Рішення

від 27.03.2008 по справі 7/79/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/79/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.08                                                                                        Справа №  7/79/08

Суддя   Кутищева Н.С.

За позовом Відкритого    акціонерного   товариства   “Український  графіт”, м. Запоріжжя до відповідача Державного заводу вуглець-вуглецевих композитних матеріалів                           “Вуглекомпозит”, м. Запоріжжя

про стягнення 73029,33 грн.                                                                                                               Суддя  Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача   Слятіна Д.О., дов. № 021/35 від 01.01.2008 р.

Від відповідача Шостак О.В., дов. № 08/04 від 08.01.2008 р.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов  про стягнення з відповідача на користь позивача 73029,33 грн., які складаються з 51205,56 грн. основного боргу за договором на поставку електричної енергії  № 804/29133/04 від  01.10.2002 р., 17717,11 грн. втрат від інфляції та 3786,24 грн.-3% річних.

06.02.2008 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 03.03.2008 р. Ухвалою суду від 03.03.2008 р. з метою витребування додаткових доказів, судове засідання було відкладено до 27.03.2008 р. .

В судовому засіданні, продовженому 27.03.2008р., позивач  надав суду письмову заяву (від 27.03.2008 р.), якою уточнив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 51205,56 грн. основного боргу (за 2005 р.) за договором  № 804/29133/04 від  01.10.2002 р., 17717,11 грн. втрат від інфляції та 3786,24 грн.-3% річних.

Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, приймається судом.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України, 625, 692 Цивільного кодексу України та  умовами договору № 804/29133/04 від            01.10.2002 р.

Відповідач заявлені вимоги в частині стягнення основного боргу  визнав. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що зазначена заборгованість виникла внаслідок реалізації плану досудової санації ДП “Завод “Вуглекомпозит”. Відповідач просить стягнути основний борг, а в стягненні штрафних санкцій відмовити.    

За погодженням представників відповідача судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 27.03.2008 р. оголошено рішення суду в повному об'ємі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2002 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на поставку електричної енергії  № 804/29133/04 (надалі – договір), доповнений додатками до нього.

Згідно умов договору, позивач зобов'язався поставити електричну енергію, а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти енергоресурси та своєчасно оплатити їх вартість.

Порядок розрахунків, узгоджено сторонами п. 5.1 вказаного договору, яким передбачено, що споживач (відповідач по справі) сплачує за фактично спожиту в попередньому місяці електроенергію, протягом п'яти днів після отримання рахунку.

Як свідчать вивчені матеріали, відповідач отримав від позивача активну електричну енергію, реактивну електричну енергію та послуги за умовами договору № 804/29133/04 від 01.10.2002р. Для сплати за спожиту електричну енергію  надав відповідачу рахунки:                      № 43427 від 30.06.2005 р. (на суму 1068,07 грн.), № 43473 від 30.06.2005 р. (на суму 552,42 грн.), № 43474 від 30.06.2005 р. (на суму 49585,07 грн.) на загальну суму в розмірі            51205,56 грн.

Однак, у визначений договором строк, так само як і пізніше, відповідач прийняті на себе зобов'язання позивача щодо оплати за отримання електроенергії   не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 51205,56 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, копія якого залучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору…

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість за отримання електричної енергії, доказів її погашення не надав,  вимога позивача про стягнення 51205,56 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже вимоги позивача про стягнення 17717,11 грн. втрат від інфляції та 3786,24 грн.-3% річних обґрунтовані і  підлягають задоволенню.

Відповідач в обґрунтування заперечень про стягнення інфляції і річних посилається на наступні обставини:

Борг за оплату електричної енергії виник в результаті реалізації плану досудової санації заводу. План досудової санації узгоджений з ВАТ “Український графіт” як учасником цього процесу (план досудової санації державного заводу вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів “Вуглекомпозит” від 01.10.2004 р., затверджений першим заступником міністра промислової політики України, і погоджений з ВАТ “Укрграфіт” і ДКУ ВАТ “Мотор-Січ”).

Розрахунок по боргам передбачався в рамках плану досудової санації за рахунок продажу водообороту.

Документи для отримання дозволу від Мінпромполітики дозволу на продаж були своєчасно оформлені і надані до вказаного міністерства (вих.№17/124 від 17.03.06).

Між тим, дозвіл не був отриманий внаслідок наступного:

План досудової санації був затверджений в жовтні 2004 р., а на рубежі 2004-2005р.р. в Україні відбулися звісні події, внаслідок чого відбулися кадрові і структурні зміни в державному апараті.

Отримання дозволу було затримано, а потім відбулася зміна керівництва міністерства. На звернення до нового міністра 18.10.2006 р. була отримана відповідь про зупинення видачі дозволу у зв'язку зі зміною законодавства.

Що стосується заявлених до стягнення втрат від інфляції грошових коштів та річних процентів, суд зазначає, що за правовою природою ці нарахування не є штрафними санкціями та не можуть бути зменшеними відповідно до ст. 83 ГПК України.

Судові витрати, згідно  до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 625  Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.  

2.          Стягнути з Державного заводу вуглець-вуглецевих композитних матеріалів “Вуглекомпозит” (69600, м. Запоріжжя, вул. Південне  шосе, 31-А, ГСП-982,  р/р 26007976712507 в ЗФ ПУМБ м. Запоріжжя, МФО 313623, код 24516317)  на користь Відкритого    акціонерного   товариства   “Український  графіт” (69600, м. Запоріжжя, вул. Південне  шосе, 20, р/р 26008900301 в АБ “Металург”,             МФО 313582, код 00196204) 51205,56 грн. основного боргу, 3786,24 грн. –3% річних,  17717,11 грн. втрат від інфляції, 730,29 грн. державного мита та               118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

                     Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

                                 Суддя                                                                                Н.С. Кутіщева