Рішення

від 24.05.2011 по справі 5016/783/2011(6/51)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5016/783/2011(6/51)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "24" травня 2011 р.                                            Справа №  5016/783/2011(6/51)

м. Миколаїв

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», 54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївкнига», 54055, м. Миколаїв, пр. Леніна, 122.

Про: стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 11 893,86 грн.

                                                                              Суддя   Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача Ходикін М.М.

Від відповідачаДідан В.В.

Предмет спору:  Позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 11 893,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в результаті обстеження стану теплозабезпечення споживача було встановлено, що теплозабезпечення відповідача здійснюється через централізовану систему житлового будинку по вул. Радянській, 2, нежитлове приміщення на першому поверсі якого і займає відповідач. В якості доказів постачання теплової енергії до будинку по вул. Радянській, 2 та до об'єкту відповідача позивач вказує на копії нарядів від 29.10.2008р., від 25.09.2009р., від 15.10.2010р. на підключення систем опалення. Крім того, позивачем надано лист № 178 від 05.05.2010 року балансоутримувача будинку –ТОВ ЖЕК «Забота», за змістом якого він підтверджує факт теплопостачання  житлового будинку по вул. Радянській, 2.

Відповідач у відповідності до пояснень від 19.05.2011 року та доповнень до них від 23.05.2011 року вважає позовні вимоги безпідставними, вказуючи на відсутність договірних відносин між сторонами, неотримання рахунків та ненадання послуг позивачем. Крім того відповідач наголошує, що позивачем не надано доказів постачання теплової енергії саме до об'єкту позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд,

встановив:

01.08.2008 року між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності міської ради та ТОВ «Миколаївкнига»було   укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, за умовами якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає  в строкове платне користування  нежитлове приміщення площею 135,30 кв.м, розміщене по вул. Радянській, на 1 поверсі будинку № 2.

Як свідчить акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.08.2008 року позивач здав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення, розташоване по вул. Радянській, на 1 поверсі будинку № 2, площею 135,30 кв.м.

13.05.2010 року між територіальною громадою м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради та ТОВ «Миколаївкнига»було укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, за умовами якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає  в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення площею 160,2 кв.м, розміщені по вул. Радянській, 2е, що знаходяться на першому поверсі в житловому будинку літ. А-6.

Як свідчить акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.05.2010 року позивач здав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення, розташоване по вул. Радянській, 2е, площею 160,2 кв.м.

14.04.2010 р., за адресою вул. Радянська, 2, працівниками позивача виявлено споживання теплової енергії без відповідного договору з боку ТОВ «Миколаївкнига»та складено попередження про правопорушення в сфері електроенергетики і зобов'язано «Споживача» протягом 72 годин з моменту отримання попередження з'явитись в Департамент збуту енергії та енергонагляду «Енергопостачальної організації»для укладення договору.

Як свідчить лист № 1-4/366 від 14.04.2010р. відповідач 15.04.2010р.  звернувся до позивача з проханням укласти договір на постачання теплової енергії з 15.04.2010р. та додатково звертанням-дорученням від 20.04.2010р. просив укласти договір з 01.04.2010р. (а.с. 44-45)

Проте, як свідчить листування між сторонами (а.с. 46-51) та не заперечується представниками сторін у судовому засіданні, договір на постачання теплової енергії між сторонами до теперішнього часу не укладений.

За результатами проведеного представником позивача та представником

балансоутримувача магазину «Книга», що розташований на 1 поверсі житлового будинку по вул. Радянській, 2, було складено акт від 13.12.2010 року, яким встановлено, що опалення приміщення магазину здійснюється від внутрішньо-будинкової системи централізованого опалення споруди.

У відповідності до Розділу «Включення опалення»Правил підготовки і проведення опалювального сезону, затверджених рішенням виконкому  Миколаївської міської ради № 64 від 22.01.1999р. (а.с.73-74) підключення систем теплопостачання проводиться на підставі наряду, який видається виконавцем послуг.

Як свідчать наряди на підключення системи опалення від 29.10.2008 року, 01.11.2009 року, 09.10.2010 року в період  використання відповідачем нежитлового приміщення по вул. Радянській, 2 з метою реалізації поліграфічної продукції на підставі договорів оренди від 01.08.2008 року та від 13.05.2010 року, позивачем здійснювалось постачання теплової енергії до житлового будинку по вул. Радянській, 2.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання»балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами.

Як свідчить наданий позивачем лист № 178 від 05.05.2010 року балансоутримувача будинку –ТОВ ЖЕК «Забота», він підтверджує факт теплопостачання  житлового будинку по вул. Радянській, 2.

Таким чином, орендований відповідачем об'єкт розташований в житловому будинку по вул. Радянській, 2, а його підключення до теплозабезпечення здійснюється з одночасним підключенням такого будинку, який має єдину систему централізованого теплопостачання.

У відповідності до наданого позивачем розрахунку позивач за період з листопада 2008 року по грудень 2010 року поставив, а відповідач отримав теплову енергію на суму 11893,86 грн., що підтверджується рахунками за теплову енергію (а.с. 21-35).

Згідно ст. 322 Цивільного кодексу України на власника майна покладений обов'язок утримувати майно, що йому  належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 5.6. договорів оренди від 01.08.2008 року та від 13.05.2010 року на відповідача, як орендаря майна, був покладений обов»язок  укласти договори з відповідними підприємствами на користування комунальними послугами (вода, каналізація, тепло, газ, енергопостачання). Проте він залишився відповідачем невиконаним в частині укладення відповідного договору з позивачем.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України  зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а

кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Таким чином між сторонами існує зобов'язання, за змістом якого відповідач має оплатити позивачу за поставлену теплову енергію.

У відповідності до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на наведену норму позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 14.02.2011 року № 121-Ю на суму 11 893,86 грн. (а.с. 19) з вимогою сплатити суму боргу у семиденний строк. Як свідчить поштове повідомлення (а.с.20) претензія була отримана відповідачем 21.02.2011 року, а тому 28.02.2011 року сплив семиденний строк для сплати заборгованості  за поставлену теплову енергію в сумі 11893,86 грн.

Згідно приписів ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Згідно положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

   У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається зобов'язання,  що виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну   дію   господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити   гроші,   надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

  Таким чином, позивач у зв'язку з порушенням його прав та законних інтересів цілком правомірно звернувся до суду з позовом.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526  ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївкнига», (54055, м. Миколаїв, пр. Леніна, 122, код 36057439) на користь Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»(м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18, код  30083966, на р/р 26034001411 в МОУ ВАТ «Державний Ощадний Банк України», МФО 326461) основний борг за теплову енергію в сумі 11893,86 грн.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївкнига», (54055, м. Миколаїв, пр. Леніна, 122, код 36057439) на користь Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»(м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18, код  30083966, на р/р 260083011411 в МОУ ВАТ «Державний Ощадний Банк України», МФО 326461)  118,94 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

   Суддя                                                        О.В.Ткаченко

Повне рішення складено: «31»травня 2011 року.