Рішення

від 24.03.2008 по справі 7/100/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/100/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.08                                                                                        Справа №  7/100/08

Суддя   Кутищева Н.С.

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДІМПЕКС”, м. Запоріжжя до відповідача  Малого приватного підприємства фірми “Фактор”, м. Запоріжжя                     про стягнення   70273,40 грн.Суддя  Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача   Овлах Р.В., дов. № 10/01-08 від 10.01.2008 р.

Від відповідача      не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов  про стягнення з відповідача на користь позивача 70688,09 грн., які складаються з 49673,72 грн., основного боргу за договором поставки № Б –2305-Т від 23.05.2007 р., 6219,71 грн. втрат від інфляції,  828,37 грн.-3% річних, 9934,74 грн. штрафу та 4031,55 грн. пені  за неналежне виконання умов договору.

11.02.2008 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 24.03.2008 р., про що сторони були повідомлені належним чином.

Ухвали суду від 11.02.2008 р.  на адресу сторін були відправлені вчасно та до суду поштовим відділенням не поверталась, що свідчить про те, що сторони її отримали та мали змогу належним чином виконати викладені в ній вимоги.

Позивач надав суду письмові заяви (від 24.03.2007 р.), якими уточнив та зменшив позовні вимоги в частині суми пені, повідомив суду, що після порушення провадження у справі отримав від відповідача суму 8000 грн.  в рахунок погашення основного боргу  за договором (на доказ чого суду надано копію платіжного доручення № 22 від                11.03.2008 р.).  

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача 41673,72 грн. основного боргу за договором, 6219,71 грн. втрат від інфляції,  828,37 грн.-3% річних, 9934,74 грн. штрафу та 3616,86 пені за неналежне виконання умов договору, припинити в частині стягнення 8000 грн. провадження у справі.

Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, приймається судом.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 173, 174, 193, 198, 199, 216, 217, 218, 220, 224, 225, 230, 232 Господарського кодексу України  та умовами договору поставки № Б –2305-Т від 23.05.2007 р.

Відповідач 24.03.2008 р. в судове засідання не з'явився, вимоги суду, викладені в попередній  ухвалі суду, не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання без поважних причин не направив.

Сторони по справі № 7/100/08 є юридичними особами. Згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємств зобов'язаний направити компетентного представника  в судове засідання, чи сам прийняти участь в судовому засіданні.

Згідно з “Нормативами частоти обліку перевезення, доставки пошти, вилучення кореспонденції з поштових ящиків і основні контрольні строки опрацювання і доставлення поштових відправлень, періодичних видань”, затверджених наказом Міністерства зв'язку України № 115 від 05.08.1994 р. зареєстрованим в МЮУ 29.08.1994р., за № 205/415, контрольний строк проходження кореспонденції, що пересилається по мережі пошти, при її здачі відправником до 12 години не повинно перевищувати  - між районними центрами області - три дні.

При здачі кореспонденції після 12 годин термін проходження поштового відправлення  збільшується на один день.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України                 № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно довідки  № 15-7/1136 від 05.03.2008 р., наданої Запорізьким  обласним Управлінням статистики, Мале приватне підприємство фірма “Фактор”, зареєстровано за адресою: 69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 81, кв. 69, тобто за тою ж адресою, що вказана позивачем в позовній заяві.   

Згідно зі ст. 93  ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

           Згідно до ст. 33 ГПК України,  обов'язок доказування і подання  доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від  виконання вимог суду, викладених в попередніх  ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

         Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив  на позовну  чи доказів заперечення.

За усним клопотанням позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 24.03.2008 р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника  позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.05.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки                № Б-2305-Т  (надалі – договір).

Згідно умов договору, позивач зобов'язався  передати у власність відповідача будівельно –оздоблювальні матеріали (надалі-товар),  а відповідач – прийняти цей товар та своєчасно здійснити його  оплату.

Згідно п. 2.2. договору, товар поставляється партіями. Партією вважається кількість товару, оформлене однією видатковою накладною.   

 На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар  на загальну суму 69682,30 грн., що підтверджується видатковими накладними № БИ –0007503 від 12.06.2007 р. (на суму 38136,30 грн.), № БИ –0007597 від 14.06.2007 р. (на суму                   31,98 грн.),  № БИ –0007817 від 18.06.2007 р. (на суму 105,41 грн.), № БИ –0007853 від 22.06.2007 р. (на суму 29938,50 грн.), № БИ –0008519 від 03.07.2007 р. (на суму                130,24 грн.), № БИ –0008540 від 03.07.2007 р. (на суму 61,87 грн.), № БИ –0008893 від 10.07.2007 р. (на суму 617,52 грн.), № БИ –0009018 від 12.07.2007 р. (на суму                   660,48 грн.) та довіреностями на отримання матеріальних цінностей  № 679416 від 12.06.2007 р. та  № 679418 від 03.07.2007 р.,  копії яких міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.1. договору передбачено, що кожна партія товару поставляється на умовах відстрочення платежу на сорок п'ять календарних днів з моменту підписання представником відповідача накладної про отримання товару.

Однак, відповідач свої обов'язки по оплаті, згідно умов договору, виконав частково,  внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 49673,72 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору…           Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Після звернення позивача з заявою до суду відповідач погасив частину основного боргу у розмірі 8000,00 грн., що підтверджується  платіжним дорученням.

У зв'язку з вищевикладеним провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 8000 грн. слід  припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, через відсутність предмету спору. Судові витрати в цій частині слід покласти на відповідача.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 41673,72 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про  стягнення 41673,72 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 6219,71 грн. втрат від інфляції,  828,37 грн.-3% річних  обґрунтовані  і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 9934,74 грн. штрафу та         3616,86 грн. пені за 182 дні за несвоєчасну оплату товару.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з п. 5.2 договору, сторони обумовили, що за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує  позивачу  штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасної оплати товару, а також за кожний день прострочення пеню в розмірі 0,1 % від вартості неоплаченого товару, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення  товару. Відповідач сплачує пеню  за весь період прострочення.

Отже вимога позивача про стягнення штрафу в сумі 9934,74 грн. також обґрунтована і підлягає задоволенню.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір   пені  не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на вищевикладене вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню  в сумі 3616,86 грн.

Судові витрати покладаються на сторони відповідно до вимог ст. ст.  44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 230-232 ГК України  ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, п. 1.1. ст. 80, ст. ст. 82,  84,  85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Малого приватного підприємства фірми “Фактор” (69002,                     м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 81, кв. 69, р/р 26009192276 Райффайзен банк Аваль, МФО 313827, код 20487990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДІМПЕКС” (69035, м. Запоріжжя, вул. Маяковського, буд. 11,  р/р 26005301158310 в ЗЦВ ПІБ, МФО 313355, код 31852949) 41673,72  грн. основного боргу,  6219,71 грн. втрат від інфляції,  828,37 грн.-3% річних, 9934,74 грн. штрафу, 3616,86 грн. пені,  702,70 грн. державного мита та 117,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  Видати наказ.

3.          В решті позову провадження у справі припинити.

         Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

      Суддя                                                                           Н.С. Кутіщева