Постанова

від 23.05.2011 по справі 5021/350/2011

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2011 р.                                                            Справа № 5021/350/2011  

                                              Колегія суддів  у складі:                     

головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т. В., суддя Слободін М.М.

                                           при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача –  ОСОБА_1 (за довіреністю №17/5 від 17.05.2011р.),

відповідача –не з‘явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1533С/3-11) на рішення  господарського суду Сумської області від 09.03.2011р. у справі № 5021/350/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумикомбікорм", м. Суми

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Низи", смт. Низи Сумський район Сумської області

про стягнення 6 861,59 грн.,

встановила:

У лютому 2011 року позивач –ТОВ "Сумикомбікорм", звернувя до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з відповідача –ТОВ "Агрофірма "Низи", на свою користь  6 861,59 грн., у  тому числі : основний  борг у  розмірі  6 324,50 грн.,  3 %  річних  у  розмірі  102,77 грн., індекс інфляції у  розмірі  434,32 грн., крім того, просив судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Сумської області від 09.03.2011 р. (суддя Левченко П.І.) позов забоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю агрофирми "Низи" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сумикомбікорм" основний борг у розмірі 6 324,50 грн., 3% річних у розмірі 102,77 грн., індекс інфляції у розмірі 434,32 грн, витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

          Відповідач з рішенням господарського суду Сумської області від 09.03.2011 р. не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 09.03.2011 р. у справі №5021/350/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким закрити провадження у справі на підставі п.1-1) ч.1 ст.80 ГПК України - в зв'язку із відсутністю предмета спору.           В обґрунтування  апеляційної скарги відповідач зазначає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права, при неправильному застосуванні норм матеріального права, без встановлення усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, за відсутності належних і допустимих доказів щодо обставин, які суд вважає встановленими.

Відповідач (заявник апеляційної скарги) у судове засідання свого уповноваженого представника не направив, про причини неявки апеляційний суд не повідомив, хоча, відповідно до встановленого законодавством порядку, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить відповідне поштове повідомлення наявне в матеріалах справи.

Враховуючи зазначене та, зважаючи на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає, що ТОВ "Агрофірма "Низи" саме таким чином реалізувало своє диспозитивне право щодо участі у розгляді його ж апеляційної скарги, тому її розгляд відбувся  у порядку статті 75 ГПК України, за  відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Сумикомбікорм" у березні  2010 року  здійснило на користь ТОВ "Агрофірма "Низи" поставку товару ( висівок  пшениці).

Судом першої інстанції встановлено, що за рішенням  господарського  суду Сумської  області  від  15.11.2010 року  у справі №  16/133-10 за позовом  ТОВ «Сумикомбікорм» до ТОВ  агрофірми «Низи»(копія  якого   наявна  в  матеріалах справи а.с. 11-12) станом  на  08.07.2010 року  відповідач   мав  заборгованість  перед позивачем  за поставлений  товар (висівки пшениці)  на  загальну  суму 23 517,00 грн.

На підставі цього, позивач  направив  відповідачеві  вимогу –претензію  № 8/7 від 08 липня  2010 року, в якій  зазначив, що  залишок  заборгованості  останнього  за висівки  складає  23 517,00 грн. і вимагав  в семиденний  строк  з моменту  отримання вимоги-претензії сплатити  заборгованість.

Факт  направлення позивачем  відповідачеві  рекомендованим   листом (поштова квитанція  № 5932 від  08.07.2010 року)  даної  вимоги-претензії  також встановлений вищезазначеним рішенням господарського суду Сумської області від 15.11.2010 року  у справі № 16/133-10.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Тому  факт  направлення  відповідачеві  вимоги –претензії  № 8/7 від 08 липня  2010 року не  підлягає  доведенню  знову  при вирішенні спору  у  даній  справі і є приюдицією.

Також  рішенням господарського суду  Сумської області  від 15.11.2010 року  у   справі № 16/133-10 встановлено, що відповідач у термін, вказаний  у вимозі-претензії  з позивачем не розрахувався, тому  позивач  був  змушений  звернутися  до суду   з вимогою  про стягнення заборгованості лише у  розмірі  17 192,50  грн. за видатковими накладними № ОтСК-000043 від 10.03.2010 року  та № ОтСК-000058 від 19.03.2010  року, існування заборгованості за якими відповідач не заперечував, здійснивши конклюдентні  дії, сплативши  під час  розгляду  вищевказаної справи  суму основного  боргу  за зазначеними видатковим накладним  у розмірі  17 192,50 грн.

Натомість заборгованість  за видатковою накладною  № ОтСК-000059 від  25.03.2010 року  (а.с.8) у розмірі  6 234,50 грн. не  була заявлена  у позові і не  була  предметом  розгляду  у справі № 16/133-10, однак  ця сума  боргу, яка входить  до  загальної суми  боргу, сплатити  яку  вимагав позивач  від відповідача  у вимозі –претензії № 8/7 від  08 липня  2010 року, не сплачена і є предметом розгляду у даній господарській справі. Факт отримання спірного товару за видатковою накладною  № ОтСК-000059 від  25.03.2010 року через свого представника Єрмоленка М.І. підтверджується довіреністю №0097 від 20.03.2010р. (а.с.9).

Відповідач наполягає на тому, що у ТОВ "Агрофірма "Низи" не виник обов’язок щодо оплати за зазначеною накладною, заперечуючи факт отримання ним вимоги –претензії  № 8/7 від 08 липня  2010 року.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що відповідачем порушено вимоги ч.2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, твердження ж відповідача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки такі твердження відповідача спростовуються наявними матеріалами справи.  

Отже відповідач а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції не надав документально підтверджених доказів оплати заборгованості перед позивачем.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що свої зобов’язання перед позивачем по сплаті боргу відповідач не виконав, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача, чим змусив його звернутися з позовом до господарського суду Сумської області .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином і у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі  6 324,50 грн. визнав обґрунтованими і підтвердженими, наданими суду відповідними доказами цілком законно та у відповідності до вимог діючого законодавства.

Таким чином, відповідач, не погасивши заборгованість перед своїм контрагентом  - ТОВ "Сумикомбікорм" у розмірі сумі  6 324,50 грн.,  був правомірно визнаний  місцевим господарським судом таким, що прострочив виконання зобов’язання з оплати поставленого позивачем товару за видатковою накладною  № ОтСК-000059 від  25.03.2010 року.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням приписів вищеназваних статей та досліджених матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати товару за видатковою накладною  № ОтСК-000059 від  25.03.2010 року, тому вважає, що, місцевим господарським судом також вірно та обґрунтовано задоволені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3%  річних  в сумі  102,77 грн. за період  з 01.08.2010 року  по  15.02.2011 року, індексу інфляції в сумі  434,32 грн.  за період з  серпня  2010 року по січень  2011 року  

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, зроблені при довільному трактуванні норм діючого законодавства і дійсних обставин справи,  на їх підтвердження не надано відповідно до ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України  доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

На цій підставі судова колегія вважає, що рішення господарського суду Сумської області від 09.03.2011р. у справі № 5021/350/2011 прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для його скасування, воно обґрунтоване, прийняте при всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку.

Керуючись статтями 33, 36, 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105,  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

        постановила:

Рішення господарського суду Сумської області від 09.03.2011р. у справі № 5021/350/2011 залишити без змін.

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.     

         Головуючий суддя                                            Погребняк В.Я.  

                                 суддя                                           Гончар Т. В.

                                 суддя                                          Слободін М.М.

Повний текст постанови підписано   23.05.2011 р.