реконструкцію тимчасового ринку від підприємств,  комунікації яких перебувають на переданій в

оренду відповідачеві земельній ділянці, а саме: ДКП „Севміськводоканал”, ДКП

„Севтеплоенерго”, ВАТ ЕК „Севастопольенерго”.

Господарський суд першої інстанції,

враховуючи встановленим той факт, що в районі ринку „Сталінградський” в місті

Севастополі знаходиться та була ушкоджена належна позивачеві високовольтна

кабельна лінія 6 кВ підстанції № 5-ТП-1054, зробив висновки про обґрунтованість

позовних вимог і задовольнив частково позов, зобов'язавши відповідача винести

торговельні павільйони з охоронної зони кабельної лінії.

Однак, з такими висновками судова

колегія погодитись не може, оскільки вони не відповідають матеріалам справи та

не підтверджуються наданими сторонами доказами.

Згідно зі статтями 33, 34

Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана

довести ті обставини, на які вона посилається 

в обґрунтування своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає

тільки ті докази, які мають значення для справи.

Факт знаходження кабельної лінії №

5-ТП-1054 на балансі позивача не є доказом проходження даної лінії на спірній

земельній ділянці.

Згідно зі статтею 110 Земельного

кодексу України,  на використання

власником земельної ділянки або його частин може бути встановлене обмеження

(обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором.

Згідно з Правилами охорони

електричних мереж, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №209 від

04.03.1997 року, для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж,

забезпечення їхньої схоронності й дотримання вимог техніки безпеки здійснюються

такі заходи: відводяться земельні ділянки, установлюються охоронні зони,

прокладаються просіки в лісових, садових, паркових і інших багаторічних

насаджень.

В матеріалах справи відсутні

належні докази як наявності встановленого обмеження (обтяження) між позивачем -

Державним підприємством Міністерства оборони України "102 підприємство

електричних мереж"  і

Севастопольською міською  Радою -

органом, до компетенції якого відноситься здійснення прав власника земельних

ділянок в межах м. Севастополя. Також відсутні докази відводу позивачу спірної

земельної ділянки.

Не може й підтверджувати факту

знаходження належної позивачеві лінії саме на спірній земельній ділянці та

порушення відповідачем Правил охорони електричних мереж, представлена у

матеріалах справи копія постанови №37/408 про притягнення ОСОБА_1 до

адміністративної відповідальності за статтею 99 Кодексу про адміністративні

правопорушення України, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що

ОСОБА_1 є працівником товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма ПВ”,  відповідальним за охорону електричних мереж.

Зазначений факт також не підтверджує наявність комунікацій позивача на

земельній ділянці.

За таких обставин, судова колегія

приходить до висновку, що рішення господарського суду постановлено з порушенням

норм матеріального права, а викладені в ньому висновки не відповідають

фактичним обставинам у справі.

Разом з тим, доводи відповідача

відносно порушення господарським судом норм процесуального права не знайшли

свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Апеляційна скарга позивача, на

думку судової колегії, не підлягає задоволенню з наступних  підстав.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного

кодексу України, шкода,  заподіяна майну

фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її

заподіяла.

В матеріалах справи відсутні докази

як заподіяння товариством з обмеженою відповідальністю „Фірмою ПВ”  майнової шкоди Державному підприємству

Міністерства оборони України "102 підприємство електричних мереж",

так і самого факту наявності у позивача збитків.

Відмовляючи в позові в частині стягнення

з відповідача на користь позивача коштів, господарський суд вірно дійшов

висновку, що витрати  позивача

повинні  розраховуватись, виходячи з його

реальних витрат.

Таким чином, судова колегія

приходить до висновку, що при винесені оскаржуваного рішення судом першої

інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, тому

судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що

апеляційна скарга Державного підприємства Міністерства оборони України

"102 підприємство електричних мереж" підлягає відхиленню, апеляційна

скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ПВ" -

задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду скасуванню з прийняттям

нового рішення про відмову у позові.

                    Керуючись статтями 101, 103

(пункт 2), 104 (частина 1 пункти 2, 3, 4), 105 Господарського

процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:         

                    1. Апеляційну скаргу

державного підприємства Міністерства оборони України "102 підприємство

електричних мереж" залишити без задоволення.

                    2. Апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ПВ" задовольнити.

                    3. Рішення господарського суду

міста Севастополя від 02.08.2006 у справі № 20-8/061 скасувати.

                    4. Прийняти нове рішення.

          В позові державного підприємства

Міністерства оборони України "102 підприємство електричних мереж" до

товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ПВ", третя особа -

державне підприємство "Севастопольський геодезичний центр" про

стягнення заборгованості та спонукання виконати певні дії - відмовити.

Головуючий суддя                                                 

Ю.В. Борисова

Судді                                                                               

Н.П. Горошко

Г.К. Прокопанич