Рішення

від 11.05.2011 по справі 29/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/11

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.05.11 р.                                                                                 Справа № 29/11                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Риженко Т.М., суддів Курило Г.Є., Мартюхіна Н.О.

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Джейкоб”, м.Дніпропетровськ

до Відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів”, м.Волноваха, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 108 383,00грн., інфляційних витрат у розмірі 15 889,87грн., 3% річних у розмірі 5353,82грн., пені у сумі 8688,44грн.

за участю:

представника Позивача – не з'явився;

представника Відповідача  – не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

         Товариство з обмеженою відповідальністю „Джейкоб”, м.Дніпропетровськ (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів”, м.Волноваха, Донецька область (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 108 383,00грн., інфляційних витрат у розмірі 15 889,87грн., 3% річних у розмірі 5353,82грн., пені у сумі 8688,44грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем  зобов'язань за договором поставки №13/05/09-ЖС від 13.05.2009р., щодо оплати за поставлений товар.

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №13/05/09-ЖС від 13.05.2009р.,  довіреності на отримання матеріальних цінностей, накладної, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Джейкоб”, акту звіряння взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість складає 108 383,00грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України,  Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  №543/96-ВР від 22.11.96р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 17.03.2011р. призначено колегіальний розгляд справи у складі: головуючий суддя Риженко Т.М., судді Курило Г.Є., Макарова Н.О.

Представник Позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 85700, Донецька область, Волноваський район, м.Волноваха, вул. 100 років Червоного Хреста, б. 2

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази,  суд

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Джейкоб” (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Волноваський комбінат хлібопродуктів” (Покупець) було укладено договір поставки №13/05/09-ЖС, відповідно п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного Договору макуху соєву (надалі – „Товар”) із кількісними та якісними показниками, що визначаються умовами даного Договору. Згідно п.6.2 договору ціна однієї тони Товару становить 4100,00 гривень 00 копійок за одну тону, з ПДВ, і з незмінною на протязі дії даного договору. Відповідно п.6.3 Договору сума договору складає 205 000,00 гривень 00 копійок, з ПДВ.

У розділі 7 договору сторони визначили порядок розрахунків:

- оплата за даним Договором здійснюється Покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця грошових коштів, що становлять 100 (сто)% від вартості партії поставленого Товару, на протязі 5 (п'яти) банківських днів з дати поставки (п.7.1 Договору).

Згідно п.8.1 договору в разі прострочення здійснення оплати вартості товару відповідно до п.7.1 Договору більше ніж на 3 банківські дні Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,01% від вартості поставленого, але не оплаченого Товару.

На виконання умов даного договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 108 383,00грн., що підтверджується накладною від 14.05.2009р., яка підписана та завірена печатками з боку обох сторін без зауважень.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником  товару вважається виконаним. Відповідачем товар отриманий на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей, яка містяться в матеріалах справ.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 108 383,00грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань відповідачем позивач звернувся до суду з позовом.  

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:    

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору  поставки №13/05/09-ЖС Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 108 383,00грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 108 383,00грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 108 383,00грн. до матеріалів  справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів”.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.  

 На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 15 889,87грн., 3% річних  від суми загального боргу складає 5353,82грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення за період з травня 2009 року по грудень 2010р. у розмірі 15 271,62грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок  позовних вимог про стягнення 3%  річних встановив, що Позивачем невірно визначений період, згідно п. 7.1 Договору оплата за даним Договором здійснюється Покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця грошових коштів, що становлять 100 (сто)% від вартості партії поставленого Товару, на протязі 5 (п'яти) банківських днів з дати поставки. Згідно видаткової накладної товар був поставлений 14.05.2009р. +5 банківських днів, відтак період прострочення Відповідача перед Позивачем розпочався саме з 22.05.2009р. Отже суд дійшов висновку про часткове задоволення 3% річних за період з 22.05.2009р. по 10.01.2011р. (599 днів) у розмірі 5336,01грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

Згідно п.8.1 договору в разі прострочення здійснення оплати вартості товару відповідно до п.7.1 Договору більше ніж на 3 банківські дні Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,01% від вартості поставленого, але не оплаченого Товару. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, проте  у договорі зазначено, що пеня нараховується за весь час прострочення.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок та період нарахування пені, дійшов висновку щодо задоволення пені у повному  обсягу у розмірі 8688,44 грн., оскільки судом при перевірці пені за період з 22.05.2009р. по 20.11.2009р. (за 183дн.) отримана більша сума пені ніж заявлена Позивачем.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Джейкоб”, м.Дніпропетровськ до Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів”, м.Волноваха, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 108 383,00грн., інфляційних витрат у розмірі 15 889,87грн., 3% річних у розмірі 5353,82грн., пені у сумі 8688,44грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів” (85700, Донецька область, Волноваський район, м.Волноваха, вул. 100 Років Червоного Хреста, 2, ЄДРПОУ 00957376)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Джейкоб” (49100, м.Дніпропетровськ, просп. Героїв, буд. 12 кв. 1074, ЄДРПОУ 35986858) заборгованість 108 383,00грн., інфляційних витрат у розмірі 15 271,62грн., 3% річних у сумі 5336,01грн., пені у розмірі 8688,44 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів” (85700, Донецька область, Волноваський район, м.Волноваха, вул. 100 Років Червоного Хреста, 2, ЄДРПОУ 00957376)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Джейкоб” (49100, м.Дніпропетровськ, просп. Героїв, буд. 12 кв. 1074, ЄДРПОУ 35986858) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 1376,79грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234,91 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засідання 11.05.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя                                                               Риженко Т.М.           

Суддя                                                                  Курило Г.Є.     

                                                                  Мартюхіна Н.О.