Рішення

від 24.05.2011 по справі 40/67пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.05.11 р. Сп рава № 40/67пд

Суддя господарського суд у Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судово го засідання Тітовой С.С.

Розглянув матеріали справ и за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Доне цьк

до відповідача фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк

за участю першої третьої ос оби, яка не заявляє самостійн их вимог на предмет спору на с тороні позивача ОСОБА_3, м . Донецьк

за участю другої третьої ос оби, яка не заявляє самостійн их вимог на предмет спору на с тороні позивача ОСОБА_4, м . Донецьк

про визнання договорів поз ики недійсними

за участю:

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_5 - п редставник за довіреністю, ОСОБА_1 - фізична особа-під приємець

від відповідача: ОСОБА_2 - фізична особа - підприєм ець

від першої третьої особи: ОСОБА_3 - фізична особа - пі дприємець

від другої третьої особи: не з' явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - пі дприємець ОСОБА_1 звернул ася до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_ 2 про визнання недійсними д оговорів позики, укладених м іж фізичною особою ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_2 , які оформлені розписками в ід 17.09.09р. на суму 25 000 грн., від 15.10.10р. н а суму 15 000 грн., від 28.11.10р. на суму 50 000 грн.

Представник в ідповідача позовні вимоги не визнав, мотивуючи свої запер ечення тим, що грошові кошти б уло отриманні позивачем, як ф ізичною особою - громадянин ом України. Зміст спірних роз писок про отримання позики н е відображає, що спірні грошо ві кошти були отримані фізич ною особою-підприємцем ОСО БА_6. Тому підстав для задово лення позовних вимог для виз нання спірних договорів поз ики, оформлених розписками н е існує за законом.

Вказані обстав ини знайшли своє відображенн я у рішенні Будьонівського р айонного суду м. Донецька № 2-54 1/11 від 24.02.11р., яке залишено без зм ін ухвалою апеляційної інста нції від 28.04.11р., та містить факт и в розумінні вимог статті 35 Г ПК України, як іє загально від омими та не потребують доказ уванню.

Перша третя особ а письмово на листі повідоми ла суд про відсутність її юри дичного інтересу до справи, т ак як будь-яких боргових зобо в' язань немайнового характ еру не має перед позивачем.

Друга третя особ а надала відзив на позовну за яву, за змістом якого вбачаєт ься, що вона не має юридичног о інтересу до справи, та напол ягає та відсутність заборгов аності перед позивачем за до говорами позики, оформлених розписками.

З' ясувавши факти чні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову оцінку відносинам с торін, вислухавши доводи поз ивача, мотиви заперечень пре дставника відповідача, тре тіх осіб, суд встановив:

До прийняття ріше ння у справі позивач усно пов ідомив суд про можливе уточн ення своїх позовних вимог, од нак таких доказів в розумінн і вимог ст. ст. 33, 36 ГПК України до канцелярії суду не надав, том у спір розглядається судом з а раніше заявленими у позовн ій заяві вимогами.

Позов мотивовано т им, що 17 вересня 2009 року ОСОБА _1, як фізичною особою, було н адані фізичної особі ОСОБА _2 грошові кошти в сумі 25 000 грн ., оформлені розпискою. 15 жовтн і 2010 року позивачем було надан о розписку про передачу відп овідачу грошових коштів в су мі 15 000 грн., а 28 листопада 2010 року д одатково було передано 50 000 грн .

Свої позовні вимо ги позивач обґрунтовує насту пними обставинами:

ь позивач, як фізична о соба ніколи не вступав у циві льні відносини з відповідаче м - фізичною особою, не уклад ав з ним договорів позики, не брав у нього у заїм грошові к ошти, та не надавав жодних ро зписок про позику грошей, у то му числі під розписку їх не от римував;

ь згідно свідоцтва пр о державну реєстрацію серія ВО1 № НОМЕР_2 від 24.07.06р., ОСО БА_1 є фізичною особою - під приємцем, і здійснює підприє мницьку діяльність щодо розд рібної торгівля іншими непро довольчими товарами;

ь відповідач у справі - ОСОБА_2, є також фізично ю особою - підприємцем, якому 1 4.12.06р. було видане свідоцтво се рії ВО1 № НОМЕР_2 про держав ну реєстрацію на проведення роздрібної торгівлі іншими непродовольчими товарами;

ь правовідносини між сторонами виникли з приводу роздрібної торгівлі карткам и поповнення рахунку операт орів мобільного зв' язку: МТ С, Київстар, Білан, Лайф, придб анням їх у відповідача та реа лізацією через торгівельну м ережу;

ь на час здійснення су місної діяльності, позивач о тримував від відповідача вка зані картки з відстроченням платежу для подальшої їх реа лізації у торгівельної мере жі, а останній під впливом на сильства та загрозою вбивств а, психічним тиском, зобов' я зував надавати йому розписки на отримання грошових кошті в, при цьому намагаючись збіл ьшити їх розмір. Загальна сум а отриманих грошових коштів досягла - 90 000 грн.;

ь позивач стверджує, щ о договори позики, як підтвер джені розписками позивача ві д 17.09.10р., та 15.10.10р. вчинено без намі ру створити правові наслідки , а тому за своєю правовою пр иродою є фіктивними та підля гають визнанню їх недійсними ;

ь так, 28 листопада 2010 рок у, відповідач разом з третіми особами у справі: фізичною ос обою ОСОБА_3 та фізичною о собою ОСОБА_4 незаконно примусили позивача написати розписку про одержання суми в розмірі 50 000 грн. Позивач звер нувся до органів прокуратури з метою проведення перевірк и вказаних фактів, на що проку ратура листом від 27.02.11р. за № 90-82/111 ж-10 надала відповідь за зміст ом якої вбачається, що 27.02.11р. бу ло скасовано постанову Будьо нівського РВ ДМУ про відмову у порушенні кримінальної сп рави, а матеріали надіслані н а додаткову перевірку;

ь позивач стверджує, щ о ніколи не отримував від від повідача грошових коштів, не має перед останнім заборгов аності, на час правовідносин , отримував від нього товар, к ожен день за усними розмовам и, та вказівками звітував пер ед ним щодо кількості реаліз ованого, одержаного та залиш еного товару. Передавав зали шкові грошові кошти уповнова женої особі відповідача - ОСОБА_7 Доказом вказаних д ій є - зошит обліку та підпис вказаної вище особи про нею г рошових коштів, копія якого з алучена до матеріалів справи . Незалежно від такої неправ омірної господарської діял ьності у позивача перед відп овідачем все ж таки утворивс я борг в сумі 1 119 грн.

Вказані обставини надають право позивачеві ств ерджувати, що до спірних прав очинів слід застосувати при писи статті 231 ЦК України, оскі льки вони вчинений особою пр оти її справжньої волі внасл ідок застосування до неї фіз ичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з бок у іншої сторони, визнається с удом недійсним.

Додатково стверджу є, що спірні договори позики згідно статті 234 ЦК України є ф іктивними, оскільки сторона ми не вчинено будь-яких дій на їх виконання, що є підставою д ля визнання його недійсним з гідно ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Дослідивши правову н орму, яка підлягає застосува нню у спірних відносинах сто рін, суд дійшов висновку, що д оводи позивача є хибними, вих одячи із наступного:

Відповідно до частин и першої статті 1046 ЦК України т а приписів частини другої ст атті 1047 ЦК України між сторон ами були укладені договори п озики, оформлені борговими р озписками: від 17.09.09р.; від 15.10.10р.; ві д 28.11.10р. та є укладеними з момент у передачі грошових коштів.

Стаття 1046 ЦК України, я ка визначає поняття договорі в позики, а стаття 1047 ЦК Україн и встановлює форму укладенн я таких видів договорів. Дого вір позики укладається у пис ьмовій формі, якщо його сума н е менш як у десять разів перев ищує встановлений законом ро змір неоподатковуваного мін імуму доходів громадян, а у ви падках, коли позикодавцем є ю ридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження уклад ення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або і нший документ, який посвідчу є передання йому позикодавц ем визначеної грошової суми або визначеної кількості реч ей.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтве рдження свідчать, що розписк и були видані позикодавцем (ф ізичною особою) саме фізичні й особі, як позичальнику за до помогою розписок. Розписка п озичальника є лише борговим документом, і підтверджує фа кт отримання грошей або рече й позичальником.

Пункт 3 статті 208 ЦК У країни вказує, що правочини ф ізичних осіб між собою на сум у, що перевищують у двадцять і більше разів розмір неопода тковуваного мінімуму доході в громадян, крім правочинів, п ередбачених частиною першою статті 206 ЦК України вчинюють ся у письмовій формі.

Підставою недійсно сті правочину є недодержання стороною в момент вчинення п равочину стороною вимог, які встановлені частинами першо ю-третьою, п' ятою та шостою с татті 203 ЦК України. Недодержа ння сторонами обов' язковій письмовій форми договору по зики не є наслідком його неді йсності, а лише ускладнює йог о підтвердження.

За загальним прави лом, кожна особа, що бере участ ь у справі, повинна довести об ставини, на які вона посилаєт ься, як на підставу своїх вимо г чи заперечень(стаття 33 ГПК У країни). Водночас коментован а стаття визначає підстави, з яких ці особи звільняються в ід обов' язку доказування. П ідстави звільнення від доказ ування можна поділити на три групи:

· а) обставини, визнані господарським судом загальн овідомими (частина першої ст атті 35 ГПК України;

· б) преюдиціальні фак ти (частини 2-4 статті 35 ГПК Укра їни);

· в) законні презумпці ї ( частина п' ята статті 35 ГПК України).

Відповідно до ча стини 3 статті 43 ГПК України ви знання однією стороною факти чних даних і обставин, якими і нша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для г осподарського суду не є обов ' язковими. Отже, таке визнан ня не є підставою звільнення від доказування, тобто незал ежно від того, що одна сторона визнає певні обставини, які н аводяться іншою стороною, ос тання повинна надати відпові дні докази.

Обставини, зазна чені у рішенні Будьонівсько го районного суду м. Донецька № 2-541/11 від 24.02.11р., та залишення без змін рішення по даній справі постановою Апеляційного суд у Донецької області від 28.04.11р. в казують на те, що договори по зики були укладені між фізич ними особами, які підтвердже ні розписками. За змістом роз писок вбачається волевиявле ння позичальника у точно виз начений строк повернути на а дресу позичальника грошові к ошти на момент такої вимоги. Таким чином, на підставі стат ті 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрал о законної сили, є обов' язко вим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для ви рішення спору.

Посилання позива ча на те, що спірні правочини н е відповідають вимогам статт і 231 ЦК України не ґрунтуються на законі. При вирішенні спор ів про визнання недійсним пр авочину, вчиненого особою пі д впливом насильства , судом в раховане, що насильство має в иражатися в незаконних, одна к не обов'язково злочинних ді ях. Насильницькі дії можуть в чинятись як стороною правочи ну, так і іншою особою - як щодо іншої сторони правочину, так і щодо членів її сім'ї, родичі в тощо або їх майна. Факт насил ьства не обов'язково має бути встановлений вироком суду, п остановленим у кримінальній справі.

Втім, правочин ук ладений під впливом насильст ва, є оспорюваним, оскільки во ля учасника формувалася неві льно. Так, під насильством має ться на увазі психічний (у душ евних стражданнях, яких фізи чна особа зазнала у зв' язку з противоправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім' ї чи близьких родичів) або фіз ичний тиск на особистість ко нтрагента або його близьких з метою спонукання до здійсн ення правочину (побиття, кату вання, каліцтво або іншим ушк одженням здоров' я, загроза вчинення таких дій у майбутн ьому тощо). При цьому необов' язково, щоб насильство здійс нювалося саме іншою стороною правочину. Достатньо, щоб він знав про насильство з боку ін ших осіб і використовував цю обставину у своїх інтересах . Таких доказів позивач в розу мінні вимог статті 231 ЦК Украї ни під час судового процесу п редставник позивача суду на дав.

Ствердження поз ивача про то, що спірний прав очин є фіктивним в розумінні вимог статті 234 ЦК України є пе редчасним. Для визнання прав очину фіктивним на вказаними обставинами необхідно встан овити наявність умислу всіх сторін правочину. Невиконанн я правочину сторонами не озн ачає, що укладено фіктивний п равочин. Якщо сторонами не вч инено будь-яких дій на викона ння такого правочину, суд ухв алює рішення про визнання пр авочину недійсним без застос ування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання право чину було передано майно, так ий правочин не може бути квал іфікований як фіктивний.

Натомість, на вик онання договорів позики стор онами вчинені певні дії щодо їх виконання, а саме відбуло ся придбання грошових коштів , отримання товару (карток поп овнення рахунку зв' язку), по вернення залишкових сум та і снування у позичальника забо ргованості за договорами поз ики. Позивачем, з урахуванням фактів встановлених рішення м із цивільної справи не дове дені підстави для застосува ння вимог статті 234 ЦК України , яка передбачає надання дока зів наявності умислу сторін за правочинами.

Вирішуючи спори пр о визнання угод недійсними, с уд повинен встановити наявні сть тих обставин, з якими зако н пов' язує визнання угод не дійсними і настання відповід них наслідків, а саме: відпові дність змісту угод вимогам з акону; додержання встановлен ої форми угоди; правоздатніс ть сторін за угодою; у чому кон кретно полягає неправомірні сть дій сторони та інші обста вини, що мають значення для пр авильного вирішення спору.

Підстави для визна ння правочину недійсним визн ачені за законом. Відповідно до ч. 1 ст. 203, ст. 208 та ч. 1 ст. 215 ЦК підс тавою недійсності правочину є суперечність його змісту а ктам цивільного законодавст ва. Під змістом правочину тут розуміється зміст волевиявл ення учасників правочину в ц ілому, тобто як волевиявленн я щодо змісту цивільних прав овідносин, що мають виникнут и на підставі правочину, так і волевиявлення стосовно того , з ким ці правовідносини мают ь бути встановлені. Тому прав очин може бути визнаний неді йсним, зокрема у разі, коли ним порушено право третьої особ и, яка відповідно до закону от римала право на укладення.

Стаття 33 ГПК Украї ни зобов' язує сторін довест и ті обставини, на які вони пос илаються як на підставу свої х вимог і заперечень. Відпові дно до вимог статті 34 ГПК Укра їни визначає, що господарськ ий суд приймає тільки ті дока зи, які мають значення для спр ави. Втім ніякі докази не мают ь для суду заздалегідь встан овленої сили і оцінюються су дом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрі шнім переконанням, що ґрунту ється на всебічному, повному і об' єктивному розгляду в с удовому процесі всіх обстави н справи в їх сукупності, керу ючись законом.

Тобто, відсутні правові п ідстави для визнання догово рів позики недійсними, які пі дтверджуються розписками ОСОБА_1 від 17.09.09р. на суму 25 000 гр н., від 15.10.10р. на суму 15 000 грн., від 28.1 1.10р. на суму 50 000 грн.

В свою чергу, відповіда ч довів обставини, що відпові дно до укладених між сторон ами договорів позики, оформл ених борговими документами - розписками, грошові кошти бу ли передані ОСОБА_6, як фіз ичній особі, а не суб' єкту пі дприємницької діяльності, а тому підстав для визнання ї х недійсними за приписами ст .ст. 203, 215, 231 та 234 ЦК України не існу є за законом.

На підставі викладеног о, у задоволенні позовних вим ог фізичної особи - підприє мця ОСОБА_1 до фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_2 щодо визнання недійсними дог оворів позики, укладених між фізичною особою ОСОБА_1 т а фізичною особою ОСОБА_2 , які оформлені розписками ві д 17.09.09р. на суму 25 000 грн., від 15.10.10р. на суму 15 000 грн., від 28.11.10р. на суму 50 00 0 грн., слід відмовити, як необґ рунтовано заявлених.

Порядок сплати з бору на інформаційне-техніч не забезпечення судового про цесу вирішується за допомого ю Постанови Кабінету Міністр ів України від 29.03.02р. за №411 „Про в изначення розміру витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу.

За наслідкам розгляду с пору суд на підставі статті 4 9 ГПК України повинен вирішит и питання про розподіл між ст оронами судових витрат. Стяг нення та повернення збору на інформаційне-технічне забез печення судового процесу, пе редбаченого статтею 47-1 ГПК Ук раїни, вирішується судом за п равилами розподілу витрат по державному миту. Долучені д о матеріалів справи позиваче м оригінали квитанцій: від 12.03 .11р. на суму 264 грн., квитанція б/н на суму 264 грн. не містять відби тки про проведення касової о перації на перерахування вк азаного збору на спеціальні рахунки органів казначейств а. Таким чином, позивач у вста новленому законом порядку та розмірі не перерахував збір на інформаційно-технічне за безпечення судового процесу , а тому вказаний збір в сумі 236 грн. підлягає стягненню з ньо го згідно ст.ст. 44, 46 ГПК України на користь державного бюдже ту України.

Розподіл судових ви трат за наслідками розгляду спору вирішується наступним чином: витрати по державному миту в сумі 85 грн. та забезпече нню судового процесу в сумі 236 грн. відносяться на позивача у справі - фізичну особу - пі дприємця ОСОБА_1.

У судовому засіданні, яке в ідбулося 24.05.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було про голошено скорочений текст рі шення, а саме його вступну та р езолютивні частини.

На підставі викладеного, ке руючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 25, 27, 33, 35, 36, 43, 44, 46, 47-1, 49, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Стягнути з фізи чної особи - підприємця ОС ОБА_1, свідоцтво про державн у реєстрацію серія В01 № НОМЕ Р_2 від 24.07.06р., ідентифікаційни й номер платника податку та і нших обов' язкових платежів НОМЕР_1, м. Донецьк, 83030, АДР ЕСА_1:

- на користь держа вного бюджету збір на інформ аційне-технічне забезпеченн я судового процесу в сумі 236 гр н., видавши наказ та надіславш и його на виконання до Держав ної податкової інспекції у В орошиловському районі м. Дон ецька.

2. У задоволенні позовних вимог фізичної особи - підп риємця ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_ 2 щодо визнання недійсними договорів позики, укладених між фізичною особою ОСОБА _1 та фізичною особою ОСОБ А_2, які оформлені розпискам и від 17.09.09р. на суму 25 000 грн., від 15.1 0.10р. на суму 15 000 грн., від 28.11.10р. на су му 50 000 грн. - відмовити.

3. Витрати по держа вному миту в сумі 85 грн. та забе зпеченню судового процесу в сумі 236 грн. відносяться на поз ивача у справі - фізичну осо бу- підприємця ОСОБА_1.

4. Рішення господар ського суду набирає законної сили після закінчення строк у подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не бу ло подано. У разі подання апел яційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає за конної сили після розгляду с прави апеляційним господарс ьким судом.

Суддя Підченко Ю.О.

Повний текст рішення скла дено - 30.05.11р.