Рішення

від 23.05.2011 по справі 44/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  44/44

23.05.11

За позовом Закритого акціонерного товариства "Фармація - 2000"

до  Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1     

про   стягнення 8 372,90 грн.

Суддя   Чеберяк П.П.

Представники:

 Від позивача

Муха Н. М. - представник

 Від відповідача          

не з’явилися

У судовому засіданні 23.05.2011 за згодою присутнього представника сторони (позивача) судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Закрите акціонерне товариство "Фармація - 2000" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1  заборгованості у розмірі 8 372,90 грн.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.12.2010р. порушено провадження у справі № 44/44, призначено розгляд справи на 31.01.2011р.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.01.2011р. відкладено розгляд справи на 14.02.2011р.

          14.02.2011р. у зв’язку з хворобою судді розгляд справи не відбувся.

Ухвалою господарського суду м. Києва від  28.02.2011р. призначено розгляд справи на 09.03.2011р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від  09.03.2011р. відкладено розгляд справи на 21.03.2011р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.03.2011р. відкладено розгляд справи на 04.04.2011р.

04.04.2011р. у зв’язку з відпусткою судді розгляд справи не відбувся.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.04.2011р. розгляд справи призначено на 23.05.2011р.

Представник позивач у судовому засіданні надав пояснення по суті справи та підтримав позовні вимоги, з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Фармація - 2000" –постачальник (далі - позивач) та Суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 –покупець (далі - відповідач) було укладено договір поставки № 1/119 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався на протязі строку дії договору постачати і передавати у власність відповідачу товари окремими партіями, за цінами, в асортименті та в кількості, що погоджується сторонами, а відповідач зобов’язався приймати товар та оплачувати його вартість.

Відповідно до п. 4.1. договору покупець сплачує повну вартість отриманого товару шляхом прямих банківських переказів в строк, визначений у накладних на реалізацію на кожну конкретну поставку товарів.

Пункт 4.2. договору встановлює, що якщо в накладних не вказаний термін оплати товару, то відповідач зобов’язаний оплатити вартість  отриманого товару на протязі двадцяти календарних днів, з моменту його отримання.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується накладними на реалізацію товару: № 1115526 від 15.10.2008р., термін оплати до 17.11.2008р.; № 1115547 від 15.10.2008р., термін оплати до 17.10.2008р.; № 1115607 від 17.10.2008р., термін оплати до 20.10.2008р.; № 1115675 від 21.10.2008р., термін оплати до 21.11.2008р.; № 1115784 від 23.10.2008р., термін оплати до 27.11.2008р.; № 1116066 від 04.11.2008р., термін оплати до 12.11.2008р. на загальну суму 7 208,00 грн. (оригінали оглянуті в судовому засіданні, копії наявні в матеріалах справи).

В порушення умов договору відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у розмірі 375,09 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основного боргу відповідача –склала 6 832,91 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття у строк  та  на  умовах, обумовлених договором. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.          

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 832,91грн. і підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарський Кодекс України штрафними санкціями у   цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України передбачає, що  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у  разі  порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3. ст. 549 Цивільного кодексу України пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до  ст. 551 ЦК України предметом неустойки може  бути  грошова  сума,  рухоме  і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки  є  грошова  сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 7.2. договору в разі порушення строків оплати відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,5 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочки.

Відповідно до п. 7.3. договору у випадку прострочки платежу на 30 днів і більше, крім пені, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10 % вартості неоплаченого товару на 30 день прострочи.

Позивач надав суду розрахунки пені та штрафу, які суд вважає обґрунтованими та вчиненими з урахуванням вимог чинного законодавства.

Враховуючи, що факт прострочення виконання зобов’язання судом встановлено, то вимоги позивача про нарахування пені та штрафу визнаються судом обґрунтованими та задовольняються за розрахунком позивача у розмірі 819,19 грн. –пені та 720,80 грн. –штрафу.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи викладене вище, а також те, що відповідач  не оспорив ціну позову, відзив на позовну заяву не подав, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 610 - 612, 626, 629 Цивільного кодексу України,  ст.  193 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства "Фармація - 2000" (04080, м. Київ,вул. Фрунзе, 63-Д, код ЄДРПОУ 30636477) 6 832 (шість тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 91 коп. –основного боргу, 819 (вісімсот дев’ятнадцять) грн. 19 коп. –пені, 720 (сімсот двадцять) грн. 80 коп. –штрафу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                   П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення: 30.05.2011р.