Постанова

від 25.04.2008 по справі 2/631-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/631-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня  2008  року                                             Справа № 2/631-07                                                                                                                            

                                             Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Бондаренко В.П. , суддя Фоміна В.О.

при секретарі Рильовій В.В.

За участю представників сторін :

Позивача –Яблонський В.С.( дов у справі) ;

Відповідача –Ємельяненко С.В. ( дов. у справі); Тищук Ю.М. ( дов. у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду  апеляційну скаргу позивача за первісним позовом вх. № 529С/1-13 на рішення господарського суду Сумської області від 24.01.08 по справі № 2/631-07

за позовом Приватного підприємства "КАМБЕТ", м. Київ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "АКЦЕНТ", м. Суми

про стягнення 21479,02 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКЦЕНТ", м. Суми

до Приватного підприємства "КАМБЕТ", м. Київ

про стягнення 20940,00 грн. та визнання недійсним акту звірки розрахунків,  

встановила:

Позивач - ПП "КАМБЕТ", звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до ТОВ "АКЦЕНТ" про стягнення 21479,02 грн: 16979,02 грн. боргу за актом звірки від 29.12.2006 року по договору оренди транспортного засобу від 29.08.2006р. та 4500,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

ТОВ "АКЦЕНТ" звернулось до господарського суду Сумської області із зустрічною позовною заявою до ПП "КАМБЕТ" про стягнення 20940,00 грн та визнання недійсними актів звірки розрахунків від 29.12.2006 року.

Рішенням господарського суду Сумської області  від 24.01.08р. (суддя Соп"яненко О.Ю.) в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з ПП "КАМБЕТ" на користь ТОВ "АКЦЕНТ" 20940,00 грн. боргу, 209,40 грн. витрат по сплаті держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

       Позивач за первісним позовом - ПП "КАМБЕТ", з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у позові ПП "КАМБЕТ" до ТОВ "АКЦЕНТ" про стягнення 21479,02 грн. та в частині задоволення зустрічного позову ТОВ "АКЦЕНТ" до ПП "КАМБЕТ" про стягнення 20940,00 грн. та постановити нове рішення, яким задовольнити вимоги первісного позову, а саме, стягнути  з ТОВ "АКЦЕНТ" на користь ПП "КАМБЕТ" 21479,02 грн: 16979,02 грн. боргу за актом звірки від 29.12.2006р. (договір оренди транспортного засобу від 29.08.2006 р.) та 4500, 00 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу; в задоволенні вимог зустрічного позову про стягнення 20940,00 грн. просить відмовити.

       Дослідивши матеріали справи , перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, перевіривши надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, розглянувши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів встановила наступне.

      29 серпня  2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір  найму (оренди) транспортного засобу  , відповідно до якого  відповідач передав , а позивач прийняв  у тимчасове платне користування   майно , а саме : автомобіль КАМАЗ 55111(СБ 92В1) для виробничих цілей , пов*язаних з господарською  діяльністю.

     Відповідно до п.п.5.1 ; 5.2 договору  плата  за найм ( оренду) транспортного  засобу  встановлюється  у розмірі 3720 грн. ( в.т.ч. ПДВ)і сплачується на особовий рахунок відповідача  у такому  порядку : передоплата  - 01 числа кожного місяця в розмірі  25% плати  за оренду , остаточний розрахунок  - 30 числа кожного місяця.

    Розділом 9 договору передбачена відповідальність  сторін . Так,  пунктом  9.1 договору    встановлено , що  в період дії договору  наймач власними силами  і засобами  здійснює поточний ремонт  та обслуговування  транспортного засобу. У випадках  простою транспортного засобу  у зв*язку з його поломкою, пов*язаною незадовільним технічним станом автомобіля , плата за найм  за цей період не нараховується . У кожному випадку поломки  транспортного засобу наймач повинен негайно письмово сповістити   наймодавця  для складення відповідного акту  та вирішення питання  по віднесенню  витрат  на ремонт транспортного засобу .  У разі , якщо наймодавець не з*явиться   у зазначений у повідомленні строк , наймач самостійно складає відповідний акт  і передає його наймодавцю. З дати підписання такого акту , або направлення такого акту , нарахування плати за найм  припиняється . У разі досягнення згоди  по фінансуванню витрат  на ремонт  транспортного засобу  нарахування плати за найм  поновлюється з дня закінчення  ремонту. У разі недосягнення  згоди  по фінансуванню витрат  на ремонт транспортного засобу , або не підписання  наймодавцем акту , договір найму  вважається припиненим .

      Обґрунтовуючи позовну заяву та апеляційну скаргу , позивач посилається на  той факт , що ним було здійснено  ремонт  орендованого автомобіля  КАМАЗ на суму 30839,02 грн. , що підтверджує  видатковими  накладними на запасні частини  ВН № РН-000005 від 29.09.2006 року на суму 14343,94 грн.;  ВН № РН-000006 від 26.09.2006 року на суму 10295,08 грн. Дані запасні частини отримані представником відповідача за довіреністю  серія  ЯМД № 805328 від 29.09.2006 року та Актом здачі-приймання  робіт ( надання послуг)  № ОУ-000018 від 28 грудня 2006 року на суму 6200,00 грн.

       Окрім цього, 27 вересня 2006 року  сторонами було підписано Акт заміни запчастин та модернізації ( зміни об*єму бочки з 4 м.куб. на 5 м.куб.) автомобіля КАМАЗ 5511 СБ-92 № 036-62 СВ за період з 01.05.по 27.09.2006 року.

       Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представниками сторін ,  відповідач зарахував  в рахунок оплати  за оренду автомобіля за проведений ремонт 13860,00 грн. Решта суми , на думку позивача , є заборгованістю. На підтвердження визнання відповідачем суми заборгованості  позивач  надав суду акт звіряння взаємних розрахунків  від 29.12.2006 року , підписаний сторонами.

       Відповідно до умов договору від 29 серпня 2006 року  суперечки та  розбіжності , що виникли  з даного договору вирішуються сторонами шляхом  переговорів. В разі не врегулювання  спорів шляхом  переговорів  вони підлягають розгляду  в господарському суді  за місцезнаходженням відповідача  із застосуванням норм матеріального  права  України . Досудове врегулювання  господарського спору  згідно зі статтею 5 ГПК України є обов*язковим.

     29 грудня 2006 року  позивач надіслав відповідачеві  повідомлення , яким зазначив , що оскільки  він отримав від відповідача відмову  на подальшу оренду транспортного засобу , то  він вимагає погашення заборгованості в сумі  16979,02грн.

      19 вересня 2007 року  позивачем на адресу відповідача  було надіслано претензію та запропоновано погасити заборгованість  в сумі  16979,02 коп.. Претензія залишена без задоволення.

      Надаючи правову оцінку  правовідносинам , що склались  між позивачем та відповідачем колегія суддів зазначає , що в  матеріалах справи відсутні докази на підтвердження  виконання позивачем умов договору  щодо того , що  автомобіль КАМАЗ  простоював внаслідок поломки ,пов*язаної незадовільним технічним станом автомобіля.  Також в матеріалах справи відсутні докази  (та  зі слів представника позивача такі докази  не існують взагалі ) , які підтверджують , що позивач у зв*язку з поломкою автомобіля негайно письмово сповістив   наймодавця ( відповідача)  для складення відповідного акту  та вирішення питання  по віднесенню  витрат  на ремонт транспортного засобу .

      Таким чином ,  надані в обґрунтування своїх вимог позивачем докази є недостатніми для встановлення того , що ремонт , проведений  позивачем не є поточним ремонтом , а викликаний незадовільним станом  транспортного засобу , про що був   повідомлений  відповідач. Тобто позивачем не виконані дії , передбачені    умовами договору при  виникненні простою автомобіля.

       До того ж слід зазначити , що  позивачем не доведено, що проведення модернізації автомобіля  є також наслідком простою, пов*язаним з незадовільним станом автомобіля.

      Виходячи з вищевикладеного , колегія суддів зазначає , що суд першої інстанції  дійшов вірного висновку , відмовляючи позивачеві у задоволенні первісного позову.

      Що ж до часткового задоволення зустрічного позову , то колегія суддів зазначає таке.

       Відповідно до п. 9.1 договору  від 26 серпня 2006 року сторони передбачили обов*язкове  досудове врегулювання  господарського спору   згідно зі статтею 5 ГПК України, згідно з якою  сторони застосовують  заходи досудового  врегулювання спору у випадках , передбачених цим Кодексом , а також за домовленістю між собою, якщо це обумовлено договором.

       Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено відповідачем в судовому засіданні  заходи досудового врегулювання спору ( пред*явлення претензії) всупереч умовам договору  не застосовувались .

       Пунктом 3 статті 81 Господарського процесуального Кодексу України передбачено , що господарський суд залишає позов без розгляду ,якщо позивач не вжив заходів  досудового врегулювання спору у випадках , передбачених статтею 5 цього Кодексу , і можливість такого врегулювання не втрачена.

       А тому судова колегія  дійшла висновку , що зустрічний позов Товариства  з обмеженою відповідальністю  «Акцент»в частині задоволення ( стягнення заборгованості  по орендній платі )  має бути залишений без розгляду , а рішення господарського суду Сумської області в цій частині скасованим.

     В частині відмови у задоволенні зустрічного  позову  про  визнання  акту звірки  розрахунків від 29.12.2006 року  недійсним  слід зазначити , що обґрунтовуючи  цю вимогу позивач за зустрічним позовом посилався на ст. 231, ст. 233 ЦК України  та вважав , що цей Акт підписаний з його боку під тиском , шантажем та загрозою настання тяжких наслідків  у вигляді неповернення автомобіля , проти справжньої волі  на вкрай  невигідних  умовах для  ТОВ «Акцент».

    Так ,статтею 231 ЦК України передбачені правові наслідки правочину , який вчинено під впливом насильства .Під насильством  мається  на увазі психічний або фізичний  тиск на особистість  контрагента або його  близьких з метою спонукання до здійснення  правочину ( побиття, катування, загроза вчинення таких дій у майбутньому) . Як вбачається з матеріалів справи доказів на підтвердження насильства з боку  ПП «КАМБЕТ»при підписанні Акту звірки від 29 12.2006 року позивачем за зустрічним позовом не надано.

    Статтею 233  ЦК України   передбачені правові наслідки  правочину , який вчинено під впливом  тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах.  Під  тяжкими обставинами  розуміють  важке майнове становище особи ( або її близьких) , яке виражається у відсутності  засобів ,необхідних для  нормального існування людини. Поняття вкрай невигідних  умов правочину  охоплює нееквівалентність передачі майна  та очевидність  цієї обставини для сторін правочину. Таких доказів  на обґрунтування  заявленої вимоги позивачем за зустрічним позовом не надано .

   Таким чином , колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  України дійшла висновку , що  підстави для задоволення вимоги за зустрічним  позовом щодо визнання  акту звірки  розрахунків від 29.12.2006 року  недійсним  згідно зі ст.ст. 231 , 233 ЦК України  відсутні і в цій частині  рішення господарського суду Сумської області  підлягає залишенню без змін , а апеляційна скарга без задоволення.

    Враховуючи викладене , рішення господарського суду Сумської області від  24.01.2008 року у справі № 2/631-07 в частині задоволення  вимоги за зустрічним позовом  про стягнення з ПП «КАМБЕТ»заборгованості по орендній платі  в сумі 20940,00 грн. прийнято з порушенням норм процесуального права , а тому у відповідності до п.4 ч.1 ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню.

    В іншій частині оскаржуване рішення є законним , обґрунтованим , прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права  , при повному  , всебічному встановленні фактичних обставин справи і підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги  колегія суддів не вбачає.

     Керуючись ст.ст.33,43,п.3ст.81,ст.ст.99,101,п.3ст.103,п.4ч.1ст.104,ст.105 Господарського процесуального Кодексу України, судова колегія :

                                                       Постановила:    

Апеляційну скаргу  позивача за первісним позовом  задовольнити частково .

           Рішення господарського суду Сумської області від 24.01.2008 року  по справі № 2/631-07 скасувати  в частині задоволення зустрічного позову , залишити в цій частині зустрічний позов без розгляду.

           В іншій частині  рішення господарського суду Сумської області від  24.01.2008 року  по справі № 2/631-072 залишити без змін.

            Повний текст постанови виготовлений   17 квітня   2008 року .              

Головуючий суддя                                     Івакіна В.О.

                      Суддя                                    Бондаренко В.П..

                               Суддя                                    Фоміна В.О.