48/189-07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" квітня 2008 р. Справа № 48/189-07
вх. № 12816/2-48
Суддя господарського суду Крестьянінов О.О.
при секретарі судового засідання Крестьянінов О.О.
за участю представників сторін:
позивача - :
– Губарєва А.О.(дов. №01-62юр/4238 від 03.08.2007р.),
Відповідач – не з'явився;
розглянувши справу за позовом ДАЕК "Харківобленерго" м. Харків
до ФХ "Надія" с. Зарожнє
про про зобов'язання розглянути вимоги в сумі 128750,20 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач (Акціонерна компанія „Харківобленерго”) звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить зобов'язати відповідача (Фермерське господарство „Надія” в особі комісії з припинення юридичної особи) розглянути по суті вимоги АК „Харківобленерго” у сумі 128750,20грн., включити їх до проміжного ліквідаційного балансу та повідомити позивача про ці дії.
В судових засіданнях представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Ухвали господарського суду про призначення розгляду справи, які були направлені відповідачу за його місцезнаходженням (Харківська область, Чугуївський район, с. Зарожне), повернулися без вручення адресату з довідками пошти „за спливом строку” та „у зв'язку з відсутністістю відповідача”. Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в зв'язку з чим справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.04.2002р. по справі №3984/4-28 було стягнуто з відповідача на користь позивача 43347,71грн. основної заборгованості, 1090,24грн. – 3% річних, 9944,50грн. інфляційних, 4423,80грн. пені, 588,06грн. держмита та 69грн. судових витрат.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.07.2002р. по справі №6054/4-28 було стягнуто з відповідача на користь позивача 37841,54грн. основного боргу, 4512,33грн. пені, 423,54грн. держмита та 118грн. судових витрат.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.07.2002р. по справі №6057/4-28 було стягнуто з відповідача на користь позивача 22801,27грн. основного боргу, 2222,02грн. пені, 250,23грн. держмита та 118грн. судових витрат.
В газеті „Слобідський край” №224 від 25.11.2004р. було опубліковане оголошення про самоліквідацію Фермерського господарства „Надія” (с. Дорожне, Чугуївського району Харківської області, код 24282279), встановлено місячний строк для прийняття претензій.
Позивач звернувся до відповідача з претензією (вих. №01-62юр/6768 від 24.12.2004р.) у порядку ст. 105 ЦК України на загальну суму 128750,20грн. Однак, відповідач до цього часу не надав відповіді про результати розгляду претензії позивача.
Згідно ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи. З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.
Згідно ч. 2 ст. 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 60 Господарського кодексу України (в редакції станом на 25.11.2004р.) ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах, зазначених у частині десятій статті 58 цього Кодексу, повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців” (який набрав чинності з 01.07.2004р.) в Єдиному державному реєстрі містяться дані про перебування юридичної особи в процесі припинення, зокрема дата реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо); дата затвердження передавального акта або розподільчого балансу, тощо.
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців” інформація про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи заявник повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору документи згідно ч.1 ст. 34 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців”.
Відповідно ч. 1 ст. 35 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців” державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, без розгляду повинен у день надходження цих документів внести до Єдиного державного реєстру запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування відомості про внесення такого запису.
Таким чином, у випадку прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи та призначення ліквідаційної комісії, власники (засновники, учасники або уповноважений ними орган) такої юридичної особи зобов'язані повідомити про це державного реєстратора, а ліквідаційна комісія повинна здійснити публікацію в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи. Одночасно державний реєстратор вносить відповідні відомості до Єдиного державного реєстру та публікує відповідні відомості у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як свідчать матеріали справи публікація оголошення про самоліквідацію Фермерського господарства „Надія” була здійснена в газеті „Слобідський край” 25.11.2004р., тобто після набрання чинності Цивільним та Господарським кодексами України, а також Законом України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців”. Відповідно процедура припинення (ліквідації) юридичної особи повинна відбуватися з урахуванням положень зазначених нормативних актів.
Згідно наданих Чугуївською районою державною адміністрацією матеріалів (вх. №260 від 10.04.2008р.) статут Селянського (фермерського) господарства „Надія”, яке розташоване в с. Зарожне, було зареєстроване розпорядженням останньої від 11.08.1997р. №438. зазначене підтверджується також витягом з ЄДРПОУ від 11.03.2008р.
Однак, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців від 29.01.2008р. та 27.02.2008р. свідчать, що в Єдиному державному реєстрі записів про проведення реєстраційних дій щодо відповідача взагалі не знайдено.
Враховуючи викладене, суд не може вважати належним та допутимим доказом знаходження відповідача у ліквідаційній процедурі та призначення ліквідаційної комісії оголошення про самоліквідацію Фермерського господарства „Надія” в газеті „Слобідський край” №224 від 25.11.2004р.
Викладені обставини свідчать, що засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом якщо і було прийнято рішення щодо припинення юридичної особи, то про це не було повідомлено державного реєстратора, не здійснено публікацію у належному друкованому засобі масової інформації, а сама процедура ліквідації не була проведена належним чином відповідно до вимог чинного законодавства. А тому, суд вважає недоведеним позивачем факт відкриття ліквідаційної процедури стосовно відповідача та призначення ліквідаційної комісії (комісії з припинення).
Враховуючи, що за своїм змістом та характером вимоги позивача можуть бути пред'явлені тільки під час знаходження відповідача в особливому процесуальному стані (в процедурі ліквідації), а також те що вони заявлені саме до комісії з припинення відповідача, суд вважає їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. 44 та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 104, 105, 110-112 Цивільного кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України, Законом України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців”, ст.ст. 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
В позові відмовити повністю.
Суддя Крестьянінов О.О.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2008 |
Оприлюднено | 05.05.2008 |
Номер документу | 1571107 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Крестьянінов О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні