Ухвала

від 31.05.2012 по справі 2а/2370/2069/2011

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/2069/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Чала А.С.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Сорочка Є.О.,

при секретарі Мартиненко Д.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Міськрайонного управління Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Прокуратури Черкаського району Черкаської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області до Міськрайонного управління Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Прокуратуа Черкаського району Черкаської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області (далі -Позивач) звернулась до Міськрайонного управління Держкомзему у м. Прокуратури Черкаського району Черкаської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області Черкаси та Черкаському районі Черкаської області (далі -Відповідача) у якому просила стягнути з відповідача борг в сумі 6 967, 00 грн. з них по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 6 832, 94 грн., по фінансовій санкції 134, 06 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року вимоги адміністративного позову задоволено повністю

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст.. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, управління Держкомзему у Черкаському районі мало заборгованість із сплати страхових внесків за вересень 2009 року у сумі 5 110, 38 грн., оскільки в установлений термін борг сплачено в добровільному порядку не було, то недоїмка була зарахована за рахунок сплати реорганізованого управління

В ході позапланової перевірки за період з 29.10.2002р. по 01.02.2010р. було враховано недоїмку та встановлено заборгованість у сумі 1 870, 13 грн., у зв'язку з чим складено акт прийому-передачі облікових показників по юридичній особі управління Держкомзему у Черкаському районі Черкаської області та міськрайонному управлінню Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем оскаржено у судовому порядку не було, заборгованість по страховим внескам, фінансові санкції в добровільному порядку не сплачено, тому кошти підлягають стягненню в примусовому порядку.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі -Закон № 1058), страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених в п. 1 ст. 14 цього Закону, - календарний місяць.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону № 1058, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених п. З ст. 20 цього Закону, вважаються заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: 10 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, і діє до дня його фактичної сплати страхувальником.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 1058 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п. 2 ст. 106 Закону № 1058, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та не сплачені страхувальниками у визначені законом строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати внесків і стягуються з урахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Зважаючи на те, що позивачем страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплачувалися, рішення про застосування штрафних санкцій відповідачем не оскаржувалось, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 156, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міськрайонного управління Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області -залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Сорочко Є.О.