Постанова

від 08.04.2008 по справі 8/494пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/494пд

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 08 квітня 2008 р.                                                                                    № 8/494пд  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. –головуючого,

Дунаєвської Н.Г.,

Плюшка І.А.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиКомунального закладу "Луганська міська багатопрофільна лікарня № 15"

на постановуЛуганського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2007 року

у справі№ 8/494пд

господарського судуЛуганської області

за позовомКомунального закладу "Луганська міська багатопрофільна лікарня № 15"

доЛуганського міського комунального аптечного підприємства

пророзірвання договору оренди

В С Т А Н О В И В:

Комунальний заклад „Луганська міська багатопрофільна лікарня №15” звернувся до господарського суду Луганської області із позовом до Луганського міського комунального аптечного підприємства про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №31/05-з від 01.08.2005, укладеного між Ювілейненською багатопрофільною лікарнею управління охорони здоров'я Луганської міської ради, правонаступником якої є позивач у справі –Комунальний заклад „Луганська міська багатопрофільна лікарня № 15”, та Луганським міським комунальним аптечним підприємством.

У заяві від 10.10.2007 Комунальний заклад „Луганська міська багатопрофільна лікарня №15” відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги та просив господарський суд першої інстанції визнати договір оренди № 31/05-з від 01.08.2005 розірваним.

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.10.2007 у справі №8/494пд позов задоволено у повному обсязі з посиланням на ст.ст. 16, 203, 509, 610, 611, 761, 763, 764, 785 Цивільного кодексу України, а також умови договору оренди нежитлового приміщення № 31/05-з від 01.08.2005.

          Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 29.11.2007 у справі № 8/494пд (колегія суддів: головуючий Бойченко К.І., судді Баннова Т.М., Семендяєва І.В.) рішення господарського суду Луганської області від 15.10.2007 скасовано, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

          У касасційній скарзі Комунальний заклад „Луганська міська багатопрофільна лікарня №15” просить скасувати постанову Луганського апеляційного господарського суду від 29.11.2007 у справі № 8/494пд, а рішення господарського суду Луганської області від 15.10.2007 залишити в силі у зв'язку з тим, що господарським апеляційним судом при винесенні оскаржуваної постанови невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, не з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, чим було порушено законні права та інтереси Комунального закладу „Луганська міська багатопрофільна лікарня № 15”.

Вищим господарським судом України ухвалою від 21.02.2008 у справі №8/494пд  порушено касаційне провадження.

Сторони у справі процесуальним правом участі їх повноважних представників в судовому засіданні касаційної інстанції не скористалися.

Заслухавши суддю-доповідача з дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм права апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 1117 ГПК України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

          Відповідно до встановлених обставин та досліджених матеріалів справи господарським судом апеляційної інстанції 01.08.2005 між Ювілейненською багатопрофільною лікарнею управління охорони здоров'я Луганської міської ради як орендодавцем та Луганським міським комунальним аптечним підприємством як орендарем укладено договір оренди частини (18 м2) нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Луганськ, смт. Ювілейне, вул. Садова, 10.

          Ювілейненську багатопрофільну лікарню управління охорони здоров'я Луганської міської ради перейменовано згідно рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 19.07.2006 № 154 в Комунальний заклад „Луганська міська багатопрофільна лікарня №15”

Умовами п.7.1 договору сторони встановили строк дії договору з 01.08.2005 до 01.07.2006.

За п.7.3 договору зміна або розірвання цього договору можуть мати місце за погодженням сторін.

Пунктом 7.5 договору сторони визначили, що якщо орендар продовжує використовувати орендоване майно після закінчення строку дії договору, то за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до матеріалів справи, досліджених апеляційним господарським судом, за остаточними позовними вимогами Комунальний заклад „Луганська міська багатопрофільна лікарня №15” наполягає на визнанні факту, що вищезазначений договір є розірваним.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено  підвідомчість спорів господарським судам України, відповідно до якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.          

Статтею 15 Цивільного кодексу  України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 16 Цивільного кодексу  України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу  України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

          Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналізуючи зміст вищезазначених норм законодавства України, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимога Комунального закладу „Луганська міська багатопрофільна лікарня № 15” про встановлення факту про визнання договору оренди нежитлового приміщення №31/05-з від 01.08.2005 розірваним не є способом захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання (не є способом захисту особою свого особистого немайнового або майнового права та інтересу), передбаченим нормами Господарського кодексу України або Цивільного кодексу України. Не визначена відповідна вимога як такий спосіб і іншими законами України.

Вимога про визнання договору розірваним є вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення.

Такий факт може встановлюватись господарським судом лише при існуванні і розгляді спору, який виник між особами про право цивільне.

Встановлення цього факту є елементом фактичних обставин справи та обґрунтованості позовних вимог.

Така вимога не призводить до поновлення порушених прав, а тому вона не може бути предметом спору та самостійно розглядатись в окремій справі.

Вказане відповідає статті 124 Конституції України.

Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що предмет остаточних позовних вимог у даній справі не відповідає встановленим законом або договором засобам захисту прав.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що суд апеляційної інстанції вірно дійшовши висновку про невідповідність предмету спору встановленим законом або договором способам захисту прав та законних інтересів, відмовив у позові, а не припинив провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

Таким чином, господарський суд касаційної інстанції встановив висновок апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог Комунального закладу "Луганська міська багатопрофільна лікарня №15" про визнання розірваним договору оренди № 31/05-з від 01.08.2005 обґрунтованим, правомірним і таким, що відповідає встановленим законодавством України нормам, тому касаційна скарга Комунального закладу "Луганська міська багатопрофільна лікарня № 15" має бути залишена без задоволення, а постанова господарського суду апеляційної інстанції –без змін.

Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

          Касаційну скаргу Комунального закладу "Луганська міська багатопрофільна лікарня № 15" залишити без задоволення.

          Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 29.11.2007 у справі № 8/494пд залишити без змін.

Головуючий суддя                                                             С. Самусенко

Судді:                                                                                Н. Дунаєвська

          І. Плюшко