Постанова

від 16.05.2011 по справі 5002-10/405-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛ ЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2011 року Справа № 5002-10/405-2011

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді Рибін ої С.А.,

суддів Гогол я Ю.М.,

Лис енко В.А.,

за участю представників ст орін:

позивача - ОСОБА_1, дові реність б/н від 31.12.2010, Спільне ук раїнсько-німецьке підприємс тво "Марком" у формі Товариств а з обмеженою відповідальніс тю;

відповідача - явку уповн оваженого представника не за безпечив, Товариство з обмеж еною відповідальністю "Прем' єра Паркету";

розглянувши апеляційну ск аргу Спільного українськ о-німецького підприємства "М арком" у формі Товариства з об меженою відповідальністю на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Тітков С.Я.) від 03 березн я 2011 року у справі №5002-10/405-2011

за позовом Спільного ук раїнсько-німецького підприє мства "Марком" у формі Товарис тва з обмеженою відповідальн істю (провулок Нестеровський , 7/9,Київ 53,04053)

до Товариства з обмежен ою відповідальністю "Прем'єр а Паркету" (вул. Гагаріна, буд. 9/ 91, кв. 35,Сімферополь,Автономна Р еспубліка Крим,95026)

про стягнення 1567,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Спільне українсь ко-німецьке підприємство "Ма рком" у формі Товариства з обм еженою відповідальністю, зве рнувся до господарського суд у Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, Тов ариства з обмеженою відповід альністю "Прем'єра Паркету", пр о стягнення заборгованості в розмірі 1567,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що відповідачем належ ним чином не виконувались об ов' язки щодо оплати за пост авлений товар за договором к упівлі - продажу №3412 від 07 жовт ня 2009 року, доводи викладені у п озові.

Рішенням господарського с уду Автономної Республіки Кр им від 03 березня 2011 року у справі №5002-10/405-2011 у задоволенні позову Спільного українсько -німецького підприємства "Ма рком" у формі Товариства з обм еженою відповідальністю від мовлено.

Приймаючи рішення, господа рський суд першої інстанції дійшов висновку, що надані по зивачем докази отримання від повідачем товару за договор ом купівлі - продажу №3412 від 07 жовтня 2009 року не можуть вважа тись належними, оскільки не в ідповідають вимогам чинного законодавства.

Не погодившись з постановл еним судовим актом, Спільне у країнсько-німецьке підприєм ство "Марком" у формі Товарист ва з обмеженою відповідальні стю звернулось до Севастопол ьського апеляційного господ арського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасу вати рішення господарського суду першої інстанції, прийн яти нове рішення по справі: по зов задовольнити в повному о бсязі.

Підставою для скасування зазначеного судового акту з аявник апеляційної скарги вв ажає неповне з' ясування суд ом першої інстанції усіх обс тавин справи, що призвело до п омилкових висновків та невір ного застосування норм матер іального та процесуального п рава.

Свої доводи заявник апеляц ійної скарги обґрунтовує тим , що доказом отримання відпов ідачем та його уповноваженим представником товару за вид атковими накладними №8У005053 від 28 жовтня 2009 року та №8У005054 від 28.10.09 н а суму 1567,56 грн., є наявніст ь їх підписів на видаткових т а товарно-транспортних накла дних і відбиток печатки Това риства з обмеженою відповіда льністю „Прем'єра паркету”. О бґрунтування та інші доводи викладені в апеляційній скар зі.

Ухвалою Севастопольсько го апеляційного господарськ ого суду від 06 квітня 2011 р оку апеляційна скарга Спільн ого українсько-німецького пі дприємства "Марком" у формі То вариства з обмеженою відпові дальністю прийнята до провад ження та призначена до розгл яду на 18 квітня 2011 року.

У засідання суду апеляційн ої інстанції з' явився предс тавник позивача, який підтри мав доводи апеляційної скарг и та наполягає на її задоволе нні.

Відповідач явку уповноваж еного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду сп рави повідомлений відповідн о до приписів чинного законо давства, письмового відзиву на апеляційну скаргу не нада в.

Стаття 22 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни зобов'язує сторони доброс овісно користуватися належн ими їм процесуальними правам и. Оскільки явка в судове засі дання представників сторін - це право, а не обов'язок, справ а може розглядатись без їх уч асті, якщо нез'явлення цих пре дставників не перешкоджає ви рішенню спору.

Відкладення розгляду спра ви є правом суду, основною умо вою для якого є не відсутніст ь у судовому засіданні предс тавників сторін, а неможливі сть вирішення спору у відпов ідному судовому засіданні. З азначена правова позиція вис ловлена у постанові Вищого г осподарського суду України в ід 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників п роцесу обов'язковою не визна валась, а матеріали справи до статньо характеризують спір ні правовідносини, судова ко легія вважає, що підстави для відкладення розгляду апеляц ійної скарги відсутні.

На підставі вищевикладено го, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляцій ну скаргу у відсутності пред ставника відповідача.

Розглянувши справу повтор но в порядку статті 101 Господа рського процесуального коде ксу України судова колегія в становила наступне.

07 жовтня 2009 року між Спільним українсько-німецьким підпри ємством "Марком" у формі Товар иства з обмеженою відповідал ьністю (продавець) та Товарис твом з обмеженою відповідаль ністю "Прем'єра Паркету" (покуп ець) укладений договір купів лі - продажу №3412 (далі - Договір , а.с.12-14), відповідно до умов яког о продавець зобов'язується п родати у власність покупцю з а його заявками товари народ ного споживання належної яко сті - в подальшому „Товар”, а покупець зобов'язується про тягом дії цього договору куп увати товар і своєчасно спла чувати його вартість.

Згідно пункту 1.2 Договору ко нкретний асортимент (номенкл атура), кількість і вартість т овару вказується в накладних на товар, які після оформленн я є невід' ємною частиною до говору.

Відповідно до пункту 2.1 - 2.3 Дог овору остаточний асортимент та кількість товару узгоджу ється у видатковій накладній . Датою купівлі - продажу вва жається дата прийняття товар у покупцем. Доставка товару з дійснюється зі складу продав ця транспортним засобом в ме жах асортименту і кількості, зазначених у видатковій нак ладній (специфікації). Кількі сне і якісне приймання товар у здійснюється покупцем в де нь приймання товару за участ ю представника продавця в по рядку, передбаченому діючим законодавством відповідно д о товаро - супроводжуючих док ументів.

Покупець здійснює оплату т овару на поточний рахунок пр одавця в гривнях у розмірі по вної вартості отриманого за накладною товару не пізніше 30 діб від дати приймання товар у. При перерахуванні грошови х коштів за одержаний товар, п окупець зобов'язується вказа ти в платіжному дорученні но мер та дату накладної, згідно з якою він (покупець) одержав конкретну сплачену партію то вару (пункти 4.3, 4.5 Договору).

З матеріалів справи вбача ється, що позивач на підставі видаткових накладних №8У005053 ві д 28 жовтня 2009 року, №8У005053 від 28 жов тня 2009 року поставив відповід ачу товар на загальну суму 1567,56 грн. (а.с.18-19).

Однак відповідач зобов' язання з оплати товару не вик онав, не перерахував на розра хунковий рахунок позивача ва ртість поставленого товару, у зв' язку з чим у нього виник ла заборгованість в розмірі 1567,56 грн.

01 листопада 2010 року за вих.№028 п озивач надіслав на адресу ві дповідача лист з вимогою про вести розрахунок за поставле ний товар протягом семи кале ндарних днів з моменту отрим ання даної вимоги (а.с.20), який з алишений відповідачем без ві дповіді.

Дані обставини стали підст авою для звернення позивача з відповідним позовом про ст ягнення основного боргу за д оговором купівлі - продажу № 3412 від 07 жовтня 2009 року.

Дослідивши матеріали спра ви, обговоривши доводи апеля ційної скарги, перевіривши п равильність застосування су дом першої інстанції норм пр оцесуального права і відпові дність висновків суду обстав инам справи, судова колегія в важає, що рішення суду підляг ає скасуванню, виходячи з нас тупного.

Статтею 11 Цивільного кодекс у України встановлено, що цив ільні права та обов'язки вини кають із дій осіб, що передбач ені актами цивільного законо давства, а також із дій осіб, щ о не передбачені цими актами , але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. П ідставами виникнення цивіль них прав та обов'язків, зокрем а, є договори та інші правочин и.

Правовідносини між сторон ами виникли на підставі дого вору купівлі - продажу №3412 від 0 7 жовтня 2009 року.

Відповідно до частини перш ої статті 173 Господарського ко дексу України господарським визнається зобов'язання, що в иникає між суб'єктом господа рювання та іншим учасником (у часниками) відносин у сфері г осподарювання з підстав, пер едбачених цим Кодексом, в сил у якого один суб'єкт (зобов'яза на сторона, у тому числі боржн ик) зобов'язаний вчинити певн у дію господарського чи упра влінсько-господарського хар актеру на користь іншого суб 'єкта (виконати роботу, переда ти майно, сплатити гроші, нада ти інформацію тощо), або утрим атися від певних дій, а інший с уб'єкт (управлена сторона, у то му числі кредитор) має право в имагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Згідно частини першої стат ті 175 Господарського кодексу У країни майново-господарськи ми визнаються цивільно-право ві зобов'язання, що виникають між учасниками господарськи х відносин при здійсненні го сподарської діяльності, в си лу яких зобов'язана сторона п овинна вчинити певну господа рську дію на користь другої с торони або утриматися від пе вної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов 'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язан ня, які виникають між учасник ами господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням ос обливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини першої стат ті 509 Цивільного кодексу Украї ни зобов'язанням є правовідн ошення, в якому одна сторона (б оржник) зобов'язана вчинити н а користь другої сторони (кре дитора) певну дію (передати ма йно, виконати роботу, надати п ослугу, сплатити гроші тощо) а бо утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагат и від боржника виконання йог о обов'язку.

Відповідно до статті 655 Циві льного кодексу України за до говором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає а бо зобов'язується передати м айно (товар) у власність другі й стороні (покупцеві), а покупе ць приймає або зобов'язуєтьс я прийняти майно (товар) і спла тити за нього певну грошову с уму.

Покупець зобов'язаний опла тити товар після його прийня ття або прийняття товаророзп орядчих документів на нього, якщо договором або актами ци вільного законодавства не вс тановлений інший строк оплат и товару. Покупець зобов'язан ий сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (стат тя 692 Цивільного кодексу Украї ни).

Згідно положень статті 193 Го сподарського кодексу Україн и та статей 525, 526 Цивільного код ексу України зобов' язання п овинні виконуватись належни м чином відповідно до умов до говору та вимог цього Кодекс у, інших актів цивільного зак онодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відпов ідно до звичаїв ділового обо роту або інших вимог, що звича йно ставляться. Одностороння відмова від зобов' язання а бо одностороння зміна його у мов не допускається, якщо інш е не встановлено договором а бо законом.

Суд першої інстанції дійшо в висновку, що вимоги позивач а задоволенню не підлягають з тих підстав, що надані позив ачем докази отримання відпов ідачем товару не можуть вваж атись належними доказами по справі, оскільки не відповід ають вимогам чинного законод авства.

Судова колегія не може пого дитись з судом першої інстан ції з огляду на наступне.

Відповідно до частини четв ертої статті 203 Цивільного код ексу України правочин має вч инятися у формі, встановлені й законом.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є п равомірним, якщо його недійс ність прямо не встановлена з аконом або якщо він не визнан ий судом недійсним.

Частиною другою статті 207 Цивільного кодексу Україн и встановлено, що правочин вв ажається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він під писаний його стороною (сторо нами). Правочин, який вчиняє юр идична особа, підписується о собами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або інш ими актами цивільного законо давства, та скріплюється печ аткою.

У статті 208 Цивільного кодек су України встановлено, що у п исьмовій формі належить вчин яти правочин між юридичними особами.

Договір купівлі-продажу № 3412 від 07 жовтня 2009 року між сторо нами укладений з дотри манням загальних вимог Цивіл ьного та Господарського коде ксів України, і сторони зобов 'язались дотримувати умови д аного договору, виконуючи св ої зобов'язання по ньому.

Як встановлено судом першо ї інстанції та підтверджено позивачем, при поставці това ру відповідач не надав позив ачу довіреності на одержання товарно-матеріальних ціннос тей.

Довіреність за своєю право вою природою не підтверджує витрату або дохід, у тому числ і і відвантаження товару, при значення довіреності - підтв ердити право, делеговане пок упцем своєму представнику на здійснення (отримання) такої поставки, тобто виконання од нієї із сторін свого зобов'яз ання за Договором.

Довіреність на отримання цінностей - не єдиний докумен т, підтверджуючий здійснення поставки і відпустки товару . Такий документ уповноважен ій керівництвом покупця особ і може бути виписаний на підс таві Договору, у виконання як ого і проводиться дана опера ція. Сам факт господарських п равовідносин і отримання тов арно-матеріальних цінностей повинен бути підтверджений іншими доказами: витратними накладними, податковими накл адними і реєстром надходженн я грошових коштів на розраху нковий рахунок позивача від відповідача за поставлену пр одукцію за Договором.

Згідно листа Міністерства фінансів України №31-04200-30/23-7454/6784 ві д 29.08.2005 довіреність на отриманн я цінностей, яка відповідно д о пункту 8 Інструкції про поря док реєстрації виданих, пове рнутих і використаних довіре ностей на одержання цінносте й, затвердженої наказом Міні стерства фінансів України № 99 від 16.05.1996, видається на строк не більше 10 днів і є первинним до кументом, що фіксує рішення у повноваженої особи (керівник а) підприємства про уповнова ження конкретної фізичної ос оби одержати для підприємств а визначені перелік та кільк ість цінностей. Тобто довіре ність не є документом, що підт верджує факт господарської о перації по передачі товару.

Відсутність доручення на г р. ОСОБА_2 сама по собі не є доказом того, що вона не є упов новаженою особою (матеріальн о відповідальною особою), які й надається право на отриман ня товару від продавця, та не є доказом відсутності факту п ередачі (поставки) товарів.

Крім того, факт отримання то вару відповідачем не спросто вується самим відповідачем.

Норми чинного законодавст ва та умови спірного договор у не передбачають використан ня тільки довіреностей на от римання товарно-матеріальни х цінностей, як первинних док ументів, що фіксують рішення посадової особи підприємств а (керівника) про уповноважен ня конкретної фізичної особи одержати для підприємства ц інності, перелік та кількіст ь яких зазначені в довіренос ті, підписи та печатки сторін в рамках одного документу за значалися лише в видаткових накладних і саме цей докумен т підтверджує досягнення сто ронами згоди з істотних умов спірного договору щодо найм енування, кількості та варто сті товару.

Посилання суду першої інст анції на відсутність у товар но-транспортних накладних ві дповідальної особи позивача та підпису водія - експедит ора не може бути підставою дл я висновку про відсутність ф акту постачання товару відпо відачеві. А повноваження осо би, яка прийняла товар з боку в ідповідача підтверджується печаткою, яка засвідчує підп ис.

Крім того, позивач надав за витребуванням суду апеляцій ної інстанції в якості доказ у передання відповідачеві пр одукції податкові накладні № 2596 від 28 жовтня 2009 року та №2597 від 28 жовтня 2009 року (а.с.82-83).

Згідно норм Закону України "Про податок на додану вартіс ть", який діяв на момент оформл ення податкових накладних, п родаж товарів (робіт, послуг) з дійснюється за договірними ( контрактними) цінами з додат ковим нарахуванням податку н а додану вартість.

Податкова накладна склада ється у момент виникнення по даткових зобов'язань продавц я у двох примірниках. Оригіна л податкової накладної надає ться покупцю, копія залишаєт ься у продавця товарів (робіт , послуг).

Податкова накладна є звітн им податковим документом і о дночасно розрахунковим доку ментом.

Податкова накладна випису ється на кожну повну або част кову поставку товарів (робіт , послуг). У разі коли частка то вару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, пер елік (номенклатура) частково поставлених товарів зазнача ється в додатку до податково ї накладної у порядку, встано вленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у ви значенні загальних податков их зобов'язань.

Дані документи судова коле гія вважає необхідним долучи ти до матеріалів справи, оскі льки вони мають істотне знач ення для розгляду даної спра ви та не досліджувалися судо м першої інстанції.

Судова колегія також не мож е погодитись з висновком суд у першої інстанції, що постав ка товару була здійснена за м ежами зазначеного договору к упівлі - продажу, оскільки в идаткові накладні не містять обов'язкових реквізитів, які є підставою для наданням нак ладним юридичної сили і дока зовості по справі, у зв' язку з наступним.

Стаття 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фін ансову звітність в Україні” передбачає, що первинний док умент - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її з дійснення.

Відповідно до статті 9 Закон у України „Про бухгалтерськи й облік та фінансову звітніс ть в Україні” підставою для б ухгалтерського обліку госпо дарських операцій є первинні документи, які фіксують факт и здійснення господарських о перацій. Первинні документи повинні бути складені під ча с здійснення господарської о перації, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закін чення. Для контролю та впоряд кування оброблення даних на підставі первинних документ ів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені обліко ві документи можуть бути скл адені на паперових або машин них носіях і повинні мати так і обов'язкові реквізити:

· назву докумен та (форми);

· дату і місце скла дання;

· назву підприємс тва, від імені якого складено документ;

· зміст та обсяг го сподарської операції, одиниц ю виміру господарської опера ції;

· посади осіб, відп овідальних за здійснення гос подарської операції і правил ьність її оформлення;

· особистий підпи с або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка бр ала участь у здійсненні госп одарської операції.

Серед обов' язкових рек візитів відсутні вимоги про внесення до первинного докум ента - накладної - номера і дат и договору, на підставі якого здійснена поставка товару. В идаткові накладні, що містят ься в матеріалах справи, відп овідають вказаним вище полож енням, а сума та товар, визначе ні в них відповідають умовам договору. Тому поставку пози вачем за вищевказаними накла дними судова колегія визнає такою, що здійснена на підста ві договору №3412 від 07 жовтня 2009 р оку.

Аналогічна позиція містит ься у постановах Вищого госп одарського суду України по с праві №4/111 від 12.11.2009, по справі №2-31/5 390-2009 від 09.11.2010.

Доказів, які б спростовува ли цей висновок відповідач а ні суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надав.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що товар за в итратними накладними №№8У005053, 8 У005054 від 28 жовтня 2009 року був пост авлений саме на виконання ум ов договору №3412 від 07 жовтня 2009 р оку.

На підставі викладеного су дова колегія дійшла висновку , що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставин, що м ають значення для справи, що д ає підстави суду апеляційної інстанції для задоволення а пеляційної скарги, скасуванн я рішення у справі та прийнят тя нового рішення про задово лення позовних вимог.

Судові витрати по справі су д апеляційної інстанції покл адає на відповідача згідно с татті 49 Господарського проце суального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 101, пунк том 2 частини першої статті 103, п унктом 1 частини першої статт і 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу Укра їни, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спільн ого українсько-німецького пі дприємства "Марком" у формі То вариства з обмеженою відпові дальністю задовольнити.

Рішення господарського су ду Автономної Республіки Кри м від 03 березня 2011 року у справі № 5002-10/405-2011 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю "Пре м'єра Паркету" (вул. Гагаріна, б уд. 9/91, кв. 35,Сімферополь,Автоном на Республіка Крим,95026, ідентиф ікаційний код 35737456) на користь С пільного українсько-німецьк ого підприємства "Марком" у фо рмі Товариства з обмеженою в ідповідальністю (провулок Не стеровський, 7/9,Київ 53,04053, іденти фікаційний номер 14364757) 1905,56 грн., з яких: 1567,56 грн. - основний борг, 1 02,00 грн. - витрати по сплаті держ авного мита та 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне за безпечення судового процесу .

Господарському суду Автон омної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя С.А . Рибіна

Судді Ю.М. Гоголь

В.А. Л исенко