Рішення

від 07.04.2008 по справі 5020-7/062

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-7/062

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"07" квітня 2008 р. справа № 5020-7/062

За позовом:          Відкритого акціонерного товариства „Крим Електромашторг”

          (95047, м. Сімферополь, Ніколаєвське шосе, 3 км)

до відповідача:          Підприємства „Будівельне управління Чорноморського Флоту

          Міністерства Оборони Російської Федерації”

          (99013, м. Севастополь, пр. Нахімова, 13)

про          стягнення боргу в сумі 67115,51 грн., пені в сумі 4508,45 грн., а всього –71623,96 грн.,

Суддя Ілюхіна Г.П.

Представники сторін:

від позивача:           -          Сокол А.Ф., юрист, довіреність №1 від 08.01.2008;

від відповідача:           -          не з'явився;

Суть спору:

09.02.2008 (вх.№364) Відкрите акціонерне товариство „Крим Електромашторг” звернулось до господарського суду міста Севастополя  з позовом до Підприємства „Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства Оборони Російської Федерації  про стягнення боргу в сумі 67115,51 грн., пені в сумі 4508,45 грн., а всього –71623,96 грн., з посиланням на статтю 193 Господарського кодексу України, статтю 530 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 11.02.2008 порушено провадження по справі (арк.с.1-2).

Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання  не забезпечив, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

В відзиві на позов (вх.№5034) відповідач визнав позовні вимоги в заявленій позивачем сумі повністю, надавши Акт звірки взаєморозрахунків (арк.с.48, 49).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представників відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, тому що матеріали справи в повній мірі характеризують правовідносини сторін.

Рішення приймається в порядку статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими відповідач має право визнати позов повністю або частково; господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси; у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Порушення прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб судом не встановлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд, -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

01.02.2004 між Підприємством „Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства Оборони Російської Федерації (Замовник) та Відкритим акціонерним товариством „Крим Електромашторг” (Постачальник) укладено Договір № 86/мто-5 поставки, згідно з яким Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Замовника Товар, а Замовник зобов'язується прийняти цей Товар та здійснити його оплату не умовах цього Договору, згідно Специфікації; Предметом поставки є зальнобудівельні, сантехнічні та електротехнічні матеріали, металопрокат –дрібними партіями на суму до 6000,00 грн. (арк.с.9).

Пунктом 2 Договору встановлено, що ціна визначається на моменту укладення договору, включає в себе ПДВ та орієнтовна сума Договору складає 800000,00 грн.

Згідно пунктів 3.1, 3.2. Договору Товар поставляється протягом 8 годин при терміновій виробничій необхідності Замовника; поставка Товару здійснюється  на умовах само вивозу автотранспортом Замовника.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що Замовник здійснює оплату згідно Специфікації за поставлений Постачальником Товару протягом 20 банківських днів з моменту придбання Товару.

Відповідно до пункту 5.2.1 Покупець зобов'язаний здійснити оплату відповідно до умов цього Договору.

Згідно пункту 6.4 Договору, у випадку несвоєчасної оплати поставленого відповідно до умов цього Договору Постачальником Товару, Замовником сплачуться пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від неоплаченої або недоплаченої суми за кожен день прострочення.

Пунктом 9.2 Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання обома сторонами.

На виконання умов зазначеного вище Договору, позивач поставив відповідачу Товар, частина товару відповідачем оплачена, але товар, поставлений по деяким накладним не оплачений, за даними позивача, в сумі 67115,51 грн., що не заперечується відповідачем та  підтверджується реєстром накладних, накладними, довіреностями на отримання товару, Актами звірки взаєморозрахунків, підписаними сторонами у встановленому законом порядку, платіжним дорученням № 1946 від 12.10.2007 (арк.с.13, 14, 15-29, 30-35, 36, 49).

Спір виник у зв'язку з неповною та несвоєчасною оплатою відповідачем отриманого Товару за Договором № 86/мто-5 від 01.02.2004.

Правовідносини сторін регулюються статтями 193, 230-232, 294 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться в статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 294 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статей 527, 530 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Заборгованість в сумі 67115,51 грн. підтверджується матеріалами справи, та не заперечується відповідачем, який доказів погашення заборгованості суду не надав.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статей 230-232 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пеня, передбачена зазначеними вище вимогами діючого законодавства та пунктом 6.4. Договору, за розрахунками позивача складає 4508,45 грн. та підлягає стягненню частково в сумі 4491,63 грн. згідно наступного розрахунку:

Дата   поставкиСтрок оплатиНесплачена сума, грн.Ставка НБУ, %

Період затримки, днів (період)Сума, грн.

21.06.200723.07.2007 10409,83х 16: 365х 161 (24.07.2007-31.12.2007) : 100= 734,68

10409,83х 20: 365х 19 (01.01.2008-19.01.2008) : 100= 108,38

10.07.200707.08.2007 3533,78х 16: 365х 146 (08.08.2007-31.12.2007) : 100= 226,16

3533,78х 20: 365х 34 (01.01.2008-03.02.2008) : 100= 65,83

18.07.200815.08.2007 7218,44х 16: 365х 138 (16.08.2007-31.12.2007) : 100= 436,67

7218,44х 20: 365х 36 (01.01.2008-05.02.2008) : 100= 142,39

28.08.200725.09.2007 41578,18х 16: 365х 97 (26.09.2007-31.12.2007) : 100= 1767,93

41578,18х 20: 365х 36 (01.01.2008-05.02.2008) : 100= 820,17

08.10.200705.11.2007 1043,28х 16: 365х 56 (06.11.2007-31.12.2007) : 100= 25,61

1043,28х 20: 365х 36 (01.01.2008-05.02.2008) : 100= 20,58

12.10.200709.11.2007 3334,00х 16: 365х 53 (10.11.2007-31.12.2007) : 100= 77,46

3334,00х 20: 365х 36 (01.01.2008-05.02.2008) : 100= 65,77

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Все вищеперелічене дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог в сумі 71607,14 грн., з яких: 67115,51 грн. –основний борг, 4491,63 грн. –пеня.

При викладених обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 71607,14 грн., з яких: 67115,51 грн. –основний борг, 4491,63 грн. –пеня.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі статтею 47 Господарського процесуального кодексу України, державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Статтею 8 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993 „Про державне мито” передбачено, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

При зверненні з позовом позивачем сплачено державне мито в сумі 716,70 грн., замість 716,24 грн., що є підставою для повернення позивачу зайво сплаченого державного мита в сумі 0,46 грн. в порядку статті 47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 193, 230-232, 294 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, статтями 22, 33, 34, 44, 47, 49, 75, 77, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Підприємства “Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства Оборони Російської Федерації”  (99011, м.Севастополь, пр. Нахімова,13, ідентифікаційний код 30120798, п/р 2600325568101 в  Севастопольській філії ЗАТ „ПриватБанк”, МФО 324935)  на користь Відкритого акціонерного товариства „Крим Електромашторг” (95047, м. Сімферополь, Ніколаєвське шосе, 3 км, ідентифікаційний код 05512035, п/р № 26006301321486 в КЦО Промінвестбанку м. Сімферополь, МФО 324430) заборгованість в сумі 67115,51 грн., пеню  в розмірі 4491,63 грн., витрати по сплаті державного мита  в сумі 716,07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,98 грн.

3.          В решті позовних вимог про стягнення пені в сумі 16,82 грн. відмовити.

4.          Повернути Відкритому акціонерному товариству „Крим Електромашторг” (95047, м. Сімферополь, Ніколаєвське шосе, 3 км, ідентифікаційний код 05512035, п/р № 26006301321486 в КЦО Промінвестбанку м. Сімферополь, МФО 324430) з Державного бюджету України зайво сплачене платіжним дорученням № 1102 від 06.02.2008, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, державне мито  в сумі 0,46 грн.

          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано

в порядку статті 84 ГПК України

14.04.2008