Рішення

від 25.05.2011 по справі 5020-2/058

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/058

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

25 травня 2011 року справа № 5020-2/058

За позовом:            Прокурора Ленінського району міста Севастополя

                              (99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11)

в інтересах держави в особі

                              Севастопольської міської Ради

                              (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)                        

до:                              Закритого акціонерного товариства „Торгівельний комплекс

                              „Магазін №48"

                              (99011, м. Севастополь, вул. В.Морська, 52)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивача:                    Управління з контролю за використанням та охороною земель

                              в місті Севастополі

                              (99045, м.  Севастополя, вул.  Д.Ульянова, 16)

про                    повернення зайнятої земельної ділянки.

          Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

прокурор –Радулов А.Д., посвідчення №684 від 09.03.2011;

позивача –не з'явився;

відповідача –не з'явився;

третьої особи –не з'явився.

          Прокурор Ленінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради (далі - Позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до закритого акціонерного товариства „Торгівельний комплекс „Магазін №48” (далі - Відповідач) про повернення земельної ділянки площею 0,0009 га., яка розташована по вул. В. Морська, 34 у м. Севастополь, її власнику –Севастопольській міській Раді, в стані придатному для подальшого використання, для чого прибрати торгівельний кіоск.

          До початку розгляду справи по суті прокурор змінив позовні вимог і просить зобов'язати закрите акціонерне товариство „Торгівельний комплекс „Магазін №48” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0009га, розташовану по вул.Велика Морська, 34, шляхом звільнення її від торгівельного кіоску (арк..с.123).

          Справа розглядається за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління з контролю за використанням та охороною земель в місті Севастополі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач після закінчення у травні місяці 2007 року строку дії  Договору про право користування землею на умовах оренди від 14.05.1996, реєстраційний номер 72 від 17.09.1996 (далі - Договір) (арк.с. 51-53) орендовану ним земельну ділянку, яка розташована по вул. В. Морська, 34 у місті Севастополі, не повернув і продовжує використовувати під розміщення кіоску.

          Севастопольська міська Рада підтримала позовні вимоги, вважає, що відповідач користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог статей 125. 126 Земельного кодексу України (арк. с. 89-91).

Відповідач проти позову заперечує, вважає Договір діючим, оскільки Севастопольською міською Радою не було відмовлено у поновленні Договору, а також не було вимог щодо звільнення зайнятої земельної ділянки (арк.. с. 95).

          Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи  у зв'язку із заміною представника (вх..№5530/11 від 24.05.2011) суд залишив без задоволення у зв'язку із закінченням строку вирішення спору по цій справі.

          Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи докази суд

ВСТАНОВИВ:

          Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

          Статтями 20, 361 Закону України “Про прокуратуру“ передбачене право прокурора звертатись у суд в інтересах держави.

          Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

          Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2002, до  розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські,  селищні,  міські ради,  а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

        Розмежування земель державної і комунальної власності в адміністративних межах міста Севастополя не відбулося, а тому повноваження щодо розпорядження землями в межах міста належать Севастопольській міській Раді.      

          Відповідно до пункту 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

          Виходячи з аналізу наведених вище норм та положення пункту 1 статті 10 Закону України “Про місцеве самоврядування” міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження органу місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

          Як представницький орган територіальної громади рада у земельних відносинах за законом набуває повноважень суб'єкта права власності на землю, виконуючи надані їй територіальною громадою повноваження.

          Спірна земельна ділянка розташована в межах міста Севастополя, а тому Севастопольська міська Рада здійснює розпорядження цією землею і є належним позивачем у справі.           До введення в дію Земельного кодексу України функції щодо розпорядження землями в межах міста Севастополя здійснювались Севастопольською міською державною адміністрацією.

          Суд встановив, що 14.05.1996 Севастопольською міською державною адміністрацією і закритим акціонерним товариством “Торгівельний комплекс “Магазін №48“ укладений договір про право користування земельною ділянкою, відповідно до якого відповідачу були надані в оренд строком до травня місяця 2007 року земельні ділянки загальною площею 0,0294га, розташовані в районі вул.Адмірала Октябрьського, 1 –0,0066га, вул.В.Морська, 50 –0,02га, вул.В.Морська, 34 –0,0009га, вул.Очаківців, 5 –0,0009га, пл.Ушакова –0,001га, для обслуговування торгових павільйонів і кіосків (арк.. с. 51-55).

          Пунктом 5.2 Договору сторони передбачили, що по закінченню строку користування договір може бути пролонгований на наступний період, якщо ні одна із сторін не буде вимагати його розірвання.

          Відповідно до положень статті 31 Закону України “Про оренду землі“ договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

          Строк, на який був укладений договір від 14.05.1996, припинився 30.04.2007.           

          Статтею 33 цього Закону в редакції, яка діяла станом на 01.05.2007, передбачалось, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

          У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

          У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

          З аналізу зазначеної статті вбачається, що законом не передбачено автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.

          Відтак, якщо за законом такий договір підлягає поновленню, то таке поновлення має здійснюватися за волевиявленням сторін.

          Узгодженим волевиявленням двох або більше сторін згідно статті 626 Цивільного кодексу України є договір.

          Правочин про поновлення договору оренди земельних ділянок від 14.05.1996, укладеного Севастопольською міською державною адміністрацією і закритим акціонерним товариством “Торгівельний комплекс “Магазін №48“, між Севастопольською міською Радою та відповідачем не був вчинений.

          Таким чином, договір від 14.05.1996, укладений Севастопольською міською державною адміністрацією і закритим акціонерним товариством “Торгівельний комплекс “Магазін №48“, є припиненим з 01.05.2007.

          Згідно статті 34 Закону України “Про оренду землі“ у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

          Самовільно зайняті земельні ділянки відповідно до приписів статті 212 Земельного кодексу України підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

          Стаття 125 Земельного кодексу України передбачає, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Окрім цього, Земельний кодекс України ставить правомірність використання земельної ділянки в залежність від встановлення її меж у натурі (на місцевості) та державної реєстрації правовстановлюючого документа.

          Таким чином, самовільне зайняття земельної ділянки означає фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

          Суд встановив, що земельна ділянка площею 0,0009га, яка розташована в районі вул.Велика Морська, 34, використовується закритим акціонерним товариством “Торгівельний комплекс “Магазін №48“ після припинення договору від 14.05.1996.

          Факт використання земельної ділянки підтверджується актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 25.05.2009 №713 та від 06.11.2009 №1401, в яких при проведенні перевірок Держземінспекцією у місті Севастополі зафіксовано, що після припинення договору оренди земельна ділянка не була звільнена і продовжує використовуватись закритим акціонерним товариством “Торгівельний комплекс “Магазін №48“ під торговий кіоск (арк.. с. 7-16).

          Зазначене відповідачем не заперечується і не спростовано.

          Ордер та інші дозвільні документи на право торгівлі надають суб'єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності , зокрема, на відповідній території, земельній ділянці або у приміщенні. При цьому такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини першої статті 79 Земельного кодексу України. Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, є самовільним зайняттям земельної ділянки і тягне за собою наслідки, передбачені статтею 212 цього Кодексу.

          Така позиція щодо однакового і правильного застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права у розгляді справ у спорах, що виникають із земельних відносин, роз'яснена постановою Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 (пункти 3.3, 3.3).

          Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.     

          Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

        1.  Позов задовольнити.

        2.  Зобов'язати закрите акціонерне товариство „Торгівельний комплекс „Магазін №48” (99011, м.Севастополь. вул. Велика Морська, 52, код 19002757) звільнити земельну ділянку загальною площею 0,0009га, розташовану в районі вул. Велика Морська, 34 у м.Севастополі, яка була надана по договору про право користування земельною ділянкою від 14.05.1996, укладеному з Севастопольською міською державною адміністрацією, від розміщеного на ній торгівельного кіоску.

          3.  Стягнути з закритого акціонерного товариства „Торгівельний комплекс „Магазін №48” (99011, м.Севастополь. вул. Велика Морська, 52, код 19002757, відомий п/р 260011364001 в СФ ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” або з іншого рахунку) в доход державного бюджету (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 85грн (вісімдесят п'ять грн. 00коп).

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

        4.  Стягнути з закритого акціонерного товариства „Торгівельний комплекс „Магазін №48” (99011, м.Севастополь. вул. Велика Морська, 52, код 19002757, відомий п/р 260011364001 в СФ ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” або з іншого рахунку) в доход державного бюджету (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, п/р 31212264700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн (двісті тридцять шість грн.  00коп).          

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                                                 Н.Г.Шевчук

Рішення підписане  30.05.2011