Постанова

від 29.04.2011 по справі 2а/2370/2069/2011

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29 квітня 2011 року                                                         Справа № 2а/2370/2069/2011

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Чалої А.С.,

при секретарі –Шоколенко Т.М.,

за участю представника прокуратури –старшого помічника прокурора Орленко В.І., представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 - за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом в.о. прокурора Черкаського району Черкаської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області до міськрайонного управління Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

   В.о. прокурора Черкаського району Черкаської області звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області, в якій просить стягнути з міськрайонного управління Держкомзему у місті Черкаси та Черкаському районі Черкаської області борг в сумі 6967 грн., з них по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування  - 6832 грн. 94 коп., по фінансовій санкції  - 134 грн. 06 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач стверджує, що відповідачем подано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2010 року, згідно якого загальна сума страхових внесків, що належить до сплати становить 39 412 грн. 15 коп., проте відповідачем частково погашено заборгованість в сумі 32 579 грн. 21 коп., залишок склав 6832 грн. 94 коп. Відповідач свій обов’язок щодо сплати страхових внесків належним чином не виконує. В зв’язку з донарахуванням своєчасно не обчислених страхових внесків до відповідача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 134 грн. 06 коп., які позивач просить стягнути в судовому порядку.

Прокурор та представник позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, пояснивши це тим, що відповідач вчасно та в повному об’ємі сплачує страхові внески, заборгованість яку просить стягнути позивач виникла за управлінням Держкомзему Черкаського району Черкаської області, яке ліквідоване ще у 2009 році, в зв’язку з чим позивач повинен був звернутись за стягненням заборгованості до цієї установи до її ліквідації. Відповідач немає можливості сплатити дану заборгованість, оскільки фінансування установи здійснюється за рахунок міського бюджету, видатки з якого на погашення даної заборгованості у 2011 році не передбачені.

Заслухавши думку представників сторін, розглянувши подані документи, суд приходить до наступного.

Відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів «Про реорганізацію територіальних органів Держкомзему у Черкаській області»№ 345 від 01.07.2009 року відбулася реорганізація шляхом злиття управління Держкомзему у Черкаському районі Черкаської області та управління Держкомзему у місті Черкаси. Назва територіального органу Держкомзему після реорганізації –міськрайонне управління Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області, яке, згідно довідки АА № 111601 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, зареєстроване як юридична особа Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області 01.07.2009 року, ідентифікаційний код 36697252 та з цієї ж дати перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду.

Управління Держкомзему у Черкаському районі Черкаської області мало заборгованість зі сплати страхових внесків за вересень 2009 року у сумі 5110 грн. 38 коп., термін сплати якої становив до 20 жовтня 2009 року. Оскільки, до настання терміну сплати, відбулась реорганізація управління Держкомзему у Черкаському районі Черкаської області, вищевказана недоїмка була зарахована за рахунок сплати реорганізованого управління.

Окрім того, в ході позапланової перевірки управління Держкомзему у Черкаському районі Черкаської області за період з 29.10.2002 року по 01.02.2010 року було враховано недоїмку 5110 грн. 38 коп. за рахунок сплати міськрайонного управління Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області та встановлено заборгованість у сумі 1870 грн. 13 коп., в зв’язку з чим складено акт прийому-передачі облікових показників по юридичній особі управлінню Держкомзему у Черкаському районі Черкаської області та міськрайонному управлінню Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV, (далі –«Закон № 1058-IV»), у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: зокрема підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які обрали особливий спосіб оподаткування та які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до ст. 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 2 ст. 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом 6 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно ч. 12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Судом встановлено, що відповідачем подано до управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за грудень 2010 року, із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті.

Згідно вказаного розрахунку відповідач зобов’язаний сплатити до Пенсійного фонду України внески на пенсійне страхування за грудень 2010 року у сумі 39412 грн. 15 коп.

Дана сума була перерахована відповідачем, проте, оскільки в силу статті 106 Закону № 1058-IV заборгованість зі сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені зараховується в порядку календарної черговості їх виникнення, заборгованість відповідача зі спали страхових внесків становить 6832 грн. 94 коп. (залишок описаної вище заборгованості, що перейшла від управління Держкомзему у Черкаському районі Черкаської області).

Відповідно до абзаців 5, 5 ч. 7 розділу 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Так, частиною 9 ст. 106 Закону № 1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, відповідно до п. 4 цієї статті за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

На підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058-ІV рішенням № 124 від 28.02.2011 року до відповідача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у сумі 134 грн. 06 коп. Вказане рішення отримано уповноваженою особою відповідача 03.03.2011 року.

Частиною 13 ст. 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених ч. 9 і ч. 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідач рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржив, проте заборгованість по страховим внескам, фінансовій санкції не сплатив, з них страхові внески в сумі 6832 грн. 94 коп., фінансові санкції в сумі 134 грн. 06 коп., в загальній сумі 6967 грн., про що свідчить розрахунок суми боргу по сплаті страхових внесків міськрайонного управління Держкомзему у місті Черкаси та Черкаському районі Черкаської області станом на 21.03.2011 року.

Так як в установлений строк  відповідач боргу не сплатив, то відповідно до ст. 106 Закону № 1058-ІV позивач має право вимагати стягнення з відповідача зазначеного боргу в судовому порядку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України,  

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з міськрайонного управління Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області (19635, Черкаська область, Черкаський район, с. Білозір’я, вул. Леніна, 168, ідентифікаційний код 36697252) на користь управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області (18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, ідентифікаційний код 21366780) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій в сумі 6967 грн. (шість тисяч дев’ятсот шістдесят сім) грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                          А.С. Чала