Рішення

від 18.03.2008 по справі 10/33/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/33/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.08                                                                                        Справа №  10/33/08

Суддя   Алейникова Т.Г.

За позовом:    Відкрите акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство 12364»,  

с. Балки Василівського району Запорізької області

до відповідача: Приватне підприємство «Дніпротранс», с. Балки Василівського району Запорізької області

Представники:

Позивача: Куликов К.А. дов. від 05.10.07

Відповідача: Баркін В.А. дов. від 19.12.07

Рішення оголошено у судовому засіданні 18.03.2008 року.

Розглядаються позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди автобуса БАЗ                  А 079 реєстраційний номер № АР 8973 АЕ, 2005        року        випуску,        30        пасажирських        місць,        колір        білий,        шасі        № 38122355Ь70813У7РА0792050000914, об'єм двигуна 5 675 куб.см. від 01.08.2005 р., укладений між ВАТ  «АТП   12364» та  ПП  «Дніпротранс»,   посвідчений  приватним   нотаріусом   Василевського нотаріального округу Бесараб А.О., як укладений у результаті зловмисної домовленості представника ВАТ «АТП 12364» з іншою стороною.

          Відповідач заперечив проти відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи свої  заперечення тим, що Позивач безпідставно затягує розгляд справи, витребувані докази не надав.

          Заслухавши представника Відповідача, вивчивши матеріали справи суд  

                                                                   ВСТАНОВИВ:

01.08.2005р. між Відкритим акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство 12364»та приватним підприємством «Дніпротранс»був укладений договір оренди автобуса. Об'єктом найму був пасажирський автобус марки БАЗ А 079 реєстраційний номер № АР 8973 АЕ, 2005 року випуску, 30 пасажирських місць, колір білий, шасі № 38122355Ь70813У7РА0792050000914, об'єм двигуна 5 675 куб.см.

Зі сторони ВАТ «АТП 12364»договір був підписаний головою правління Ус Сергійом Васильовичем, зі стороні ПП «Дніпротранс»її директором Денисенко Наталією Костянтинівною.

Договір був зареєстрований приватним нотаріусом Василевського районного нотаріального округу Бесараб А.О. за реєстровим номером № 919.

Даний договір згідно тверджень позивача був укладений внаслідок зловмисної домовленості досягнутої між тодішнім головою правління ВАТ «АТП 12364»Ус С.В. та директором ПП «Дніпротранс»Денисенко Н.К., що позивач обґрунтовує  наступним:

Орендна плата яку сплачує ПП «Дніпротранс» занадто низька навіть як для оренди державного майна. Згідно п.7 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою Постановою КМУ № 786 від 04.10.1995р., розмір річної орендної плати не може бути меншим ніж 10% вартості орендованого майна. Вартість орендованого майна становить                        191 193 ( сто дев'яносто одна тисяча сто дев'яносто три) гривні 34 копійки. Тобто місячна-орендна плата не повинна бути менше1 593 грн. 28 коп. В той же час згідно договору п.п 5.1 відповідач сплачував за оренду 100 грн.

В договорі,  п.п.6.2 було обумовлено,  що Орендодавець, тобто ВАТ «АТП   12364»зобов'язаний застрахувати автобус, оскільки з 01.01.2005р. вступив в силу Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».  Тобто  не дивлячись  на те,  що автобус  фактично  вибув з володіння ВАТ «АТП 12364», воно зобов'язувалося   сплачувати страхові внески, сума яких перевищувала суму орендної плати.

          Згідно договору, Орендар не компенсує Орендодавцю транспортній податок, тобто ВАТ «АТП 12364»з суми в 83 гривні 33 копійки навіть був зобов'язаний ще сплачувати

транспортний податок на автобуси які фактично вибули з його володіння.

Договір був укладений між головою правління Ус С.В. та його заступником Денисенко Н.К., які діяли всупереч інтересам товариства, уклавши завідомо невигідну для ВАТ «АТП   12364»угоду. Замість того, щоб використовувати автобуси, або здавати їх в оренди по вигідній ціні голова правління ВАТ «АТП 12364»та його заступник, фактично

уклали договір оренди самі з собою, оскільки Ус С.В. є єдиним засновником приватного

підприємства «Дніпротранс», а Денисенко Н.Е., яка була заступником голови правління

ВАТ «АТП 12364», одночасно була директором ПП «Дніротранс».

Позивач просить визнати зазначений договір недійсним, як такий, що укладений представником позивача з перевищенням своїх повноважень, як такий, що не відповідає нормам закону та як такий, що укладений в результаті зловмисної домовленості представників сторін.

Згідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні  орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні  положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Сторони передбачили всі умови які стосуються даного виду договорів.

Також, суд не вбачає підстав вважати, що оспорюваний договір укладений представником ВАТ “АТП 12364” з перевищенням повноважень. Відповідно до ст.. 92 ЦК України формують та виражають волю юридичної особи органи юридичної особи. Згідно установчих документів ВАТ “АТП 12364” виконавчим органом товариства є правління, яке очолює голова правління. Будь-яких обмежень повноважень голови правління на вчинення дій від імені товариства Статут не містить. І крім того робота                Ус С.В. не була визнана незадовільною ні у 2005р. ні у 2006р. на зборах акціонерів та Спостережною радою.

Щодо підстав недійсності  правочину, як укладеного внаслідок зловмисної домовленості представників сторін, суд зазначає:

Дійсно, засновником ПП “Дніпротранс” згідно Статуту є громадян Ус С.В., який на час укладення оспорюваної угоди обіймав посаду голови правління ВАТ “АТП 12364”  Відповідно до ст. 238 ЦК України  представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. Але, як такий, факт вчинення правочину за зазначених обставин не визначений законодавцем як підстава його недійсності. Оспорений такий правочин може бути лише у випадках та з наслідками, передбаченими ст. 232 ЦК України (про що зазначено також в постановах ВГС України, на які позивачем зроблено посилання в обґрунтування вимог). Тобто, оскільки  при вчинення правочину внаслідок зловмисної домовленості представник діє не в інтересах особи, яку він представляє, а у своїх інтересах або в інтересах іншої особи (як вказано в ст. 238 ЦК України), то одній із сторін правочину завдаються збитки. Для визнання недійсним правочину, вчиненого внаслідок зловмисної домовленості, позивач повинен довести не тільки факт зловмисної  домовленості представника з іншою особою, а й наявність збитків та причинний зв'язок між зловмисною домовленістю та завданими збитками. Позивач в обґрунтування спричинених оспорюваною угодою збитків в розмірі 44 053 грн. 52 коп. посилається на той факт, що якби товариство взагалі не здавало в оренду майно то збитки були менш чим при здачі. Але ніяких доказів у підтвердження своїх доводів не надав.

За викладених обставин суд не вбачає підстав вважати оспорюваний договір оренди від  таким, що вчинений у результаті зловмисної домовленості представників його сторін.

          З урахуванням на викладене, суд не має підстав для задоволення  позовних  вимог в зв'язку з їх суперечливістю і необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

                                                              ВИРІШИВ

          У задоволені позовних вимог відмовити.

             Суддя                                                                 Т.Г. Алейникова