Рішення

від 03.04.2008 по справі 7/78/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/78/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.08                                                                                        Справа №  7/78/08

Суддя   Кутищева Н.С.

За позовом     Приватного підприємства “Хімагромаркетинг  2000”, м. Київ до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства “Сигма”,                            с. Берестове, Бердянський район, Запорізька область                     про стягнення  10223,87 грн.Суддя  Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача          Барабаш А.О., дов. № 3/26 від 14.01.2008 р.

Від відповідача      не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов  про стягнення з відповідача на користь позивача 10219,65 грн., які складаються з 6014,00 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № Х2-07-0028 від 19.03.2007 р., 2360,10 грн. - штрафу за невиконання зобов'язань  у розмірі 15%, 820,32 грн. втрат від інфляції, 526,83 грн. –15% річних та 498,40 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

06.02.2008 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 05.03.2008 р., про що сторони були повідомлені належним чином. Ухвалою суду від 05.03.2008 р., у зв'язку з неявкою відповідача, розгляд справи було відкладено до 03.04.2008 р.

Ухвали суду від 06.02.2008 р. та від 05.03.2008 р. на адресу сторін були відправлені вчасно та до суду поштовим відділенням не поверталась, що свідчить про те, що сторони її отримали та мали змогу належним чином виконати викладені в ній вимоги.

Позивач надав суду письмове клопотання (вих. № 443 від 28.03.2007 р.), яким уточнив та збільшив  суму позовних вимог, просить стягнути з відповідача 10223,87 грн., які складаються  з 6014,00 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу                 № Х2-07-0028 від 19.03.2007 р., 2360,10 грн. - штрафу за невиконання зобов'язань  у розмірі 15%, 820,32 грн. втрат від інфляції, 522,31 грн. – 15% річних та 507,14 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, прийнята  судом до розгляду.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 231, 232 Господарського кодексу України та умовами договору купівлі-продажу № Х2-07-0028 від 19.03.2007 р.

Відповідач 03.04.2008 р. знов в продовжене в судове засідання не з'явився, повторно вимоги суду, викладені в попередній  ухвалі суду, не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання не направив без поважних причин.

Сторони по справі № 7/78/08 є юридичними особами. Згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємств зобов'язаний направити компетентного представника  в судове засідання, чи сам прийняти участь в судовому засіданні.

Згідно з “Нормативами частоти обліку перевезення, доставки пошти, вилучення кореспонденції з поштових ящиків і основні контрольні строки опрацювання і доставлення поштових відправлень, періодичних видань”, затверджених наказом Міністерства зв'язку України № 115 від 05.08.1994 р. зареєстрованим в МЮУ 29.08.1994р., за № 205/415, контрольний строк проходження кореспонденції, що пересилається по мережі пошти, при її здачі відправником до 12 години не повинно перевищувати  - між районними центрами області - три дні.

При здачі кореспонденції після 12 годин термін проходження поштового відправлення  збільшується на один день.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України                 № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно зі ст. 93  ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

           Згідно до ст. 33 ГПК України,  обов'язок доказування і подання  доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Неявка представника відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від  виконання вимог суду, викладених в попередніх  ухвалах суду, і направлення суду витребуваних матеріалів.

         Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів, не надав суду відзив  на позовну  чи доказів заперечення.

Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

За усним клопотанням позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 03.04.2008 р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника  позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.03.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № Х2-07-0028 (надалі – договір).

Згідно умов договору, позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач –своєчасно прийняти та оплатити  засоби захисту рослин (надалі - товар).

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на суму             15734,00грн., що підтверджується видатковою накладною № Х2-07-0027 від                   21.03.2007 р., накладною № Х2-07-0058  від 06.04.2007 р. та довіреностями на отримання матеріальних цінностей  серії ЯЕН № 769015 від 22.03.2007 р., № ЯЕН № 769017 від 06.04.2007 р.

.

Відповідно до підпункту 2.1 договору, відповідач  зобов'язався  сплатити позивачу вартість товару, в наступні строки:

-          не пізніше 26 березня 2007 р. –4720,20 грн.

-          не пізніше 01вересня 2007 р. –5506,90 грн.

-          не пізніше 01 листопада 2007 р. –5506,90 грн.

Однак, відповідач свої обов'язки по оплаті, згідно умов договору, виконав частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі  6014,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору…           Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 6014,00 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про  стягнення 6014,00 грн. основного боргу є обґрунтованою  і підлягає  задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.5. договору, сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України,  і встановлюють її в розмірі п'ятнадцяті відсотків. З дня закінчення строків  сплати, передбачених п. 2.1. договору, вважається що позивачем пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних.

З огляду на вищевикладене вимоги позивача про стягнення  820,32 грн. втрат від інфляції та 522,31 грн. –15 % річних  обґрунтовані і підлягають  задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 507,14 грн. пені за періоди з 26.03.2007 р. по 18.05.2007 р. та з 01.09.2007 р. по 24.09.2007 р.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з п. 5.2. договору, відповідач відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення пункту 2.1. договору) відповідно до чинного законодавства України сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Згідно п.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір   пені  не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на вищевикладене, вимога позивача про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ підлягає  задоволенню частково,  в сумі    140,92 грн., в  решті заявленої до стягнення суми пені слід відмовити, як  такій, що заявлена з порушенням вимог діючого законодавства.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2360,10 грн. штрафу за невиконання зобов'язань за договором у розмірі 15 %.

Пунктом  5.4 договору сторони визначили що, у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених пунктом 2.1. даного договору, відповідач додатково сплачує  позивачеві штраф у розмірі 15 % від ціни договору.

З огляду на вищевикладене, вимога позивача про стягнення штрафу в сумі   2360,10  грн.  обґрунтована і підлягає задоволенню.

Згідно  до ст.ст. 44, 49 ГПК  України, судові витрати слід покласти на відповідача відповідно  задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 526, 625, Цивільного кодексу України,   ст. ст. 193, 230, 232 Господарського    кодексу    України,   ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82,  84,  85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства “Сигма”                             (71130, Запорізька область, Бердянський район, с. Берестове, вул. Миру,                        буд. 176, р/р 2600871151 Райффайзен банк Аваль м. Бердянськ, МФО 813050, код 31853256) на користь Приватного підприємства “Хімагромаркетинг  2000” (02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 15, оф. 503, р/р 26006300024500 в АКБ “Форум” м. Київ, МФО 322948, код 30369454) 6014 грн. основного боргу, 820,32 грн. втрат від інфляції, 522,31 грн. – 15 % річних, 2360,10  грн.  штрафу, 140,92 грн. пені, 98,57 грн. державного мита та 113,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  Видати наказ.

3.          В решті позову відмовити.

         Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

      Суддя                                                                           Н.С. Кутіщева