Постанова

від 02.04.2008 по справі 21/170-07-5275

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

21/170-07-5275

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 02 квітня 2008 р.                                                                                    № 21/170-07-5275  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Головуючого:Михайлюка М.В.,  

Суддів : Дунаєвської  Н.Г.,Рибака  В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргуВАТ Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" в особі Одеської обласної дирекції ВАТ Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"

на  постановуОдеського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 р.

у справі№ 21/170-07-5275 господарського суду Одеської області

за позовомВАТ Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта"

доТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"

про стягнення 61772 грн.

за  участю представників  сторін:

позивача  Прокопов М.В.,

відповідача не з'явились,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.10.2007 року у справі № 21/170-07-5275 (суддя: Зеленова Г.М.) позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 61772 грн. боргу, 617,72 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 року (судді: Мишкіна М.А., Воронюк О.Л., Лашин В.В.) зазначене рішення скасоване та прийняте нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановив апеляційний господарський суд, 27.03.2006 р. ВАТ НАСК “Оранта” в особі Одеської обласної дирекції НАСК “Оранта” та ТОВ “Інфокс” філія “Інфоксводоканал” уклали договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №2006/30/135 (надалі –Договір).

          Відповідно до п.2.1, п.2.3. Договору його предметом є здійснення Страховиком обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Страховика за шкоду життю, здоров'ю та майну третіх осіб, заподіяну його наземними транспортними засобами, що оформлюється у вигляді страхових полісів на кожний забезпечений транспортний засіб. Згідно розділу 7 Договору  Страхувальник зобов'язався, зокрема, своєчасно вносити страхові платежі, а Страховик - виплатити страхове відшкодування потерпілим особам протягом одного місяця з дня отримання Страховиком всіх необхідних документів.

Загальний страховий платіж за Договором становить 229432,42 грн., сплата якого здійснюється на умовах розстрочення в такому порядку: перша частина страхового платежу 45888,42 грн. повинна бути сплачена до 01.04.2006 р.; наступні чергові платежі у розмірі 45886 грн. сплачуються до 01.05.2006 р., 01.06.2006 р., 01.07.2006 р., 01.08.2006 р. відповідно; загальний страховий платіж повинен бути сплачений Страхувальником не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії цього договору (п.п. 5.3, 5.4. Договору).

Згідно п.6.1. Договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом одного року, отже при підписанні договору сторони виходили з того, що він діє до 27.03.2007р.

Пунктом 7.3.2. Договору передбачене право Страхувальника на дострокове припинення дії договору або конкретного полісу; договір (страховий поліс) згідно п.9.1.1. припиняє свою дію з ініціативи Страхувальника за письмовою заявою, яка надається Страховику не пізніше ніж за 30 днів до припинення дії договору або конкретного полісу; в такому разі Страховик, за умови відсутності виплат страхового відшкодування за договором або окремим полісом, повертає Страхувальнику частку страхового платежу, який обчислюється пропорційно періоду страхування, що залишився до закінчення терміну договору (полісу) з утриманням, понесених витрат на ведення справи, але не більше 20% цієї частки, вилучає страховий поліс та анулює його; у разі виходу транспортного засобу з володіння Страхувальника проти його волі або знищення транспортного засобу; з інших підстав, передбачених законом.

Аналогічно, Страховик відповідно до п.7.4.3. має право на дострокове припинення дії договору в порядку та з підстав, визначених п.9.1.2. Договору.

Господарські суди з'ясували, що 03.04.2006 р. відповідач сплатив перший страховий платіж в розмірі 45888,42 грн. Сплату другого та третього страхових платежів по 45886 грн. Страхувальник здійснив 04.05.2006р. та 06.06.2006р.; виплата четвертого платежу здійснена частково в сумі 30000 грн. по 15000 грн. 18.08.2006 р. та 15.09.2006 р.; оплата п'ятого страхового платежу не проводилась взагалі.

Страховик на адресу Страхувальника направив претензію №12-03/889 від 15.05.2007 р. з вимогою сплатити 61772 грн. боргу. У відповіді на претензію відповідач повідомив, що вважає Договір припиненим з підстави несплати Страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки згідно ст.28 Закону України “Про страхування”; претензію вважає безпідставною.

          Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми несплачених страхових платежів. Місцевий господарський суд позов задовольнив.

Проте, апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції, зазначивши, що згідно ст. 983 ЦК України, ч. 3 ст. 18 Закону України “Про страхування” договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором, отже договір страхування згідно п.6.1. договору набрав чинності з 27.03.2006 р. і діяв до 27.03.2007 р.

Апеляційної господарський суд прийшов до висновку, що в спірних правовідносинах діють спеціальні підстави припинення зобов'язань, встановлені п.1 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про страхування”: договір страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі закінчення строку дії. Відтак, після закінчення 27.03.2007 р. строку дії Договору, з 28.03.2007 р. всі права та обов'язки позивача та відповідача за цим договором припиняють існування.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог.

Однак, погодитись за таким висновком апеляційного господарського суду неможливо, оскільки як вірно зазначив господарський суд першої інстанції, договір страхування не припиняв свою дію достроково, оскільки протягом періоду часу його дії ані Страхувальник, ані Страховик у передбаченому договором та законом порядку не вчинили дій з його дострокового припинення і він діяв згідно строків, визначених у договорі.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відтак, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 61772 грн., що виникла на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №2006/30/135 від 27.03.2006 р.

Колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що постанова апеляційного господарського суду у даній справі підлягає скасуванню, а рішення господарського суду першої інстанції залишенню в силі.  

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну  скаргу задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 року у справі № 21/170-07-5275 скасувати, а рішення господарського суду Одеської області від 02.10.2007 року залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                             М. Михайлюк

                                                                                                                                                                               Судді          :                                                                                                    Н. Дунаєвська

    В. Рибак