Постанова

від 27.05.2011 по справі 20/10/10

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/10/10

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.05.2011 р.           справа №20/10/10

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів :

Головуючого:Дучал Н.М.

суддівЗапорощенко Р.Г.

Новікова Р.Г.

При секретарі  Мірошник Г.І.

За участю представників сторін:від позивача -  не з'явивсявід відповідача- не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «АЛВІ», м. Запоріжжя

На рішення господарського судуЗапорізької  області

Від18.10.2010р. (підписане 22.10.2010р.)

у справі№ 20/10/10 (суддя Гандюкова Л.П.)

за позовомПублічного акціонерного товариства «Мотор-Банк», м. Запоріжжя

до

проТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «АЛВІ», м. Запоріжжястягнення 339 351,58грн.

ВСТАНОВИВ:

          Публічне акціонерне товариство «Мотор-Банк»м. Запоріжжя звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «АЛВІ»                  м. Запоріжжя про стягнення 335 407,59грн., в тому числі 322 533,08 грн. прострочених  процентів за період з жовтня 2009 р. по червень 2010 р., 12 874,51 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов"язань по сплаті процентів за користування кредитом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на кредитний договір № 23/09 від 30.10.2009р., який став підставою для отримання відповідачем кредиту в сумі 2 160 000,00 грн.; невиконання ТОВ "ТБ "АЛВІ" зобов"язань за кредитним договором № 23/09 від 30.10.2009р. по сплаті відсотків за користування кредитом, нарахування пені.

Заявою № 1386 від 15.10.2010р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача загальну суму 339 351,58 грн., яка складається з  суми 322 533,08 грн. прострочених процентів за користування кредитом з жовтня 2009р. по 29.07.2010р.,  та суми 16 818,50 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом.

На підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.  

        Ухвалою суду від 14.09.2010р. заяву Публічного акціонерного товариства «Мотор-Банк»про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом витребування від Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації довідки про належні відповідачу об'єкти нерухомого майна як доказ наявності у відповідача нерухомого майна; витребування від УДАІ УМВС України в Запорізькій області довідки про належні відповідачу транспортні засоби як доказ наявності у відповідача рухомого майна (транспортних засобів); витребування від ДПА у Запорізькій області довідки про відкриті відповідачем поточні рахунки у банківських установах Запорізької області як доказ наявності у відповідача грошових коштів; вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме (включаючи грошові кошти) та все нерухоме майно, що належить відповідачеві, залишено без задоволення.

 Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.10.2010р. (підписане 22.10.2010р.) частково задоволені позовні вимоги.

          Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “АЛВІ” м. Запоріжжя на користь Публічного акціонерного товариства “Мотор-Банк” м. Запоріжжя заборгованість за простроченими процентами за період з жовтня 2009 року по 29.07.2010р. за кредитним договором №К-23/09 від 30.10.2009р. у  сумі 322 533 грн. 08 коп., 16 407 грн. 60 коп.  пені, 3 389 грн. 41 коп. витрат на державне мито, 235 грн. 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “АЛВІ” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2010р. по справі № 20/10/10 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

  В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права. Наполягає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом Запорізької області зазначено про встановлення матеріалами справи факту порушення позичальником (відповідачем) прийнятих на себе зобов"язань. Апелянт стверджує, що ТОВ "АЛВІ" є споживачем, який укладаючи кредитний договір лише підписав складений позивачем текст договору, в якому Банк самостійно визначив умови кредитного договору. Отже, вказаний договір є договором приєднання , а саме –договором, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Зловживаючи своїм виключним правом, як банківської установи на надання кредитів, позивач захистив тільки свої власні майнові інтереси на шкоду інтересів скаржника, чим порушив загальні засади цивільного законодавства-справедливість, добросовісність та розумність, закріплені в ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України. Наполягає на невідповідності розрахунку пені, поданого позивачем до матеріалів справи,  частині 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України. Також, вказує на те, що представник відповідача жодного разу не брав участі у розгляді справи в господарському суді. Клопотанням від 04.05.2011р. просив долучити докази часткового погашення 15.09.2010р. заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 3795,23грн., що стягнуто судом.

          Позивач, Публічне акціонерне товариство “Мотор-Банк”, проти апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві № 14/54 від 24.03.2011р. на апеляційну скаргу. Вважає рішення господарського суду  Запорізької області від 18.10.2010 року  таким , що прийнято згідно діючого законодавства України та  повністю відповідає матеріалам справи. Також, клопотанням № 14/55 від 24.03.2011р. просив розглянути справу без участі представника позивача.

          Клопотанням № 14/85 від 11.05.2011р. позивач просив долучити до матеріалів справи копію платіжного доручення від 15.09.2010р. на підтвердження часткової сплати ТОВ “Торговий будинок “АЛВІ” заборгованості по прострочених процентах за кредитним договором №К-23/09 у сумі 3795грн.23коп.

Представники сторін у судове засідання від 24.05.2011 року не з'явились, про час та місце проведення якого були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

     Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

 Згідно зі ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

           30.10.2009р. між Відкритим акціонерним товариством “Мотор-Банк” («Кредитор») та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “АЛВІ” («Позичальник») укладений кредитний договір №К-23/09.

           Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору Кредитор надає Позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту в розмірі 2 160 000 грн. на умовах цільового використання, забезпеченості, строковості, платності, зворотності та інших умов, викладених в цьому договорі. Позичальник зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити нараховані проценти, а також виконати інші зобов'язання в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

          Кредитор відкриває позичальнику наступні рахунки: №20628001000190 – рахунок по обліку заборгованості позичальника по наданому кредиту (позичковий рахунок); №20684001000190 –рахунок для обліку процентів та комісій за користування кредитом (п.2.4). Моментом (датою) надання кредиту/траншу вважається дата перерахування грошових коштів кредитором на позичковий рахунок позичальника, в сумі відповідного траншу кредиту (п.2.5).

          Згідно з п.п.2.1, 3.1, 3.2 кредит надається строком користування до 29.10.2010р. За користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти в розмірі 20% річних. Проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів в поточному місяці на основі банківського року (який складає 365 (366) днів) у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 10 число місяця, наступного за трьохмісячним періодом, за який нараховуються проценти на рахунок, зазначений в п.2.4 цього договору.

          Пунктом 3.2. кредитного договору № К-23/09 передбачено, що нарахування процентів здійснюється кредитором в останній робочий день місяця. У першому періоді нарахування процентів до розрахунку включається період, що розпочинається з дати набуття чинності цим договором і закінчується попереднім днем перед останнім робочим днем місяця, за який нараховується проценти. У подальшому до розрахунку включається період, що розпочинається з дня нарахування процентів у попередньому місяці і закінчується попереднім днем перед останнім робочим днем місяця, за який нараховуються проценти (в останній період користування кредитними коштами – днем повного погашення заборгованості за кредитом). У кінці року проценти нараховуються по 31 грудня відповідного року включно. Під датою сплати процентів розуміється дата зарахування суми процентів на рахунок, зазначений у п. 2.4.договору(п. 3.3.договору).

          Відповідно до п. 5.1. договору Позичальник здійснює погашення Кредиту, сплату процентів та комісій, нарахованих за користування Кредитом у строки (терміни), які визначаються в п.2.1., розділі 3 цього договору шляхом перерахування відповідних сум грошових коштів на рахунки, передбачені в п. 2.4. цього договору.

          Відповідно до п.п.8.2.2, 8.2.6 договору Позичальник зобов'язався повністю повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, нараховані кредитором в порядку і на умовах, встановлених договором, а також виконати всі інші зобов'язання перед кредитором. У випадку несвоєчасного погашення кредиту та/або нарахованих процентів та комісій сплатити кредиторові пеню і штрафи відповідно до розділу 9 договору.

Відповідно до п. 9.3 кредитного договору за кожний день невиконання зобов"язань по сплаті процентів та комісій, нарахованих за користування кредитом, Позичальник сплачує Кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період , за який сплачується пеня, від суми несплачених у встановлений термін процентів та комісій за кожний  календарний день прострочення виконання.

     Згідно з п.14.1 договір набирає сили з моменту його підписання повноважними представниками сторін і припиняє чинність по закінченні строку, зазначеного в п.2.1, але в будь-якому разі не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

        Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої  зобов'язання за кредитним договором №К-23/09 від 30.10.2009р. , відкривши відповідачу позичковий рахунок №20628001000190 та надавши йому кредитні кошти шляхом перерахування на зазначений рахунок, що підтверджується випискою про рух грошових коштів по позичковому рахунку відповідача з 01.10.2009р. по 08.10.2010р., меморіальними ордерами №19371 від 30.10.2009р., №1475 від 03.11.2009р.  

          Відповідач не надав доказів належного виконання зобов"язань за кредитним договором стосовно сплати процентів за користування кредитом.

          Згідно з актом звірки, що підписаний сторонами, станом на 12.10.2010р. заборгованість відповідача по процентах за користування кредитом за період з 30 жовтня 2009р. по 29.07.2010р. становить 322 533,08 грн.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

 Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ст.ст. 526, 525 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір № К-23/09 від 30.10.2009р. є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець  має  право  на  одержання  від  позичальника процентів від суми позики,  якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів  встановлюються договором.  Якщо  договором не встановлений розмір процентів,  їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного  банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності заборгованості відповідача в сумі 322533,08 грн. по відсотках за користування кредитом не підтверджується матеріалами справи з огляду на те, що 15.09.2010р. банк, використовуючи право договірного списання, обумовлене сторонами у п. 5.3. кредитного договору, здійснив договірне списання суми 3 795,23 грн. відсотків за користування кредитом за листопад 2009 р., про що зазначив відповідач, надавши копію виписки по рахунку за 15.09.2010р., та що підтверджується заявою позивача № 14/85 про долучення до матеріалів справи виписки по рахунку відповідача за 15.09.2010 р. стосовно списання сум 3 795,23 грн. відсотків за листопад 2009р..

        В результаті зазначеного, рішення суду від 18.10.2010р. в частині стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 3 795,23 грн., які списані банком 15.09.2010р., тобто після порушення провадження у справі, - підлягає скасуванню, провадження у справі стосовно зазначених вимог позивача, підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

       Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано борг по процентах за користування кредитом в сумі 318 737,85 грн., тому висновок суду першої інстанції про стягнення 318 737,85 грн. прострочених процентів за користування кредитом є вірним.

Згідно з приписами ст.ст.610-611 цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у результаті чого  настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник  повинен передати  кредиторові  у  разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.96р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що розрахунок пені виконаний позивачем без урахування вимог ч.6 ст.232 ГК України,  в результаті чого судом правомірно стягнуто з відповідача пеню у загальному розмірі 16 407,60 грн.  

          Помилковими є наполягання позивача (апелянта), що оспорюваний договір за своєю суттю відноситься до договору приєднання.

       Статею 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася.

Укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір не має форми формуляру, або іншої стандартної форми, яка є незмінною та обов'язковою для позичальника Банку.

Відповідно до ч. ч. 1 - 5 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Згідно частин 2,3 ст. 181 ГК України, проект договору може бути запропонований будь-якою стороною. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч.1ст.181 ГК України і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Застосування до кредитного договору Закону України „Про захист прав споживачів”, які виразилися у тому, що Банк включив до Договору несправедливі умови, які вказують на істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків є помилковим, оскільки згідно преамбули та статті 1 Закону України „Про захист прав споживачів” –предметом його правового регулювання не є сфера кредитних відносин банківських установ та суб'єктів підприємництва. Під поняттям „споживач” цей закон розуміє громадянина (фізичну особу), який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб, а не суб'єкта господарювання, який займається підприємницькою діяльністю на власний ризик в порядку статті 42 ГК України.   

Щодо посилань скаржника про неналежне повідомлення відповідача господарським судом Запорізької області про час та місце розгляду справи, суд  апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно із ст. 64 господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Ухвали суду у справі №20/10/10 направлялися на юридичну адресу відповідача, яка зазначена у позові та у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.09.2010 р. серії АЕ № 010818. Таким чином відповідач був повідомлений належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, апеляційна скарга ТОВ "Торговий будинок "АЛВІ"                         м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2010р. у справі №20/10/10 підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2010р. у справі №20/10/10 скасуванню  в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом в сумі 3 795,23 грн., та припиненню провадження у справі в цій частині.

          В іншій частині, доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «АЛВІ».    

Керуючись ст.ст. 49, 80, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-   

П О С Т А Н О В И В:

  Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «АЛВІ»м. Запоріжжя  на рішення  господарського суду Запорізької області  від 18.10.2010 року (підписане 22.10.2010р.)  по справі    № 20/10/10  задовольнити частково.       

Рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2010 року (підписане 22.10.2010р.) по справі  № 20/10/10  скасувати частково.

Припинити провадження у справі №20/10/10 в частині вимог Публічного акціонерного товариства “Мотор-банк” м. Запоріжжя про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «АЛВІ»м. Запоріжжя 3 795,23 грн. відсотків за користування кредитом за кредитним договором №К-23/09 від 30.10.2009р.

          В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2010 року (підписане 22.10.2010р.) по справі  № 20/10/10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий          Н.М. Дучал

Судді:          М.Д. Запорощенко

                                                                                                                 Р.Г. Новікова

Надруковано 5 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЗО