Рішення

від 19.05.2011 по справі 40/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  40/143

19.05.11

За позовом  Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" Акціонерного товариства Холдингової компанії "Київміськбуд" в особі Житлового управління „Південне”

до          Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний"    

про        стягнення заборгованості 12 415,96 грн,

Суддя Пукшин Л.Г.   

Представники сторін:

від позивача:        ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 8 від 04.01.11 р.;

від відповідача:   не з’явився.                     

В судовому засіданні 19.05.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" Акціонерного товариства Холдингової компанії "Київміськбуд" до Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат" Відрадний" про стягнення заборгованості 12 415,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що між Сторонами було укладено договір оренди житлового приміщення Житлового управління "Південне" дочірнього підприємства "Екос" компанії "Київміськбуд" №т78 від 01.10.09 р., відповідно до умов якого Позивач надає приміщення - 12 ліжок-місць в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться у нього на праві господарського відання для тимчасового проживання співробітників Відповідача, а Відповідач використовує житлові приміщення за прямим призначенням та сплачує Орендодавцю  за проживання своїх співробітників плату в розмірі та в строк, визначений даним договором. Позивач стверджує, що свої зобов'язання за зазначеним договором  відповідач  не виконував, внаслідок чого за період з 01.10.09 р. по 01.12.09 р. виникла заборгованість по оплаті орендної плати, яка станом на 01.03.11 р. становить  11 966,40 грн, пеня у розмірі 151,22 грн, інфляційні збитки - 239,33 грн та 3 % річних - 59,01 грн.

Ухвалою суду від 15.04.11 порушено провадження у  справі № 40/143 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 28.04.11.

У судове засідання 28.04.11, представник Позивача з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав частково.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Керуючись ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд відклав розгляд справи на 19.05.11 у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

У судове засідання 19.05.11 представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 40/143 від 15.04.2011 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду направлялась на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві та в свідоцтві про державну реєстрацію відповідача, яка наявна в матеріалах справи, а саме: АДРЕСА_2. Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до приписів ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ст. 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб – підприємців” місцезнаходження юридичної особи – адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Місцезнаходження юридичної особи визначається в установчих документах та вказується в реквізитах реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, яка подається реєструю чому органу під час державної реєстрації (наказ Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 09.06.04 № 67).

У п.3.1 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, зазначено, що відповідно до частини 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

01.10.2009 між Дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення “ЕКОС” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” в особі житлового управління „Південне” (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Домобудівний комбінат "Відрадний" (орендар) було укладено договір  № 78 оренди житлового приміщення Житлового управління „Південне” дочірнього підприємства „ЕКОС” компанії „Київміськбуд” (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець надає приміщення, що знаходяться у нього на праві господарського відання для тимчасового проживання співробітників орендаря, а орендар використовує житлові приміщення за прямим призначенням та сплачує орендодавцю за проживання своїх співробітників плату в розмірі та в строк, визначений даним договором.

Відповідно до листа-клопотання, який є невід’ємною частиною даного договору, орендодавець здійснює поселення співробітників орендаря в жилі приміщення, розташовані в гуртожитку: м. Київ, вул. Дубиніна, 5/15 –12 ліжко-місць, шляхом виписки на осіб, зазначених в цьому листі-клопотанні, направлення на їх поселення, та передає дані направлення орендареві (п.2.1 договору).

Розділом 3 договору встановлено наступний розмір та порядок оплати: оплата орендарем за одне ліжко-місце, яке займає його працівник, згідно з даним договором встановлюється в розмірі 498,60 грн., ПДВ становить 83,10 грн, разом вартість оренди одного ліжко-місця на місяць становить 498,60 грн. Кількість орендованих ліжко-місць за даним договором складає 12. Підлягає оплаті на місяць 5983,20 грн., в т.ч. ПДВ – 997,20 грн.

Орендар здійснює оплату кожен поточний місяць, але не пізніше двадцятого числа за даним договором, шляхом перерахунку на поточний рахунок орендаря грошових коштів у відповідності до кількості направлень, на поселення співробітників, незалежно від поселення чи не поселення своїх співробітників (п. 3.6 договору).

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено орендну плату за період з 01.10.09 по 01.12.09, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 12 415,96 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з перерахунком судом розміру штрафних санкцій.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов’язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Як вбачається з листа-клопотання відповідача від 30.09.2009 орендодавець надав для тимчасового проживання співробітників орендаря 12 ліжко-місць в гуртожитку.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

З п. 6.1. договору вбачається, що строк його дії встановлений з 01.10.2009 до 31.12.2009.

Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 3.4. договору загальна орендна плата по цьому договору становить 5 983,20 грн на місяць в т. ч. ПДВ 997,20 грн.

Орендар зобов‘язаний повністю щомісяця не пізніше 20 числа поточного місяця перерахувати кошти відповідно до п.3.4 цього договору на рахунок визначений п.3.6 договору (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, матеріали справи (довідка ПАТ „Укрсоцбанк” № 301.1-13/26-26194 від 18.05.11 про ненадходження коштів на рахунок позивача за договором оренди № 78 від 01.10.09) свідчать про порушення відповідачем зобов’язання щодо внесення вищезазначених платежів в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 11 966,40 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 11966,40 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 151,22 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов‘язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату платежів орендодавець має право стягнути з орендаря пеню в розмірі в розмірі подвійної облікової ставки НБ за кожний день прострочення за термін, що не перевищує одного року, з дня виникнення заборгованості.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені, що наданий позивачем в додатку до позовної заяви, суд встановив, що сума пені за неналежне виконання умов договору № 78 від 01.10.09 становить суму більшу, ніж заявлено позивачем. Оскільки,  відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України суду не надано права виходити за межі позовних вимог, то до стягнення підлягає сума у розмірі, заявленому позивачем.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних  в розмірі 59,01 грн та інфляційні втрати в сумі 239,33 грн.

Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком 3 % річних та інфляційних втрат, наданим позивачем у додатку до позовної заяви, тому вимоги в частині стягнення 3 % річних в розмірі 59,01 грн та  інфляційних втрат  в розмірі 239,33 грн підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на  відповідача позовом.

Керуючись  ст. ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Домобудівний комбінат „Відрадний” (03065 м. Київ, вул. Козелецька, будинок 24, ідентифікаційний код 04012158) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення “ЕКОС” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” (01021 м. Київ, вул. Мечникова, 20, ідентифікаційний код 23739162) в особі Житлового управління „Південне” (03037 м. Київ, просп. Червонозоряний, будинок 15/7, ідентифікаційний код 24361623) 11 966 (одинадцять тисяч дев’ятсот шістдесят шість) грн 40 коп. - основного боргу, 151 (сто п’ятдесят одну) грн 22 коп. - пені, 239 (двісті тридцять дев’ять) грн 33 коп. -  інфляційної складової боргу, 59 (п’ятдесят дев’ять) грн 01 коп. - 3 % річних, 124 (сто двадцять чотири) грн 16 коп. -  витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                      Пукшин Л.Г.

дата підписання 24.05.2011 р.