Рішення

від 20.05.2011 по справі 22/114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/114

20.05.11

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Стенсіс»

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління № 630»

про                   стягнення заборгованості, інфляційних збитків                                                                                                      

                                                                                                                      Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:         ОСОБА_1 (довіреність від 24.02.2011р.);

від відповідача:     ОСОБА_2 (довіреність № 3 від 04.01.2011р.);

20.05.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Стенсіс» (надалі ТОВ «Торговий дім «Стенсіс», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління № 630»(надалі ТОВ «Спеціалізоване управління № 630», відповідач) 102 599, 74 грн. як суми заборгованості по договору на виконання підрядних робіт по влаштуванню бар’єрного огородження № 1/ТДС-СУ630 від 22.04.2008р., 1 026 грн., як суму індексу інфляції за весь час прострочення, 337, 31 грн. як суму 3% річних.

Згідно з наданими письмовими поясненнями на вимоги суду з приводу здійснених нарахувань інфляційних збитків та 3% річних, позивач зазначив що сума інфляційних збитків за період прострочення з 04.11.2010р. по 11.03.2011р. становить 1 026 грн., а від нарахування суми 3% річних позивач відмовився.

Як про те зазначено у п. 15 Листа Вищого господарського суду від 29.06.2010р., № 01-08/369, якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої згаданої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

За таких обставин, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, який є належним в частині стягнення з відповідача суми основного боргу із нарахованими інфляційними збитками, та відсутність підстав для неприйняття судом відмови позивача від частини заявлених вимог про стягнення з відповідача нарахованих сум 3% річних, провадження у цій частині підлягає припиненню.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором підряду № 1/ТДС-СУ630 від 22.04.2008р. зобов’язання щодо оплати виконаних робіт виконані не у повному обсязі. Оскільки відповідачем заборгованість добровільно не погашається, позивач вважає наявними підстави для стягнення суми боргу разом з нарахованими штрафними санкціями (інфляційні збитки) в судовому порядку.  

Відповідач надав відзив на позов, у якому зазначив, що при укладенні договору між сторонами було домовлено про здійснення розрахунків з урахуванням надходження бюджетного фінансування. Згідно наданих додаткових пояснень, відповідач відзначив, що при підписанні актів виконаних робіт за договором субпідряду ним враховувалось, що згідно п. 4.2 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах виділених коштів згідно плану фінансування по мірі надходження коштів з держбюджету. На даний час, документи по обєкту замовником передані в ДП «Київдержекспертиза» для отримання позитивного висновку та відновлення фінансування для можливого розрахунку з генпідрядником та субпідрядниками (в тому числі і з ТОВ «Стенсіс»), і в свою чергу ТОВ «Спеціалізоване управління № 630»не відмовляється від оплати виконаних робіт, але після того, як отримає ці кошти від замовника.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2008р. між ТОВ «Спеціалізоване управління № 630»та ТОВ «Торговий дім «Стенсіс»укладено договір № 1/ТДС-СУ630 у відповідності з яким  генпідрядник (відповідач у справі) доручає, а субпідрядник (позивач у справі) забезпечує виконання робіт по удосконаленому капітальному ремонту бар’єрного огородження відповідно до діючих нормативних документів за адресою вул. Щусєва на перетині з вул. Тираспольською, біля ст. метро «Сирецька».

Питання ціни договору погоджені сторонами у розділі 2 договору, та зокрема згідно з п. 2.1: динамічна договірна ціна робіт, що доручені до виконання субпідряднику складає 265 640, 40 грн..

За умовами договору (п. 3.3) строки виконання робіт квітень-травень 2008 року; початок робіт не пізніше ніж трьох робочих днів з дати отримання авансу вказаного у п. 4.4 договору.

Перерахування авансу, а також сплату робіт за договором по сумі 155 000 грн. проведено відповідачем частинами: 05.05.2008р. –70 000 грн., 14.05.2008р. –40 000 грн., 29.07.2008р. –25 000 грн., 15.10.2010р. –20 000 грн., що підтверджено випискою з банківського рахунку, яка у копії засвідченій банківським відділенням залучена до справи.

Виконання робіт за договором підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) за червень 2008р. на суму 194 544 грн., за січень 2009р. на суму 66 744 грн., на суму 900 грн., які у належним чином засвідчених копіях містяться у матеріалах справи, підписані сторонами, скріплені печатками підприємств, а доказів які підтверджують неприйняття вказаних робіт, виявлення недоліків у виконаній роботі суду не надано.

З урахуванням умов договору з приводу оплати за послуги генпідряднику 1, 75% від вартості виконаних робіт (п. 4.5 договору) до сплати за договором відповідачу за виконані роботи належить 257 599, 74 грн., що відповідно підтверджено у довідках про вартість виконаних підрядних робіт, які складені по формі КБ-3 та містять суми до оплати за вирахуванням вартості послуг генпідряду.

Розрахунку з позивачем за виконані та прийняті відповідачем роботи у повному обсязі по договору останнім не здійснені, акт звірки складений між сторонами станом на 28.09.2010р. підтверджує наявність боргу перед відповідачем в загальній сумі 122 599, 74 грн., та при сплаті 15.10.2010р. –20 000 грн. на час вирішення спору складає 102 599, 74 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості  відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положення п. 4.1, 4.2 договору укладеного між сторонами передбачають здійснення остаточного розрахунку за виконані роботи по об’єкту в цілому на підставі акту, підписаного уповноваженими представниками сторін, по мірі надходження коштів генпідряднику від замовника; акт виконаних робіт готує субпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику генпідрядника; генпідрядник протягом 3-х робочих днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних робіт; розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах договірної ціни та виділених коштів на оплату робіт згідно плану фінансування, по мірі надходження коштів з держбюджету.

Таким чином, строк настання платежу за виконані роботи сторонами в договорі не визначений, досягнуто згоди щодо проведення розрахунку на підставі акту підписаного уповноваженими представниками сторін, по мірі надходження коштів генпідряднику від замовника, однак в договорі не обумовлено на який день після виконання робіт та підписання акту приймання виконаних підрядних робіт, має бути здійснена оплата, не містить договір положень щодо негайної оплати по факту підписання актів виконаних робіт, у зв’язку з чим,  обов’язок генпідрядника оплатити виконані на його користь роботи має визначатись з урахуванням ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Позивач звертався до відповідача з листом-вимогою у якому просив погасити заборгованість по договору на виконання підрядних робіт по влаштуванню бар’єрного огородження № 1/ТДС-СУ630 у сумі 102 599, 74 грн.. Доказом направлення вимоги є поштовий чек № 3516 від 27.10.2010р. з описом-вкладенням, які в копії залучені до матеріалів справи.

Строк платежу за виконані по договору роботи в частині несплаченої суми заборгованості є таким що настав 03.11.2010р. (семиденний строк після звернення з вимогою про оплату), та відповідно і є строком з якого починається обчислення  штрафних санкцій.

При вирішенні спору, судом також взяті до уваги посилання відповідача на те, що фінансування робіт, здійснюється за рахунок державного і міського бюджетів по мірі надходження коштів генпідряднику від замовника, однак в даному випадку, за укладеним договором (п. 4.1, п. 6.5) проведення розрахунків за виконані роботи є обов’язком генпідрядника (ТОВ «Спеціалізоване управління № 630»), а питання щодо здійснення фінансового забезпечення зобов’язань  генпідрядника не є предметом даного спору, такі відповідно, не можуть вирішуватись в межах заявленого позову. Умова договору щодо здійснення розрахунків по мірі надходження коштів з держбюджету (п. 4.2) не є подією яка неминуче має настати, оскільки як надходження коштів з бюджету, так і здійснення оплати замовником на користь генпідрядника залежить від сторін, їх дій, волевиявлення та можливостей.

Згідно ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Таким чином, посилання відповідача на те, що ним не отримані кошти з бюджету на оплату виконаних за договором робіт, не є підставою вважати таким, що не настав, або таким, настання якого залежить від надходження коштів державного бюджету, строк виконання зобов’язань по оплаті робіт, оскільки вказані положення договору передбачають саме порядок розрахунків, а строк оплати визначається у відповідності з положеннями ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Враховуючи відсутність доказів повної сплати виконаних робіт по договору № 1/ТДС-СУ630 від 22.04.2008р. вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 102 599, 74 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору  заборгованості у відповідача перед позивачем, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 1 026 грн. наданим позивачем і вважає такий обґрунтованим (розрахунок наведений у письмових поясненнях від 20.05.2011р.).

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення оплати виконаних робіт за договором № 1/ТДС-СУ630 від 22.04.2008р. по сумі заборгованості в розмірі 102 599, 74 грн., обов’язок по оплаті яких виник у відповідача згідно пред’явленої вимоги, суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 1 036, 25 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

В іншій частині здійснені позивачем витрати по сплаті державного мита покладаються на позивача, оскільки відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині розгляду вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління № 630»нарахованої суми 3% річних в розмірі 337, 31 грн..

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління № 630»(юрид. адреса: 03069, м. Київ, вул. Кіровоградська 38/58, літ. «В», п/р № 260085560 у ВАТ «Український професійний банк»МФО 300205, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 05427269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Стенсіс»(юрид. адреса: 01004, м. Київ, вул. Горького 13, офіс 3; адреса: 04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграду 7, кв. 8, п/р 2600831527 у ТОВ «Фортуна-банк» МФО 300904, ідент. код 33935995) 102 599, 74 грн. (сто дві тисячі п’ятсот дев’яносто дев’ять гривень 74 копійки) основного боргу, 1 026 грн. (одну тисячу двадцять шість гривень) інфляційних збитків, 1 036, 25 грн. (одну тисячу тридцять шість гривень 25 копійок) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 24.05.2011