Постанова

від 09.04.2008 по справі 20-6/041

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-6/041

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 09 квітня 2008 р.                                                                                    № 20-6/041  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Кравчука Г.А.

суддів :Мачульського Г.М.,Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивачаАндрієвського К.В. дов. б/н від 07.05.2007 р.

відповідачаСарахмана С.О. дов. №1029 від 17.03.2008 р.

третіх осіб:1.          Сарахмана С.О. дов. №03.-15/1447 від 04.04.2008 р.2.          не з'явився3.          не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуФонду комунального майна м. Севастополя

на постанову  Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.11.2007 р.

у справі№20-6/041 господарського суду м. Севастополя

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Магазин №70"

доФонду комунального майна м. Севастополя

треті особи1.          Севастопольська міська рада2.          Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим3.          Управління культури і туризму Севастопольської міськдержадміністрації

проспонукання здійснити оцінку нежитлових приміщень магазину та укласти договір купівлі-продажу

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство (надалі ЗАТ) "Магазин №70" звернулося до господарського суду м. Севастополя з позовом (з урахуванням уточнень) до Фонду комунального майна м. Севастополя, треті особи: Севастопольська міська рада, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим, Управління культури і туризму Севастопольської міськдержадміністрації, та просило зобов'язати відповідача  провести оцінку нежилих приміщень магазину загальною площею 611,4 кв. м., які знаходяться  в Доповідач: Шаргало В.І.

житловому будинку за адресою м. Севастополь, вул. Велика Морська, 14, а також спонукати останнього укласти з позивачем договір  купівлі-продажу названого майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ЗАТ "Магазин №70" є орендарем цілісного майнового комплексу "Магазин №70", Регіональним відділенням ФДМУ прийнятий відповідний наказ про приватизацію вказаного майна, що є підставою для проведення приватизації у відповідності з Державною програмою приватизації на 2000-2002 роки. Товариство звернулось до відповідача з відповідною заявою, однак,  Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради позивачеві відмовлено у приватизації вищеназваного нежилого приміщення по вул. В. Морській, 14, на підставі Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини", оскільки будинок по вул. В. Морська, 14 включений до Реєстру  нерухомих пам'яток об'єктів культурної спадщини національного та місцевого значення по м. Севастополю.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 24.07.2007 року (суддя Лазарев С.Г.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.11.2007 року (судді Волков К.В., Черткова І.В., Щепанська О.А.), зобов'язано Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради здійснити оцінку розміщених за вказаною адресою нежитлових приміщень магазину площею 611,4 кв. м.  за наведеним переліком згідно плану Бюро технічної інвентаризації та укласти з позивачем відповідний договір купівлі-продажу.

Судове рішення мотивоване тим, що на момент звернення позивача з заявою про приватизацію названого майна шляхом викупу ніяких обмежень стосовно приватизації вказаного об'єкта не існувало, проте у визначений законом строк Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради не прийняв відповідного рішення і не  повідомив позивача  про підготовку вказаного об'єкта до продажу, а лише  в 2006 року повідомив останнього про неможливість приватизації через наявність вищезазначених обмежень.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. ст. 319, 321 Цивільного кодексу України, норм Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини", просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, третьої особи, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи  та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.12.1992 року між Домоуправлінням №15 Управління житлового господарства Севастопольської міської Ради і ДКП „Магазин №70" укладений договір оренди №478в відповідно до умов якого ДКП „Магазин №70" передано в оренду нерухоме майно - вбудоване приміщення, загальною площею 820,3 кв. м., що розташоване в м. Севастополі за адресою вул. Велика Морська, 14.

На виконання наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Севастополю №214 від 30.06.1995 року, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Севастополю та Організацією орендаторів орендного підприємства „Магазин №70" укладений договір №35/40к, відповідно до умов якого покупець - Організація орендаторів орендного підприємства „Магазин №70", набула право власності на частку майна, яке раніше орендувалося. Нежиле приміщення магазину, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. В.Морська, 14, - до переліку майна, що приватизується відповідно до умов договору №35/40к від 30.06.1995, не ввійшло.

Згідно з пунктом 6.2 договору №35/40к від 30.06.1995 року, оскільки нерухоме майно не ввійшло до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Севастополю гарантувало покупцю пріоритетне право на викуп цього нежилого приміщення або придбання патенту.

26.12.1995 року між Управлінням майном комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №4657 від 31.01.2006 року є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством „Магазин №70" (Орендар) укладений договір оренди №1425, відповідно до якого Закритому акціонерному товариству „Магазин № 70" передано в оренду нерухоме майно - нежиле приміщення, загальною площею 555,7 кв. м., що розташоване в м. Севастополі за адресою вул. В.Морська, 14. Даний договір неодноразово переукладався  сторонами.

21.12.2006 року між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством „Магазин №70" (Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна №390-06, відповідно до умов якого Закритому акціонерному товариству „Магазин № 70" передано в оренду нерухоме майно - вбудоване нежиле приміщення, загальною площею 611,40 кв. м., що розташоване в м. Севастополі за адресою вул. В.Морська, 14. Пунктом 7.1 договору встановлено, що договір діє до 03.12.2011 року.

На момент укладення договору вартість об'єкту оренди складала 2 742 558,00 грн., що відображено у Акті приймання-передачі майна від 21.12.2006 року.

У 2004 році позивач звернувся до Фонду комунального майна із заявою про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу вбудованого нежилого приміщення по вул. В.Морська, 14 міста Севастополя.

Листом  від 15.06.2004 року вих. №904 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив позивача, що заяву про включення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу вбудованого нежилого приміщення по вул. В.Морська, 14 міста Севастополя буде розглянуто при формуванні змін та доповнень до Переліку об'єктів комунальної власності (у тому числі будинків, приміщень та споруд, які знаходяться в оренді), що підлягають приватизації шляхом продажу за викупом, на аукціоні, за конкурсом, та винесено на розгляд сесії Севастопольської міської Ради.

Проте, 04.01.2006 року листом за вих. №19 Фонд комунального майна повідомив позивачеві, що будинок по вул. В.Морська, 14 включений до Реєстру нерухомих пам'яток об'єктів культурної спадщини національного та місцевого значення по м. Севастополю, у зв'язку з чим питання про включення вказаного об'єкту до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, буде розглядатися Севастопольською міською Радою після зняття обмежень, які діють відповідно до Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини" від 01.02.2005 року.

Разом з тим, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

17.07.1990 року виконавчий комітет Севастопольської міської Ради народних депутатів розглянув перелік пам'ятників архітектури та градобудівництва місцевого значення м. Севастополя, складений Управлінням архітектури та градобудівництва станом на 01.06.1990 року та керуючись положеннями Закону України „Про охорону і використання пам'яток історії та культури", що діяв на той момент, було прийнято рішення №11/915 „Про внесення до Переліку пам'ятників архітектури та містобудування місцевого значення містобудівного комплексу міського кільця міста Севастополя".

Пунктом 1 рішення виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів №11/915 від 17.07.1990 затверджений Перелік пам'ятників архітектури і градобудівництва місцевого значення, згідно якого житловий будинок № 14 по вул. Великій Морській віднесений до вищезазначеного переліку пам'ятників архітектури.

Згідно з Додатком №6 до рішення Севастопольської міської раді №112 від 26.04.1995 року, затвердженого пунктом 7 вказаного рішення, до Переліку об'єктів архітектури, що відносяться до комунальної власності, приватизація нежилих приміщень в яких заборонена, включено під №1/11-СВ житлову будівлю за адресою вул. Велика Морська, 14.

Пунктом 2 рішення Севастопольської міської ради №359 від 11.12.2002 року скасовано пункт 7 рішення Севастопольської міської ради №112 від 26.04.1995 року, яким затверджено Додаток №6 зазначеного рішення.

Спірні  правовідносини, що виникли у сторін, регулюються, у тому числі, і  Законом України “Про охорону культурної спадщини" №1805-ІІІ від 08.06.2000 року,  в статті 13 якого зазначено, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. На занесений до  названого Реєстру  об'єкт культурної спадщини і на всі його складові елементи поширюється правовий статус пам'ятки. Закон діє сім років.

Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України", затверджений постановою КМУ від 27.12.2001 року №1760.

Відповідно до вказаного  Порядку об'єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів національного значення або за рішенням відповідного центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини - щодо об'єктів місцевого значення  з дотриманням визначеної цим порядком процедури.

Усім пам'яткам у разі занесення до Реєстру присвоюються охоронні номери, що не можуть дублюватися, крім того, на пам'ятку архітектури оформляється облікова картка та паспорт, екземпляри яких зберігаються у відповідних органах виконавчої влади ( п.9 Порядку).

За правилами пункту 14 Порядку охоронний номер пам'ятки місцевого значення складається з цілого числа (наприклад 128). (Реєстр, що міститься в матеріалах справи  наведеній вимозі не відповідає).

Таким чином, обмеження, встановлені Законом України “Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини" №2391-ІУ від 01.02.2005 року не стосуються об'єктів, власники яких не внесли їх до Державного реєстру у встановленому порядку і не отримали свідоцтво про реєстрацію.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, а відповідачем і третіми особами навіть не подавались визначені згаданим порядком документи про те, що будинок розташований в м. Севастополі за адресою вул. Велика Морська, 14 внесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Натомість судом встановлено, що на момент, коли орган приватизації повинен був вирішити питання про приватизацію  названого об'єкта, ніяких обмежень взагалі не існувало і позивач мав право на приватизацію  орендованих ним приміщень шляхом викупу.

З урахуванням встановлених обставин справи та з огляду на положення   законодавства про приватизацію, на які послався суд в оскарженій постанові, а також норми вищенаведеного законодавства, господарські суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Виходячи з  викладеного, колегія   суддів   вважає, що під   час розгляду справи  господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Фонду комунального майна м. Севастополя  залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.11.2007 р. у справі №20-6/041  залишити без змін.

Головуючий  суддя

Кравчук Г.А.

Суддя

Мачульський Г.М.

Суддя

Шаргало В.І.