Постанова

від 15.04.2008 по справі 8/618-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/618-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2008                                                                                   Справа № 8/618-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)          

суддів:Верхогляд Т.А., Чимбар Л.О.

при секретарі Чоха Є.О.

за участю представників сторін :

від позивача: не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

від  відповідача: Шаніна І.В., довіреність №5302/4  від 03.01.07

     розглянувши апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі на рішення господарського  суду Дніпропетровської області від  21.01.08р.   у справі № 8/618-07

за позовом: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат”, м.Кривий Ріг

про стягнення 7 143,04грн.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2008р. у справі №8/618-07 (суддя Дубінін І.Ю.) відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі відмовлено в задоволенні позову про стягнення з відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) “Криворізький залізорудний комбінат” в порядку регресу 7 143грн.04коп. фактично відшкодованої Фондом потерпілому Кравцю Анатолію Івановичу суми недоплати по страховим виплатам за період з 01.04.2001 по 01.08.2004р.р.;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що позивач зобов'язаний проводити відповідні виплати за рахунок коштів Фонду, оскільки фінансування останніх здійснюється за рахунок страхових внесків, сплачуваних відповідачем, як страхувальником, з того, що Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” не передбачено стягнення грошових коштів за регресними вимогами як джерела фінансування позивача, а також з того, що сплачена позивачем потерпілому Кравцю А.І. сума недоплати по страховим виплатам взагалі не є збитками, оскільки названим Законом встановлений порядок фінансування таких виплат;

- не погодившись з рішенням суду, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі подало апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та задовольнити позовні вимоги;

- у поданій скарзі йдеться про те, що виплата перерахунків потерпілим внаслідок вини підприємства з 01.04.2001р. є нецільовим використанням бюджетних коштів і згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1423 від 13.09.2000р. “Про затвердження Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві” вид таких виплат як виявлені помилки підприємств і, внаслідок чого, перерахунок (збільшення) страхових виплат, не враховується, про те, що неправомірні додаткові виплати тягнуть за собою збитки Фонду, чим спричинено шкоду відділенню Фонду і відповідно державі, які згідно з ст.ст.225, 228 Господарського кодексу України підлягають відшкодуванню;

   - представник скаржника в судове засідання не з'явився, на адресу апеляційного суду скаржником направлено клопотання про проведення розгляду справи за відсутності представника в межах доводів апеляційної скарги;

- відповідач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 03.12.2004р. у справі №2-3006 з відділення виконавчої дирекції Фонду на користь громадянина Кравця А.І. стягнуто недоплату по страхових виплатах за період з 01.04.2001 по 01.08.2004р.р. в сумі 7 143грн.04коп., про що 03.12.2004р. видано виконавчий лист.

За вказаним виконавчим листом відділення виплатило гр.Кравцю А.І. заборговність в сумі 7143грн.04коп.

Протягом 2001-2007 років на підставі повідомлень відділення виконавчої дирекції Фонду (а.с.20, 21) страхові внески перераховані відповідачем у встановленому розмірі.

Одночасно слід зазначити, що преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Відповідно до ст. 2 Закону сфера дії цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору на підприємствах, а також на осіб, право яких на отримання на відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Згідно з розділом XI, п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку па виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків особам, які потерпіли до набрання чинності Закону та мали право на страхові виплати та соціальні послуги; уся заборгованість потерпілим на виробництві, яким до набрання чинності Закону, підприємство не відшкодувало матеріальну і моральну (немайнову) шкоду - виплачується підприємством, а в разі його ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Статтями 1, 5, підпунктом “в” пункту 1 ст. 21. ч.1 ст. 25, ст.ст. 28, 34 Закону на страховика, яким згідно з ч.4 ст. 6 Закону є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, покладено обов'язок повного та своєчасного відшкодування шкоди у разі настання страхового випадку та проведення усіх видів страхових виплат і соціальних послуг.

З   метою  виконання  зазначеного  обов'язку  Фонд  соціального   страхування   під нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до ч. 1   ст.   46   Закону   України   провадить   збір   та   акумулювання   страхових   внесків,  має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Одним із джерел фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є внески роботодавців (ч.2 ст. 46 Закону). Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету Україні, а спрямовуються для відшкодування шкоди застрахованим особам та членам їх сімей, тобто державі не заподіюється шкода, так як страхові виплати здійснюються Фондом за рахунок роботодавців.

Розмір страхового внеску для кожного підприємства обчислюється Фондом у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати. Також розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство. Розрахунок розміру страхового  внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Постановою Кабінету Міністрів України № 1423 від 13.09.2000р. Визначаючи розмір страхового внеску, Фонд розраховує його таким чином, щоб сума страхових внесків страхувальників до Фонду забезпечувала покриття витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням соціального страхування від нещасного випадку (ч.2 ст. 47 Закону).

Враховуючи викладене, а також те, що страхові виплати здійснюються Фондом за рахунок внесків роботодавців, а Закон України ”Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” не передбачає права Фонду на звернення до роботодавця з регресними вимогами щодо відшкодування сплачених Фондом страхових внесків, господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про неправомірність позовних вимог.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.

Доводи скаржника з посиланням на положення Господарського кодексу України колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки, у даному випадку, між сторонами наявні відносини з загальнообов'язкового соціального страхування.

      Керуючись ст.ст.101-103, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ПОСТАНОВИВ :

      - рішення господарського  суду Дніпропетровської області від  21.01.08р.   у справі № 8/618-07

залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

      Головуючий                                                                                            І.Л.Кузнецова                                                                                                                                               

 Суддя                                                                                                        Т.А.Верхогляд

      Суддя                                                                                                         Л.О.Чимбар