Постанова

від 09.06.2008 по справі 48/189-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

48/189-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 04 »  червня  2008 р.                                                           Справа №48/189-07

Колегія Харківського апеляційного господарського суду у складі:

     Головуючий суддя -  Істоміна О.А.,

                                                   суддя  - Кравець Т.В.,

                                                                  суддя -  Пуль О.А. (доповідач),

при секретарі –Пархоменко О.В.

за участю представників сторін:

позивача –АК «Харківобленерго»- Устименка А.В.  за довіреністю від 03.08.2007 р.;

відповідача –представник  не з»явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу ( вх. 1130 Х/Г) Акціонерної компанії «Харківобленерго» на рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2008 р. по справі № 48/189-07;  

за заявою позивача –Акціонерної компанії «Харківобленерго», м. Харків;

до відповідача –Фермерського господарства «Надія», код 24282279,  с. Зарожне;

про зобов'язання розглянути вимоги в сумі 128750,20 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 16 квітня 2008 року (суддя Крестьянінов О.О.) в позові  АК «Харківобленерго»відмовлено повністю.

Позивач, не погоджуючись з рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про скасування рішення господарського суду Харківської області від 16 квітня 2008 р. та прийняття нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги АК «Харківобленерго», вважає, що оскаржуване рішення винесено  з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на те, що суд при винесенні рішення   помилково обґрунтував його посиланням на  Закон України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб –підприємців», який у даному випадку не міг бути застосований, та, внаслідок неповного з'ясування усіх обставин справи, не застосував положень Цивільного та Господарського кодексів України. Окрім того, рішенням, що оскаржується не спростований факт  ухилення відповідача від розгляду вимог позивача, заявлених у процедурі самоліквідації ФГ «Надія», суд в порушення ст..43 та 34 ГПК України не визнав належним та допустимим доказом знаходження відповідача в процедурі  самоліквідації, та як наслідок, відмовив у  позові.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

          13 грудня 2007 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області  з позовними вимогами зобов'язати відповідача  в особі комісії по припиненню юридичної особи  розглянути по суті  вимоги АК «Харківобленерго» в сумі 128750,20 грн, включити їх до проміжного  ліквідаційного балансу та повідомити позивача про ці дії.  В обґрунтування позивач посилається на те, що  у зв'язку з опублікуванням у газеті «Слобідський край»№ 224 від 25.11.2004 р. оголошення про самоліквідацію та про прийняття протягом місяця  претензій, позивачем направлено до відповідача претензію з доданими до неї копіями документів у встановлений строк, але комісія по припиненню відповідача ухиляється від розгляду вимог, заявлених позивачем.

          Відмовляючи в позові господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено факту відкриття ліквідаційної процедури щодо відповідача та призначення ліквідаційної комісії, оскільки довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 29.01.2008 р. та 27.02.2008 р. не свідчать про проведення реєстраційних дій щодо відповідача; також, суд не узяв до уваги у якості належного та допустимого доказу -  оголошення про самоліквідацію відповідача у газеті; а також дійшов висновку,  що  засновниками (учасниками) або уповноваженим органом, якщо і було прийнято рішення щодо припинення юридичної особи, то про це не було повідомлено державного реєстратора, не здійснено публікацію у належному друкованому  засобі масової інформації, а сама процедура ліквідації не була проведена належним чином відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач  (ідент. код 24282279)  зареєстрований розпорядженням голови Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області № 438 від 11.08.1997 р., за адресою: Харківська область, Чугуївський район,  с. Зарожне.  Відповідача включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується витягами станом на 17.10.2007 р. та 11.03.2008 р.

Станом на 29.01.2008р.  та  27.02.2008р. державний реєстратор повідомив, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, який знаходиться  у стані формування і є неповним, у відповідності відповідача записів про проведення реєстраційних дій не знайдено.

Судом першої інстанції встановлено і ці факти підтверджуються матеріалами справи,  відповідачем здійснено публікацію оголошення про самоліквідацію Фермерського господарства «Надія»в газеті «Слобідський край»25 листопада 2007 року.

Матеріалами справи дійсно підтверджується порушення відповідачем порядку проведення дій щодо припинення юридичної особи за рішенням власника, встановлений  ст. ст. 105, 111 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 60 Господарського кодексу України та ст.ст. 17, 22, 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців» щодо повідомлення  державного реєстратора про  внесення відомостей відносно відповідача у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, вміщення державним реєстратором офіційної публікацію про припинення відповідача, а також щодо встановленого строку, замість встановленого законом мінімального - двохмісячного, один місяць на подання претензій кредиторів.

Однак, у відповідності до ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує  в друкованих органах, зазначених у частині десятій ст. 58 цього Кодексу, повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій. У відповідності до ч. 10  ст. 58 цього Кодексу, відомості щодо державної реєстрації суб'єкта господарювання, внесення змін до них підлягають опублікуванню реєструючим органом у спеціальному   додатку до газети «Урядовий кур'єр»та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.

Враховуючи, що газета  «Слобідський край»є виданням   Харківської міської ради та Харківської облдержадміністрації, тобто виданням органів державної влади та місцевого самоврядування у Харківській області, де було здійснено публікацію оголошення про ліквідацію відповідача, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково не прийнято до уваги це оголошення, як доказ вчинення відповідачем  дій про припиненню відповідача. Окрім того, слід звернути увагу на те, що відповідачем  факту його припинення за рішенням власника не спростовано ані при отриманні претензії позивача, ані під час розгляду справи у господарському суді Харківської області, ані під час здійснення апеляційного провадження. Господарським судом також не спростовано того факту, що у відношенні відповідача власником прийнято рішення про припинення юридичної особи.  

Під час розгляду позову господарський суд встановив, і матеріалами справи це підтверджується, що позивач свою претензію у сумі 128750,20 грн обґрунтував наявними судовими рішеннями  господарського суду Харківської області від 22.04.2002 р. по справі № 3984/4-28, від 25.07.2002 р. по справі № 6054/4-28, від 25.07.2002 р. по справі № 6057/4-28. Звернувшись у встановлений відповідачем місячний строк до відповідача з претензією (вих.. №01-62юр/6768 від 24.12.2007 р.), позивач по цей час  відповіді про результати розгляду  його претензії не отримав.

Як встановлено  ч. ч. 2, 3 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо). З моменту призначення комісії до неї переходять  повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

          Згідно    ч.1  ст. 111 Цивільного Кодексу України ліквідаційна комісія після  закінчення строку пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторських вимог, а також про результати їх розгляду.

В матеріалах справи відсутні документи, які б спростовували факт ухилення від виконання обов'язку  комісією з припинення розглянути вимоги позивача та повідомлення про результати їх  розгляду.

          У відповідності до ч. 2 ст. 112 Цивільного кодексу України  у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні  вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

          Таким чином, з огляду на те, що відповідач в особі ліквідаційної комісії ухиляється від розгляду вимог позивача, останній правомірно, скориставшись встановленим законом правом, звернувся до господарського суду з вимогами щодо зобов'язання  відповідача розглянути  по суті його вимоги у сумі 128750,20 грн та повідомити позивача про їх розгляд.

          На думку судової колегії,  недотримання з боку відповідача порядку проведення дій щодо припинення юридичної особи, не є перешкодою для реалізації та захисту своїх законних прав з боку позивача, тому, враховуючи, що відповідач офіційно оприлюднив  відомості про його ліквідацію, і ця обставина підтверджується публікацією, яку можливо прийняти як належний  доказ, факт ліквідації відповідача не спростовано під час розгляду справи судом першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що висновки, викладені у рішенні господарського суду, не відповідають обставинам справи, внаслідок чого рішення підлягає скасуванню у повному обсязі.

Враховуючи доведеність позивачем порушення його законних прав, а саме, ухилення відповідачем від розгляду вимог позивача у зв'язку з ліквідацією відповідача, колегія судді вважає за необхідне постановити нове рішення та задовольнити позов в частині зобов'язання  відповідача розглянути  по суті вимоги позивача у сумі 128750,20 грн та повідомити його про їх розгляд.

В частині вимог щодо зобов'язання відповідача включити на підставі ст. 112 ЦК України, ст. ст.. 1, 2, 4, 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України  вимоги АК „Харківобленерго” у розмірі 128750,20 грн до проміжного ліквідаційного балансу, розгляд позовних вимог слід припинити, оскільки  судова колегія дійшла висновку, що спори з таким предметом не підвідомчі господарському суду, виходячи з такого.

Як встановлено ст. 11 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” баланс є складовою частиною фінансової звітності. Як визначається  із положень  про загальні вимоги до фінансової звітності та стандартів бухгалтерського обліку, баланс є звітом про фінансове становище підприємства на певну дату і використовується  для аналізу, обліку, планування доходів та витрат підприємства.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено право осіб звернутися до господарського суду за захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів з встановленою підвідомчістю господарських справ. Статтею 12 цього Кодексу не віднесено до компетенції господарського суду розглядати спори щодо включення вимог або будь-яких відомостей до фінансової звітності підприємств.

Таким чином, при зазначених вище обставинах,  колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна  скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду від 16 квітня 2008 року по справі № 48/189-07 підлягає скасуванню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.1 ч.1 статті 103, п.3) та п.4) ч.1 ст. 104; ст.105  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду ; -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 16 квітня 2008 року по справі № 48/189-07 скасувати.

Прийняти нове рішення. Задовольнити позовні вимоги АК «Харківобленерго» частково.

Зобов'язати  Фермерське господарство «Надія»в особі комісії з припинення розглянути  по суті вимоги позивача у сумі 128750,20 грн та повідомити позивача про їх розгляд.

В іншій частині  вимог, щодо зобов'язання включення вимоги позивача у сумі 128750,20 грн  до проміжного ліквідаційного балансу, провадження припинити.

Повний текст постанови підписано 06 червня 2008 року.

         Головуючий суддя                                                                    Істоміна О. А.  

                                 Судді                                                                    Пуль О.А.  

                                                                                                               Кравець Т.В.