Постанова

від 24.05.2011 по справі 11/8/2011/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницько го, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2011 р. Сп рава № 11/8/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі к олегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Грязнов В.В. ,

судді Тимошенко О.М.

при секретарі судового зас ідання Яковлєв Д.В.

за участю представників с торін:

Від позивача - представни к ОСОБА_1. дов.№15/11 від 10.05.2011 рок у.

Від відповідача - не з"явивс я

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Рівненського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відп овідальністю "Гранвіс" н а рішення господарського суд у Вінницької області від 31.03.11 р . у справі № 11/8/2011/5003 (суддя Матві йчук В.В. )

за позовом Товариство з обмеженою відповідальніст ю "Торговий дім Агрінол"

до Товариство з обмеж еною відповідальністю "Гранв іс"

про стягнення в сумі 89 59 8 грн. 13 коп..

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господа рського суду Вінницької обла сті від 31 березня 2011 року у спра ві №11/8/2011/5003 позов задоволено час тково.

Стягнуто з товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Гранвіс» (21017, м. Вінниця, вул . Липовецька, 6-А, код 33966295) на кори сть товариства з обмеженою в ідповідальністю «Торговий д ім Агрінол» (71101, Запорізька обл асть, м. Бердянськ, Мелітополь ське шосе, 84/1, код 32365436) 79 099 (сімдеся т дев' ять тисяч дев' яносто дев' ять) грн. - боргу; 3 684 (три т исячі шістсот вісімдесят чот ири) грн. 49 коп. - інфляційних н арахувань; 827 (вісімсот двадця ть сім) грн. 83 коп. - витрат зі сплати державного мита та 233 (д вісті тридцять три) грн. 85 коп. - витрат за інформаційно-техні чне забезпечення судового пр оцесу.

В позові в частині стя гнення 814,64 грн. інфляційних нар ахувань відмовлено.

Відповідач подав апе ляційну скаргу на рішення мі сцевого господарського суду . Просить його скасувати, в поз ові відмовити.

Апеляційну скаргу об грунтовує тим, що:

Судом задоволено поз ивні вимоги щодо основного б оргу в розмірі 79099,00 грн., але ста ном на день слухання справи у відповідача не було боргу у р озмірі 79099,00 грн., на тій підставі , що Відповідач 31.03.2011р. перераху вав на розрахунковий рахунок ТОВ «Торговий дім Агрінол» 450 ,00 грн., згідно платіжного дору ч:ення №71 від 31.03.2011 року.

При визначенні суми з аборгованості суд посилався на виписки банку та на акт зві рки, як на належний доказ підт вердження боргу.

Натомість, виписки ба нку наявні в матеріалах спра ви лише підтверджують грошов ий рух коштів по банківськом у рахунку Позивача на конкре тний банківський день, а не за весь період початку дії дист риб'юторського договору №23/06 в ід 23.06.2009р., з урахуванням кожног о календарного дня за період з 23.06.2009р. по 31.03.2011 року.

Таким чином, подані По зивачем виписки банку не є на лежним підтвердженням наявн ості заборгованості у Відпов ідача.

Звертає увагу на визн ачення в рішенні суду (стор.2 а бзац 12) акту звірки, як доказу п ідтвердження заборгованост і Відповідача «Після вищевка заної вимоги-претензії Відпо відачем був підписаний акт з вірки, яким підтверджена заб оргованість на суму 150363 грн. ст аном на 11.02.2010 року».

Така позиція суду є не вірною, тому що:

Акт звірки не є первин ним документом бухгалтерськ ого обліку в розумінні Закон у України "Про бухгалтерськи й облік та фінансову звітніс ть в України". Стаття 1 ЗУ "Про бу хгалтерський облік та фінанс ову звітність в Україні" перв инний документ - це документ, я кий містить відомості про го сподарську операцію та підтв ерджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 За кону України "Про бухгалтерс ький облік та фінансову звіт ність в Україні" підставою дл я бухгалтерського обліку гос подарських операцій є первин ні документи, які фіксують фа кти здійснення господарськи х операцій. Первинні докумен ти повинні складатись під ча с здійснення господарської о перації, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закін чення.

Також судом не об'єкти вно були дослідженні всі об ставини справи та наявні в ні й матеріали, тому що у матеріа лах справи наявні дві претен зії: від 22.02.2010р., відповідно до як ої Відповідачу надано строк оплати до 10.03.2011р., а також від 05.07.2010 р., якою Позивач вимагав у Відп овідача здійснення оплати пр отягом 7 календарних днів.

Натомість, даний факт судом проігноровано, не взят о до уваги очевидну зміну стр оків виконання зобов'язання з березня 2010р. (як зазначено в с удовому рішенні) на 20 липня 2010р . згідно претензії Позивача в ід 05.07.2010р.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК Украї ни якщо строк (термін) виконан ня боржником обов'язку не вст ановлений або визначений мом ентом пред'явлення вимоги, кр едитор має право вимагати йо го виконання у будь-який час. Б оржник повинен виконати таки й обов'язок у семиденний стро к від дня пред'явлення вимоги .

Претензією від 05.07.2010р. П озивач керуючись ст. 530 ЦК Укра їни надав строк Відповідачу для оплати до 20 липня 2010р.

Право визначення стр оку закріплено за кредитором та визначається ним, а тому су д немає права застосовувати інших строків.

Таким чином, судом не в ірно прийнято рішення щодо с тягнення суми інфляції за пе ріод з квітня 2010р. по грудень 2010р ., оскільки Позивач ставить ви могу Відповідачу перерахува ти кошти до 20.07.2010р.

Судом не досліджено матеріали справи в частині р ізних банківських реквізиті в Позивача, а саме в претензії від 22.02.2010р. Позивач вимагає пер ерахувати кошти на розрахунк овий рахунок №26000055870028 в ПАТ КБ Пр иватбанк, м. Бердянськ, МФО 313399, в .той час розділом 12 «Місцезнах одження та реквізити Сторін» дистриб"юторського договору зазначені реквізити Позивач а - р/р 26003301161237 в «ПІБ», МФО 313117.

Відповідно до п. 11.6 дого вору Сторони зобов'язанні св оєчасно та у письмовій формі повідомити іншу сторону про зміну про їх зміну, а у разі не повідомлення несуть ризик н астання пов'язаних з ним несп риятливих наслідків.

Жодного повідомлення Позивача про зміну своїх рек візитів та додаткової угоди про зміну реквізитів Позивач а в матеріалах справи не має.

А тому, Відповідач згі дно умов договору мав повне п раво не перераховувати власн і кошти на інші рахунки, які не визначені даним договором.

Таким чином, вимога По зивача від 22.02.2010р. є необгрунтов аною та задоволенню не підля гає.

Позивач в підтвердже ння позовних вимог (позовна з аява та пояснення на відзив) з азначає, що між сторонами укл адено договір поставки в усн ій формі.

Натомість, судом з вла сної ініціативи змінено підс таву позову, а саме з договору поставки, на який посилаєтьс я позивач на договір купівлі -продажу (абз. 7 с. 3 рішення суду ).

В рішенні суду не зазн ачено на підставі, якої норми права суд з власної ініціати ви змінює підставу позову ви кладену позивачем в своїх ви могах.

Відповідач вважає, що судом в неповній мірі дослід жено обставини справи у зв'яз ку з чим в рішенні суду виклад ена хибна позиція щодо уклад еного між сторонами договору купівлі продажу, адже догові р купівлі-продажу за своєю пр иродою є разовим для разовог о передання товару Покупцю, а в даному випадку поставки То вару здійснювались системат ично.

Судом не встановлено підстав набуття права власн ості Позивача на товар та пра ва позивача, як власника това ру на стягнення боргу.

Також, в матеріалах сп рави відсутні докази на підт вердження права власності По зивача на Товар.

У задоволенні клопот анні Відповідача від 15.03.2011р., пр о витребування у ТОВ «Торгов ий дім Агрінол»документів, щ о підтверджують право власно сті Позивача на товар на моме нт відвантаження товару суд відмовив.

Представник відповід ача в судове засідання Рівне нського апеляційного господ арського суду не з"явився. Под ав письмове клопотання про з упинення апеляційного прова дження до набрання законної сили рішення господарського суду Запорізької області по справі №31/5009/2181/11, предметом розг ляду якої є визнання недійсн им Дистриб"юторського догово ру №23/06 від 23.06.2009 року. До клопотан ня апелянт надав копію ухвал и господарського суду Запорі зької області від 27 квітня 2011 р оку про призначення до розгл яду справи №31/5009/2181/11 на 25.05.2011 року.

Представник позивача заперечує доводи апеляційно ї скарги у відзиві на апеляці йну скаргу та в судовому засі данні.

Дослідивши докази у с праві, Рівненський апеляційн ий господарський суд встанов ив.

Заявлено позов про ст ягнення з товариства з обмеж еною відповідальністю «Гран віс» основного боргу в розмі рі 85 099 грн. та суми від інфляції в розмірі 4 499,13 грн..

В процесі розгляду сп рави позивач заявами № 365/07 від 25.02.2011р. та № 585/07 від 29.03.2011р. зменшував розмір позовних вимог. В ост анній заяві просив стягнути з відповідача 79 099 грн. основног о боргу та 4 499,13 грн. - суми від і нфляції.

Позовні вимоги мотив овано тим, що 23.06.2009р. між сторона ми укладено дистриб' юторсь кий договір за № 23/06. відповідн о до глави 5 договору умови опл ати, порядок здійснення розр ахунків на поставку товару, в изначається на умовах догово ру поставки товару. Договір п оставки товару у письмовій ф ормі між сторонами не уклада вся, але на протязі 2009 року пози вач здійснював систематичні поставки товару, про що свідч ать видаткові накладні та пе ріодичні платежі відповідач а.

З лютого 2010 року відпов ідач припинив проведення пла тежів, у зв' язку з чим утвори лась заборгованість в розмір і 150 363 грн..

Зважаючи на те, що терм ін оплати письмово визначени й не був, позивачем направлен о відповідачу вимогу про спл ату вказаної суми, яка відпов ідачем виконано частково. Пі сля повторного звернення від повідач звернувся до позивач а з проханням про відстрочку платежу на 6 місяців, але стан ом на 17.12.2010 р. сума боргу погашен а частково і на день зверненн я до суду становила 85 099 грн.. Піс ля порушення провадження у с праві відповідачем ще в раху нок проведення платежів за д оговором сплачено 6 000 грн..

Таким чином, на день ро згляду справи розмір боргу з а договором становить 79 099 грн..

Давши оцінку доказам у справі, Рівненський апеляц ійний господарський суд прий шов до висновку, що апеляційн а скарга не підлягає задовол енню з наступних підстав.

23 червня 2009 року між тов ариством з обмеженою відпові дальністю «Торговий дім Агрі нол»(позивач, за договором По стачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Гранвіс»(відповідач, за дог овором дистриб' ютор) укладе но дистриб'юторський договір № 23/06. Предметом дан ого договору є визнання Пост ачальником ТОВ «ТД Агрінол»с воїм Дистриб'ютором ТОВ «Гра нвіс», в сфері просування та п родажу товарів Дистриб'ютора на территорії та визначення принципів взаємодії сторін.

10.07.2009р. між сторонами ук ладено додаткову угоду № 1 до д истриб' юторського договор у положеннями якої змінено реквізити Дистриб' ютора.

Відповідно до розділ у 5.1. дистриб' юторського дого вору умови оплати, порядок з дійснення розрахунків, поста вка товару визначаються на у мовах договору поставки това ру.

Згідно п. 3.1.9. договору н а виконання даного договору Постачальник зобов' язуєть ся забезпечувати поставку то вару згідно умов договору по ставки, умови якого повинні б ути попередньо узгоджені Пос тачальником до його укладенн я з третьою особою.

Як свідчать матеріал и справи та пояснення предст авників сторін договору пост авки в письмовій формі не укл адався. Однак, в період з серпн я по грудень 2009 року позивачем поставлено відповідачу това р на загальну суму 222 972 грн., про що свідчать видаткові наклад ні (т. 1, а.с. 28-32) та рахунки-фактури (т.2, а.с.14-18) який останній прийня в, що підтверджується підпис ом уповноваженого представн ика та відтиском печатки від повідача на накладних.

В рахунок проведення розрахунків за договором ві дповідачем перераховано поз ивачу 73 320 грн., що підтверджуєт ься виписками банку (т. 2, а.с. 30-40).

У зв'язку з тим, що терм ін оплати сторонами визначе ний не був, позивачем 22.02.2010 р. нап равлено відповідачу вимогу з а № 206/07, про сплату 150 652,00 грн. протя гом 7 днів, але не пізніше 10.03.2010 р. та підписання акту звірки вз аємних розрахунків станом на 11.02.2010 р. Після в ищевказаної вимоги відпові дачем був підписаний акт зві рки, яким підтверджена забор гованість на суму 150 363 грн. стан ом на 11.02.2010 р..

12.02.2010 р. позивачем додат ково поставлено відповідачу товар за видатковою накладн ою № АТ -122000005 від 12.02. 2010р. на суму 289,00 г рн..

В подальшому відпові дач частково погасив суму бо ргу в розмірі 33 036 грн. (виписки б анку від 25.02.2010р. та 23.03.2010р., т. 2, а.с. 41-43). Крім того, між сторонами пров едено зарахування однорідни х зустрічних вимог на суму 29 517, 00 грн.

Станом на 08.04.2010 р. заборг ованість відповідача за дог овором склала 88 099,00 грн..

З метою проведення ро зрахунків позивачем на адрес у відповідача направлено пов торну вимогу від 05.07.2010 р. про опл ату заборгованості в сумі 88 099, 00 грн., на яку останній листом від 21.07.2010р. №40 запропонував на ро згляд позивача декілька варі антів погашення заборговано сті за договором, а саме поста вки товару в рахунок проведе ння розрахунків за договором , чи відстрочку платежу прибл изно на 6 місяців.

Станом на 17.12.2010 р. сума бо ргу була погашена лише на 3000,00 г рн. (виписка банку від 17.12.2010р., т. 2, а.с. 46), і на день звернення до су ду з позовом становила 85 099,00 грн ..

В процесі розгляду сп рави відповідачем додатково здійснено платежі на загаль ну суму 6 000 грн. (виписки банку в ід 23.02.2011р., 23.03.2011р.). Отже станом на де нь розгляду справи сума борг у за договором складає 79 099 грн. .

Стаття 11 Цивільного ко дексу України вказує, що циві льні права та обов'язки виник ають із дій осіб, що передбаче ні актами цивільного законод авства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, а ле за аналогією породжують ц ивільні права та обов'язки, й с еред підстав виникнення циві льних прав та обов'язків, зокр ема, передбачає договори та і нші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Гос подарського кодексу України , господарські зобов'язання м ожуть виникати, зокрема, із го сподарського договору та інш их угод, передбачених законо м, а також з угод, не передбаче них законом, але таких, які йом у не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цив ільного кодексу України зобо в'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) з обов'язана вчинити на корист ь другої сторони (кредитора) п евну дію (передати майно, вико нати роботу, надати послугу, с платити гроші тощо) або утрим атися від певної дії, а кредит ор має право вимагати від бор жника виконання його обов'яз ку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зо бов'язання, що виникає між суб 'єктом господарювання та інш им учасником (учасниками) від носин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим К одексом, в силу якого один суб 'єкт (зобов'язана сторона, у то му числі боржник) зобов'язани й вчинити певну дію господар ського чи управлінсько-госпо дарського характеру на корис ть іншого суб'єкта (виконати р оботу, передати майно, сплати ти гроші, надати інформацію т ощо), або утриматися від певни х дій, а інший суб'єкт (управне на сторона, у тому числі креди тор) має право вимагати від зо бов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із мате ріалів справи, між сторонами фактично прийнято до викона ння зобов' язання за договор ом купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, щ о за договором купівлі-прода жу одна сторона (продавець) пе редає або зобов'язується пер едати майно (товар) у власніст ь другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'я зується прийняти майно (това р) і сплатити за нього певну гр ошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 цього Ко дексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його пр ийняття або прийняття товаро розпорядчих документів на нь ого, якщо договором або актам и цивільного законодавства н е встановлений інший строк о плати товару.

Пунктом 2 статті 530 Цив ільного кодексу України пере дбачено, що якщо строк (термін ) виконання боржником обов' язку не встановлений, або виз начений моментом пред'явленн я вимоги, кредитор має право в имагати його виконання у буд ь-який час. Боржник повинен ви конати такий обов'язок у семи денний строк від дня пред'явл ення вимоги, якщо обов'язок не гайного виконання не виплива є із договору або актів цивіл ьного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України , ч. 1 ст. 193 Господарського кодек су України, одностороння від мова від зобов' язання або о дностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або з аконом. Зобов' язання має ви конуватись належним чином ві дповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших ак тів цивільного законодавств а, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до зви чаїв ділового обороту або ін ших вимог, що звичайно ставля ться.

Зважаючи на наведене вище, суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 79 099 грн. є обґру нтованими та підлягають задо воленню.

Заперечення відповід ача щодо безпідставності та необґрунтованості позовних вимог є непереконливими, оск ільки дії останнього по пров еденню розрахунків свідчать про прийняття зобов' язання до виконання за договором.

Місцевим господарськ им судом також розглянуто ви могу позивача про стягнення 4 499,13 грн. інфляційних нарахува нь за період з 11.03.2010р. по 01.01.2011р..

Відповідно до ч.1 ст.612 Ц ивільного кодексу України бо ржник вважається таким, що пр острочив, якщо він не приступ ив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, в становлений договором або за коном.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у стр ок визначений у договорі, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільно го кодексу України боржник, я кий прострочив виконання гро шового зобов'язання, на вимог у кредитора зобов'язаний спл атити суму боргу з урахуванн ям встановленого індексу інф ляції за весь час прострочен ня.

Провівши перевірку і нфляційних нарахувань за виз начений в розрахунку період, суд правильно встановив, що і ндекс інфляції (індекс спожи вчих цін) - це показник, що хар актеризує динаміку загально го рівня цін на товари та посл уги, які купуються населення м для невиробничого споживан ня, який визначається виключ но Держкомстатом і його найм енший період визначення стан овить місяць, а тому простроч ка платежу за менший період н е тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір б оргу з урахуванням індексу і нфляції визначається виходя чи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в яко му платіж мав бути здійснени й, помноженої на індекс інфля ції, визначений Держкомстато м, за період прострочки. Розра хунки індексу інфляції за кв артал, період з початку року і т. п. проводяться «ланцюговим »методом, тобто шляхом множе ння місячних (квартальних і т . д.) індексів (наказ Держкомст ату від 27.07.2007, № 265 «Про затвердже ння Методики розрахунку базо вого індексу споживчих цін») .

Визначений в розраху нку період нарахування не мо же бути предметом розгляду, о скільки прострочка платежу з а менший період ніж місяць не тягне за собою нарахування і нфляційних втрат.

Отже задоволенню під лягає сума інфляційних нарах увань в розмірі 3684,49 грн. за пері од з квітня по грудень 2010 року.

Крім того, в апеляцій ній скарзі № 28 від 08.04.2011р. Апелянт заявляє, що судом задоволені позовні вимоги щодо основно го боргу в розмірі 79 099,00 грн., але станом на день слухання спра ви у Відповідача не було борг у у розмірі 79 099,00 гри., на тій підс таві, що останній 31.03.2011р. перера хував на розрахунковий рахун ок ТОВ «Торговий дім Агрінол »450,00 грн. згідно платіжного дор учення № 71 від 31.03.2011р.

Однак в суді першої ін станції відповідач не заявля в та не надавав доказів сплат и 450 грн. Судове засідання відб улось 31.03.2011 року.

Судова колегія погод жується з доводами позивача, що дана обставина про сплату Відповідачем суми у розмірі 450,00 грн. 31.03.2011р. просто фізично не могла бути відома Позивачу, а дже останньому для того щоб д обратися до Господарського с уду Вінницької області з док азами, необхідно знаходитись у дорозі добу, таким чином фак т сплати Відповідачем зазнач еної суми не міг бути відомий заздалегідь. По-друге, зверну вшись до банку, який обслугов ує Позивача та отримавши вип иску з банку від 31.03.2011 року, проа налізувавши її, стає відомо, щ о факт зарахування грошової суми у розмірі 450,00 грн. на розра хунковий рахунок Позивача за фіксовано 31.03.2011р. в 16:14 год., що зна чно пізніше, ніж судове засід ання - 31.03.2011р. в 11-00.

До відзиву на апеляці йну скаргу позивач надав бан ківські виписки які підтверд жують його доводи.

Судова колегія вважа є, що дана обставина про частк ову сплату боргу після виріш ення спору може бути врахова на в процесі виконавчого про вадження.

Зауваження Відповіда ча щодо недослідження судом матеріалів справи в частині різних банківських реквізит ів є необгрунтованим, потріб но пояснити: якщо звернутися до банківських виписок, які є наявними в матеріалах справ и, то вбачаємо, що насправді Ві дповідач на протязі з серпня 2009 року по березень 2011 року спла чував рахунки Позивача на ро зрахунковий рахунок відкрит ий останнім в ЗД ПАТ «Райффай зен банк Аваль», тим самим під тверджуючи, що бухгалтерії Відповідача відомо на який с аме рахунок переказувати гро шові кошти.

Клопотання відповіда ча про зупинення апеляційног о провадження не підлягає за доволенню, оскільки наявніст ь справи порушеної господарс ьким судом Запорізької облас ті не спростовує оскаржувано го рішення. Оскаржуване ріше ння прийняте 31.03.2001 року. Господа рським судом Запорізької обл асті провадження у справі №31/5 009/2181/11 порушено 27 квітня 2011 року.

Таким чином, не вбачає ться підстав для зміни, скасу вання рішення місцевого госп одарського суду.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 Г ПК України, Рівненський апел яційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товар иства з обмеженою відповідал ьністю "Гранвіс" на рішення го сподарського суду Вінницько ї області від 31 березня 2011 року по справі №11/8/2011/5003 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського су ду Вінницької області від 31 бе резня 2011 року по справі №11/8/2011/5003 з алишити без змін.

3. Матеріали справи №11/8/2011/5003 пов ернути в господарський суд В інницької області.

4. Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена в касаційно му порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Тимошенко О.М.