10/381/07
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2008 р. № 10/381/07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго"
на рішення господарського суду Миколаївської області від 05.10.2007р. та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2007р.
у справі №10/381/07
за позовом Садівничого товариства "Корабели"
до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія
"Миколаївобленерго"
про скасування рішення та штрафних санкцій,
за участю представників сторін:
від позивача: Глубоченко С.М. (довіреність у справі),
від відповідача: Литаш О.А. (довіреність у справі),
ВСТАНОВИВ:
Садівниче товариство "Корабели" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" і просило суд скасувати рішення комісії філії м.Миколаєва з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №209 від 18.04.2007р., та нараховані цим рішенням штрафні санкції у розмірі 38 597,03 грн.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.10.2007р. (суддя Горобченко Д.М.) позов задоволено: зобов'язано відповідача скасувати рішення, прийняте за результатами розгляду Акту про порушення Правил користування електричною енергією №Э4007 від 16.04.2007р., та оформлене протоколом №209 від 18.04.2007р.; зобов'язано відповідача скасувати штрафні санкції у сумі 38 597,03 грн., накладені на позивача за результатами розгляду Акту про порушення Правил користування електричною енергією №Э4007 від 16.04.2007р. та оформлені протоколом №209 від 18.04.2007р.
Вказане рішення мотивовано недоведеністю відповідачем вини позивача у діях чи бездіяльності, що призвели до порушення Правил користування електричною енергією.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2007р. (головуючий, суддя Колоколова С.І., судді Разюк Г.П., Мирошниченко М.А.) рішення суду першої інстанції змінено шляхом викладення пунктів 2 і 3 його резолютивної частини в іншій редакції. Згідно постанови скасовано рішення відповідача, прийняте за результатами розгляду Акту про порушення Правил користування електричною енергією №Э4007 від 16.04.2007р. та оформлене протоколом №209 від 18.04.2007р.; скасовано штрафні санкції у сумі 38 597,03 грн., накладені на позивача за результатами розгляду Акту про порушення Правил користування електричною енергією №Э4007 від 16.04.2007р. та оформлені протоколом №209 від 18.04.2007р.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскаржуване рішення відповідача, прийняте за результатом розгляду Акту про порушення Правил користування електричною енергією №Э4007 від 16.04.2007р., та нарахування штрафних санкцій у розмірі 38 597,03 грн., не відповідає нормам чинного законодавства, зокрема, Правилам користування електричною енергією. Розрахунок вказаної суми відповідачем зроблений невірно та протирічить пунктам 2.1.4 та 2.5 Методики.
За висновком суду апеляційної інстанції, ані Акт про порушення Правил користування електричною енергією №Э4007 від 16.04.2007р., ані протокол №209 від 18.04.2007р. не можуть бути доказами, що дають право відповідачу на стягнення з позивача 38 597,03 грн. вартості недоврахованої електричної енергії.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки відповідач просив суд скасувати оскаржуване рішення відповідача та відповідні штрафні санкції, а суд першої інстанції зобов'язав відповідача скасувати своє рішення та штрафні санкції, що суперечить заявленим вимогам позивача.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним оформленого протоколом №209 від 18.04.2007р. рішення комісії філії м.Миколаєва ВАТ "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго", прийнятого за результатом розгляду Акта про порушення Правил користування електричною енергією №Э4007 від 16.04.2007р., суди двох інстанцій виходили з того, що вказане рішення комісії не відповідає нормам чинного законодавства, зокрема, Правилам користування електричною енергією, а тому не дає право відповідачу на стягнення з позивача суми 38 597,03 грн. вартості недоврахованої електричної енергії.
Проте з таким висновком погодитись не можна, виходячи з наступного.
За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України. Одним із таких способів, як указано у пункті 10 частини 1 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними які передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.
Оскаржене рішення комісії філії м.Миколаєва ВАТ "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" та протокол №209 від 18.04.2007р., яким воно оформлено, за своїми ознаками до таких актів не відносяться, оскільки не носять характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією. Судами встановлено, що рахунок на сплату визначеної комісією суми позивачем отриманий.
Відповідно до п.6.43 Правил користування електричною енергією, споживач має оплатити рахунки за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. Спірні питання, які виникають між сторонами, при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку.
За таких обставин рішення комісії не тягне для споживача негативні правові наслідки у вигляді примусового стягнення вартості додаткового обсягу електроенергії.
Отже, оскаржене рішення комісії, оформлене протоколом №209 від 18.04.07р., може бути використано в якості доказу у разі звернення відповідача до суду з позовом про стягнення розміру недоврахованої електроенергії, або звернення позивача з позовом про зобов'язання відповідача поновити поставку електроенергії, і підлягає оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 ГПК України.
За таких обставин, спори такої категорії не підлягають вирішенню в господарських судах України (аналогічна правова позиція викладена у постанові ВСУ від 12.06.2007р. у справі №3/576н).
Враховуючи наведене, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України.
Керуючись ст.ст. п.1 ст. 80, 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 05.10.2007р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2007р. у справі №10/381/07 скасувати.
3. Провадження у справі припинити.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2008 |
Оприлюднено | 05.05.2008 |
Номер документу | 1572175 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Палій В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні