Постанова

від 18.04.2008 по справі 15/101-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/101-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2008 р.                                                           Справа № 15/101-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Афанасьєв В.В., суддя Бухан А.І.,

при секретарі  Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача: Севостьянов Є.В., довіреність  № б/н від 10.05.2006 р. Рогожина В.В., довіреність № б/н від 01.07.2006 р.,

1-го відповідача: не з'явився,

2-го відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 770 Х/3 від 27.03.2008 р.) Товариства  з обмеженою відповідальністю «Стратег»в особі Харківської філії, м. Харків на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.03.2008 р. по справі № 15/101-08.

за позовом: Акціонерного товариства «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла»м. Харків

до: 1. Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, м. Харків,

2. Харківська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратег»м. Харків

про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна,

встановила:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.03.2008 р. (суддя Лаврова Л.С.) в порядку забезпечення позову накладено арешт на нерухоме майно: виробничу будівлю цеху ОГМ літера «Л-1»загальною площею 558, 3 кв. м. розташованої за адресою : м. Харків, вул. Заводу «Комсомолець», 36, яке належить ДП «48 Заводу залізничної техніки «Міністерства транспорту та зв*язку України. Ухвалу мотивовано посиланням на ст.66 ГПК України.

2-й відповідач –ТОВ «Стратег»в особі Харківської філії - не погодилось з ухвалою господарського суду Харківської області від 19.03.2008 р. по даній справі, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану вище ухвалу та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Апеляційну скаргу обгрунтовано порушеннями судом норм процесуального права, а саме тим, що в ухвалу від 19.03.2008 р. суд лише процитував ствердження, наведені в заяві позивача про забезпечення позову, а жодного самостійного висновку про об'єктивність цих стверджень суд не зробив, на жодний документ чи інший доказ, який би підтверджував реальність процитованих судом стверджень позивача, суд не послався.

Позивач та 1-й відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надали, в судовому засіданні 14.04.2008 р. представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Для розгляду даної справи ухвалою заступника голови Харківського апеляційного господарського суду від 12.04.2008 р. було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Афанасьєв В.В., суддя Бухан А.І.

В судове засідання 14.04.2008 р. з'явилися представники позивача, представники 1-го та 2-го відповідачів в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать корінці повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень від 02.04.2008 р.

Вислухавши думку представників позивача, судова колегія вважає за можливе розгляд справи здійснити у відсутність 1-го та 2-го відповідачів за наявними у справі матеріалами.

          Дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм процесуального права, заслухавши представників позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга 1-го відповідача підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 19.03.2008 р. по справі № 15/101-08 підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

          Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2008 року позивач –АТ «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла»звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна. Одночасно позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом заборони 1-му відповідачу –Орджонікідзевському відділу ДВС Харківського міського управління юстиції вчиняти дії щодо затвердження та видачі актів про проведення прилюдних торгів переможцю торгів ТОВ «Будівельні технології». Зазначена заява господарським судом не розглянута.

18.03.2008 р. до господарського суду Харківської області позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме виробничу будівлю цеху ОГМ, літера «Л-1», загальною площею 558,3 кв. м., розташовану за адресою: м. Харків, вул.. Заводу «Комсомолець», 36, яке належить ДП «48 Заводу залізничної техніки»Міністерства транспорту та зв*язку України. Позивач вказував на те, що існує реальна загроза незаконної та безпідставної передачі (реалізації) нерухомого майна, яке було предметом торгів 27.02.2008 р. у власність третіх осіб без врахування інтересів позивача.

Оскаржуваною ухвалою господарського суду Харківської області від 19.03.2008 року накладено арешт на нерухоме майно, а саме виробничу будівлю цеху ОГМ, літера «Л-1», загальною площею 558,3 кв. м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Заводу «Комсомолець», 36, яке належить ДП «48 Заводу залізничної техніки»Міністерства транспорту та зв*язку України.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України передбачає заходи забезпечення позову, а  саме - позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, тощо.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Про забезпечення позову виносить ухвала, яка повинна відповідати вимогам ст.86 ГПК України, зокрема ухвала повинна містити стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала; мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.

Господарський суд Харківської області, приймаючи (без виклику сторін) ухвалу про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно, не вказав, за яких підстав задовольняється клопотання позивача про забезпечення позову, та не визначив яке саме право чи інтерес позивача може бути порушено у разі не забезпечення позову, або яке саме право та інтерес позивача не можливо буде відновити без вжиття заходів забезпечення позову, або для його відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, тобто ухвала від 19.03.2008 р. позбавлена будь-якого обґрунтування, а її зміст тотожний змісту заяви про забезпечення позову.

Вказане є порушенням ст.ст.66, 86 ГПК України і є підставою для скасування ухвали від 19.03.2008 р.

Відповідно до ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення (ухвалу) в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, розглянувши заяву позивача про забезпечення позовних вимог шляхом накладання арешту на нерухоме майно, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про порушення його прав, свобод та інтересів, не надав достатньо вагомих свідчень про те, що за час провадження у справі спірне  майно може бути виведеним з ладу, погіршитись, що може зробити неможливим або утруднити виконання рішення господарського суду.

Крім того, судова колегія зазначає, що матеріально-правовий інтерес позивача обгрунтовано тим, що позивач є стягувачем у виконавчому провадженні про примусове виконання наказів господарського суду Харківської області № 15/117-02 від 09.09.2002 р. та № 49/135-06 від 13.10.2006 р. про стягнення з боржника –Харківського обласного комунального підприємства «Декоративне садівництво» заборгованості в загальному розмірі 104 956,63 грн., саме з метою погашення зазначеної заборгованості реалізується майно, що належить боржнику, а в разі не реалізації спірного нерухомого майна під час прилюдних торгів позивач має право на залишення за собою непроданого майна.

Питання щодо вжиття запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на майно, що належить ХОКСП «Декоративне садівництво»(боржник у виконавчому провадженні), та було предметом прилюдних торгів від 27.02.2008 р., вирішено ухвалою господарського суду Харківської області від 05.03.2007 р. (справа № 1з-08).

Разом з тим, в позовній заяві не обгрунтовано матеріально-правовий інтерес позивача щодо визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, а саме виробничої будівлі цеху ОГМ, літера «Л-1», загальною площею 558,3 кв. м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Заводу «Комсомолець», 36, яке належить ДП «48 Заводу залізничної техніки»Міністерства транспорту та зв*язку України. Наявність порушення обгрунтовано посиланням на п.3.17 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, відповідно до якої на прилюдних торгах можуть бути присутні безоплатно стягувач та боржник. Матеріали справи не містять доказів того, що позивач є кредитором ДП «48 Заводу залізничної техніки»Міністерства транспорту та зв*язку України, та не містять акту про не проведення торгів.

Судова колегія приходить до висновку, що за таких обставин є безпідставним вжиття заходів забезпечення позову на даній стадії розгляду справи.

Одночасно, судова колегія вважає за необхідне наголосити, що за наявності доказів, які свідчать про існування обґрунтованої підозри, що виконання рішення суду може бути утруднено чи неможливо, позивач вправі подати клопотання про вжиття заходів по забезпеченню позову на будь-якій стадії провадження. Ухвала суду з цього питання повинна бути вмотивована.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст.4 ГПК України господарський суд вирішує господарські справи на підставі Конституції України, Господарського процесуального кодексу.

Ст.22 ГПК України встановлює права і обов'язки сторін в господарському судочинстві, зокрема, сторони зобов'язані добросовісно користуватися  належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних  законом інтересів другої сторони.

Згідно з ч.5 ст.129 Конституції України за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Оцінюючи матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що 1-й відповідач недобросовісно використовував свої процесуальні права, а вчинені ним дії/бездіяльність спрямовані, зокрема, на затягування строків розгляду господарської справи.

Про це може свідчить наступне.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.03.2008 р. розгляд даної справи було призначено на 14.04.2008 р.

Дана ухвала була відправлена сторонам 29.03.2008 р., а отримана Орджонікідзевським відділом ДВС Харківського міського управління юстиції 02.04.2008 р. (про що вказує корінець повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 25.03.2008 р.).

Незважаючи на те, що 1-й відповідач достеменно знав про час і місце судового засідання, свого представника в судове засідання 14.04.2008 р. не направив, про причини неявки в судове засідання свого представника суд не повідомив.

Все наведене вище є також проявом неповаги до суду.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в «Мой Дом»за № 5 від 12.02.2008 р. - додатку до газети «Харківський кур'єр»- опубліковано оголошення про те, що 27.02.2008 р. відбудуться прилюдні торги з реалізації арештованого майна, зокрема, лот № 3 Виробнича будівля цеху ОГМ літ «Л-1»загальною площею 558,3 кв. м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Заводу «Комсомолець», 36, яке належить ДП «48 Заводу залізничної техніки»Міністерства транспорту та зв*язку України, стягувачами є фізичні особи.

Згідно зі ст.1 Закону України від 29.11.2001 № 2864-III «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

          Згідно зі ст.2 вказаного Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у  зв'язку із трудовими відносинами.

          З публікації неможливо однозначно зробити висновок, чи є боржник - ДП «48 Завод залізничної техніки», чиє майно реалізується на прилюдних торгах, державним підприємством, проте, у поєднанні з посиланням на Міністерство транспорту та зв*язку України, це припущення можна вважати достатньо обґрунтованим.

          У матеріалах справи відсутні також дані, які б свідчили про те, що на реалізацію нерухомого майна не розповсюджується правовий режим мораторію, встановленого Законом України від 29.11.2001 № 2864-III «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».

Згідно зі ст. 90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Судова колегія вважає за необхідне з приводу зазначених вище порушень норм ГПК України та Закону України 29.11.2001 № 2864-III «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»винести окрему ухвалу, яку направити на адресу Головного управління юстиції у Харківській області.

На підставі викладеного, апеляційна скарга 2-го відповідача підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Харківської області від 19.03.2008 року про застосування заходів про забезпечення позову підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову (вх. № 4531 від 18.03.2008 р.) необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п.1 ч.1 ст.104, ст. 105, 106, ГПК України, судова колегія

постановила:

Апеляційну скаргу 2-го відповідача –Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратег», м. Харків - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 19.03.2008 року по справі № 15/101-08  - скасувати.

У задоволенні клопотання позивача - Акціонерного товариства «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла», м. Харків - про накладення арешту на нерухоме майно, а саме виробничу будівлю цеху ОГМ, літера «Л-1», загальною площею 558,3 кв. м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Заводу «Комсомолець», 36, яке належить ДП «48 Заводу залізничної техніки»Міністерства транспорту та зв*язку України, - відмовити.

Справу № 15/101-08 для подальшого розгляду направити до господарського суду Харківської області.

         Головуючий суддя                                                                      В.Я.Погребняк

                              суддя                                                                                В.В.Афанасьєв

                   суддя                                                                                    А.І.Бухан